УДК 37.013.5:159.9(07)

Анотація: Метою дослідження є вивчення впливу ігрових методів на когнітивний розвиток дітей дошкільного віку. Особливу увагу приділено https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/about ISSN: 2786-9458 Увесь контент ліцензовано за умовами Creative Commons BY 4.0 International license аналізу освітніх стратегій, що сприяють інтерактивному навчанню, а також їх ефективності в стимулюванні раннього розвитку таких когнітивних здібностей, як пам’ять, увага, логічне мислення та мовлення. У процесі дослідження застосовувалися методи аналізу й синтезу наукової літератури, порівняння та узагальнення результатів попередніх наукових напрацювань. Результати продемонстрували, що ігрові методи суттєво покращують когнітивний розвиток дітей дошкільного віку, сприяють покращенню пам’яті, уваги, здатності до абстрактного мислення та розвитку уяви, а також забезпечують формування навичок самоконтролю й комунікації. Рольові ігри та інтерактивні завдання виявилися ефективними для розвитку логічного мислення, творчих здібностей та мовленнєвих навичок. Використання ігрових Lego-технологій дає змогу дітям не лише опановувати нові знання, але й стимулює їх до самостійного пізнання та творчої діяльності. Ігри сприяють формуванню соціальних навичок взаємодії, що є необхідними для успішної адаптації до суспільства. Висновки: використання ігрових методів навчання є ефективним інструментом у стимулюванні когнітивного розвитку дітей дошкільного віку. Інтерактивне навчання створює умови для активного залучення дітей до освітнього процесу, підвищуючи їхні когнітивні можливості та мотивацію до навчання. Запропоновані підходи можуть бути інтегровані в освітні програми для дітей дошкільного віку з метою забезпечення їхнього гармонійного розвитку. Ключові слова: когнітивні здібності, ранній розвиток, освітні стратегії, ігрові методи

Abstract: The purpose of the research is to study the impact of game methods on the cognitive development of preschool children. Particular attention is paid to the analysis of educational strategies that promote interactive learning, as well as their effectiveness in stimulating the early development of basic cognitive abilities, such as memory, attention, logical thinking and speech. The research used methods of https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/about ISSN: 2786-9458 Увесь контент ліцензовано за умовами Creative Commons BY 4.0 International license analysis and synthesis of scientific literature, comparison and generalization of the results of previous studies on the topic. The results showed that game methods significantly improve the cognitive development of preschool children, contribute to the improvement of memory, attention, the ability to abstract thinking and the development of imagination, and also ensure the formation of self-control and communication skills. Role-playing games and interactive tasks have proven to be effective for the development of logical thinking, creative abilities and speech skills. The use of Lego technologies allows children not only to master new knowledge, but also stimulates them to independent cognition and creative activity. Games contribute to the formation of social interaction skills, which are necessary for successful adaptation to society. Conclusions: the use of game teaching methods is an effective tool in stimulating the cognitive development of preschoolers, contributing to the early development of key abilities. Interactive learning creates conditions for the active involvement of children in the educational process, increasing their cognitive abilities and motivation to learn. The proposed approaches can be integrated into educational programs for preschool children in order to ensure their harmonious development. Keywords: cognitive abilities, early development, educational strategies, game methods

 УДК 001.32:1/3](477)(02)
Анотація.  Проаналізовано дані анкетування школярів Львівської області, щодо стану носового дихання. Обговорено можливі наслідки при його 
порушенні. Згідно отриманих даних під час проведення спільного проекту, групою фахівців: дитячих отоларингологів, стоматологів, ортопедів, 
епідеміологів, у 2024 році, було встановлено, що основними скаргами при оцінці носового дихання були: порушення носового дихання, хропіння, 
алергічні прояви. Не контрольовані такі симптоми у дитячому віці можуть призвести до деформації лицевого скелету, порушення прикусу, формування неправильного розташування язика, порушення прорізування постійних зубів. Оцінку стану носового дихання та структур ЛОР-органів було проведено із використанням розроблених анкет онлайн-опитування батьків в досліджуваних групах дітей. Проведені дослідження були виконані у відповідності до етичних принципів Гельсінської Декларації, та відповідно до сучасного розуміння патогенезу та клінічних настанов заснованих на принципах доказової медицини. Отримані дані свідчить про недооцінення таких симптомів як виділення з носа, чхання, хропіння. Батьки дітей із частими та постійними симптомами не вважали їх вартим уваги. Недостатність контролю за симптомами алергії у частини дітей в яких вона була діагностована, продовжувались і виділення з носа і чхання. Оскільки навіть при алергічному процесі пов’язаному з сезонними алергенами у слизовій носа зберігається мінімальне персистуюче запалення (Minimal Persistent Inflammation) такі діти потребують тривалого 
лікування. У дітей з домінуванням закладеності носа алергологічне обстеження часто не проводиться, що унеможливлює ранню діагностику 
алергічного запалення носа та приносових пазух, не дозволяє вчасно контролювати хворобу та не дає змоги провести алерген специфічну 
імунотерапію. Наголошено про важливість широкої роз’яснювальної роботи як серед батьків так і серед лікарів первинної ланки для розуміння важкості запалення у носі, раннього виявлення патології носа та приносових пазух, задля вчасного лікування та профілактики можливих ускладнень. 
Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, носове дихання, алергія 

