УДК 616.314.17-008.1:616-002.77 

Дане дослідження присвячене вирішенню актуальної науково-практичної проблеми сучасної терапевтичної стоматології – вивчення пародонтологічного статусу хворих на хронічну ревматичну хворобу серця.

Матеріал та методи. Проаналізовано діагностичну структуру та поширеність дистрофічно-запальних захворювань пародонта в хворих на хронічну ревматичну хворобу серця залежно від клінічного перебігу та ступеня тяжкості. Під час виконання цього дослідження обстежено 719 пацієнтів ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні з хронічною ревматичною хворобою серця та 290 клінічно здорових осіб групи порівняння.

Результати та їх обговорення. Поширеність захворювання пародонта при хронічній ревматичній хворобі серця становила 92,49%, перевищуючи на 13,18% ураженість зіставного контингенту. За результатами стоматологічного обстеження хворих із супутньою патологією встановлено високий відсоток пародонтозу (92,49 ± 0,98%). Виявлено вищу ураженість тканин пародонта в молодших вікових групах. При збільшенні тривалості хвороби збільшувалась частота виявлення генералізованого пародонтиту, який діагностували в усіх обстежених із 10-річним стажем ревматичної хвороби.
Висновки. Аналіз даних дослідження стану тканин пародонта дозволяє стверджувати наступне: в осіб із хронічною ревматичною хворобою серця захворювання пародонта більш поширені, уражають молодші вікові групи, ступінь їх тяжкості та динаміка прогресування зумовлена тривалістю основного захворювання. Це вказує на необхідність розроблення індивідуальних схем комплексного лікування та профілактики стоматологічних захворювань для даного контингенту хворих із урахуванням перебігу та тривалості супутнього соматичного захворювання.

Ключові слова: тканини пародонта, генералізований пародонтит, хронічна ревматична хвороба серця.

PREVALENCE AND DIAGNOSTIC STRUCTURE OF PERIODONTAL DISEASES IN CHRONIC RHEUMATIC HEART DISEASE

Abstract.

Aim of the Study: This research addresses a significant scientific and practical challenge within modern therapeutic dentistry: assessing the periodontal status of patients suffering from chronic rheumatic heart disease.

Material and Methods: The study analyzed the diagnostic structure and prevalence of dystrophic-inflammatory diseases of the periodontium in individuals diagnosed with chronic rheumatic heart disease, considering the clinical progression and severity of the condition. It involved examining 719 patients from the rheumatology department of the Lviv Regional Clinical Hospital with chronic rheumatic heart disease and 290 clinically healthy comparison subjects.

Results and Discussion: The incidence of periodontal disease among patients with chronic rheumatic heart disease was found to be 92.49%, which is 13.18% higher than that in a comparable group. Dental examinations of patients with accompanying somatic pathologies revealed a high prevalence of periodontitis (92.49 ± 0.98%). An increased affliction of periodontal tissues was observed in younger age groups. The prevalence of generalized periodontitis was found to increase with the duration of the rheumatic disease, being diagnosed in all participants with a rheumatic disease duration of 10 years or more.

Conclusions: The study's findings suggest that periodontal diseases are more prevalent in individuals with chronic rheumatic heart disease, particularly affecting younger demographics, with the severity and progression dynamics influenced by the duration of the underlying disease. This underscores the necessity for developing tailored comprehensive treatment and prevention strategies for dental diseases in this patient group, taking into account the nature and duration of the accompanying somatic disease.

Keywords: Periodontal tissues, Generalized periodontitis, Chronic rheumatic heart disease.

УДК 615.015.4

«Клінічна біохімія» – дуже популярний посібник, світовий тираж якого перевищив 80 000 примірників. Його використовують всьому світі й переклали десятьма мовами. Усі шість видань надавали студентам саме той обсяг інформації, який потрібен для розуміння й застосування клінічної біохімії в клінічному контексті. Сьоме видання зберігає той самий практичний і орієнтований на пацієнта підхід, завдяки якому попередні видання набули великої популярності. Попри простоту, оновлений текст зовсім не нудний: висвітлено всю найважливішу інформацію. Ми переглянули й оновили ілюстрації, яким посібник здебільшого завдячує візуальною привабливістю. Книга – ідеальне джерело для розуміння основ біохімічних аналізів та їх інтерпретації. Вона допоможе застосовувати отримані знання в клінічній практиці. Ми зберегли базову структуру, яка вже довела свою ефективність; після вступу йдуть розділи з базової біохімії, ендокринології та спеціалізованих досліджень. Посібник передусім призначений для тих, хто вперше вивчає цей предмет, водночас буде корисний для студентів старших курсів різних спеціальностей, включно з медициною, медсестринською справою, медико-біологічними науками й фармацевтикою, і стане в пригоді молодим лікарям.

