У статті розглядається взаємодія освіти і культури як проблеми майбутнього лікаря. Розвідки у різних галузях висвітлюють вивчення особистості та її культури і тісно пов’язані з особистісно-професійною культурою та освітою фахівця. Метою статті є висвітлення особливостей взаємодії культури й освіти для студентів-медиків. Аналізуючи наукові джерела, присвячені проблемі кореляції культури й освіти, чітко простежуються такі напрями: 1) означення культурогенезної функції освіти, її гуманістична й етична спрямованість; 2) обґрунтування методологічного рівня проблеми співвідношення освіти й культури, тобто освіта як культурний феномен; 3) висвітлення нової методології педагогічних досліджень, згідно з якою людина є суб’єктом культури і всесвітньо-історичного процесу. Сучасний підхід до професійної освіти повинен поєднувати фахову підготовку з духовно-моральним, соціально-громадянським розвитком особистості, тобто професійна культура слугує засобом і способом формування та реалізації соціальних установок суб’єкта діяльності у сфері охорони здоров’я.
Objectives: this study aimed to assess the effectiveness of artificial intelligence on education, focusing on how it can be leveraged to personalised learning experiences tailored to the specific needs of students. Study Design: a comprehensive literature review was conducted, alongside an analysis of psychological factors that influence student motivation. Place and Duration of the Study: relevant academic sources and case studies were reviewed over the duration of six months to gather insights on AI applications in education. Sample: the sample consisted of the scientific thought and scientists that have integrated AI technologies into their curricula. Method: a qualitative analysis from literature was utilised in this research to evaluate AI tools’ effectiveness in enhancing personalised learning outcomes. Results: the findings indicate that ChatGPT is currently the most widely utilised AI tool in educational contexts, demonstrating a significant capacity to personalised learning by adapting it to individual psychological profiles and learning paces. Conclusion: the integration of AI technologies in education presents unprecedented opportunities for curriculum personalisation and student engagement. However, it also necessitates careful consideration of ethical issues, especially related to learner data privacy, to ensure responsible implementation.
УДК 378.018.43:61:001.4:811.111
У статті проаналізовано методику викладання спеціальної медичної термінології для студентів вищих навчальних закладів на заняттях з англійської мови в умовах дистанційного навчання. Освіта завжди має оперативно реагувати на актуальні тенденції розвитку суспільства, адже тільки тоді вона зможе забезпечити її здобувачам можливість повноцінно жити та функціонувати в сучасному глобалізованому світі. Узагальнено досвід використання онлайн-платформ під час навчання студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах в умовах карантинних обмежень. Простежено шляхи створення нових комунікативних методик викладання фахової мови на базі інтернет-платформ. При цьому встановлено, що найчастіше викладачі використовують для проведення лекційних та семінарських занять програмний додаток Zоом. З огляду на це було досліджено можливості використання платформи для проведення онлайн-занять Zоом під час вивчення лексичного матеріалу в межах курсу з англійської мови для нефілологічних спеціальностей медичних ЗВО. Зокрема,
проаналізовано основний функціонал програми та можливості його використання на заняттях з метою кращого засвоєння студентами медичної термінології іноземною мовою. Визначено ефективні методи та прийоми навчання на уроках іноземної мови під час вивчення спеціальної термінології студентами медичних вищих навчальних закладів. Спрогнозовано, які методи та прийоми можна адаптувати та використовувати під час занять на платформі Zоом. Визначено форми організації навчального процесу, які є найбільш ефективними під час вивчення медичної термінології студентами під час онлайн-занять. Узагальнено рекомендації для викладачів щодо організації навчального процесу в досліджуваному онлайн-середовищі, підбору методів і форм навчання, дидактичного та роздаткового матеріалу. Окреслено форми проведення онлайн-занять у Zоом, способи організації навчання та можливості платного і безкоштовного використання додатку. З’ясовано, які труднощі можуть виникати під час вивчення спеціальних медичних термінів англійською мовою на дистанційному навчанні, та запропоновано шляхи оптимізації цього процесу. Також вивчено світовий досвід використання інтернет-платформ для навчання студентів в онлайн-режимі.
УДК: 070:004.738.5
У XXI ст. відзначаємо значущу експансію цифровізації та лінгвістики у різні галузі та науки. Швидка поява подкастингу вийшла далеко за національні кордони. У 2005 році подкаст став «Словом року» за версією Оксфордського англо-американського словника. Власне, як і у США 2001, так і в Україні 2014 та 2022 «блоги і подкасти розквітли в задушливій атмосфері війни». Щоб осягнути мету розвідки визначення основних ознак подкасту як нового сучасного (аудіо та відео) жанру дискурсу медіалінгвістики застосовано такі методи дослідження, як спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, індукція, дедукція, та використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації, перекладу. Результати. Подкаст як жанр медіадискурсу розглядається міждисциплінарно, в царині лінгвістичної прагматики (семіотики, медіалінгвістики та соціолінгвістики). Особливими характер-ними рисами подкасту є форма, зміст і функція. Таким чином, ми з’ясували, що подкаст є носієм цих рис. Подкастерів представляють як незалежні аматори, так і професіонали. Подкастер – продуцент медіатексту. Ця знакодія залежить від таких аспектів: теорій комунікації, моделей і пов’язаних аспектів – кодування, декодування перевтілення та сугестії/ навіювання. Медіадискурс є комунікативною подією, продуктом учасників комунікації, як подкастера, так і аудиторії, через їхнє сприйняття, розуміння, оцінку, несприйняття, пізнання, обмін ідеями, твердженнями та інтерпретацією. Отже, ми тлумачимо метамову. Висновки. Стрижневою знахідкою нашої розвідки є три семіотичні виміри подкасту як жанру медійного дискурсу: 1) кодовий – за формою; 2) інформаційний – за змістом; 3) культурний – за умовною авдиторією. Подкаст – це сукупність знаків, знакодія (семіозис), який характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами.
УДК: 81'42:316.774
Запропоновано визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої
засобами масової інформації. Для досягнення мети розглянуто медійний дискурс як складний знак та проаналізовано його знакодію
(семіозис); з опорою на соціосеміотичний підхід до аналізу дискурсу виокремлено характерні ознаки цього дискурсу та визначено його як
підтип інституційного дискурсу; подано тлумачення основних одиниць метамови. Визначено, що медійний дискурс породжується
різними агентами (і медійними продуцентами – інституціями та особистостями – і реципієнтами; становить сукупність різних мовленнєвих жанрів, утілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами; спрямований на інтеракцію. Встановлено, що медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами.