616.34-008.6-002-053.2:001.83:658(048.8)

Згідно з результатами глобального епідеміологічного дослідження Римської фундації, близько 40 % населення планети мають скарги щодо певних розладів цереброінтестинальної взаємодії, із них однією з найпоширеніших скарг, зокрема в дітей, є синдром подразненого кишечника (СПК), характерними клінічними виявами якого є абдомінальний біль у поєднанні із порушенням частоти та/або консистенції
випорожнень. У патогенезі виникненння СПК важливу роль відіграють порушення моторної, секреторної та бар’єрної функцій кишечника, феномен вісцеральної гіперчутливості, порушення якісного та кількісного складу мікробіоти, автономна дисфункція, психоемоційний дистрес тощо, але точні механізми формування цього розладу не з’ясовано. Відповідно до біопсихосоціальної моделі медицини виникнен-
ня СПК можна пояснити наслідком порушення взаємозв’язків на осі «кишечник — центральна нервова система», яке виникає в результаті взаємодії індивідуальних різнорівневих чинників ризику, а саме: біологічних, психоемоційних і психосоціальних. Однак, незважачи на велику кількість наукових праць, присвячених вивченню ймовірних чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку СПК, нині
відсутнє чітке розуміння їхньої комплексної взаємодії, особливо в дітей. У діагностиці СПК надзвичайно важливе значення має клінічне обстеження дитини, зокрема ретельний збір анамнезу з виявленням потенційних чинників ризику та протекції, а також оцінка психоемоційного стану дитини. З огляду на порівняно низьку ефективність лікарських препаратів та дієтичних інтервенцій менеджмент дітей із СПК має бути мультимодальним та передбачати використання нефармакологічних засобів, а саме: когнітивно-поведінкову терапію, системне сімейне консультування, релаксаційні методики тощо.

According to the results of a global epidemiological study by the Rome Foundation, about 40 % of population worldwide have complaints about certain disorders of cerebrointestinal interaction. One of the most widespread complaints, including in the pediatric population, is irritable bowel syndrome (IBS), the clinical manifestations of which include abdominal pain in combination with disturbances of stool frequency and/or consistency. The motor, secretory, and barrier dysfunctions of the intestine, the phenomenon of visceral hypersensitivity, changes in the qualitative and quantitative composition of the microbiota, autonomic dysfunction, psychoemotional distress, etc., play an important role in the IBSonset. However, the mechanisms of the pathogenesis of this disorder remain unclear. According to the biopsychosocial model of medicine, the occurrence of IBS can be explained as a consequence of a disorder of bilateral relation on the gut-brain axis, which occurs as a result of the interaction of individual risk factors at different levels, namely biological, psychoemotional, and psychosocial. However, despite the large number of scientific works devoted to the study of probable risk factors and pathogenetic mechanisms of IBS development, currently, there is no clear understanding of their complex interaction, especially in children. Clinical examination of a child, including thorough medical history to identify potential risk and protective factors, as well as an assessment of the child psychoemotional state, is extremely important in the diagnosis of IBS. Considering the relatively low effectiveness of drugs and dietary interventions, the management of pediatric patients with IBS should be multimodal and include the use of non-pharmacological means, namely cognitive-behavioral therapy, family counseling, relaxation techniques, etc.

УДК: 616.34-008.6:612.015.1:577.21]-053.2

З позицій біопсихосоціальної моделі медицини, формування синдрому подразненого кишківника (СПК) відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних та психосоціальних чинників, вклад яких у виникнення різних варіантів цього розладу, зокрема в дітей, досліджений недостатньо. Вагому роль в патогенезі СПК у дітей відіграють психоемоційні фактори, які пов’язані не лише з впливом навколишнього середовища, але й з особливостями метаболізму катехоламінів, зокрема з функціональною активністю катехол-О-метилтрансферази (COMT).

Метою нашого дослідження є визначення ролі поліморфізму COMT-гена val158met у формуванні СПК у дітей, а також виявлення асоціацій між генотипом і клінічним варіантом розладу та характером провокуючого чинника.

