УДК 616.724-039-036-079.4

У значного числа пацієнтів амбулаторного стоматологічного прийому (до 76% випадків) діагностуються порушення функції скронево-нижньощелепних суглобів. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС можуть також з’явитись сенсорні розлади на обличчі, міогенний хронічний біль (прозопалгія). У клінічній практиці ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій) для
виявлення осередку больового синдрому на обличчі чи встановлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва. Мета дослідження – визначити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі й прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Об’єкт і методи дослідження. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у бічній ділянці обличчя й прозопалгії у 11 хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів застосовано внутрішньоротові селективні анестезії щічного нерва в місцях його розташування біля латерального крилоподібного та скроневого м’язів за методиками С.М. Шувалова та Iwanaga J. й співавторів. Результати. Після проведення селективної анестезії в ділянці латерального крилоподібного м’яза на оці ураження всі хворі вказували на купірування болю в ділянці СНЩС й у 8 випадках також у бічній ділянці обличчя. Водночас зникала парестезія шкірних покривів щічної чи виличної ділянок, у ділянці кута рота. Однак у 3 клінічних випадках сенсорні розлади зберігались у щічній ділянці, внутрішньоротова пальпація скроневого м’яза викликала у таких хворих неприємні больові відчуття. Після застосування їм місцевої анестезії за методикою Iwanaga J. та співавторів відбулась редукція місцевих клінічних проявів невропатії щічного нерва. Блокада рухових та чутливих гілок нижньощелепного нерва у ділянці розташування латерального крилоподібного м’яза за методикою С.М. Шувалова виявилась ефективнішою і статистично значущою (критерій Пірсона – χ2 – 4,545, р=0,034) для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії.
Висновки. Застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії у хворих із больовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів дозволяє встановити міогенні причини виникнення місцевих клінічних симптомів невропатії щічного нерва. 

УДК: 617.513-089.5-089.11-036-037

 Для успішного проведення хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці необхідне повноцінне анестезіологічне забезпечення. Більшість інвазивних стоматологічних маніпуляцій проводиться під місцевим
знеболенням. Серед методів місцевого знеболення провідникова анестезія має р’яд переваг. Вона забезпечує тимчасову втрату чутливості значної частини верхньої чи нижньої щелеп при необхідності лікування
або видалення великої кількості зубів, а також при операціях на щелепах чи обличчі. Однак виконання
провідникових анестезій вимагає знань топографічної анатомії щелепно-лицевої ділянки, особливостей
її іннервації. Для успішного проведення провідникової анестезії трійчастого нерва, периферійних гілок великого вушного та поперечного нервів шиї, які беруть  участь в іннервації щелепно-лицевої ділянки, необхідно володіти технікою їх виконання та враховувати анатомічні фактори, які впливають на їх ефективність. Метою цього дослідження було проаналізувати дані сучасної вітчизняної та закордонної медичної літератури, які присвячені вивченню особливостей чутливої іннервації щелепно-лицевої ділянки та її впливу на ефективність місцевого знеболення, висвітлити результати власних краніометричних досліджень,
які використані нами для розробки методик місцевих провідникових анестезій. У дослідженні використано
аналітичний та бібліосемантичний методи. Пошук наукової інформації проводився в базах даних електронних пошукових систем. Виявлено та проаналізовано 71 джерело сучасних вітчизняних та зарубіжних фахових видань, які стосувались цієї тематики. В літературних джерелах вказується на існування анатомічної варіабельності розгалуження на обличчі трійчастого нерва, великого вушного та поперечного нервів шиї, тому при застосуванні стандартних методик провідникових анестезій не завжди вдається досягти необхідного ефекту місцевого знеболення. Необхідно враховувати анатомічну мінливість іннервації обличчя людей в залежності від форми та типу будови лицевого відділу їх черепа, що диктує необхідність розробки нових методів провідникової анестезії периферійних гілок трійчастого та великого вушного нервів. Нами розпрацьовано безпечні методики провідникових анестезій цих нервів. 

