УДК: 616.89-008.441.13:159. 922.1

Значне підвищення довготривалого стресового навантаження населення України, спричинене нестабільністю політичної, економічної ситуації, соціальною напруженістю, трудовою еміграцією, війною, пандемією Covid-19, є сьогодні тією низкою найнесприятливіших факторів, які провокують психічні розлади та призводять до зростання рівня зловживання психоактивними речовинами, зокрема алкоголем. Стресогенна ситуація зумовлює розвиток численних емоційних розладів клінічного та субклінічного рівнів у осіб, які брали участь у бойових діях. Зниження впливу негативних емоцій відбувається у багатьох із них через втечу в ілюзійний простір, далекий від реальності. І тоді адиктивний агент (сигарета, алкоголь, наркотик) «приходить на допомогу», штучно змінюючи стан свідомості особи, узалежнюючи її як тілесно, так і психологічно, що серйозно порушує її психологічний стан, зменшує адаптаційний потенціал. Беручи до уваги, що усвідомлене мислення, сприйняття, очікування мають на меті подолати стресову ситуацію, адаптуватись через зміну особистісних думок, досягти дієвішого рівня психологічної стійкості, особливої значущості набуває проблема адаптації учасників бойових дій до мирного життя. Психологічна стійкість, або гнучкість, є «процесом опору складним обставинам, зусиллям, яке людина докладає, щоб розв’язати особистісні й міжособистісні проблеми, бажанням підкорити собі, мінімізувати, скоротити чи перетерпіти стресову ситуацію. Кожний індивід має власний, неповторний стиль психологічної пружності, який є комбінацією навичок боротьби зі стресом, що поступово формується протягом життя». Згідно з аналізом наукових джерел, докладно вивчені передумови виникнення та чинники формування девіантної поведінки, діагностика тяжких когнітивних розладів (делірію, вираженої деменції, амнестичних розладів), розроблені й апробовані методи психокорекції та психопрофілактики алкогольного узалежнення. Однак це ніяк не вплинуло на статистику алкогольної залежності, яка, за сучасними реаліями, становить загрозу для нації. Вважаємо, що в цьому разі мало вивченим є вплив незначних когнітивних порушень на алкогольне узалежнення, асоційоване з депресією, що є проблемою адаптації учасників бойових дій.

УДК: 616.89-008.46/.47-057.36-056.83-039.51:616.89-008.19]-07

Cognitive impairment, which in most cases are not considered by the doctor, and thus remain outside the scope of medical care, are characteristic for almost all patients with mental illness. Ignoring the manifestations of cognitive impairment is primarily due to the fact that the range of cognitive abilities has individual characteristics for each person and therefore their definition does not have clear criteria for evaluation. The article presents the traditional methods of psychodiagnostics studies for identifying cognitive disorders, depressive states, individual typological features in the military with mental and behavioral disorders due to alcohol consumption to improve the quality of diagnosis and further medical support for patients in this category. Typical symptoms in this group of patients were: sleep disturbances; low mood; unexpected attacks of anger, indignation, unreasonable fear; anxiety; irritability, autonomic disorders, depression. According to the informed consent, we used several standardized neuropsychological tests, which had high characteristics of validation and reliability, to study the individual psychological differences of patients. Emotional disturbances were assessed before and after treatment using the Mini Mental State Examination (MMSE) scale, which determined short-term and long-term memory in patients; auditory functions were studied according to the method of A.Luria; to conduct a clock drawing test, the subject was asked to draw a clock, the results of which indicated that the patient had clinically significant cognitive impairment; G. Eisenko's questionnaire was used to identify the main individual personality traits; Spielberger-Hanin questionnaire was used to assess the manifestations of reactive and personal anxiety; the level of depression was determined by the Tsung scale. To objectively assess the pain response, dynamic recording of pupil diameter (pupillometry) was used to determine the human autonomic response and a visual analog scale (VAS). According to the results of the study, it was found that in patients of both groups - 86 people (main and control) revealed up to 50% borderline cognitive impairment, which can be considered a reliable prognostic informative sign of the mental state of patients. Low anxiety on the Spielberger-Hanin scale has been reported in patients with depressive symptoms. All other screening diagnostic scales revealed borderline cognitive impairment in all patients. Thus, it has been proven that borderline cognitive impairment in patients with mental and behavioral disorders due to alcohol use interacts with depression, which significantly affects cognitive abilities. To eliminate cognitive impairment (CI), patients of both groups were offered a comprehensive traditional treatment with the additional use of the metabolic drug cytoflavin. Literature sources confirm the expediency of using a complex metabolic neuroprotective drug, the action of which is directed at the synthesis of energy complexes through various receptor, enzymatic and mediator systems. Cytoflavin can be attributed to metabolic drugs, which acts as an inducer of major metabolic pathways in cells, promotes the utilization of free oxygen and prevents ischemic changes in organs and tissues by reducing the level of peroxide processes. Complex therapy of treatment of borderline cognitive states with a course of cytoflavin is pathogenetically justified, which provided in our study an improvement in the psychological state of soldiers of both groups.

