An increase in the hypogalactia frequency diagnosis in breastfeeding mothers is one of the world-spread medical and social problems and is especially high in women with risk factors of lactation disorders. Early estimation of risk factors creates opportunities for physicians to diagnose the lactation problem that mothers face and solve it.

Sports activity is accompanied by intense, long-term, volumetric loads of a specific direction in con-ditions of increased psychological stress, the goal of which is to achieve the maximum possible re-sults for the athlete. Excessive physical load, competi-tive activities, impaired reactivity and resistance of the body reduce the adaptive capabilities of the athletes’ body and often lead to health disorders. Therefore, one of the first tasks in preventing the development of pre-pathological and pathologi-cal conditions in athletes is the timely diagnosis of weak areas and early symptoms of maladaptation.

УДК: 613.287.1:614.25:347.61

У статті представлено переваги грудного вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування
дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовано дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока — найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентовано увагу на існуючих науково визначених фактах, що пояснюють значення грудного вигодовування як найкращого способу забезпечення росту й розвитку немовляти. Відзначено, що адекватне вигодовування матері захищає малюка від різних інфекцій, алергічних реакцій і захворювань, сприяє формуванню власної імунної системи. Захисну функцію забезпечує чимало специфічних і неспецифічних протиінфекційних факторів, що містяться в молозиві та молоці людини: секреторний імуноглобулін А у високій концентрації, імуноглобуліни А, G, М, Е, живі клітинні елементи (нейтрофіли, макрофаги), лактоферин, лізоцим, біфідофактор, комплемент, параамінобензойна кислота (захист від малярії), антистафілококовий чинник тощо. Грудне молоко відіграє значну роль у профілактиці харчової алергії. У даній статті підкреслено важливість основних положень, на які слід опиратися при проведенні допологової бесіди, а також зосереджено увагу на збалансованості роботи лікаря-педіатра та лікаря загальної практики — сімейного лікаря медичних установ первинної ланки, яка є запорукою успіху грудного вигодовування. Робиться акцент на володінні лікарями первинної ланки медичної допомоги основами менеджменту періоду лактації та грудного вигодовування, а також забезпеченні теоретичної, практичної і психологічної підтримки матерів. Крім теорії знання, важливою умовою успіху роботи лікарів у підтримці грудного вигодовування є переконання матері в його перевагах і важливості. Описано властивості грудного молока, що повністю відповідають морфофункціональним потребам немовляти. Звернено увагу на основні положення бесіди сімейного лікаря чи педіатра щодо підтримки грудного вигодовування при первинному патронажі.
Ключові слова: грудне вигодовування, грудне молоко, новонароджена дитина, імуноглобуліни, молозиво.

УДК 342.951:61

Відлік сучасної стандартизації надання медичної допомоги у системі охорони здоров'я України почався у 80-ті
роки минулого сторіччя з упровадження у роботу медичних закладів клініко-статистичних груп і медико-економічних стандартів. Фокус на пацієнт-центрування - визначення необхідного рівня й обсягу медичної
допомоги з використанням медико-технологічних стандартів припадає на перші роки незалежної України [3].
Сьогодення медичної практики України характеризується революційними (і не завжди однозначними) змінами -
появою нової моделі функціонування медичної сфери з державним гарантуванням певного пакета економічного забезпечення медичної послуги.
Скерованість сучасної охорони здоров'я на стандартизацію і контроль, беззаперечно підвищують ефективність
медичної сфери. Але виникає закономірне питання: як процес стандартизації медичної послуги впливає на її
якість, чи з використанням стереотипного протоколу/стандарту ми не втрачаємо пацієнторієнтованість та
індивідуальний підхід у лікуванні кожного хворого? Кого захищають створені медичні стандарти?
Аналіз деяких аспектів упровадження стандартів медичної допомоги дітям з позиції практичної педіатрії був
метою нашої уваги.

УДК: 616.5-002.2:612.015.6:577.161.2]-053.2

Вітамін D – важливий для дерматології стероїдний гормон. Шкіра є унікальним органом, оскільки в ній синтезується цей вітамін під час перебування на сонці, та органом-мішенню для його діяльності. Надзвичайно важливі в медицині дослідження фізіології метаболізму, механізму дії вітаміну D та його впливу на шкіру. Разом із тим, важливою опцією є участь вітаміну D у роботі уродженого й адаптивного імунітету, а саме його вплив на функцію кератиноцитів і проліферацію, що може свідчити про ймовірну роль вітаміну D у шкірній алергічній сенсибілізації та розвитку атопічного дерматиту (АД).
Мета дослідження – визначити рівень вітаміну D у дітей з атопічним дерматитом різного ступеня
тяжкості залежно від значення індексу SCORAD за допомогою імунохімічного методу з хемілюменісцентною детекцією для глибшого розуміння патогенетичних механізмів розвитку атопічного дерматиту, оптимізації діагностичних втручань, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми дотації вітаміну в дітей з атопічним дерматитом.