Це видання книги Clinical Biochemistry: An Illustrated Colour Text, 7th edition (9780323880572) by Michael Murphy, Rajeev Srivastava, and Kevin Deans опубліковано за угодою з компанією Elsevier Ltd.

Науковий редактор українського видання – Любов Лаповець, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України, академік 
Національної академії наук вищої освіти України.

Над перекладом видання працювали: Віоріка Акімова, доктор біологічних наук, професор; Ганна Максимюк, доктор біологічних наук, професор; Наталія Козопас, доктор філосіофії; Наталія Бойків, кандидат медичних наук, доцент; Андрій Кость, кандидат медичних наук, доцент; Ольга Мартьянова, кандидат медичних наук, доцент; Оксана Ястремська, кандидат медичних наук, доцент; Надія Долинська, старший лаборант.

УДК 612.017.1(075.8)

У навчальному посібнику описано сучасні методи імунодіагностики, які за двохетапним принципом аналізу імунного статусу, а також селективним використанням їхніх груп відповідно до клініки захворювання чи проявів патологічного процесу дозволяють не тільки охарактеризувати окремі ланки імунного «каскаду» в патології, а й оцінити стан системи імунного гомеостазу.

УДК 616.89-008.454+616.127-005.8

Анотація. Тривожність та депресія належать до  поширених захворювань у  світі та Україні зокрема. Частота їх значно зросла протягом останніх 2 років у зв’язку зі збройним вторгненням російської федерації. Часто депресивні татривожні стани відзначають ізольовано, але часом вони поєднуються з різноманітною серцево-судинною патологією. У статті представлена відповідь на запитання: «Чи існує чіткий доведений зв’язок між розладами психоемоційного стану в осіб молодого віку та виникненням серйозних кардіологічних захворювань через 3–4 десятиліття?». Проведено аналіз довготривалого шведського дослідження, яке здійснювало анкетування 49 321 юнака віком 18–20 років перед їх призовом на  військову службу з  подальшим багаторічним спостереженням на  предмет виявлення в  них ішемічної хвороби серця. Отримані результати показали слабку і статистично несуттєву кореляцію між ранніми проявами депресії в юнаків та подальшим розвитком серйозної серцево-судинної патології в чоловіків зрілого віку. На противагу депресії, наявність тривожності сильно пов’язана з майбутнім розвитком ішемічної хвороби серця протягом наступних 4 десятиліть. Відносний ризик віддаленої в часі госпіталізації з приводу ішемічної хвороби серця та гострого
інфаркту міокарда в юнаків із симптомами депресії становив 1,18 (95% довірчий інтервал (ДI) 0,80–1,75) та 1,20 (95% ДI 0,75–1,90) відповідно. Для тривожності ці показники становили 2,44 (95% ДI 1,44–4,14) і 2,82 (95% ДI 1,56–5,11) відповідно.
Ключові слова: тривожність, депресія, ішемічна хвороба серця, віддалений ризик.

Підручник складено відповідно до нової навчальної програми за єдиним планом. Висвітлено загальні положення, етіологію, патогенез захворювань різних органів і систем, традиційні та сучасні можливості діагностики.

У розділі І описано управління якістю клінічних лабораторних досліджень, що на даний час є актуальним.

У наступних розділах описано сучасні уявлення про кровотворення та новітні аспекти діагностики захворювань крові згідно із критеріями класифікації ВООЗ.

У частині, присвяченій загальноклінічним і цитологічним дослідженням, велику увагу приділено правилам забору матеріалу та його підготовці до аналізу, фізико-хімічним властивостям, оцінюванню макро- й мікроскопічної картини при патології різних органів і систем. Наведено цитоморфологічні ознаки запальних і передпухлинних станів, доброякісних і злоякісних пухлин різних гістологічних типів.