Introduction. Pharmaceutical ethics is the science of moral norms of pharmacists’ behavior in the process of their professional activity. The work of pharmacists in modern conditions is accompanied by new challenges (the development of technology and artificial intelligence), and even danger, given the recent Covid-19 pandemic and the current military actions of Russia on the territory of our country. The purpose of our research was to study the current state and problems in pharmaceutical ethics. Materials and methods. Research materials were scientific publications on pharmaceutical ethics and ethical problems in pharmacy, Codes of Pharmaceutical Ethics of Ukraine, Poland, USA, Canada, and Spain. The methods of the system approach, analysis, synthesis, comparison, generalization and the questionnaire survey method were used. Research results. It has been established that the most common ethical problems in the modern pharmaceutical field are conflicts between the patient's right to autonomy and his health interests, as well as between the patient's right to information and the obligation to follow the doctor's recommendations; the presence of queues in pharmacies, problems with the dispensing of medicines with incorrectly written prescriptions. A comparative analysis of the Ethical Codes of Pharmacists of Ukraine, the USA, Poland, Spain, and Canada showed that, in general, their content is very similar, in particular, in matters of providing patient-centered pharmaceutical care. A questionnaire for surveying pharmacists on the topic of pharmaceutical ethics was developed, it was tested and preliminary results were obtained, indicating a high degree of theoretical knowledge of pharmaceutical ethics norms among pharmacists. Conclusion. Pharmaceutical ethics is one of the basic components of the activities of pharmacists, and the modern world poses new challenges in the form of artificial intelligence, pandemics, and wars, which affect pharmaceutical practice. Professional ethics of pharmacists includes their responsibility to ensure the patients` interests, including their rights to autonomy, privacy, confidentiality and information rights.

УДК 616.831-005.1-085].001.2

Мета роботи. Здійснити моделювання системи управління якістю медичної допомоги (МД) хворим із гострими порушеннями мозкового кровообігу
(ГПМК), пов’язаною з використанням лікарських засобів (ЛЗ).
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання управління якістю МД хворим із ГПМК у частині фармакотерапії. Використано концепцію управління якістю А. Фейгенбаума, методи системного підходу, інформаційного пошуку, узагальнення, моделювання.
Результати й обговорення. Опрацьовано модель управління якістю МДихворим із ГПМК, реалізація якої через інтеграцію 5 управлінських рівнів та
17 вертикальних функцій за концепцією управління якістю А. Фейгенбаумаита скеровування основних зусиль на комплексний контроль якості МД
уможливить доступ хворого з ГПМК до раціональної фармакотерапії (ФТ).
Висновки. На засадах концепції управління якістю А. Фейгенбаумаи опрацьована модель управління якістю МД хворим із ГПМК, реалізація якої
закладами охорони здоров’я гіпотетично забезпечить отримання пацієнтами раціональної ФТ за комплексного контролю якості цього процесу, що в
кінцевому результаті уможливить позитивний вплив на якість життя хворих із ГПМК.

УДК 616.72-002.77-085

Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих iз ревматоїдним артритом (РА) в умовах
закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структурутаких призначень.
 Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі
знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП«4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі
протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний
період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки
призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА.  кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які  непризначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір
тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.

