arrow_down arrow_left arrow_right ca compl cross fav like login meta_cat meta_coms meta_date meta_mail meta_pages meta_reply meta_user meta_views next prev search sort speedbar tags fb gp mail od tw vk ya

УДК [616.24-002.5:615.015.8]:616-085.33:612.017.1

Анотація. Проведено дослідження змін імуно-метаболічного гомеостазу у хворих з новими випадками деструктивних форм мультирезистентного туберкульозу легень (МРТБЛ) після застосування режимів лікування бедаквеліном та лінезолідом. Встановлено, що до початку лікування у хворих виявлявся Т-клітинний імунодефіцит з достовірним зниженням рівня Т-хелперів (у 2,0 рази проти контролю), а також виявлено реакцію гіперчутливості першого типу за рівнем зростання CD23+ (у 2,5 раза від рівня у групі контролю) та виражену активацію гуморальної та кілерної ланки імунітету. За результатами комплексного клініко імунологічного обстеження хворих з новими випадками МРТБЛ після завершення інтенсивної фази лікування констатовано активацію Т- клітинної ланки імунітету за рахунок збільшення рівня Т-супресорів, особливо у групі хворих у схемі хіміотерапії яких було введено бедаквелін та лінезолід.

Abstract. The aim of the study was to investigatethe changes in immuno-metabolic homeostasis in the management of a new case of destructive forms of multidrug-resistant pulmonary tuberculosis with the use of individual chemotherapy regimens. In patients with new cases of multidrug-resistant pulmonary tuberculosis before treatment, Tcell immunodeficiency was found, with a significant decrease in the level of T-helpers (2,0 times against control, and revealed a hypersensitivity reaction of the first type with increasing levels of CD23 + (2.5 times relative to control group) and pronounced activation of the humoral and killer parts of the immune system. According to the results of a comprehensive clinical immunological examination of patients with new cases of multidrug-resistant pulmonary tuberculosis after the intensive phase of treatment revealed activation of the T-cell immune system due to increased levels of T-suppressors, especially in the group of patients who received chemotherapy bedaquiline and linezolid.


Мета.  Порівняти  закритий  та  відкритий  хірургічний  методи  корекції  сідловидної деформації носа (СДН) за власним досвідом, визначити можливості і ефективність  застосування  реберних  аутотрансплантатів (РА)  для усунення сідловидної деформації носа (СДН) при функціональній риносептопластиці (РСП) у військовослужбовців Збройних сил України. 
Матеріали та методи. У п’яти випадках СДН пацієнтам застосовано РА. Три операції при СДН виконано за закритою методикою (основна група), дві операції виконано  за  відкритою  методикою (контрольна  група).  Всі  пацієнти  були чоловічої  статі.  Середній  вік  пацієнтів  основної  групи (35,0±7,1)  року,  контрольної – (32,0±6,3)  року,  різниця  віку  статистично  незначима. Усім  пацієнтам для  реімплантації  використано  ділянку  правого 6-го  реберного  хряща (РХ),  а першим  етапом  операції  виконано  класичну  ендоскопічну  септопластику  з лазерною вазотомією нижніх носових раковин. 

Результати  та  їх  обговорення.  В  усіх  пацієнтів  обох  груп  досягнуто  естетичної  форми  носа,  відновлено функцію  носового  дихання.  Рани  у  всіх  прооперованих  загоїлись  первинним  натягом.  Реактивні  набрякові  явища  зі  сторони м’яких  тканин  при  закритій  методиці  регресували  швидше,  реабілітаційний період  скоротився  на (19,0±2,1)  доби  в  основній  групі  порівняно  із  пацієнтами  з контрольної  групи (p<0,05).  Серед  пацієнтів  основної  групи 2 (66,7%)  осіб  були  задоволені  результатом,  а 1  пацієнт (33,4%) –  частково  задоволений  через розходження  результату  із  власними  сподіваннями.  З  контрольної  групи 1 пацієнт (50%) був незадоволений результатом. 

