Сьогодні патологія грудної залози належить до найбільш поширених захворювань серед жінок різних
вікових груп. Однією з основних умов їх ефективної профілактики та лікування є регулярне проходження профілактичних та скринінгових обстежень з метою ранньої діагностики патологій ще до виникнення їх клінічних проявів. Променеві методи обстеження дають таку можливість, проте кожен з них є інформативним для залоз певної структури. Зокрема - мамографічне обстеження є «золотим стандартом» для залоз з переважанням жирової тканини, тоді як переважання сполучної або залозистої тканини у структурі ГЗ є показом для ультразвукового або томографічного обстеження. Літературні дані засвідчують, що жирова інволюція є ознакою вікових змін у структурі ГЗ, проте окремі повідомлення підтверджують значну
частоту виявлення жирового типу структури ГЗ (50-75% площі мамограми) у жінок першого періоду зрілого та навіть юнацького віку.
Метою нашого дослідження стало з’ясування частоти виявлення різних типів структури грудних залоз у жінок
рандомізованої вибірки за даними гістологічного дослідження.

Міграція населення є складним суспільним процесом, що впливає на соціально-економічні, демографічні та епідеміологічні аспекти життя. За даними ООН, на початку XXI століття кількість мігрантів у світі сягнула 175 мільйонів осіб, і ця цифра продовжує зростати 51. В Україні міграційні процеси набули особливого значення через війну, яка розпочалася у 2014 році та посилилася повномасштабним вторгненням росії у 2022 році. Станом на 2023 рік, за даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (UNHCR), близько 6,9 мільйонів українців стали біженцями за кордоном, а 3,7 мільйонів є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). У 2025 році, за оновленими оцінками Центру економічної
стратегії, кількість біженців станом на листопад 2024 року становила 5,2 мільйона, але з урахуванням триваючого відтоку і часткового повернення та тих, хто виїхав через війну, загальна кількість може сягати 6,8 мільйона 52 . За 2023-2024 роки найбільше українців прийняли у Німеччині (1,17 млн), Польщі (960 тис.) та Чехії (381 тис.). Інші держави прихистили також велику кількість наших громадян: Словаччина (115,9 тис.), Англія (253 тис.), Іспанія та Італія (до 200 тис.), Нідерланди (150 тис.), Австрія (85 тис.), Бельгія (75 тис.), Норвегія, Франція, Швейцарія понад 60 тис. кожна 53 . Динаміка 2024 року показує чистий відтік близько
0,5 млн осіб, і прогнозується додатковий відтік 0,2 млн у 2025 році. Переміщення населення створюють умови для поширення інфекційних хвороб, таких як ротаноровірусна інфекції, туберкульоз і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), через перенаселеність, обмежений доступ до медичних послуг і погіршення санітарних умов 54, 55, 56 . Нашою метою було здійснення аналізу впливу міграційних процесів на формування епідемічних ускладнень в Україні та оптимізація рекомендації щодо запровадження
протиепідемічного забезпечення населення і території в залежності від інтенсивності, обсягів і
направленості переміщення населення в часі війни.

УДК 61:001.4:811.16

Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої лексики та створювання чужомовних слів.
Ключові слова: українська мова, наукова медична термінологія, слов’янські мови.

Медикаментозна безпека є важливою складовою безпеки життєдіяльності, оскільки від правильності застосування лікарських засобів залежить не тільки ефективність терапії, а й здоров’я пацієнтів. Високоризикові ліки, зокрема антикоагулянти, антитромботичні засоби, анестетики та інші, є особливо небезпечними через ймовірність спричинення серйозних побічних ефектів, таких як кровотечі, зупинка дихання та інші небезпечні ускладнення, що можуть призвести до летальних випадків. У даному дослідженні розглядаються методи зменшення ризиків, пов’язаних з використанням таких ліків. Проаналізовано 15 переліків високоризикових лікарських засобів, що використовуються в різних країнах (США, Канада, Австралія). Виявлено, що існують певні відмінності в підходах до класифікації цих ліків, але всі вони включають препарати, що мають високий ризик при неправильному застосуванні. Розроблені алгоритми для мінімізації помилок при їх використанні, включаючи стандартизацію процесів, навчання медичних працівників і моніторинг пацієнтів.

Medication safety is a critical component of life safety, as the proper use of pharmaceuticals directly impacts both the effectiveness of therapy and the health of patients. High-risk medications, such as anticoagulants, antithrombotic agents, anesthetics, and others, are particularly hazardous due to the potential for severe adverse effects, including bleeding, respiratory failure, and other dangerous complications that may lead to fatal outcomes. This study addresses methods for reducing risks associated with the use of such medications. A total of 15 lists of high-risk medications used in different countries (USA, Canada, Australia) were analyzed. The study revealed that there are certain differences in approaches to classifying these medications, but all lists include drugs that pose a high risk when misused. Algorithms to minimize errors in the use of these drugs have been developed, including process standardization, medical staff training, and patient monitoring.