УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6)]-059-085.83-084

Резюме. Курортні природні лікувальні ресурси здавна привертають увагу вчених і є об’єктом досліджень у лікуванні хвороб пародонта завдяки їх значному терапевтичному ефекту. Зважаючи на значну поширеність в Україні різноманітних курортних лікувальних факторів, наукове обґрунтування їх застосування в лікуванні хвороб пародонта є актуальним і  потребує подальшого вивчення.

Мета роботи – вивчити сучасні наукові тенденції щодо особливостей застосування лікувальних факторів природних курортів України в комплексній профілактиці  та лікуванні хвороб пародонта.

Матеріали та методи. Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових літературних джерел, що висвітлюють дослідження щодо використання природних факторів у лікуванні захворювань пародонта. Використано аналітичний метод дослідження для аналізу 30 літературних джерел.

Результати та їх обговорення. У статтіописано лікувальні властивості природних курортних ресурсів України. Вивчено та проаналізовано наукові літературні джерела, що висвітлюють методи комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта з використанням природних курортних факторів України.

Висновки. Таким чином, вивчення властивостей природних курортно-лікувальних ресурсів України відкриває нові перспективи для комплексного лікування стоматологічних захворювань і продовжує традиції використання природних ресурсів у медицині на благо людства. Перспективним є застосування мінеральних вод, пелоїдів, озокериту, кліматотерапії в лікуванні та профілактиці хвороб пародонта, оскільки це значно знижує потребу в медикаментозній терапії.

Ключові слова: природні курортні фактори, курортне лікування, комплексне лікування, профілактика, кліматотерапія, мінеральні води, ропа, гідротерапія, бальнеологія, радонотерапія, озокерит, лікувальні грязі, пелоїдотерапія, хвороби пародонта, генералізований пародонтит.

USE OF NATURAL THERAPEUTIC RESOURCES IN THE COMPLEX THERAPY AND PREVENTION OF PERIODONTAL DISEASES

Summary. Resort-based natural therapeutic resources have long attracted the attention of scientists and have been the subject of research in the treatment of periodontal diseases due to their significant therapeutic effects. Given the widespread availability of various natural resort-based therapeutic factors in Ukraine, the scientific justification for their application in periodontal disease treatment is highly relevant and should be the subject of further study.

Objective. To explore current scientific trends regarding the specific applications of Ukraine's natural resort-based therapeutic factors in the comprehensive prevention and treatment of periodontal diseases.

Materials and Methods. Search, systematization, processing, and analysis of scientific literature sources presenting contemporary research on the use of natural factors in the treatment of periodontal diseases. An analytical research method was applied to examine a total of 30 literary sources.

Results and Discussion. The article describes the therapeutic properties of Ukraine's natural resort resources. Scientific literature sources highlighting methods of comprehensive treatment and prevention of periodontal diseases using Ukraine’s natural resort factors were reviewed and analyzed.

Conclusions. Thus, the study of the properties of Ukraine's natural therapeutic resort resources opens new prospects for the comprehensive treatment of dental diseases and continues the tradition of utilizing natural resources in medicine for the benefit of humanity. The use of mineral waters, peloids, ozokerite, and climatotherapy in the treatment and prevention of periodontal diseases is promising, as it significantly reduces the need for pharmacological therapy.

Keywords: natural resort factors, resort therapy, comprehensive treatment, prevention, climatotherapy, hydrotherapy, balneology, peloid therapy, radon therapy, mineral waters, brine, ozokerite, therapeutic mud, periodontal diseases, generalized periodontitis.

UDC 616.314.17-008.6-06:616.61-003.7]-08-0

Abstract. The complexity of treating generalised periodontitis arises not only from an incomplete understanding of its developmental mechanisms but also from its strong association with various systemic diseases. On the one hand, such conditions create a favourable environment for the progression of dental pathology. On the other hand, generalised periodontitis itself can often trigger or exacerbate somatic diseases.

This study aimed to confirm the clinical efficacy of a proposed therapeutic and prophylactic agent, applied locally as part of the complex therapy for generalised periodontitis in patients with urolithiasis.

Materials and Methods. A comprehensive treatment protocol was conducted for 148 patients with urolithiasis who presented with generalised periodontitis of first- and second-degree severity. 75 patients (the main group) received the developed product in the form of a topical film, while 73 patients (the control group) were treated according to standard periodontal management and treatment plans. The product in the form of a dental film provides anti-inflammatory, antimicrobial, anti-edematous, wound healing, and localized anaesthetic effects and is intended for topical use in the oral cavity. Its composition includes metronidazole, emulsifier OS-20, saccharin, sodium carboxymethyl cellulose and purified water. According to the utility model, it additionally contains dexpanthenol 20%, decamethoxine and trimethacaine. The effectiveness of treating generalised periodontitis in patients with urolithiasis was determined by both subjective and objective criteria. Objectively - using the PMA, ARI and Loe-Silness indices, which were determined before treatment, immediately after treatment and after 3, 6, 9 and 12-13 months.

