Зважаючи на високу розповсюдженість мігрені серед жінок репродуктивного віку, вплив вказаної патології на стан здоров’я матері та плоду підбір адекватної фармакотерапії є надзвичайно важливим процесом.

Мета роботи ‒ проаналізувати можливість застосування кожного з зареєстрованих на фармацевтичному ринку України триптанів для лікування мігренозних пароксизмів у жінок під час вагітності на підставі інструкцій, даних наукової літератури тощо.

Матеріали дослідження ‒ дані інформаційно-довідкової та наукової літератури, Державний реєстр лікарських засобів України, УТІС. Методи дослідження ‒ вебометричний та порівняльний аналізи, систематизація даних.

Станом на вересень 2022 р. в Україні зареєстровано елетриптан, золмітриптан, ризатриптан, суматритптан, фроватриптан.

Найповнішу інформацію щодо застосування суматриптану в період вагітності представлено в інструкціях до Сумамігрен та Антимігрен-Здоров’я. Узагальнено та стисло з усіх інструкцій інформація така: «Застосування суматриптану можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для плоду». Інформація в інструкціях ризатрпитану є практично ідентичною для Різамігрену та Різоптану, а для Ризатриптан-Фарматен подана суттєво стисліше: «У період вагітності ризатриптан слід застосовувати лише у разі нагальної потреби». В інструкції до золмітриптану Золмігрен спрей вказано: «Застосування препарату вагітними можливе лише тоді, коли очікуваний терапевтичний ефект для жінки перевищує потенційний ризик для плода/дитини.» Вітчизняні та закордонні виробники таблетованих лікарських засобів вказують аналогічну інформацію. В Україні зареєстровано 1 лікарський засіб фроватриптану, де вказано: «Безпечність застосування у вагітних не встановлена», та 1 ЛЗ елетриптану: «Досвід клінічного застосування у вагітних відсутній».

Станом на вересень 2022 року в Україні зареєстровано: суматриптан, ризатриптан, золмітриптан. фроватриптан, елетриптан. Форми випуску: таблетки, таблетки вкриті оболонкою або плівковою оболонкою, таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині, капсули, спрей назальний дозований. Інформація в інструкціях для медичного застосування кожної окремо взятої для аналізу міжнародної непатентованої назви лікарських засобів триптанів за змістом є подібною, проте не ідентичною. Суматриптан вважають єдиним відносно безпечним триптаном для лікування мігренозних пароксизмів у вагітних жінок. Перспективним напрямом розвитку та розширення вітчизняного фармацевтичного ринку триптанів є реєстрація нових лікарських форм та діючих речовин (алмотриптан, ласмідитан, наратриптан).

УДК 612.24-007.241-036.12+616.155.194)-002]-036

Пацієнти з хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з анемією хронічного захворювання становлять особливий інтерес як для наукової, так і для практичної сфери охорони здоров'я.
Мета дослідження - вивчення активності системного запалення.
Матеріал і методи. Аналіз результатів обстеження 475 пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання, яких розподілено на дві групи: І група – 155 осіб (61,3% чоловіків та 38,7% жінок) з анемією хронічного захворювання; ІІ група - 320 пацієнтів (46,9% чоловіків та 53,1% жінок) без анемічного синдрому. Визначення активності запального процесу проводили за показниками гемоцитограми, сироватковими
маркерами запалення та інтегральними гематологічними індексами.
Результати. Виявлено, що хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з анемією хронічного захворювання супроводжувалося активацією запального процесу (за швидкістю осідання еритроцитів, вмістом сегментоядерних нейтрофілів) та пригніченням лімфоцитарно-моноцитарної ланки запалення, істотно вищими інтегральними гематологічними індексами (індекс зсуву лейкоцитів; індексів відношення лейкоцитів, несегментоядерних нейтрофілів та нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів; відношення нейтрофілів до лімфоцитів та інтегрованого індексу запалення), що збільшувалось із поглибленням анемічного синдрому, зростанням віку пацієнтів та було більш вираженим у жінок. Активація запалення асоціювалась з погіршенням бронхіальної прохідності за швидкісними показниками (індекс Тіффно, середня та пікова об’ємні швидкості, максимальні об’ємні швидкості на 25% та 75% форсованої життєвої ємності легень). Анемічний синдром був також пов'язаний із вищими рівнями С-реактивного протеїну (р>0,05), загального фібриногену (р<0,05) та серомукоїдів (р>0,05), вміст яких змінювався паралельно з індексом зсуву лейкоцитів.
Висновок. Анемічний синдром, як прояв персистувального системного запалення, погіршує перебіг хронічного обструктивного захворювання легень, негативно впливаючи на показники функції зовнішнього дихання та активність запального процесу.

Patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in combination with anemia of chronic disease (ACD), are of particular interest to both scientific and practical health care.
The purpose of the work - to study the activity of systemic inflammation.
Material and methods. The results of the examination of 475 patients with exacerbation of COPD were analyzed, which were divided into two groups: group I - 155 people (61,3% men and 38,7% women) with ACD; group II - 320 patients (46,9% of men and 53,1% of women) without the anemic syndrome.Determination of the activity of the inflammatory process was performed by hemocytogram, serum markers of inflammation and integrated hematological indices.
The results of the study. It was found that COPD in combination with ACD was accompanied by activation of the inflammatory process (erythrocyte sedimentation rate, segmented neutrophils content) and suppression of lymphocyte-monocyte inflammation, significantly higher integral hematological indices (leukocyte shift index; ratio of leukocytes, non-segmented neutrophils and all neutrophils to the erythrocyte sedimentation rate; the ratio of neutrophils to lymphocytes and the integrated index of inflammation), which increased with the deepening of the anemic syndrome, increasing patients age and was more pronounced in women. Activation of inflammation was associated with deterioration of bronchial patency according velocity parameters (Tiffno index, mean and peak volumetric velocities, maximal volumetric velocities by 25% and 75% of the forced lungs vital capacity). Anemic syndrome was also associated with higher levels of C-reactive protein (p>0,05), general fibrinogen (p<0,05) and seromucoids (p>0,05), the content of which varied in parallel with the leukocyte shift index.
Conclusion. Anemic syndrome, as a manifestation of persistent systemic inflammation, worsens the course of a chronic obstructive pulmonary disease through affecting the respiratory function and the inflammatory process activation.