Abstract

Pathogenetic mechanisms of diabetic retinopathy are associated with the toxic effects of hyperglycemia and subsequent activation of stress-sensitive systems. The purpose was to determine the features of immune dysfunction in patients with diabetic retinopathy against the background of metabolic syndrome. Clinical and laboratory examinations of 130 patients with diabetic retinopathy have been carried out (70 insulin-dependent patients – group 1 and 60 insulin-independent patients – group 2). In determining the surveyed individuals’ contents of the lymphocyte populations and subpopulations, the monoclonal antibodies were used to CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD19 +, CD23 +, CD25 +, CD56 + in the reaction of indirect immunofluorescence with fluorescein-isothiocyanate labeled antibodies and indices were calculated – the ratio of the lymphocyte populations and subpopulations. The population and subpopulation composition of blood lymphocytes were studied, and the ratio of cellular factors of immunity in patients with diabetic retinopathy was calculated. The immune status of patients with diabetic retinopathy is characterized by more pronounced changes in insulin-dependent patients’ cellular immunity – the activation of nonspecific killer immunity, suppressor potential and humoral immunity than in insulin-independent patients. The results allow the pathogenetic correction of diabetic retinopathy with the immune imbalance.

ABSTRACT
Introduction and aim. Information concerning lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) local levels in breast milk are not numerous and requires further research. The aim of this study was to determine the content of lactoferrin and interleukin-8 in the breast milk of patients with lactational mastitis, and to identify new potential markers for assessing the activity of the inflammatory process in the mammary gland. Material and methods. This study analyzed the breast milk of 30 women with lactostasis (group I), 37 women with lactational mastitis (group II) and 30 healthy lactating women (age 26±5 years old). The milk content of lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. The average value of lactoferrin in breast milk of healthy women was 4.78±0.47 mg/mL, exceeding levels in group I 1.8 times (p<0.05). The level of lactoferrin in group II exceeds the control values 3.1 times (p<0.05). The content of IL-8 in breast milk of women in group I was 7.3 times higher than the control (3.63±0.12 pg/mL, p<0.05). In lactational mastitis, the concentration of IL-8 in breast milk exceeded the group I 13.9 times (p<0.05) and was 1.9 times higher than group I (p<0.05). Conclusion. The analysis has revealed an increase of lactoferrin and IL-8 in breast milk of the test groups, which indicates the activation of non-specific protection.

УДК : 616.36:615.244:611-092.4/.9

Вступ. На cьогодні немає однонаправленого формулювання щодо механізмів патогенезу стеатогепатозу та його зв’язку із cупутніми патологіями, що в цілому визначає актуальніcть доcліджень. З’яcування біохімічних процеcів, що лежать в оcнові розвитку ожиріння, дозволить впровадити в медичну практику нові ефективні заcоби для корекції цього захворювання і cупутніх патологій.
Мета дослідження – оцінити корекційний вплив мультипробітика “Симбітер ацидофільний” концентрований або нанокристалічного діоксиду церію на формування стеатогепатозу, індукованого неонатальним введенням глутамату натрію.
Методи дослідження. Досліди проведено на білих нелінійних щурах-самцях. Напрямок включав дослідження механізмів розвитку стеатогепатозу у тварин протягом 16 тижнів, яким у неонатальний період
вводили глутамат натрію, та дослідження структурно-функціонального стану печінки у щурів після
неонатального введення глутамату натрію на тлі періодичного введення мультипробіотика або нанокристалічного діоксиду церію.
Результати й обговорення. Встановлено, що неонатальне введення глутамату натрію викликало у щурів віком 16 тижнів метаболічні зміни, які проявлялися диспропорціональним накопиченням жиру з розвитком вісцерального ожиріння без гіперфагії, дисліпідемії, стеатогепатозу. Після неонатального
введення глутамату натрію у тварин порушувався ліпідний обмін, що проявлялося підвищенням концентрації триацилгліцеролів, загального холестеролу, ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності та
зниженням концентрації ліпопротеїнів високої щільності. Періодичне введення щурам мультипробіотика
або нанокристалічного діоксиду церію після неонатального введення глутамату натрію суттєво нормалізувало показники ліпідного обміну.
Висновки. У щурів, яким у неонатальний період вводили глутамат натрію, періодичне застосування
мультипробіотика “Симбітер ацидофільний” концентрований або нанокристалічного діоксиду церію
суттєво відновлювало морфофункціональний стан печінки, зменшувало прояви оксидативного стресу і
запобігало розвитку стеатогепатозу, що свідчить про антиоксидантну дію цих препаратів та можливість їх використання для профілактики стеатогепатозу.