В рейтингу пріоритетів державної політики в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України системі охорони здоров’я належить одна з чільних позицій, як такій, що забезпечує збереження і зміцнення здоров’я населення, а відтак – продовження тривалості працездатного віку та періоду активного довголіття. Відповідно до Конституції України, забезпечення здоров’я нації належить до проблем, що повинні вирішуватися в тісному зв’язку державної політики з органами місцевого самоврядування та населенням. 
Саме тому якість медичної допомоги слід розглядати водночас і як цільову функцію, і як критерій діяльності системи охорони здоров’я. З цієї точки зору особливої ваги для управління сферою надання медичних послуг набирає не лише збалансований розрахунок її потреб, але й створення механізмів ефективного функціонування, що забезпечить надання якісних медичних послуг населенню в цілому.
  Особлива роль у розвитку принципово нових напрямків організації надання медичної допомоги населенню сьогодні відводиться прогресу в цифрових, а також інформаційних та телекомунікаційних технологіях. Тому до пріоритетних напрямів розвитку системи охорони здоров’я сьогодні належить створення єдиного медичного інформаційного простору, який забезпечить прийняття ефективних рішень на всіх рівнях, тісну взаємодію системи охорони здоров’я та медичної науки, планування наукових медичних досліджень залежно від потреб системи охорони здоров’я, активне втілення наукових результатів у медичну практику, а також цілеспрямовану підготовку фахівців різних галузей медицини, здатних забезпечити впровадження та широке практичне застосування наукових досягнень у практику.

Створення системи єдиного медичного простору дасть змогу медичним закладам налагодити ефективний облік діяльності, забезпечить сучасний рівень менеджменту, своєчасне отримання інформації щодо передових досягнень в галузі медичної науки, а також дозволить використовувати всю медичну інформацію стосовно кожного пацієнта, яка була отримана і збережена впродовж тривалого часу (в перспективі – від народження і впродовж усього життя). Це значно спростить і, одночасно, максимально оптимізує надання якісної медичної допомоги, дозволить удосконалити існуючі та розпрацюватинові ефективні методи профілактики, ранньої діагностики та лікування низки хвороб. Інформатизація охорони здоров’я сьогодні передусім має на меті використання інформаційних технологій (ІТ), які дозволяють забезпечити швидке цільове отримання значного об’єму інформації, необхідної для надання медичних послуг на всіх етапах та рівнях медичного супроводу пацієнта: від первинної медичної допомоги до надання телемедичних консультацій безпосередньо в операційній, обрання протезної техніки та реабілітаційних заходів.
Впровадження ІТ у медичну сферу забезпечує значну економію часу, зменшення витрат на надання медичної допомоги, підвищення її якості та ефективності роботи медичного персоналу, а відтак – зростання рентабельності медичних закладів.

Сьогодні без використання цифрових технологій складно уявити функціонування різних напрямків медицини та пов’язаних з нею галузей. 
Цифрові технології задіяні практично у всіх аспектах медичних, фармацевтичних, медико-соціальних, медико-профілактичних послуг, навчальних та наукових процесах. Заклади вищої медичної освіти активно використовують цифрові інноваційні технології для оптимізації навчального процесу, а в умовах тотального карантину ці технології лягли в основу розпрацювання платформ для дистанційного навчання студентів та контролю рівня їх підготовки. Дорожньою картою реформування медичної галузі у напрямку реалізації принципово нового підходу до розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я сьогодні є національний проект «Здорова нація». 
Основні її засади ґрунтуються на результатах багаторічних досліджень щодо особливостей формування та функціонування системи надання якісних соціальних послуг, у т.ч. медичних, впроваджених як вітчизняними, так і закордонними вченими. Результати численних сучасних досліджень переконливо свідчать, що ключову роль у збереженні та зміцненні здоров’я населення, поліпшенні демографічної ситуації, підвищенні якості й ефективності медико-санітарної допомоги, забезпеченні прав громадян на охорону здоров’я відіграє впровадження інформаційних технологій у роботу даної галузі. Інформатизація сфери охорони здоров’я передбачає кілька напрямків – створення інформаційно-аналітичної системи ведення державних реєстрів, нормативно-довідкового забезпечення в галузі охорони здоров’я –інформаційної системи персоніфікованого обліку надання медичної допомоги; забезпечення інформаційної підтримки процесу надання первинної медичної допомоги, лікувально-діагностичного процесу, в тому числі на основі забезпечення широкого доступу медичних працівників до нормативно-довідкової інформації, необхідної для професійної діяльності і, безумовно, створення і втілення автоматизованої системи ведення медичної карти пацієнта в електронному вигляді.
Проте численні джерела літератури свідчать про наявність цілої низки проблем, зумовлених неналежною ефективністю механізмів функціонування сфери охорони здоров’я та підтверджують необхідність її модернізації для подолання існуючих проблем та підвищення її ефективності.
Метою нашої роботи стало дослідження напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів та з’ясування можливостей сприяння ефективному вирішенню завдань з надання якісної медичної допомоги населенню з їх застосуванням. Для досягнення поставленої мети нами було використано методи системного підходу і системного аналізу що дозволило комплексно дослідити визначені предмети та процеси; окреслити підходи до виявлення і аналізу проблем, а також запропонувати шляхи їх вирішення; Застосування методу процесного підходу дало можливість дослідження різних видів діяльності, що відбуваються в системі з метою забезпечення якості медичних послуг; вивчення ефективності лікувальних і діагностичних заходів, впровадження та функціонування медичних інформаційних систем. Результати проведеного дослідження мають практичне значення як для працівників керівної ланки закладів охорони здоров’я, так і для практичних лікарів медичних закладів різного рівня та спеціалізації. 
Проведений аналіз можливих напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів засвідчує можливість підвищення ефективності надання якісної медичної допомоги населенню шляхом запровадження автоматизованої системи реєстрації, електронних баз даних та ведення електронної документації в медичних закладах; надання медичних послуг з використанням цифрових діагностичних пристроїв та лабораторної техніки в контексті централізації та запровадження єдиної електронної бази. Важливою з практичної точки зору щодо ефективності використання медичних інформаційних систем. для удосконалення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів є можливість прийняття управлінських рішень, що ґрунтуються на засадах доказової медицини. 

