УДК 377/378

У статті проаналізовано передумови становлення і представлено основні етапи розвитку професійної освіти фахівців із медичної інформатики у канадській системі вищої освіти. Узагальнено особливості проникнення
та використання комп’ютерних технологій у сфері охорони здоров’я Канади і вивчено їхній вплив на зародження професійної освіти фахівців із медичної інформатики як педагогічного явища у канадському
освітньому середовищі. З’ясовано, що розпочата на початку 2000-х років загальнодержавна централізована політика інформатизації системи охорони здоров’я була одним із ключових чинників стрімкого розвитку
системи професійної підготовки фахівців із медичної інформатики у Канаді. У ході дослідження серед передумов становлення та розвитку професійної освіти фахівців із медичної інформатики виокремлено також
заснування професійних організацій із медичної інформатики, інтерес до медичної інформатики як наукової галузі знань, навчальної дисципліни для студентів-медиків та академічної спеціальності, співпрацю урядових,
професійних й освітніх інституцій щодо пошуку шляхів популяризації і поширення освіти з медичної інформатики, фінансування освітніх проєктів тощо.

УДК: 614.4.+614.8)]-078

Надзвичайні ситуації (НС) різного генезу супроводжуються зміною епідемічного стану території та населення, що вимагає своєчасного виявлення уражальних чинників інфекційної (патогенні біологічні агенти (ПБА) й токсини) та неінфекційної природи. Лабораторна
мережа є важливою складовою в системі реагування на НС, що дозволяє визначити етіологію інфекційних і паразитарних захворювань, оптимізувати лікування хворих; забезпечити основні напрямки протиепідемічного забезпечення та оцінювання ефективності заходів у динаміці реагування. Мета дослідження – оцінювання сучасних моделей лабораторного забезпечення індикації ПБА, завдань і обсягів роботи лабораторної служби на основних етапах НС: готовності, реагування і відновлення. Лабораторна діагностика є важливою складовою в системі захисту населення і території при НС, яка забезпечує виявлення ПБА і токсинів, проведення клінічних лабораторних досліджень. Обсяги і напрямки діяльності лабораторної мережі при НС визначаються реальною ситуацією і різняться на етапах готовності, реагування і відновлення. Індикація ПБА розпочинається на етапі здійснення санітарно-епідеміологічної розвідки на уражених територіях. У залежності від ситуації, виявлення і визначення виду ПБА може здійснюватися лабораторною мережею закладів охорони здоров’я у зоні НС, мобільними лабораторіями різного типу, лабораторною мережею поза межами уражених територій. Використання високоінформативних методів виявлення антигенів (імуноферментний аналіз, люмінесцентна мікроскопія, спектроскопія, технології біочіпів), а також геномів ПБА (мультиплексна ПЛР) дозволяє у термін до 2 годин верифікувати діагнози інфекційних хворих, визначати чутливість до хіміотерапевтичних засобів для оптимізації лікування, зменшити за рахунок цього тривалість госпіталізації та вартість лікування. Обстеження об’єктів довкілля забезпечує оцінювання ступеню їх контамінації ПБА, обсяги заходів знезараження. У випадку використання імунохроматографічного аналізу доцільно застосовувати набори швидких тестів з урахуванням групи інфекцій: кишкові, дихальні, контактні, кров’яні. Поширеним у практиці є застосування інших принципів комплектування наборів: група особливо небезпечних інфекцій; інфекції, що передаються статевим шляхом; інфекції центральної нервової системи тощо.