Матеріали та методи. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були зразки ДНК, отримані з ядерних клітин венозної крові  54  пацієнтів із діагностованим СПК  віком від 6 до 12 років. У 48 практично здорових дітей аналогічного віку ДНК виділяли з клітин букального епітелію. Проводили молекулярно-генетичне дослідження однонуклетидного поліморфізму rs 4680 генак  COMT методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) з подальшим аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів. Для статистичного аналізу використовували програми Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Виявлено істотні відмінності у розподілі генотипів локусу 472 G>A (Val158Met) гена COMT у дітей із СПК та в групі контролю. Зокрема гетерозигота 472 GА значно частіше визначалась у групі практично здорових дітей, що узгоджується із даними літератури про її протективний характер. Натомість у пацієнтів із СПК була вищою частота гомозиготних генотипів 472 GG та 472 AA, які асоціюються із зміною функціональної активності катехол-O-метилтрансферази і обидва можуть бути факторами ризику у виникненні СПК (p = < 0,0001).

Висновки. У дітей зі стрес-асоційованим СПК частіше визначали гомозиготний генотип 472 АА COMT, що пов’язаний з розладами больової чутливості, а також порушеннями когнітивних функцій та емоційної сфери. Вища частота гетерозигот 472 GA COMT серед дітей з постінфекційним СПК та СПК, асоційованим із антибактеріальною терапією, вказує на менш вагому роль психоемоційного компоненту та порушення ноцицепції у виникненні даного розладу (p = 0,03).

Following the biopsychosocial model of medicine, the pathophysiological basis of irritable bowel syndrome (IBS) is a combination of biological, psychoemotional, and psychosocial factors. The contribution of each of them to the development of this disorder remains unclear. Psychoemotinal factors, which are involved in the pathogenesis of IBS, are caused not only by the environment but also by the metabolism of catecholamines, particularly by the functional activity of catechol-O-methyltransferase (COMT).

Aim. The aim of current study is to determine the role of Val158met COMT polymorphism in development of IBS in children and to find the link between COMT genotype and clinical type of IBS, between COMT genotype and trigger factor of the disorder.

Methods. We enrolled 54 children aged 6-12 years with verified diagnosis of IBS, according to Rome criteria IV. Control group included 48 children of the same age and gender. For a molecular and genetic study of the single nucleotide polymorphism rs 4680 of the COMT gene was used the PCR (polymerase chain reaction) method with further analysis of the restriction fragment length polymorphism. Data were processed using Microsoft Excel 2016 and analysed with GraphPad (Prism 5.0).

Results:We have revealed significant differences in the distribution of Val158met COMT genotypes in children with IBS in comparison with the control group. There was established that the 472 GА COMT is more prevalent in healthy children and has a protective role in the development of IBS. In contrast, homozygous genotypes 472 GG and 472 AA, which are associated with changes in functional activity of enzyme catechol-O-methyltransferase, may be considered as the risk factors for IBS.

Conclusion:Genotype  472 ААCOMTwas mostly detected in сhildren with stress-associated IBS, which is more related to dysnociception, disorders of cognition, and emotional disturbances. Instead, patients with post-infectious and post-antibiotics IBS offener had heterozygous genotype 472 GА COMT. It underlines the less impact of psychoemotional factors and dysnociception in the pathogenesis of IBS in this group of children.

УДК 616.34-008.6-058-053.2

Синдром подразненого кишківника (СПК) – це стрес-чутливий функціональний гастроінтестинальний розлад, який виникає в результаті комплексної взаємодії індивідуальних фізіологічних, психологічних та психосоціальних факторів. Сімейний характер СПК визначається не лише генетичною схильністю, але й епігенетичними механізмами психосоціальної трансмісії соматичних симптомів від батьків до дітей.

Метою нашого дослідження є вивчення ролі окремих мікросоціальних (сімейних) факторів ризику та протекції формування СПК у дітей.