Когнітивні порушення, які в більшості випадків не враховуються лікарем і, отже, залишаються поза сферою медичної допомоги, характерні майже для всіх пацієнтів з психічними захворюваннями. Ігнорування проявів когні­тивних порушень пов’язано насамперед з тим, що діапазон когнітивних здібностей має індивідуальні особливості для кожної людини і тому їх визначення не має чітких критеріїв оцінки. У статті представлені традиційні методи психодіагностичних досліджень для виявлення когнітивних розладів, депресивних станів, індивідуальних типологічних особливостей у військовій частині з психічними та поведінковими роз­ладами внаслідок вживання алкоголю для підвищення якості діагности­ки та подальшої медичної підтримки пацієнтів цієї категорії. Типови­ми симптомами у цієї групи пацієнтів були: порушення сну; знижений настрій; несподівані напади гніву, обурення, необгрунтований страх; тривожність; дратівливість, вегетативні розлади, депресія. Згідно з інформованою згодою, ми використовували кілька стандартизованих нейропсихологічних тестів, які мали високі характеристики валідації та надійності, для вивчення індивідуально-психологічних відмінностей пацієнтів. Емоційні порушення оцінювали до та після лікування за допомогою шкали Мінімального обстеження психічного стану (MMSE), яка визначала короткочасну та дов­готривалу пам’ять у пацієнтів; слухові функції вивчали за методикою A. Luria; для проведення тесту на малювання годинника випробовува­ного попросили намалювати годинник, результати якого вказували на наявність у пацієнта клінічно значущих когнітивних порушень; Опитувальник Г. Айзенка був використаний для виявлення основних індивідуальних рис особистості; Анкета Спілбергера-Ханіна була використа­на для оцінки проявів реактивної та особистої тривожності; рівеньдепресії визначався за шкалою Цунга. Для об’єктивної оцінки больової ре­акції для визначення вегетативної реакції людини та візуальної ана­логової шкали (VAS) використовували динамічний запис діаметра зіниці (пупілометрія). За результатами дослідження було встановлено, що у пацієнтів обох груп - у 86 осіб (основної та контрольної) виявлено до 50% прикордонних когнітивних порушень, що можна вважати надійною прогностичною інформативною ознакою психічного стану пацієнтів. Повідомлялося про низьку тривожність за шкалою Спілбергера-Ханіна у пацієнтів із симптомами депресії. Всі інші скринінгові діагностичні шкали виявили прикордонні когнітивні порушення у всіх пацієнтів. Таким чином, було доведено, що прикордонні когнітивні порушення у пацієнтів з психічними та поведінковими розладами через вживання ал­коголю взаємодіють з депресією, що суттєво впливає на когнітивні здіб­ності. Для усунення когнітивних порушень (ДІ) пацієнтам обох груп було запропоновано комплексне традиційне лікування з додатковим використанням метаболічного препарату цитофлавіну. Літературні джерела підтверджують доцільність використання складного ме­таболічного нейропротективного препарату, дія якого спрямована на синтез енергетичних комплексів через різні рецепторні, ферментатив­ні та медіаторні системи. Цитофлавін можна віднести до метаболічних препаратів, який діє як індуктор основних метаболічних шляхів у клітинах, сприяє утилізації вільного кисню та запобігає ішемічним змінам в органах і тканинах за рахунок зниження рівня перекисних процесів. Комплексна терапія лікування прикордон­них когнітивних станів курсом цитофлавіну є патогенетично виправ­даною, що забезпечило в нашому дослідженні поліпшення психологічного стану солдатів обох груп.

УДК: 616.89: 616-009. 7]-07

Психодіагностика болю є важливим показником при дослідженні пацієнтів із больовими синдромами. Тому рекомендовано фізіологічні показники використовувати у поєднанні з психологічними шкалами, оскільки існує чимало причин, що можуть спотворити їх інтерпретацію. Психологічне тестування доповнює клінічне обстеження пацієнта об’єктивними критеріями, що збільшує достовірність діагностики больового синдрому на ранніх стадіях його прояву.

