УДК 159.98+616-001.36

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.

УДК 342.725:165.12.

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.

УДК: 616.899.3:616.89-008.454]-036

З огляду на актуальність проблематики захворювань літніх людей та наслідків серцево-судинних захворювань, масштаби яких у світі зростають щороку, ми проводили дослідження нейропсихіатричних симптомів судинної деменції (СД) та кореляції цих симптомів як в межах 
однієї етіологічної групи деменції (СД), так і порівнюючи з іншими групами (нейродегенеративні захворювання (НДЗ) та деменції змішаної етіології (ЗД)).
За допомогою статистичного опрацювання отриманих даних встановлено достовірний зв’язок та  визначено різницю перебігу нейропсихіатричних симптомів (НПС) у  пацієнтів із СД щодо психотичних, афективних та поведінкових кластерів нейропсихіатричної симптоматики.  Під  час досліджування психотичних розладів з’ясовано, що  найбільша частота маячень отруєння виявляється у пацієнтів із СД. Вивчення афективних розладів дало розуміння про частіше поєднання різних проявів афективних НПС між собою (зокрема, апатія та тривога в того самого пацієнта) та з іншими кластерами (наприклад, подразливість і рухові розлади чи депресія або тривога і маячний синдром) у пацієнтів з СД, ніж серед пацієнтів інших груп. Поведінкові розлади у  пацієнтів з  судинною деменцією характеризувалися такими відмінностями: блукання серед ночі частіше притаманне пацієнтам із СД; вживання неїстівних продуктів виявляється не так часто при СД, як при НДЗ.
Досліджування нейропсихіатричної симптоматики у хворих на судинну деменцію дає змогу краще розуміти особливості перебігу патології, оцінювати можливості імплементації ефективного менеджменту цих симптомів та прогнозувати їх ускладнення для забезпечення гідної адаптації медичної системи, пацієнта та  його опікунів до  викликів, що  виникають у разі встановлення діагнозу судинної деменції. 

УДК 37.091.3:378.4:61

Висока академічна успішність є ключовим показником якості підготовки майбутніх медичних фахівців, оскільки вона забезпечує глибоке розуміння теоретичних основ та практичних аспектів медицини, необхідних для професійної діяльності. Метою статті було дослідити різні мотиваційні стратегії для підвищення академічної успішності здобувачів вищої медичної освіти. У процесі дослідження було з’ясовано, що академічна успішність здобувачів медичної освіти є рівнем засвоєння знань, умінь та навичок, які вони демонструють у процесі навчання. Ключовою складовою академічної успішності здобувачів освіти медичних спеціальностей є мотивація, оскільки вона допомагає розвивати як загальні, так і професійні компетентності, що визначають подальший успіх у кар’єрі. Для підвищення мотивації до навчання та академічних досягнень медичні заклади вищої освіти повинні створювати освітнє середовище, яке підтримує розвиток автономії, сприяє формуванню професійної компетентності здобувачів освіти й налагодженню партнерських відносин із викладачами. Визначено, що одним із різновидів діяльності, яка стимулює активність та пізнавальний інтерес здобувачів вищої медичної освіти, є самостійна робота. У процесі виконання таких робіт здобувачі вищої освіти навчаються планувати свою діяльність, аналізувати інформацію, приймати рішення та презентувати результати. Ефективною мотиваційною стратегією є також впровадження елементів гейміфікації в освітній процес. Сучасні технології й глобальні освітні тенденції сприяють підготовці висококваліфікованих і конкурентоспроможних лікарів із глибокими знаннями, які можуть успішно адаптуватися в динамічному професійному середовищі як в Україні, так і за кордоном. Окрім цього, інноваційні технології допомагають підвищити академічну успішність здобувачів вищої освіти й забезпечити їх мотивацію через доступ до новітніх ресурсів та інтерактивних навчальних методів. Окреслено основні напрями використання інноваційних технологій у вищій медичній освіті України. Акцентовано на тому, що при впровадженні активних методів навчання особливо важливою є роль викладача, оскільки він повинен створювати в аудиторії атмосферу, яка сприятиме активному залученню здобувачів освіти. У висновках зазначено, що підвищення академічної успішності здобувачів можливе через впровадження різноманітних мотиваційних стратегій. Важливо орієнтуватися на індивідуальні потреби та інтереси здобувачів медичної освіти, створювати підтримувальне й стимулювальне освітнє середовище.

