УДК 616-099:615.9]:327.5

Вступ.Станом на березень 2024 р. від початку року росія 346 разів застосовувала хімічну зброю проти українських військових. Проте, дисципліна «Військова терапія» у медичному університеті не встигає висвітлити особливості клініки та діагностики уражень подразнювально-задушливими бойовими отруйними речовинами (БОР).
Мета. Збільшити поінформованість щодо проявів уражень БОР подразливо-задушливої дії, які використовуються у сучасній війні росії проти України.
Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведено ілюстративний випадок.
Результати. Найчастіше застосовуються гранати К-51 з хлорпікрином, РГР з лакримантом о-хлоробензиліден малонітрілом (CS) та РГ-Во з іритантом хлорацетофеноном (CN). Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру.Клінічна ілюстраціяпоказує випадок раптового розвитку негоспітальної пневмонії з множинним абсцедуванням, що може бути зумовлено «цитокіновим штормом» внаслідок дії БОР.
Висновки.Обсяг та географія використання БОР хлорпікрину, хлоробензиліден малонітрілу та хлорацетофенону російською армією у сучасній війні зростають. Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру. Особливістю клінічного випадку були відтерміновані прояви пошкодження легеневої тканини щодо дії БОР, множинність абсцедування, відсутність вираженої температурної реакції, досить швидке покращення щодо абсцесів, що дозволяє сформувати гіпотезу про зумовленість деструкції легеневої тканини у цьому випадку «цитокіновим штормом».

УДК 616.12:612-001]:355(091) 

Вступ. До найскладніших сучасних проблем військової медицини належать питання діагностики, надання невідкладної допомоги та хірургічного лікування поранених з ураженнями серця та перикарда.
Мета. Вивчити структурно-функціональні особливості серця у поранених для прогнозування віддалених посттравматичних міокардіодистрофій.
Матеріали та методи. Аналіз наукової літератури проведений у базі Pubmed та у вітчизняній літературі. Описовий матеріал проілюстрований клінічним випадком.
Результати. За даними літератури, ураження серця під час та після бойової травми край різноманітні, їх можна поділити на безпосередні (відкриті та закриті) та віддалені посттравматичні. Для діагностики найбільш складними є закриті тупі травми серця (струс серця, забій серця, розрив серця
зовнішній чи внутрішній з гемоперикардом, тампонадою серця, гемотораксом), що може спричиняти стан гібернації чи оглушення міокарда на тлі його набряку, викликати зміни ендокарда та перикарда, аритмії, у тому числі життєво небезпечні, гострий розрив серця, розшарування чи розрив аорти. Аналіз клінічного випадку свідчить, що саме порушення електрофізіологічних процесів та формування дисфункції міокарду можна вважати проявом посттравматичної міокардіодистрофії токсично-запального характеру у віддалений період важкої церебральної травми.
Висновки. Віддалені посттравматичні міокардіодистрофії токсично-запального характеру зумовлені активацією запалення та ендотоксикозу, гіпоксією та метаболічними змінами з процесами апоптозу кардіоміоцитів, що ілюструє клінічний випадок.

УДК 616.514-036.12-02:616.8-008.615.1]-036.864

Introduction. Skin is the largest human organ. Its main functions are protective, excretory, receptory, thermoregulatory, respiratory, etc. Any metabolic disorders in our body, infectious and autoimmune diseases, toxic lesions, chronic renal diseases and those of gastrointestinal tract, diseases of the blood, liver, gall bladder can manifest as skin lesions, for example, in the form of chronic urticaria (CU). Nervous system also plays a significant role in the development of urticaria.
Objectives. Studying the prevalence of urticaria in adult patients, main causes of increased skin itching and rash, effect of stress on the frequency and severity of urticaria exacerbations and treatment effectiveness.
Materials and methods. The article presents the results of instrumental and laboratory methods of examination of urticaria patients, as well as comparison of the treatment effectiveness depending on the obtained research findings and stress test results. The study included 75 patients aged 18 and over. Patients in both groups underwent laboratory and instrumental examinations, stress testing (The Kessler Psychological Distress Scale (K10)), and the UAS7-test for urticaria control. The main study included 63 patients with urticaria, who were divided into three groups (depending on the results of the stress test).
Conclusions. Nowadays CU is an important global problem. Due to constant itching, sleep disturbances, decrease in performance, cosmetic discomfort, the patients’ quality of life is getting worse. Timely diagnosis and prescription of treatment improves patients’ well-being and social adaptation. The research shows that stress exacerbates the course of CU. Patients with high and medium level of stress noticed expressed reduction in rash and itching when treatment included sedative medications. 