Актуальність. Своєчасна діагностика передракових станів, а також раннього раку товстої кишки є вкрай актуальним питанням сучасності, оскільки колоректальний рак (КРР) посідає друге місце серед жінок і третє серед чоловіків у структурі онкологічної патології. Вважається, що більшість
колоректальних раків (КРР) виникають у вже існуючих поліпах, які називаються аденомами. Другий тип колоректального поліпа, відомий як гіперпластичний поліп, десятиліттями вважався нешкідливим, потенціал злоякісності таких поліпів товстої кишки на сьогодні до кінця не визначений. Проводяться дослідження гіперпластичних поліпів і зв’язку з КРР.

Мета. Основною метою даного дослідження стало вивчення гістопатологічних та імуногістохімічних особливостей гіперпластичних поліпів з безсимптомним перебігом для визначення діагностичних ознак потенційних передракових уражень і ризику злоякісної трансформації гіперпластичних поліпів. Методи. Проведено гістологічні, гістохімічні та імуногістохімічні дослідження 22 гіперпластичних поліпів товстої кишки з безсимптомним перебігом.

Результати. Встановлено, що гіперпластичні поліпи з безсимптомним перебігом і підвищеним ризиком злоякісної трансформації характеризувалися частішою локалізацією в проксимальних відділах товстої кишки, топографічною зміною проліферації ентероцитів зі зміщенням у поверхневі відділи, вищою проліферативною активністю ентероцитів (Кі-67 верхньої частини крипти – 24,2±5,5 %, нижньої – 30,8+10,3 %, співвідношення індексів Кі-67=0,82±0,18, (p<0,05)), підвищеною секрецією слизу і проявами мікросателітної нестабільності з випадінням експресії генів системи репарації неспарених нуклеотидів (випадає експресія білка MSH-6 (2,14±0,30), що є несприятливою прогностичною ознакою. Підсумок. Вивчення структурних особливостей та ідентифікація біомаркерів гіперпластичних поліпів, які особливо схильні до злоякісного перетворення, дозволить вибірково націлити на пацієнтів, які мають значно підвищений ризик злоякісної трансформації гіперпластичних поліпів на підставі визначення рівня експресії Кі-67 та імуногістохімічного визначення експресії генів системи MMR-s.
Ключові слова: колоректальний рак, гіперпластичні поліпи, злоякісна трансформація, морфологічна діагностика, Кі-67, MMR-s репарація.

 Актуальність. При виявленні судинних уражень печінки, особливо, якщо вони не супроводжуються чіткими клінічними симптомами, патологи можуть зустрітися із труднощами щодо опису та інтерпретації патологічних проявів, зумовленими недостатнім вивченням даної патології та суперечливою термінологією.

Мета – опис рідкісного варіанту порто-синусоїдної судинної хвороби печінки у хворого на системний склероз. Методи. Патоморфологічне дослідження тканини печінки та легень (некропсії) із застосуванням гістологічних методів.

Результати. 44-річний хворий з підтвердженим (клінічно та патоморфологічно) діагнозом «системний склероз» помер на фоні дихальної недостатності. При автопсійному дослідженні крім ознак, характерних для системного склерозу (дифузний пневмофіброз за типом неспецифічної інтерстиційної пневмонії та плевропульмональний фіброеластоз). було виявлено зміни судинного русла легень та печінки. Останні можна віднести до декількох морфологічних патернів: повна облітерація судин середнього калібру із заміщенням концентричними ламінарними стуктурами,
формування гіперваскуляризованих ділянок рихлого позаклітинного матриксу з тонкостінними судинами на місці передіснуючих судин, потовщення стінок судин за рахунок гіперплазії та/або склерозу зі стенозом просвіту. Для таких уражень печінкових судин підходить відносно новий термін – порто-синусоїдна судинна хвороба печінки, який не передбачає наявності клінічних ознак портальної гіпертензії, що і спостерігалось у нашому випадку. Генез васкулопатії залишається нез’ясованим, проте імовірно важливу роль відіграють порушені клітинно-матриксні (ендотелій, міофібробласти) взаємодії, характерні для системного склерозу.

Підсумок. Незважаючи на рідкість порто-синусоїдної судинної хвороби печінки, у кожному випадку виявлення судинних змін при дослідженні тканини печінки необхідно проводити ретельний клініко-анатомічний аналіз, з урахуванням існуючих на сьогодні наукових даних, оскільки це може мати значення як для оцінки прогнозу захворювання, так і для вибору адекватної терапії.
Ключові слова: порто-синусоїдна судинна хвороба печінки, системний склероз.