Висновки.  СДН –  складна  патологія,  яка  потребує  кваліфікації  хірурга  і матеріалу  для  імплантації. Закрита  РСП  з  імплантанцією  РХ  пацієнта  має переваги  перед  відкритою.  Гарний  косметичний  та функціональний  результат дає  змогу  військовослужбовцям  якісно  виконувати  свої  службові  обов’язки,  підтримувати  фізичний  стан  на  відповідному  рівні,  зменшити  частоту захворюваності супутньої патології, бути придатним до проходження військової служби в спеціальних підрозділах, зменшити ризик психологічних розладів. 

УДК 604.4.664

Предмет. Сучасна медицина продемонструвала багато потенційних переваг для здоров’я людини ягід дикорослих рослин, які є джерелом вітамінів та інших біологічно активних речовин взагалі, макро- і мікроелементів, антиоксидантів тощо. Як досліднцький матеріал, що широко використовується у медицині та харчовій промисловості України, взято ягоди брусниці (Vaccinium vitis – idaea L.) і журавлини (Oxycoccus palustris).

Мета. Аналіз особливості харчової цінності і здатності до накопичення небезпечних хімічних сполук брусницею та журавлиною та експериментальні дослідження вмісту в ягодах рослин есенціальних та токсичних елементів.

Методи та експериментальні дослідження. Вміст есенціальних та токсичних елементів у ягодах рослин проводили фізико-хімічними методами, а саме: вміст арсену – фотометрично (ДСТУ ISO 6634:2005), вміст цинку, міді, мангану, кобальту, нікелю, свинцю та кадмію – методом атомноабсорбційної спектрофотометрії (ДСТУ EN 14082:2019). Було проаналізовано по 3 зразки свіжих ягід з рослин, які зібрані в різних місцевостях Карпатського регіону Львівщини. Дані вимірювань представляли як середнє значення та зазначали сумарну розширену невизначеність результату в абсолютних одиницях (коефіцієнт охоплення рівний 2).

Результати. Дослідження показали, що вміст есенціальних мікроелементів у деяких зразках брусниці в рази вищий ніж у журавлині: цинку – приблизно у чотири рази, міді – у дев’ять разів та мангану – більше ніж у два рази.

Сфера застосування результатів. Порівнюючи отримані дані з добовою потребою дорослого населення у мінеральних речовинах слід сказати, що і брусниця і журавлина можуть бути ефективним джерелом збагачення організму міддю та манганом.

Ключові слова: харчова і біологічна цінність, брусниця, журавлина, есенціальні та токсичні елементи.

 

Subject. Modern medicine has demonstrated many potential benefits for human health of berries of wild plants, which are a source of vitamins and other biologically active substances in general, macroand microelements, antioxidants, etc. Cranberry (Vaccinium vitis – idaea L.) and cranberry (Oxycoccus palustris) berries were taken as research material widely used in the medicine and food industry of Ukraine.

Purpose. Analysis of the specific nutritional value and ability to accumulate dangerous chemical compounds in lingonberries and cranberries and experimental studies of the content of essential and toxic elements in plant berries.

Methods. The content of essential and toxic elements in the berries of plants was determined by physicochemical methods, namely: the content of arsenic – photometrically (DSTU ISO 6634:2005), the content of zinc, copper, manganese, cobalt, nickel, lead and cadmium - by the method of atomic absorption spectrophotometry ( DSTU EN 14082:2019). Three samples of fresh berries from plants collected in different areas of the Carpathian region of Lviv were analyzed. The measurement data were presented as an average value and indicated the total expanded uncertainty of the result in absolute units (coverage factor equal to 2). Results. Studies have shown that the content of essential trace elements in some lingonberry samples is several times higher than in cranberries: zinc – about four times, copper – nine times, and manganese – more than two times.

Scope of results. Comparing the obtained data with the daily mineral needs of the adult population, it should be said that both lingonberries and cranberries can be an effective source of enriching the body with copper and manganese.

Key words: nutritional and biological value, lingonberry, cranberry, essential and toxic elements.