High academic performance is a key indicator of the quality of training of future medical professionals, as it provides a deep understanding of the theoretical foundations and practical aspects of medicine necessary for professional activity. The purpose of the article was to investigate various motivational strategies for improving the academic performance of students of higher medical education. Inthe course of the study, it was found that the academic success of medical education students is the level of assimilation of knowledge, abilities and skills that they demonstrate in the process of learning. Motivation is a key component of the academic success of students of medical specialties, as it helps to develop both general and professional competencies that determine further success in the career. To increase motivation to study and academic achievements, medical institutions of higher education should create an educational environment that supports the development of autonomy, competence of students and establishment of partnership relations with teachers. It was determined that one of the types of activity that stimulates the activity and cognitive interest of students of higher medical education is independent work. In the process of performing such work, students of higher education learn to plan their work, analyze information, make decisions and present results. An effective motivational strategy is also the introduction of gamification elements into the educational process. Modern technologies and global educational trends contribute to the training of highly qualified and competitive doctors with deep knowledge who can successfully adapt in a dynamic professional environment both in Ukraine and abroad. In addition, innovative technologies help to improve the academic performance of students of higher education and ensure their motivation through access to the latest resources and interactive educational methods. The main directions of using innovative technologies in higher medical education of Ukraine are outlined. Attention is focused on the fact that when implementing active learning methods, the role of the teacher becomes especially important, as he must create an atmosphere in the classroom that will contribute to the active involvement of students. The conclusions indicate that increasing the academic performance of students is possible through the implementation of various motivational strategies. It is important to focus on the individual needs and interests of students of medical education, to ensure active involvement in the educational process, as well as to create a supportive and stimulating educational environment.

ABSTRACT
The aim: The objective of the research was to study the indicators of oxidative modification of proteins (OMP) and the activity of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9) in patients with paranoid schizophrenia depending on the disease duration.
Materials and methods: 320 patients were included in the examination. 20 patients were with “Primary psychotic episode” (Comparison Group) and 300 patients were diagnosed with “Paranoid schizophrenia” (Experimental Group): 60 of them have suffered from this disease for a duration from 3 to 5 years (Subgroup I ); 60 patients have sufferedfor a period from 6 to 10 years (Subgroup II); 60 individuals – from 11 to 15 years (Subgroup III); 60 patients have suffered for a duration from 16 to 20 years (Subgroup IV); 60 patients – from 21 years and longer (Subgroup V).
Results: The presented data showed that the levels of OMP indicators in Subgroup I constituted 0.826±0.046 conventional units at a wavelength of 356 nm; 0.864±0.051 conventional units at a wavelength of 370 nm; 0.444±0.019 conventional units at a wavelength of 430 nm; 0.176±0.007 conventional units at a wavelength of 530 nm, which is 1.99; 1.6; 1.13 and 1.43 times higher than in the Comparison Group. The content of OMP products was higher by 2.24; 1.74; 1.17, and 1.43 times in Subgroup II, respectively, by 2.4; 1.80; 1.36 and 1.46 times in Subgroup III, respectively;by 2.5; 1.9; 1.4; 1.6 times in Subgroup IV, respectively; by 2.5; 2.02; 1.54; 1.7 times in Subgroup V, respectively. The conducted correlation analysis indicated a direct correlation between OMP indicators and the disease duration. The concentration of MMP-9 in the patients of the Comparison Group was equal to 892.84±87.80 pg/ml, which was 11.2% less compared to the Experimental Subgroup I, where this indicator was 992.84±67.50 pg/ml. MMP-9 constituted 1092.53±47.20 pg/ml on average in the patients of Subgroup II, which was 22.36% higher than in the Comparison Group. This indicator was 1702.84±37.60 pg/ml in Subgroup III, which was 90.7% higher than in the Comparison Group. It constituted 1492.84±47.29 pg/ml in Subgroup IV, which was 67.2% higher than in the Comparison Group;and 2037.21±57.80 pg/ml in Subgroup V, which was more than two times higher than in the Comparison Group (p<0.05). The conducted correlation analysis showed a direct relation between MMP-9 expression and the increase in OMP indicators. This relation was more significant between MMP-9 and OMP products of a neutral nature. The correlation strength between MMP-9 and OMP products of a basic nature was somewhat less significant.
Conclusions: According to the results of the conducted analysis, the examined patients hadthe signs of decompensation of reactive-adaptive biomolecular mechanisms which activated radical reactions with the subsequent accumulation of oxidation products.