Вступ.

У 1820 році вперше патологоанатом В. Расселл виявив у клітинах пухлини мікроорганізми, назвавши їх фуксиновими тільцями. На сьогоднішній день стверджувалися спочатку поодинокі дані [3], проте роль мікроорганізмів у патогенезі канцерогенезу є так само досить дискутабельною [3-5,11-15]. Так наприклад, не доведеною та і не відкидається роль Helicobacter pylori у розвитку раку шлунку, так само як і Chlamydia psittaciпричетна до виникнення злоякісної лімфоми ока, а бо ж Chlamydia trachomatis яку вважають одним з найпоширеніших патогенів в утворенні злоякісних пухлин шийки матки і яєчників. Наведені дані про асоціацію Propionibacterium асnes з розвитком раку простати.
Цей список можна продовжувати, проте так і незрозуміло яким же чином все таки ці бактерії викликають проліферативний процес і які механізми, що задіянні в цьому процесі, є первинними, а які опосередкованими [8, 11, 15, 19].
Серед аналізованих літературних даних, зустрічаються гіпотези про прямий вплив збудника за рахунок безпосередньої дії його факторів
патогенності. Наприклад, Bacteroides fragilis активує β-катенін та впливає на клітинну сигналізацію з залученням MAPK (Mitogen-Activated Protein Kinase) шляху. Однак, визначають і його опосередкований вплив, зокрема, активація продукції ROS та реактивних форм азоту, які спричиняють пошкодження ДНК. Всі ці процеси асоціюють Bacteroides fragilis з раком товстої кишки [18]. Іншим прикладом є Porphyromonas gingivalis, що завдяки своїм ферментним системам гальмує апоптоз клітини та маніпулює циклінами та циклін-залежними кіназами. Проте, опосередкована дія пов’язана з звичайним хронічним інфекційним процесом, що зрештою призводить до карциноми стравоходу [11, 13]. Такий же варіант опосередкованої дії у розвитку раку яєчника, що пов'язаний з хронічним запаленням описують і для Mycoplasma genitalium [27, 29-32].

Всі говоримо і знаємо, що Платон – відомий філософ. Але запитаймо, чому – все стає складніше. Але чи Платон завжди говорив про складні речі? Очевидно, ні. Ці речі – підставові для людини, і кожна людина може взяти з Платона стільки, скільки зможе, так би мовити, винести.



Сьогодні патологія грудної залози належить до найбільш поширених захворювань серед жінок різних
вікових груп. Однією з основних умов їх ефективної профілактики та лікування є регулярне проходження профілактичних та скринінгових обстежень з метою ранньої діагностики патологій ще до виникнення їх клінічних проявів. Променеві методи обстеження дають таку можливість, проте кожен з них є інформативним для залоз певної структури. Зокрема - мамографічне обстеження є «золотим стандартом» для залоз з переважанням жирової тканини, тоді як переважання сполучної або залозистої тканини у структурі ГЗ є показом для ультразвукового або томографічного обстеження. Літературні дані засвідчують, що жирова інволюція є ознакою вікових змін у структурі ГЗ, проте окремі повідомлення підтверджують значну
частоту виявлення жирового типу структури ГЗ (50-75% площі мамограми) у жінок першого періоду зрілого та навіть юнацького віку.
Метою нашого дослідження стало з’ясування частоти виявлення різних типів структури грудних залоз у жінок
рандомізованої вибірки за даними гістологічного дослідження.

Міграція населення є складним суспільним процесом, що впливає на соціально-економічні, демографічні та епідеміологічні аспекти життя. За даними ООН, на початку XXI століття кількість мігрантів у світі сягнула 175 мільйонів осіб, і ця цифра продовжує зростати 51. В Україні міграційні процеси набули особливого значення через війну, яка розпочалася у 2014 році та посилилася повномасштабним вторгненням росії у 2022 році. Станом на 2023 рік, за даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (UNHCR), близько 6,9 мільйонів українців стали біженцями за кордоном, а 3,7 мільйонів є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). У 2025 році, за оновленими оцінками Центру економічної
стратегії, кількість біженців станом на листопад 2024 року становила 5,2 мільйона, але з урахуванням триваючого відтоку і часткового повернення та тих, хто виїхав через війну, загальна кількість може сягати 6,8 мільйона 52 . За 2023-2024 роки найбільше українців прийняли у Німеччині (1,17 млн), Польщі (960 тис.) та Чехії (381 тис.). Інші держави прихистили також велику кількість наших громадян: Словаччина (115,9 тис.), Англія (253 тис.), Іспанія та Італія (до 200 тис.), Нідерланди (150 тис.), Австрія (85 тис.), Бельгія (75 тис.), Норвегія, Франція, Швейцарія понад 60 тис. кожна 53 . Динаміка 2024 року показує чистий відтік близько
0,5 млн осіб, і прогнозується додатковий відтік 0,2 млн у 2025 році. Переміщення населення створюють умови для поширення інфекційних хвороб, таких як ротаноровірусна інфекції, туберкульоз і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), через перенаселеність, обмежений доступ до медичних послуг і погіршення санітарних умов 54, 55, 56 . Нашою метою було здійснення аналізу впливу міграційних процесів на формування епідемічних ускладнень в Україні та оптимізація рекомендації щодо запровадження
протиепідемічного забезпечення населення і території в залежності від інтенсивності, обсягів і
направленості переміщення населення в часі війни.