УДК 613.31:628.1:612.392.6

Анотація. Результати досліджень питної водопровідної води за показникам повноцінності мінерального складу показали, що всі зразки відповідають встановленим нормативам за показником загальної жорсткості, вмістом натрію. Близько половини проб мають занижений вміст калію та магнію, 10 % проб характеризуються заниженим вмістом кальцію і, відповідно, сухого залишку. Вода нецентралізоваго питного водопостачання (фасована та з пунктів розливу) характеризується низьким вмістом мікроелементів – жодна з досліджених проб води не володіє мінеральним складом, який відповідає фізіологічній потребі організму людини. Встановлено достатньо низький вміст калію, магнію та фтору (не відповідають нормам за вказаними показниками відповідно 60,0%, 80,0% та 90,0% досліджених проб). Одна з 10 досліджених проб має підвищений рівень іонів водню. Узагальнення даних літератури вказує на те, що тривале споживання населенням неповноцінної за мінеральним складом питної води призводить до змін водно-сольового балансу організму, а у подальшому і до порушення рівноваги фізіологічних процесів та виникнення або розвитку хвороб неінфекційної етіології, а саме – карієсу, флюорозу, сечовидільної системи та системи кровообігу. З огляду на чисельні докази існування взаємозв’язку між мінеральним складом питної води і характером впливу на здоров’я населення, невідповідність води питної критеріям фізіологічної повноцінності можна розглядати як гігієнічну проблему з запровадженням контролю за згаданими показниками в обов’язковому порядку.

Ключові слова: вода питна, фізіологічна повноцінність мінерального складу, гігієнічні вимоги.

Abstract. The results of studies of drinking tap water according to indicators of completeness of the mineral composition showed that all samples correspond to the established standards according to the indicator of total hardness, sodium content, and the amount of dry residue. About half of the samples have a low content of potassium and magnesium, 10% of the samples are characterized by a low content of calcium and, accordingly, dry residue. Water of non-centralized drinking water supply (packaged and from filling points) is characterized by a low content of trace elements - none of the tested water samples has a mineral composition that meets the physiological needs of the human body. A sufficiently low content of potassium, magnesium, and fluorine was established (60.0%, 80.0%, and 90.0% of the tested samples do not meet the standards according to the indicated indicators, respectively). One out of 10 samples tested has an elevated level of hydrogen ions. Summarizing the literature data indicates that long-term consumption by the population of drinking water of inferior mineral composition leads to changes in the water-salt balance of the body, and subsequently to a violation of the balance of physiological processes and the occurrence or development of diseases of non-infectious etiology, namely caries, fluorosis, urinary system and circulatory system. Given the numerical evidence of the existence of a relationship between the mineral composition of drinking water and the nature of the impact on the health of the population, the non-compliance of drinking water with the criteria of physiological completeness can be considered as a hygienic problem with the introduction of control over the mentioned indicators in a mandatory manner.

Key words: drinking water, physiological completeness of the mineral composition, hygienic requirements.

УДК 616.89-008.1:615]:159.992

АНОТАЦІЯ КУРСУ
Курс «Психологія пацієнта: психологічні особливості досвіду захворювання та психологічного супроводу пацієнтів з психічними, соматичними та психосоматичними захворюваннями» є змістовною частиною навчальної програми курсу спеціалізації «Клінічна психологія» та «Психотерапія» Симптоми,процеслікуваннятанаслідкитілеснихіпсихічних хвороб є соматичними, психологічними та соціальними стресорами, що порушують соціально-психологічну адаптацію особи. Руйнуючи фізичні та ментальні можливості людини,
хвороба ставить перед нею складне завдання – реадаптацію та ресоціалізацію з урахуванням нових потреб та обмежень. Допомога у вирішенні цього завдання – робота клінічного психолога та психотерапевта у сфері охорони здоров’я. Для якісного та ефективного виконання своїх функціональних обов’язків клінічний психолог та психотерапевт повинен мати спеціалізовані знання стосовно клінічної та психосоціальної специфіки соматичних та психічних хвороб (розладів), їхнього взаємозв’язку з особистістю людини та її мікросоціальним
середовищем, володіти основами психологічної допомоги різним категоріям пацієнтів та їх сім’ям.
Мета курсу - забезпечити теоретичну та практичну підготовку спеціалістів у галузі клінічної психології та психотерапії, яка дозволить підвищити кваліфікацію курсантів для їхньої майбутньої роботи у сфері охорони здоров’я.