Матеріали і методи. В дослідженні приймали участь 54 пацієнти віком 6-12 років з діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей з групи контролю. Для детального вивчення перинатальних і мікросоціальних чинників ризику та протекції виникнення СПК проаналізували історії розвитку дітей (форма № 112) та використали методику «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя у батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використали програми Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Перинатальними факторами ризику, що можуть сприяти виникненню СПК у дітей, є народження від перших за порядком пологів, родорозрішення шляхом кесаревого розтину, грудне годування тривалістю <3 місяців. Також ми виявили взаємозв’язок між підвищеним ризиком виникнення СПК у дітей та наявністю психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, схильністю до соматизації у матері; частотою відвідування лікарів дитиною та мамою >6/рік; авторитарним стилем виховання мамою, гіперпротективним – батьком; частими переїданнями та наявністю харчових непереносимостей. На противагу, такі фактори, як народження від других-третіх за порядком пологів, відсутність психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, теплі стосунки в сім’ї, демократичний стиль виховання обох батьків є протективними щодо розвитку СПК у дитини.

Висновки. Ми виявили ряд мікросоціальних чинників, наявність яких асоціюється з підвищеним ризиком виникнення СПК. Врахування та корекція цих факторів ризику може бути вагомим напрямком превенції СПК у дітей.

Irritable bowel syndrome (IBS) is a stress-sensitive gastrointestinal disorder, which occurs as a result of the complex interaction of individual physiological, psychological, and psychosocial factors. A tendency of IBS to cluster in families is caused not only by genetic predisposition but also by epigenetic mechanisms of psychosocial transmission of somatic symptoms from parents to children.

Aim. The aim of this study is to determine the role of certain microsocial risk factors in the development of IBS.

Methods. We enrolled 54 children aged 6-12 years with a verified diagnosis of IBS according to Rome criteria IV. The control group included 50 children of the same age and gender. Analysis of children's development histories (form No. 112) and the "family history" method (descriptive phenomenology data collection regarding the life anamnesis of the patient's parents) were used for the investigation of individual perinatal and microsocial risk and protective factors. Data were processed using Microsoft Excel 2016 and analysed with GraphPad (Prism 5.0).

Results. Birth from a primigravid woman, birth via Cesarean section, and short duration of breastfeeding ( <3 months) are the perinatal factors, which may be associated with the development of IBS.Also, we have found the connection between increased risk of IBS in the future and several microsocial factors, such as psychosomatic disorders of infants and toddlers, the mother’s tendency to somatization, the frequency of doctor’s visits by the child and the mother >6/year; authoritarian parenting by mother, hyperprotective parenting by father; frequent overeating and the presence of food intolerances. On the contrary, birth from a multigravid woman , absence of psychosomatic disorders of infants and toddlers, parental emotional warmth and democratic parenting may be protective of the development of IBS in children.

Conclusions. We have revealed several microsocial factors, which are associated with the increased risk of the development of IBS. Awareness of those factors, and consequently their correction may be important for the prevention of IBS in children.

УДК 616.12-007.2+613.95+616-071+616.08

Резюме. Наведено випадок синдрому Холта—Орама у дитини 2,5 років: трьохфалангові перші пальці кистей, дефект міжшлуночкової перетинки, відкрита аортальна протока.

Ключові слова: діти, вади розвитку, діагностика, терапія.