The Results and Discussion. The clinical evaluation indicates a positive therapeutic effect of the proposed drug composition in the form of a dental film when used in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis. Radiologically, after treatment, stabilisation of the pathological process in patients with first-degree generalised periodontitis and concurrent urolithiasis was noted in 93.55% of patients in the main group, and 82.25% in patients in the control group. For second-degree periodontitis, these values were 75.76% and 61.87%, respectively. The developed method of complex treatment for patients with generalised periodontitis using an anti-inflammatory film achieved sustained stabilisation of the dystrophic-inflammatory process in periodontal tissues after 6 months: in 94% of patients with first-degree periodontitis and 76% of those with second-degree periodontitis in the main group. In the control group, these figures were 53% and 40%, respectively. Twelve-month remission in the main group was observed in 62.76% of patients with first-degree periodontitis and in 45.16% of those with second-degree periodontitis, whereas in the control group, only 5.3% of first-degree periodontitis cases achieved remission.

Conclusions. The obtained results of the periodontal tissue condition showed the high efficiency of the local use of dental film in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis, which provides a significant improvement in clinical indicators of treatment effectiveness. The developed method for treating generalised periodontitis helps prevent exacerbations of the pathological process in the long term after treatment and helps prevent complications. The method is simple, affordable, and economical and can be recommended for implementation in medical institutions of any level where patients with generalised periodontitis are treated.

Keywords:generalised periodontitis; urolithiasis; dental film; complex treatment; іndex assessment of periodontal status.

КЛІНІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В ХВОРИХ СЕЧОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ

Анотація. Складність лікування генералізованого пародонтиту обумовлена не тільки відсутністю чітких уявлень про механізми розвитку цього захворювання, а й досить високим ступенем асоціації захворювань пародонта із рядом системних захворювань, які, з одного боку, є сприятливим підґрунтям для розвитку стоматологічної патології, а з іншого - сам генералізований пародонтит нерідко може бути причиною маніфестації розвитку соматичних хворіб.

Мета дослідження – підтвердити клінічну ефективність місцевого використання запропонованого лікувально-профілактичного засобу в комплексній терапії генералізованого  пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою.

Матеріали та методи. Нами проведено комплексне лікування генералізованого пародонтиту І та ІІ ступеня тяжкості в 148 пацієнтів хворих сечокам’яною хворобою (75 пацієнти склали основну групу із застосуванням розробленого нами засобу у вигляді плівки для місцевого застосування та 73 – контрольну групу) по протоколу пародонтологічного ведення та планом лікування. Засіб у формі стоматологічної плівки забезпечує протизапальну, антимікробну, протинабрякову, ранозагоювальну, місцевознечулюючу дію та призначений для місцевого застосування в порожнині рота. Засіб включає метронідазол, емульгатор ОС-20, сахарин, натрійкарбоксиметилцелюлозу та воду очищену, згідно з корисною моделлю, додатково містить декспантенол 20%, декаметоксин і тримекаїн. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою визначали за суб’єктивними та об’єктивними критеріями. Об’єктивно – за допомогою індексів РМА, АРІ та LOE-Silness, які визначали до лікування, безпосередньо після завершення лікування та через 3, 6, 9 та 12-13 місяців.

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічна оцінка свідчить про позитивний терапевтичний ефект запропонованої лікарської композиції у вигляді стоматологічної плівки при застосуванні в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у пацієнтів з сечокам'яною хворобою.Рентгенологічно після проведеного лікування стабілізація патологічного процесу в хворих генералізованим пародонтитом І ступеня на фоні сечокам’яної хвороби відмічена в 93,55% хворих основної групи, і 82,25% у пацієнтів контрольної групи. При пародонтиті ІІ ступеня тяжкості ці показники були 75,76% і 61,87% відповідно.Опрацьована методика комплексного лікування хворих генералізованим пародонтитом з використанням протизапальної плівки дозволила добитися стійкої стабілізації дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта через 6 місяців: у 94% I ступеня і 76% II ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту хворих основної групи, тоді як в контрольній групі цей показник складав 53% і 40% відповідно. Ремісія тривалістю 12 місяців у пацієнтів основної групи при генералізованому пародонтиті I ступеня відмічена у 62,76% хворих, а при II ступені важкості - у 45,16% обстежених. У контрольній групі хворих тільки у 5,3% хворих з генералізованого пародонтиту I ступеня вдалося добитися ремісії перебігу.