Ревматоїдний артрит (РА) – непередбачуване та прогресивне запальне захворювання суглобів імунного характеру, яке в цілому з різних причин скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Фармакотерапія (ФТ) РА ґрунтується на тривалому застосуванні великої кількості лікарських засобів (ЛЗ) різних фармакотерапевтичних груп, вартість яких значно коливається. Означене вище робить дослідження
економічних параметрів лікування РА актуальною проблемою.
Метою дослідження був аналіз вартісних характеристик схем ФТ хворих із РА в умовах закладу
охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) із метою оптимізації витрат на медикаментозне забезпечення цих пацієнтів.
Як об’єкти дослідження обрано медичні карти і листки лікарських призначень 89 та 108 стаціонарних хворих із РА, котрі знаходилися на лікуванні в ревматологічному відділенні комунального неприбуткового підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» у 2009 і 2019 рр. відповідно. У
роботі використовували методи: інформаційного пошуку, математичної статистики, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних, аналізу вартості.
В аналізованому ЗОЗст для ФТ РА впродовж обох досліджуваних періодів призначали синтетичні
хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні
протизапальні лікарські засоби (НПЗП), які було згруповано в шість схем. Встановлено збільшення кількості призначень тих схем, в яких використовують ХМПРП. Максимальну частку в обох аналізованих
періодах займала схема потрійної ФТ, яка включала усі вище перераховані ЛЗ. Ця схема також була найдорожчою та її вартість за середніми роздрібними цінами (СРЦ) зросла найбільше (у 9,4 раза) з 2009 по
2019 рр. За досліджуваний період середня заробітна плата у Львівській області зросла в 5,4 раза, в той час
як індекси зміни вартості (Ів) різних схем ФТ, розрахованої на основі СРЦ, знаходились в межах від 6,9
для двокомпонентної схеми з ХМПРП і НПЗП до 9,4 для трикомпонентної схеми з ХМПРП, ГКС та НПЗП.
Аналіз показників доступності (Пд) засвідчив, що найдоступнішою серед аналізованих є двокомпонентна
схема, яка включає ХМПРП та НПЗП (Пд = 0,78). Дослідження впливу вартості схеми лікування на їх призначуваність з допомогою кореляційного аналізу показав дуже високу залежність цих індексів (R = 0,97).
Парні кореляції індексів зміни призначуваності (Іп) від Ів ФТ базуючись лише на мінімальних (РЦmin),
максимальних (РЦmax) та СРЦ у львівських аптеках дали можливість встановити дуже високу парну залежність Іп від Ів, розрахованих на основі лише РЦmax (R = 0,93) або лише СРЦ (R = 0,90).
Таким чином, аналіз споживання пацієнтами ЛЗ для ФТ РА в умовах ЗОЗст дав змогу встановити,
що у 2019 р. лікування РА стало менш доступним у порівнянні з 2009 р.

УДК 616.831-005-036.11-085.272.4:[614.2.004.68+364.69]

Мета роботи. Дослідження в динаміці торгових назв (ТН) симвастатину, які включені в реєстри урядової програми «Доступні ліки» (далі – Реєстри), з погляду асортименту та частки відшкодування їх вартості пацієнту.
Матеріали і методи. Матеріали дослідження – інформація з восьми Реєстрів за 2017–2020 рр. щодо реімбурсації вартості ТН симвастатину. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу та узагальнення.
Результати й обговорення. Встановлено, що у Реєстри було включено від 4 до 16 ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань. Динаміка
оптово-відпускної ціни та роздрібної ціни (РЦ) за упаковку ТН симвастатину свідчить про їхнє зниження упродовж аналізованого періоду. Індекс зміни цін для 93,8 % аналізованих ТН із урахуванням різних дозувань мав значення менше 1 і знаходився в межах 0,52…0,98. Результати аналізу динаміки частки відшкодування вартості ТН симвастатину та доплати споживачем показав, що у першому та другому Реєстрах для всіх ТН із урахуванням різних дозувань декларувалось 90…100 % відшкодування вартості, у третьому – пʼятому – 60…100 %, в інших Реєстрах – 50…100 % вартості ЛЗ. Порівняльний ситуативний аналіз РЦ на ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань у 176 аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі показав, що її мінімальний показник в аптеках був нижчий, ніж у Реєстрі, а максимальний – для 61,5 % ТН був нижчий або дорівнює ціні у Реєстрі. Лише для 5 ТН РЦ в аптеках була вища, ніж у Реєстрі.
Висновки. Від початку реалізації урядової програми «Доступні ліки» асортимент ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань зріс учетверо.
Кількість ТН симвастатину з повним відшкодуванням збільшилась від 25 % у першому до 56,3 % у восьмому Реєстрі, що свідчить про підвищення цінової доступності симвастатину для хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено низьку флексибільність щодо відповідності РЦ в аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі, що, на наш погляд, можна пояснити значною часовою затримкою між адміністративним ухваленням рішення про величину РЦ симвастатину та ринковою її зміною.