У статті висвітлено мовні засоби та механізм компенсації еліптичного простого дієслівного присудка в тексті трагедії Софокла “Едіп в Колоні”. Визначено граматичні форми пропущених присудків, серед яких домінують форми  першої та другої особи однини дійсного способу теперішнього часу та аориста. Виявлено, що у більшості випадків елімінації підлягають дієслова на позначення дії, зокрема переміщення, інтелектуальної та мовленнєвої діяльності. Встановлено, що еліптичні присудки переважно реконструюються  на основі їхнього вживання у попередньому контексті. На підставі різних типів синтаксичних зв’язків було ідентифіковано компенсаторні засоби еліптичних одиниць та доведено, що  для ідентифікації визначальним  є підрядний прислівний зв'язок  (79%), особливо керування (69%), при якому в результаті еліпсису акцент зміщується на прямі та непрямі додатки,  виражені здебільшого синтаксичними одиницями-конструкціями. Запропоновано трактувати механізм компенсації як сукупність доцільних кроків, спрямованих на визначення з мовної ситуації діалогічної комунікації, з контексту чи конструкції речення еліптичної одиниці, її синтаксичної валентності,  яка через підрядний прислівний чи предикативний синтаксичні зв’язки зумовлює ідентифікацію потрібної компенсаторної одиниці. Через невживання простих предикатів та зміщення логічного наголосу на інші члени речення автор привертає увагу до зображення релігійних обрядів, конкретизує діючі особи та родинні зв’язки між ними, обґрунтовує причини  їхніх дій, вчинків  чи стану,  з‘ясовує їхнє пересування, способи сприйняття оточуючої дійсності, демонструє їхні емоції, наголошуючи  на вагомішій для змісту інформації.

Ключові слова: еліпсис, простий дієслівний присудок, компенсація, мінімальна синтаксична одиниця, синтаксична одиниця-конструкція, зміщення логічного акценту, синтаксичний зв’язок.

Hair loss or alopecia is a common dermatological condition affecting up to 2% of the world population. It is often caused by hereditary factors, such as male or female pattern baldness, but it can also result from various environmental factors, an unbalanced diet, or chronic illness. While hair loss is not life-threatening, it can cause significant anxiety, depression, and other psychological problems, ultimately impacting an individual's quality of life. Various treatments for hair loss, including both synthetic drugs, such as minoxidil and finasteride, or medicinal herbs, have been approved by the Food and Drug Administration. Despite synthetic drugs' effectiveness, they may come with potential side effects. Natural remedies have been proposed as a viable option for treating hair loss because many chronic disorders can cause alopecia. As such, this review focuses on identifying alternative, efficient treatment agents with limited side effects. Specifically, it looks into medicinal plants as potential healing agents for treating hair loss. To gather relevant information for the study, multiple databases were searched, including Scopus, PubMed, and Google Scholar. A comprehensive search was conducted using a range of search terms, such as “hair loss”, “alopecia”, “natural remedies for hair loss”, “herbal treatments for hair loss”, and others to extract relevant scientific articles. Many medicinal plants and natural compounds have shown potential in reducing hair loss, thanks to their anti-inflammatory and antioxidant properties and the ability to improve local metabolism when applied externally. According to existing literature, herbal extracts and formulations derived from plants, such as Urtica dioica, Humulus lupulus, Serenoa repens, Vitis vinifera, Pygeum africanum, Cucurbita pepo, etc., as well as certain individual herbal compounds, micronutrients, bee products, and keratin, may be effective in reducing hair loss directly or indirectly. Research suggests that medicinal plants and a variety of natural compounds hold promise in promoting hair growth and preventing alopecia.

The research substantiates Japanese experience of media literacy and oral communication skills development by digital storytelling (DST); reveals theoretical background and current practical application of DST in higher education of Japan. DST has significant advantages as an individual- and situation-oriented tool of oral communication as well as the instrument of psychological and learning influence on society. It is continuously
implemented into Japanese educational and social practice. Famous universities of Japan initiate and
realize scientific and academic projects, extending communication connections of Japanese
population, improving their skills of critical thinking and argumentation, developing desires and
abilities to communicate freely, fluently, confidently and persuasively.
At present DST shows a positive growing tendency as a teaching and learning tool in higher
education of both Japan and Ukraine. This is primarily linked with the global processes of social
digitalization, computerization of education and urgent transferring to distance learning due to the
COVID-19 pandemic. Evidence-based studies prove the efficacy of DST as the learning and
evaluation instrument of oral communication skills, i. e. in English. Moreover, the technology can
be applied in different specialties, i. e. medical one. The healthcare branch was drastically influenced
by quarantine restrictions, having resulted in fundamental transformations of teaching and learning
approaches, implementation of e-learning and telemedicine. DST has a confirmed positive influence
on public health and medical knowledge development. In higher medical education it can be used
as a new type of virtual patients. DST can improve physician-patient communication skills,
professional qualities, tolerance and empathy.