Abstract.

Ensuring the monitoring of the quality of educational services and the educational process in higher education institutions (HEIs), that offer Educational Programs to train specialists in medical and pharmaceutical branches is one of the health care obligations that Ukraine as a state undertakes. Traditionally, specialists for pharmaceutical manufacturing were trained mostly at the HEIs, which were subordinated to the Ministry of Education and Science of Ukraine (MES), and those for pharmacies and hospital pharmacies were trained at the HEIs, subordinated to the
Ministry of Health of Ukraine (MOH).
In 2016, a single specialty 226 "Pharmacy" was introduced, and in 2017 the title name of the specialty was specified as 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy". The draft of Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU) "On the Amendments to the List of a branch of knowledge and specialties for higher education" provides dividing of the specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" into two separate specialties: 226 "Pharmacy", which remains in the branch of knowledge 22 "Health Care", and 188 "Industrial Pharmacy", which potentially will be transferred to the branch of knowledge 18 "Manufacturing and Technology". The dividing of specialty into two separate ones is pertinent; however, the problem of transfer significantly affects the training of highly qualified human resources. That is why it is important to take out this problem from a limited circle of specialists in the pharmaceutical branch to the general public.
The research aimed to study and summarize the legislation on the current state of specialists training for the pharmaceutical branch by the specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy", as well as the search for possible ways to solve the educational problem. The following methods were applied: meta-analysis, desk research, comparative analysis and modeling.
It is established the necessity to save the specialty "Industrial Pharmacy" in the field of knowledge 22 "Health Care", as its removal levels the results of specialists training and makes it impossible for the functioning pharmaceutical industry of Ukraine. As a result of this process, obstacles will be created for the research realization, development, and implementation of new medicines and generic drugs. It is extremely important to save the specialty "Industrial Pharmacy" in the field of knowledge 22 "Health Care". This is the only possible way to guarantee the quality of the drugs according to the Complex of Good Pharmaceutical Practices (GMP, GLP, GCP, GDP, GPP, GSP, GEP, GPEP) at all stages of its promotion from manufacturer to the patient, that will facilitate scientific research and development of new safe, effective, high-quality medicines, and also will allow providing training of highly skilled specialists for pharmaceutical branch.

Монографія присвячена узагальненню експериментальних досліджень впливу лікарського засобу з політропними фармакологічними властивостями вінборону на фармакодинаміку широковживаного нестероїдного протизапального засобу – ібупрофену. Представлено дані про вплив ібупрофену та його комбінації з вінбороном на шлункову секрецію, проліферацію та апоптоз епітеліоцитів шлунку. Проведено оцінку ефективності комбінованого застосування ібупрофену та вінборону в лікуванні експериментального ревматоїдного артриту за даними гематологічних, біохімічних та патоморфологічних досліджень. Монографія буде корисною для широкого кола лікарів-клініцистів, фармакологів, біохіміків, патофізіологів та здобувачів закладів вищої освіти медичного, фармацевтичного та біологічного профілів. 

This monograph summarizes the experimental studies on the pleiotropic effects of vinboron on pharmacodynamics of ibuprofen which is a widely used non-steroidal anti-inflammatory drug. Data on the effect of ibuprofen and its combination with vinboron  on gastric secretion, proliferation and apoptosis of gastric epitheliocytes are presented. The effectiveness of the combined use of ibuprofen and vinboron in  the treatment of experimental rheumatoid arthritis was evaluated in  hematological, biochemical and pathomorphological studies.  The monograph will be of intersest for clinicians, pharmacologists, biochemists, pathophysiologists as well as for medical, pharmacy and biology students.  

УДК 364.086

Монографія у доступному для широкого читача форматі викладає історію європейської філософської думки у ракурсі епістемології, тобто у ракурсі поєднання вроджених і набутих знань. Починаючи із загальних питань на зразок Як ми вчимося? Чи є межа у здобуванні знань? Скільки ми можемо вивчити? Тобто такі питання, які ставить собі майже кожна людина, яка намагається щось вивчити, проводиться екскурс в історію становлення науки на сучасному етапі загалом.