Трансплантація нирки є найбільш ефективним методом лікування термінальної ниркової недостатності. Інфекційні ускладнення після трансплантації залишаються вкрай серйозною проблемою, оскільки безпосередньо впливають на результати операційного втручання. Найчастіші післятрансплантаційні інфекційні ускладнення - інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Вони можуть негативно впливати на функцію трансплантата, асоціюються зі збільшенням ризику летальності, тривалості госпіталізації та витрат на лікування.

Метою цього огляду є узагальнення сучасних наукових даних стосовно інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів після трансплантації нирки.

Матеріали і методи. Було проведено пошук та аналіз наукових робіт, що були опубліковані у 2015-2026 роках в наукометричних базах PubMed та Google Scholar за ключовими словами та їх комбінаціями: kidney transplantation, post-transplant infections, surgical site infection, perioperative antibiotic prophylaxis, urinary tract infection, multidrug resistance. Первинний аналіз проводився на основі аналізу анотацій, після чого проведено аналіз повних текстів відібраних робіт. Отримані дані було систематизовано та узагальнено.

Результати та обговорення. На основі аналізу літературних джерел було узагальнено основні аспекти діагностики, лікування та профілактики інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Ці ускладнення є найчастішими бактеріальними уск-ладненнями після трансплантації нирки та асоціюються з низкою факторів ризику, зокрема характеристиками реципієнта, особливостями операційного втручання та інтенсивністю імуносупресійної терапії. Важливою проблемою є збільшення частоти розвитку цих ускладнень через інфікування мультирезистентними збудниками, що асоціюється з гіршим прогнозом. Проте існує багато аспектів, які вивчено недостатньо, тому це питання потребує подальших досліджень.

Висновки. 1. Інфекційні ускладнення є важливим фактором, що погіршує результати трансплантації нирки. 2. Значна кількість питань, які стосуються профілактики та лікування післятрансплантаційних інфекцій, залишається невирішеною. 3. Тема післятрансплантаційних інфекційних ускладнень потребує проведення подальших досліджень з метою визначення необхідності особливих підходів до профілактики та лікування реципієнтів після трансплантації нирки. 4. Значна поширеність мультирезистентних збудників інфекцій у лікувальних закладах України може мати значний вплив на результати трансплантацій нирки.

Vitiligo and alopecia areata are chronic autoimmune skin diseases in which autoimmune disorders and
psychoemotional stress play a key role in pathogenesis. SARS-CoV-2 infection is associated with systemic
immune dysfunction and a pronounced inflammatory response, which may act as a trigger for the onset
or exacerbation of autoimmune dermatoses. In routine clinical practice, an increasing number of patients
with vitiligo and alopecia areata have been observed following laboratory-confirmed COVID-19,
highlighting the relevance of this study. 

Increasing incidence of dermatosis at the background of reduced immunological response to the impact
of exo- and endogenous pathogenic agents dictate the necessity of a more profound research of the
problem. In addition, antibiotic and immunosuppressive therapy led to activation of saprobic and
conventionally pathogenic microflora which is believed to play a prevalent role in the development of
dermatosis and, in particular, psoriasis.
Purpose of the research was to study profile of epidermal microflora on the skin of psoriatic patients and
especially on the affected areas in order to determine its impact on the development and course of
psoriasis. 

Today, the use of platelet-rich plasma is increasing in clinical practice in various fields of medicine. The
plasma therapy is used by dermatologists, dentists, gynecologists, traumatologists and many other
specialists in daily practice.
Platelet-rich plasma is actively used in dermatology after its clinical effectiveness has been established.
The plasma therapy method alone, as well as in combination with other methods of treatment, has
shown advantages in certain skin diseases: androgenetic alopecia, alopecia areata, chronic vitiligo,
melasma, inflammatory nail disorders, psoriasis, acne, post-acne and seborrheic dermatitis.
Platelet-rich plasma can suppress cytokine release and limit inflammation by interacting with
macrophages, improving tissue healing and regeneration, promoting the formation of new capillaries
and accelerating epithelialization.
Plasma platelets also play an important role in the host's defense mechanism at the wound site by
producing signaling proteins that attract macrophages. Blood plasma also has antimicrobial activity
against Escherichia coli, Staphilococcus aureus, Candida albicans and Cryptococcus neoformans.
Currently, there is a large number of patients seeking medical help with seborrheic dermatitis.
However, the complexity of the pathogenesis of seborrheic dermatitis and its sensitivity to medications
require from the dermatologist a differential approach in choosing the local therapy.

The trace element imbalance is reflected in the condition and appearance of hair, which in its
composition have the following essential elements: nitrogen, sulfur, phosphorus, zinc, sodium, calcium,
magnesium and copper. The attention of many researchers is drawn to the hypothesis of the influence of
exogenous and endogenous factors on the functional state of the hair, especially essential and toxic
trace elements that cause dryness and thinning