Висновки. Отримані результати стану тканини пародонта засвідчили високу ефективність місцевого використання стоматологічної плівки в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту  пацієнтів із сечокам’яною хворобою, що забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Розроблений метод лікування генералізованого пародонтиту дозволяє уникнути загострення патологічного процесу у віддалені терміни після проведеного лікування і сприяє профілактиці ускладнень. Метод простий, доступний, економічний і може бути рекомендований до впровадження в лікувальних установах будь-якого рівня, де лікуються хворі генералізованим пародонтитом.

Ключові слова: генералізований пародонтит; сечокам’яна хвороба; комплексне лікування; стоматологічна плівка; індексна оцінка пародонтального статусу.

Background: Narrowing or blocking blood vessels in the neck and legs can lead to life-threatening consequences, including stroke, insufficient blood supply to the legs, and delayed wound healing.
Methods: A systematic literature review was conducted using the Cochrane database from 2019 to 2024. Thirteen relevant studies were included using MeSH keywords, encompassing randomized controlled trials (RCTs) and cohort studies.
Results: This review analyzed data from 13 studies conducted between 2019 and 2023, with diverse sample sizes and follow-up durations. A major RCT in 2019 involved 4,754 participants and a follow-up period of 12.4 years. All studies focused on stenotic-occlusive vascular lesions in peripheral lower limb and extracranial arteries. Surgical interventions included bypass surgery, endarterectomy, and endovascular stenting. Outcomes demonstrated high primary patency rates, improved ankle-brachial index (ABI), limb salvage, and enhanced functional results, such as increased walking distance and better quality of life. For instance, SUPERA stenting reported 100% primary patency at 12 months and a procedural success rate exceeding 98%. Complications, including infection, thrombosis, and bleeding, were noted but with low periprocedural mortality. Success rates depended on patient-specific factors and precise surgical planning. Additional follow-up revealed that long-term durability of surgical techniques varied across patient groups, emphasizing the importance of tailored management.
Conclusion: Surgical procedures, including bypass surgery, angioplasty, stenting, and endarterectomy, are highly effective for treating arterial occlusion or stenosis. These approaches significantly improve survival chances and functional outcomes while reducing risks when proper management is ensured. Advancing surgical techniques remains critical for enhancing vascular intervention success rates.

Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя. Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів, підвищується вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше через скарги оточуючих на гучне хропіння.

Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці.

У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників.

Дослідження показало високу цінність конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів.

Периферичний серотонін є ендокринним регулятором метаболізму ліпідів. Mетою нашої роботи було
дослідження функціонування системи серотоніну в сироватці крові і гомогенаті дванадцятипалої
кишки щурів із глутаматіндукованим ожирінням та на тлі корекції нанокристалічним діоксидом
церію. Дослідження проведено на 30 білих щурах-самцях, розділених на 3 групи. Перша група
– інтактний контроль. У другій та третій групах моделювали ожиріння введенням тваринам
у неонатальному періоді глутамату натрію (4 мг/г, розчиненого у воді для ін’єкцій об’ємом 8
мкл/г), підшкірно на 2, 4, 6, 8 і 10-й день після народження. Щурам третьої групи застосовували
нанокристалічний діоксид церію у дозі 1 мг/кг, розчинений у воді об’ємом 0,29 мл/100 г, перорально
(2-тижневе курсове введення упродовж 3 міс після місяця життя). У щурів з глутаматіндукованим
ожирінням концентрації серотоніну та триптофану в сироватці крові зменшувались, а
моноамінооксидазна активність зростала, що і призводило до зменшення концентрації серотоніну.
У гомогенаті дванадцятипалої кишки зростав вміст серотоніну та зменшувався вміст триптофану.
Це відбувалось на фоні зменшення моноамінооксидазної активності, триптофангідроксилазної
активності та індоламін 2, 3-дегідрогеназної активності; триптофандекарбоксилазна активність
не зазнавала достовірних змін порівняно з контролем. Курсове застосування нанокристалічного
діоксиду церію щурам після неонатального введення глутамату натрію позитивно впливало на
досліджувані показники. Система периферичного серотоніну залучена у розвиток ожиріння
будь-якого генезу, а нанокристалічний діоксид церію є перспективним для розробки на його основі
лікувально-профілактичного засобу.