УДК: 577.162:612.015.6:16.33]-053.2

Встановлено взаємозв’язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком захворювань. Вітамін D впливає на організм через зв’язок із рецепторами до вітаміну D (VDR). Ген VDR спостерігається в більшості тканин організму, у тому числі в травній системі.
Мета – вивчити зв’язок захворювань гастродуоденальної ділянки з гіповітамінозом D та поліморфізмом гена VDR у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 104 дитини з гастродуоденальною патологією у віці 6-17 років (основна група) і 38 практично здорових пацієнтів, госпіталізованих на планове оперативне втручання з приводу пахвинної грижі (контрольна група). В усіх дітей визначено рівень вітаміну D і поліморфізм гена VDR. Для порівняння між групами використано точний критерій Фішера (Fisher exact p, two-tailed) і критерій хі-квадрат Пірсона (χ²). Результати порівняння груп прийнято достовірними за р<0,05.
Результати. У дітей із гастродуоденальною патологією нормальний рівень вітаміну D (≥30 нг/мл) визначили у 21 (20,2%) пацієнта, а знижений – у 83 (79,8%) дітей. У хворих із нормальним і зниженим рівнями вітаміну D критерій хі-квадрат становив для генотипів поліморфізмів ApaI – χ²=0,295, p>0,05 та TaqI гена VDR – χ²=5,099, p>0,05, натомість критерій Фішера за наявності генотипу Tt поліморфізму TaqI становив p=0,0465. Розподіл фактичних частот варіантів генотипів ApaI гена VDR між основною і контрольною групами за рахунок різниці в розподілі AA та aa генотипів за критерієм хі-квадрат показав вірогідні відмінності – χ²=8,317, p=0,016. Для поліморфізму TaqI VDR-гена емпіричне значення критерію хі-квадрат становило 3,931, p=0,14.
Висновки. У дітей із гастродуоденальною патологією слід корегувати рівень вітаміну D. Генотип Tt поліморфізму TaqI гена VDR є імовірним предиктором вітамін D-дефіцитного стану в дітей із гастродуоденальною патологією. У дітей із генотипом AA поліморфізму ApaI гена VDR простежується зворотній зв’язок щодо імовірності виникнення захворювань гастродуоденальної зони, а натомість із генотипом aa – пряма позитивна асоціація.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гастродуоденальна патологія, вітамін D, поліморфізм гена VDR.

The relationship between vitamin D deficiency and the development of diseases has been established. It exerts its influence on the body through its connection with vitamin D receptors (VDR). The VDR gene is found in most tissues of our body, including the digestive system.
Aim – to study the association of gastroduodenal diseases with hypovitaminosis D and VDR gene polymorphism in children.
Materials and methods. 104 children with gastroduodenal pathology aged 6-17 years (main group) and 38 practically healthy patients admitted for elective surgical intervention for inguinal hernia (control group) were examined. The level of vitamin D and VDR gene polymorphism were determined in all children. For comparison between groups, Fisher's exact p-value (two-tailed) and Pearson's chi-square test (χ²) were used. The results of the comparison between groups were considered statistically significant at p<0.05.
Results. In children with gastroduodenal pathology, a normal level of vitamin D (≥30 ng/ml) was found in 21 (20.2%) patients, and a reduced level in 83 (79.8%). In patients with normal and reduced levels of vitamin D, the chi-square test for ApaI polymorphism genotypes was χ²=0.295, p>0.05, and for TaqI VDR gene polymorphism it was χ²=5.099, p>0.05, while Fisher's exact test for the presence of the Tt genotype of TaqI polymorphism was p=0.0465. The distribution of actual frequencies of ApaI VDR gene polymorphism genotypes between the main and control groups, due to the difference in the distribution of AA and aa genotypes according to the chi-square test, showed significant differences – χ²=8.317, p=0.016. For TaqI VDR gene polymorphism, the empirical value of the chi-square test was 3.931, p=0.14.
Conclusions. Children with gastroduodenal pathology need vitamin D level correction. The Tt genotype of TaqI VDR gene polymorphism is a likely predictor of vitamin D deficiency in children with gastroduodenal pathology. In children with the AA genotype of ApaI VDR gene polymorphism, an inverse relationship is observed regarding the likelihood of developing gastroduodenal diseases, while with the aa genotype, there is a direct positive association.
The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. Informed consent was obtained from the children's parents for conducting the research.
No conflict of interest was declared by the author.
Keywords: children, gastroduodenal pathology, vitamin D, VDR gene polymorphism.