Актуальність. Кусані рани носа, особливо з дефектами хрящів – складна тактична проблема пластичної хірургії.
Мета дослідження. Вивчити показання та спосіб застосування композитних клаптів у реконструкції дефектів носа внаслідок укусу собаки.
Матеріали і методи. З 2016 до 2023 року в обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи міста Львова проходили лікування 9 осіб з кусаними ранами носа. Вік пацієнтів – 18-68 років (середній – 35,8). Серед травмованих 3 (33,3%) становили жінки. У перші 12 год. після одержання травми
госпіталізовано 7 (77,8%) пацієнтів, решта 2 (22,2%) – через 12-72 год. Згідно зібраного анамнезу, укуси власною собакою були у 7 постраждалих, у решти – бездомними тваринами. Нанесення укусів
виникло під час споживання їжі твариною, миття (6), у решти – без жодних провокуючих чинників. Рутинно повідомляли санітарні та ветеринарні служби для визначення необхідності спостереження за тваринами. В усіх постраждалих були наявні ознаки психоемоційного стресу, обумовлені агресією тварини, усвідомленням складності лікування та косметичним його результатом. Кожному травмованому проведено пасивну
протиправцеву профілактику. Лікування розпочинали в умовах седації після зняття пов'язки – оцінювали стан рани – забруднення і сторонні тіла, глибину дефекту (шкіра, оголений хрящ, кістка), краї рани (ознаки некрозу, запалення). Первинна хірургічна обробка рани полягала у зупинці кровотечі, промиванні ізотонічним розчином, краї – милом і розчином йоду, ощадливому висіченні нежиттєздатних тканин. У всіх випадках констатовано дефекти шкіри, м'яких тканин і хрящів носа, що визначило необхідність
застосування композитних шкірно-хрящових автотрансплантатів для їх реконструкції. Результати дослідження. Операційні втручання проведено під ендотрахеальним наркозом. У 5 (55,6%) пацієнтів пластику рани
м’яких тканин носа було проведено місцевими тканинами і доповнено композитним шкірно-хрящовим клаптем з вушної мушлі, у 4 (44,4%) – повношаровим автотрансплантатом, взятим з вушної раковини. Усім пацієнтам призначали антибіотикотерапію впродовж 7 днів, дієву щодо аеробних та анаеробних
мікроорганізмів. Післяопераційних ускладнень – не було. Віддалений косметичний результат – задовільний.
Висновок. Дотримання тактики лікування та своєчасного звернення пацієнтів за медичною допомогою з кусаними ранами носа дає змогу отримати хороші функціональні та косметичні результати. Значний за розміром дефект не тільки м'яких тканин, а й хрящових структур носа визначає необхідність застосування
композитних шкірно-хрящових автотрансплантатів, для чого вушна чаша є зручним донорським місцем. Ретельна хірургічна техніка виконання пластичної операції в цих випадках дає змогу досягти 100% приживлення трансплантату та бажаний косметичний результат.
Ключові слова: ніс, кусані рани, пластика дефекту носа, композитний автотрансплантат. 

 Мета роботи: систематизувати диференційовані підходи до хірургічного лікування пацієнтів із частковими постравматичними дефектами вушної раковини.

УДК 616.288-001.3-089

Матеріали і методи. Ми проаналізували результати лікування 26 пацієнтів із травмами вушної раковини у віці від 18 до 64 років, з них 19 (73,1 %) – чоловіків і 7 (26,9 %) – жінок. У 5 (19,2 %) травмованих дефект вушної раковини забрали, прооперувавши за рахунок пластики місцевими тканинами самої вушної раковини. В 11 (42,3 %) був великий периферичний дефект вушної раковини, що захоплював верхню третину вуха, 8 (30,8 %) пацієнтів – периферичний дефект вушної раковини, що захоплює середню третину вуха, у 2 (7,7 %) – периферичний дефект, що захоплює нижню третину вуха. Всі ушкодження були односторонніми.
Результати. Хірургічні маніпуляції розпочинали з ретельної передопераційної оцінки та аналізу дефекту. При цьому оцінювали як розмір дефекту, так і співвідношення його із завитком, протизавитком, раковиною та часткою. Особливу увагу приділяли стану навколишніх тканин. У всіх випадках виконували доопераційні прицільні фотографії вушної раковини. Фотографування, крім юридичного та наукового аспектів, дозволяло більш вдумливо оцінювати наявну патологію та складати план її усунення.
Висновки. Вухо схильне до травм через розташування збоку голови і найчастіше уражається його верхня третина. Більшість реконструктивних операцій при травмі вуха потребували аутотрансплантата реберного хряща і завушного клаптя для його покриття. Використання аутотрансплантата хряща та покриття скронево-тім’янної фасції і трансплантації шкіри є нашим реконструктивним методом для відновлення дефектів у верхній і середній третинах вушної раковини

UDC 616.37-002-036.11-06-089-085.456.7

Abstract.

Aim – to evaluate the effectiveness of early enteral nutrition (EEN) in patients with acute complicated pancreatitis (ACP), including clarification of its therapeutic rationale and optimization of administration strategies.Materials and Methods. The outcomes of EEN were analyzed in 82 patients with ACP, including 28(34%) with moderately severe disease and 54(66%) with severe disease. Two patient groups were identified: the main group (n=58), in whom EEN was implemented as a part of comprehensive treatment during preoperative and postoperative periods, and the comparison group (n=24), which received conventional treatment.EEN was performed using various methods: placement of a probe during esophago-gastro-duodenoscopy into the proximal part of the small intestine (n=25), suboperative nasogastrointestinal intubation of the small intestine (n=12), and also the formation of a suspended jejunostoma according to Witzel technique (n=21). nutritional formulas were used in combination with the probiotic Saccharomyces boulardii (I-745) and the metabolic modulator – citrulline malate, including according to the original method.Commercially available enteral Results. The positive effect of the implemented EEN methods was manifested by a more rapid recovery of the motor-evacuatory function of the small intestine, normalization of leukocyte counts and blood protein levels, and attenuation of microstructural changes in the intestinal mucosa. In particular, a reduction in the number of necrotized villi was observed, from 16 (94%) to 5 (29%) (χ² = 12.454; p = 0.004). Decreasing of the frequency of basal/apical enterocyte membrane detachment – from 15 (88%) to 6 (35%) (χ² = 7.971; p = 0.004), and erosive changes – from 13 (76%) to 5 (29%) (χ² = 5.785; p = 0.01) was observed, as well as cleansing of purulent-necrotic focus.Conclusions. EEN represents an effective component of the surgical management of patients with ACP during both the preoperative and postoperative periods.Enteral nutrition via Witzel-type jejunostomy demonstrated the highest efficacy and was fully aligned with contemporary principles of surgical patient management within– «Fast-Track» – surgery.Key words: acute complicated pancreatitis, early enteral nutrition

УДК : 616-074(075.8)

Підручник складено відповідно до нової навчальної програми за єдиним планом. Висвітлено загальні положення, етіологію, патогенез захворювань різних органів і систем, традиційні та сучасні можливості діагностики.

У розділі І описано управління якістю клінічних лабораторних досліджень, що на даний час є актуальним. У наступних розділах описано сучасні уявлення про обмін білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, мінералів та води, кислотно-лужному стану в нормі та при патологічних станах. Практичне застосування біохімічних досліджень оцінене через можливість ранньої діагностики захворювання, моніторинг життєво важливих функцій організму хворого, моніторинг реакції на лікувальні заходи.