За даними літератури, провідними ланками патогенезу ХОЗЛ є (1)хронічне персистивне запалення, яке проявляється активацією багатьох клітин з надміром секреції усіх біологічно активних прозапальних речовин; (2) гіпоксія із використанням енергії, зміною основних сигнальних шляхів, надекспресію гіпоксіє-індуцибельного фактору; (3) анемія хронічної хвороби внаслідок дії прозапальних цитокінів, гіпоксіє-індуцибельного фактору. За власними результатами обстеження 470 хворих на ХОЗЛ, про зв›язок запалення та гіпоксії свідчить зменшення оксигенації крові та показників ФЗД. Активація запалення асоціювалась з погіршенням бронхіальної прохідності за кореляційним аналізом. Анемічний синдром у пацієнтів з ХОЗЛ характеризувався істотним збільшенням нейтрофілів, ШОЕ, СРП, загального фібриногену, серомукоїдів та інтегральних гематологічних індексів, а також гіршою оксигенацією крові, нижчими ємнісними та швидкісними показниками ФЗД. Запалення, гіпоксія та анемія – три провідні ланки патогенезу ХОЗЛ, які створюють хибне коло і зумовлюють прогресування хвороби.

УДК 616.36:616.126.32

Клапанні ураження серця становлять значну проблему, однак про їх особливості за умов метаболічно-асоційованої хвороби печінки та її початкової стадії – стеатозу печінки - відомо мало.
Мета роботи - оцінити поширеність стеатозу печінки у пацієнтів з ревматичними вадами, лікованими хірургічно, та особливості структурно-функціональних параметрів серця за його наявності.
Об’єкт і методи дослідження. У стаціонарних умовах обстежено без збільшення обсягу 44 пацієнти з хронічною ревматичною хворобою серця, яким проводилась хірургічна корекція вади (16 чоловіків, 42 жінки, середній вік 54,00±3,69 р.), відповідно їхнім нормативним документам. Проаналізовано антропометричні та клінічні параметри, загальні аналізи крові та сечі, а також стандартні біохімічні показники крові, параметри електрокардіограми, ультразвукових досліджень серця та органів черевної порожнини; результати опрацьовані методами варіаційної статистики.
Результати. У пацієнтів з хронічною ревматичною хворобою серця та набутими вадами серця, що підлягали корекції, мала місце надмірна маса тіла (середній індекс маси тіла 29,1 кг/м2); у 73% з них діагностувався стеатоз печінки. Стеатоз печінки у пацієнтів з ревматичними вадами серця асоціюється з активацією синдрому запалення за загальним фібриногеном, погіршенням вуглеводного метаболізму з гіперглікемією, розширенням правого шлуночка та гіпертрофією міокарда (усі р < 0,05). За кореляційним аналізом, поглиблення стеатозу печінки з порушенням її функцій буде супроводжуватись погіршенням показників структурно-функціональних характеристик серця, схильністю до тромбоутворення, а також ліпідним і вуглеводним дисметаболізмом з активацією системного запалення.
Висновок: стеатоз печінки впливає на структурно-функціональні показники серця, ліпідний та вуглеводний метаболізм, тромбоутворення, активність запалення, тому має враховуватись при веденні пацієнтів з хронічною ревматичною хворобою серця.

Abstract. Valvular heart defects are a significant problem, but little is known about their features in metabolicassociated liver disease and its initial stage - liver steatosis.
Objective: to assess the prevalence of liver steatosis in patients with rheumatic valvular defects treated surgically, and to estimate key differences in the structural and functional parameters of heart in its presence.
Material and methods: 44 inpatients with chronic rheumatic heart disease who underwent surgical correction of the defect (16 men, 42 women, mean age 54.00±3.69 years) were examined. Diagnostic process was held in accordance with available regulations; standart clinical, laboratory and instrumental data were analyzed; the results were processed by the methods of variation statistics; level of significance was taken as р < 0,05.
Results. Patients with chronic rheumatic heart disease with valvular defects were overweight (mean body mass index 29.1 kg/m2); 73% of them were diagnosed with liver steatosis, which has unfavourable influence into treatment result according literature data. Liver steatosis in patients with chronic rheumatic heart disease is associated with the activation of inflammatory syndrome according to general fibrinogen increase, impaired carbohydrate metabolism with hyperglycemia, right ventricle dilatation and myocardial hypertrophy (all p < 0.05). According to the conducted correlation analysis, the deterioration of liver condition with impaired function will be accompanied by worsening of structural and functional characteristics of heart, the tendency to the increased thrombosis and lipid and carbohydrate metabolic disorders together with activation of systemic inflammation.
Conclusions. The liver steatosis affects the structural and functional parameters of heart, lipid and carbohydrate metabolism, thrombosis, systemic inflammatory activity, so it should be considered in the management of such patients.