 
Анотація. Розглянуто проблему поєднання хронічних риносинуситів із  синдромом обструктивного апное сну. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю обох патологій у популяції, а також їх суттєвим впливом на якість життя та ризиком розвитку ускладнень. Хронічний  риносинусит визначається тривалістю запальних змін у ділянці носа та придаткових пазух понад три місяці й характеризується такими проявами як закладеність носа, виділення з носа та болем. Додаткову значущість має такий фенотип хронічного риносинуситу як алергічна хвороба центральних відділів носа, що часто трапляється у пацієнтів й може залишатися недостатньо діагностованою. Одонтогенний риносинусит  – ще один важливий аспект, оскільки патологія верхнього ряду зубів що межують з верхньощелеповою пазухою може призводити до вторинного запалення у ній та у носі. Представлені результати обстеження 37 пацієнтів різного віку й ступеня тяжкості синдрому обструктивного апное сну, у яких у 94,59 ± 3,72% випадків виявлено наявність хронічного риносинуситу. У 25 (67,57  ± 7,70 %)  алергічний риносинусит (23 (62,16 ± 7,71 %) із алергічною хворобою центральних відділів носа та 2 (5,41 ± 3,72 %) із тотальним поліпозом носа та пазух). У 12 (32,43 ± 7,70 %)   – 
вторинний одонтогенний хронічний риносинусит, у меншої частки пацієнтів 9 (24,32 ± 7,06 %)   виявлено порушення архітектоніки носа у вигляді 
викривлення або/та шипа носової перегородки. Частина осіб (18 пацієнтів) із хронічним алергічним запаленням не підозрювала про алергічний  патогенез процесу. У 7 осіб із встановленим раніше алергічним ринітом симптоми не контролювались належним чином і продовжували турбувати періодична закладеність носа та постназальні затікання. Алергологічна патологія носа та пазух часто поєднувалась або з одонтогенним процесом та/або із порушеннями архітектоніки носової порожнини. Отримані дані підтверджують наявність тісного взаємозв’язку між синдромом обструктивного апноє сну і запальними процесами у носі й придаткових пазухах. При цьому часто потрібний інтегрований підхід, що поєднує отоларингологічні, стоматологічні та алергологічні методи діагностики й лікування. Комбінація декількох різновидів хронічних 
риносинуситів у одного хворого ускладнюють клінічну картину, призводячи до більш виражених епізодів зупинки дихання й підвищеної сонливості вдень, ризику ускладнень при супутній серцево-судинній патології. Результати роботи вказують на необхідність вчасної діагностики та комплексного лікування первинних і вторинних різновидів хронічного риносинуситу, включно з усуненням стоматологічної патології, корекцією анатомічних порушень архітектоніки носової порожнини, контролю алергологічної патології носа, що забезпечить зменшення загального навантаження на дихальну систему під час сну. 
Ключові слова:  хронічний риносинусит, синдром обструктивного апное сну, алергічна хвороба центральних відділів носа, одонтогенний 
риносинусит, викривлення носової перегородки 

Проведено оцінку впливу вживання енергетичних напоїв (ЕН) в раціоні студентів-медиків на нервово-психічну регуляцію за анкетно-опитувальним методом, визначено і оцінено рівні особистісної та ситуативної тривожності за допомогою тесту Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що ЕН впливають на короткотривалі (6–12 годин) зміни уваги, стимулюють розумову діяльність та змінюють поведінкові реакції у 26,11–39,0% обстежених з подальшим наростанням відчуття втоми та виснаження.

За результатами проведеного дослідження фізичного розвитку дітей встановлено, що частка хлопчиків із середнім фізичним розвитком за зростом
становила 78,5 %, високий зріст виявлено у 2,5 % дітей, низький - серед 1,9 % осіб. Показники ФР вищі та нижчі за середні складали 9,5 % та 7,6 % 
відповідно. Виявлено, що серед дівчаток за зростом середні значення були у 76,2 % дітей. Високий та низький зріст у 2,6% та 1,6 % відповідно, а зріст вище та нижче середнього встановлено у 7,7 % та 11,9 % обстежених дітей.