УДК 615.276:364.33:614.2

Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.   

Матеріали і  методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.

Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.

Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.

УДК 615.07:615.21:316.012:796/799

Використання різноманітних засобів підвищення ефективності організму (допінг) має великий вплив на здоров’я спортсменів. Питання чесності та дотримання етичних стандартів у спорті виникають під час розгляду застосування певних груп речовин, до складу яких входять і лікарські засоби. Метою нашого дослідження було вивчення соціально-фармацевтичних аспектів застосування лікарських засобів у спорті. Матеріалами дослідження були вимоги ВАДА, офіційні міжнародні та вітчизняні нормативні документи з антидопінгової діяльності у спорті, офіційний вебсайт Національного антидопінгового центру (НАДЦ), переліки заборонених ВАДА речовин 2020 р. та 2024 р. та наукові публікації за темою. Використано методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.В Україні повністю імплементовано чинні міжнародні вимоги з доброчесності у спорті, у т. ч. діє перелік заборонених ВАДА речовин. Структурою, відповідальною за реалізацію антидопінгової політики у спорті в Україні, є НАДЦ. Проаналізовано вплив на організм людини, у т. ч. побічні ефекти, заборонених у спорті речовин. Аналіз переліку заборонених ВАДА речовин за 2020 р. та 2024 р. показав, що станом на 2024 р. група S1 включає 74 речовини (9 з яких було додано після 2020 р.), S2 – 60 (7), S3 – 15 (2), S4 – 38 (2), S5 – 27 (3), S6 – 80 (6), S7 – 13 (1), S8 – змін не було, S9 – 16 (5), P1 – 20 (1). Найсуттєвіші відносні кількісні зміни у 2024 р. відносно 2020 р. були в групі S9 – 45,5 %, від 12,5 % до 15,4 % – у групах S5, S2, S1 та S3. Вивчення обмежень застосування речовин у спорті дало змогу виявити заборонені речовини, узагальнити інформацію щодо їхніх ефектів і побічних ефектів на організм людини, а також динаміку зміни їх кількості (по групах) за 2020–2024 рр.

УДК 615.1:339.138:615.273:614.27(048.8)

Мета роботи – дослідити асортимент зареєстрованих нових пероральних антикоагулянтів (НОАК) та їх фізичну доступність в аптеках України, а також провести аналіз роздрібного ринку НОАК за 2020-2024 рр.

Матеріали і методи. Використано дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформацію про фізичну доступність ліків в аптеках та про обсяги реалізації оральних антикоагулянтів та НОАК, а також методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, математично-статистичний та графічний.

Результати й обговорення.  З’ясовано, шо станом на грудень 2024 р. в Україні зареєстровано 4 МНН НОАК (дабігатрану етексилат, ривароксабан, апіксабан, едоксабан), представлених 6 торговими назвами та 20 асортиментними позиціями, переважно у формі таблеток. Лідерами за показником виробничої активності (ПВА) серед підприємств є Байєр АГ (Німеччина) та Фармадокс Хелскеа Лімітед (Мальта), а серед країн – Німеччина. Визначена неоднорідність фізичної доступності для окремих торгових назв та дозувань НОАК в аптеках. Загальний ринок оральних антикоагулянтів в Україні протягом 2020-2024 рр. демонстрував коливання, при цьому аптечний сегмент стабільно домінував, займаючи понад 98% ринку. Частка НОАК у загальному обсязі споживання оральних антикоагулянтів суттєво зросла: в аптечному сегменті – з 53,73% у 2020 р. до 78,83% у 2024 р., а в госпітальному сегменті – з 6,78% у 2020 р. до 68,18% у 2024 р. Відзначено стрімке зростання частки НОАК вітчизняного виробництва, яка у 2024 р. становила близько 24% ринку НОАК. Спостерігається стійке зростання популярності НОАК, насамперед ривароксабану та едоксабану, на тлі поступового зниження обсягів реалізації традиційних антикоагулянтів, таких як варфарин та феніндіон.