Factors influencing the urokinase-type plasminogen activator system play important roles in pathogenetic processes in Ph-negative myeloproliferative neoplasms (MPNs). In addition, the JAK2V617F mutation is a key determinant of outcomes in these diseases. This study evaluated complete blood count (CBC) parameters, the plasminogen activator inhibitor 1 (PAI-1) 4G/5G polymorphism, and the JAK2V617F mutation in patients with Ph-negative MPNs, aiming to identify possible associations between them. We analyzed results from 56 patients newly diagnosed with Ph-negative MPNs— essential thrombocythemia (ET), polycythemia vera (PV), and primary myelofibrosis (PMF)—before treatment initiation. The CBC of 475 people from a diagnostic center database served as a population sample for comparison. In patients with Ph-negative MPNs, PAI-1 genotypes 4G/4G, 4G/5G, and 5G/5G were detected in 11  (19.6%), 29 (51.8%), and 16 (28.6%) cases, respectively. No significant differences in genotypedistribution were found among ET, PV, and PMF patients. PMF patients with the 4G/5G genotype had a higher white blood cell (WBC) count compared to those with the 5G/5G genotype (P = 0.027). The JAK2V617F mutation was found in 44 (78.6%) patients. ET patients with this mutation (n = 13) exhibited significantly higher counts of platelets (PLTs), red blood cells (RBCs), and WBCs compared to those without it. The PLT/RBC ratio was significantly higher in all disease categories compared to the population sample, with the highest ratios in ET patients. The PLT/WBC ratio in ET and PV patients was also higher than in the population sample (P < 0.05). This relative thrombocytosis is likely clonal in origin, associated with genes responsible for PLT quantitative parameters, JAK-STAT signaling pathway proteins, and factors in the uPA-uPAR-PAI-1/PAI-2 system. These genes share common loci in chromosomes (1p34.1-p34.3, 7q21.1-q21.3, 9p24.1, 19p13.11-p13.2, and 19q13.31-q13.32). Due to their close spatial proximity, these genes can form genetic complexes and mutually influence their expression levels, thereby contributing to the unique pathogenesis of these diseases.

УДК 616.832-004.2-06

 Розсіяний склероз (РС) — хронічне автоімунне запальне захворювання центральної нервової системи, що є однією з найпоширеніших причин прогресуючої інвалідизації серед осіб молодого віку. Це захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів та їхніх сімей, а також супроводжується значними економічними витратами. Рання діагностика та ранній початок лікування хворих на РС допомагають запобігти розвитку загострень, інвалідизації та передчасній смерті пацієнтів і поліпшують їх якість життя. На сьогодні підвищилася обізнаність про РС, стали доступними більш ефективні методи діагностики та терапії пацієнтів з РС. Це привело до скорочення діагностичної затримки між виявленням симптомів і встановленням вірогідного діагнозу, а також до відтермінування грубої інвалідизації. Важливе значення для оптимального клінічного менеджменту пацієнтів має мультидисциплінарна співпраця фахівців на всіх рівнях медичної допомоги, а також тісна співпраця між лікарем та пацієнтом. У статті систематизовано сучасні знання щодо основних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із РС в Україні.
Ключові слова: розсіяний склероз; діагностика; лікування; хворобомодифікуюча терапія