Висновки. Встановлено, що ринок НОАК в Україні за 2020-2024 рр. демонструє активний розвиток та зростання, витісняючи традиційні антикоагулянти. Ключовими його тенденціями є домінування ривароксабану, збільшення частки вітчизняних препаратів та абсолютно переважаюче споживання НОАК через аптечний сегмент ринку.

УДК 615.32:615.874:613.29:339.13

Надлишкова вага є медичною і соціальною проблемою, яка часто може викликати безконтрольне споживання лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що дослідження щодо порівняння асортименту ліків і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги, а також відношення споживачів до їх застосування, не проводились. Метою дослідження було схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення та контролю ваги та дослідити відношення споживачів до проблеми застосування цих засобів. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформаційного ресурсу Сompendium.onLine, наукові публікації, анкети. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу та анкетування. Результати. Здійснено порівняння асортименту лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги за даними Державного реєстру ЛЗ України та рубрики «Дієтичні добавки» на інформаційному ресурсі Compendium. onLine. Проведено розподіл аналізованої сукупності дієтичних добавок за виробниками та формами випуску. Встановлено рейтинг основних вітчизняних виробників дієтичних добавок для схуднення та контролю ваги. Проведено анонімне анкетне опитування за допомогою Google Forms 156 респондентів і встановлено, що переважна більшість опитаних вважають проблему надлишкової ваги серйозною медичною проблемою, що потребує консультації з лікарем перед початком використання будь-яких засобів для схуднення, негативно ставляться до застосування ліків і дієтичних добавок з метою схуднення, а для схуднення та контролю ваги надають перевагу фізичним вправам та дотриманню дієти. Висновки. Станом на 1 січня 2025 року на фармацевтичному ринку України у сегменті засобів для схуднення і контролю ваги пропонується 4 лікарські засоби та 193 дієтичні добавки. Лідером за кількістю позицій дієтичних добавок є українська компанія ТОВ «Ключі здоров’я» (м. Харків) – 50 позицій (25,91 % всього асортименту). Шляхом анкетного опитування встановлено відношення споживачів до проблеми застосування ліків і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги та їх переваги при виборі засобів та методів схуднення.

УДК 616.89-085.214.32-06:618.2-083-084

У статті представлено комплексний огляд складного взаємозв’язку між прийомом антидепресантів і нелікованою депресією під час вагітності. Вона заглиблюється в багатогранну природу цього питання, балансуючи між потенційними ризиками, пов’язаними з прийомом антидепресантів, і небезпечними наслідками нелікованої материнської депресії. В огляді систематизовано результати сучасних досліджень, клінічний протокол та думки експертів, щоб представити нюансоване розуміння цієї теми.Основні висновки вказують на те, що хоча антидепресанти, особливо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, загалом вважаються безпечними для застосування під час вагітності, вони не позбавлені потенційних ризиків. Ці ризики, включно із занепокоєнням щодо неонатального абстинентного синдрому та незначним підвищенням ризику вроджених вад розвитку, необхідно порівнювати з добре задокументованими небезпеками нелікованої депресії. Нелікована материнська депресія пов’язана з несприятливими наслідками для матері: підвищеним ризиком недостатньої турботи про себе, зниження самообслуговування та післяпологової депресії; також великим ризиком для плоду, що розвивається, включно з передчасними пологами та проблемами з розвитком.У статті підкреслюється важливість індивідуалізованих підходів до лікування, як це передбачено клінічним протоколом, висвітлюється роль фармакологічних і нефармакологічних втручань у лікуванні депресії під час вагітності. Вона також визначає сфери, які потребують подальших досліджень, як-от довгострокові наслідки пренатального прийому антидепресантів, порівняльна ефективність різних методів лікування та вплив соціокультурних факторів на результати лікування. Насамкінець цей огляд підкреслює гостру потребу в збалансованому та обґрунтованому підході до лікування депресії під час вагітності. Він закликає медиків ретельно зважувати ризики та переваги застосування антидепресантів, приділяючи особливу увагу індивідуальному підходу, щоб забезпечити найкращі результати лікування як для матері, так і для дитини.