УДК 352/354:614.2

У статті доведено необхідність пошуку шляхів забезпечення результативності роботи медичних закладів що зумовлено зростанням запитів і уподобань пацієнтів стосовно вибору медичного закладу та надання послуги; обґрунтовано вплив цифровізації на якість медичних послуг і роботу медичних закладів. Акцентовано увагу на тому, що медичний заклад може стати успішним при дієвій сучасній системі ефективного управління. Охарактеризовано основні групи чинників, які суттєво впливають на процес управління якістю медичного закладу. Виокремлено основні переваги від впровадження технологічного підходу в практику управління медичним закладом. Наведено основні помилки в роботі керівного персоналу медичного закладу. Доведено, що ефективне функціонування медичних закладів залежить не лише від перебігу внутрішніх управлінських процесів, а й від гнучкої адаптації їх діяльності до мінливого середовища. З’ясовано сутність методів управління в нинішніх умовах змін. Запропоновано основні напрями вдосконалення діяльності медичних закладів. Визначено основні помилки керівника які можуть знижувати результативність управлінської діяльності та ефективність реструктуризації медичних закладів. Обґрунтовано доцільність створення ефективної команди працівників медичного закладу. Доведено, що турбота про якісне обслуговування пацієнтів позитивно впливає на прибутковість закладу що в свою чергу вимагає впровадження сучасних та ефективних методів управління якістю медичних послуг. Доведено, що якість надання медичних послуг є однією з фундаментальних проблем у функціонуванні закладу охорони здоров'я, що пов’язано з результативністю його роботи. У цьому зв’язку виокремлено основні чинники забезпечення якісного управління та наведено основні характеристики системи управління якістю в медзакладі. Акцентовано увагу на тому, що забезпечення якості ґрунтується на комплексному підході до якості на кожному етапі надання послуг. В статті зроблено висновок, що створення ефективно працюючого медичного закладу є важливим завданням сьогодення і вимагає переосмислення управлінських методів та принципів роботи керівника.

УДК 351.77 :578.834.1]-036.22(477)

Пандемія COVID-19 показала, що система охорони здоров’я України як і низка інших країн не готова до чергової кризи такого масштабу. Виникла нагальна потреба розробки екстрених стратегічних заходів, в масштабах країни і у всіх сферах, необхідних для підготовки до чергової хвилі цієї епідемії чи інших епідемій. Це включає ефективніше управління медичним персоналом, впровадження мобільних технологій та ІТ-рішень, корисних у боротьбі з пандемією, а також розробка відповідних комунікаційних стратегій під час кризи для протидії маніпуляції громадською думкою. У більшості країн світу розроблені рекомендації уряду для виконання у разі майбутньої епідемії або надзвичайної військової ситуації. Необхідність модифікації системи охорони здоров’я є зрозумілим і перезрілим питанням, добревідомим як експертам, так і особам, що приймають рішення в цій галузі, та громадянам, які користуються медичними послугами. До цього часу, хоча деякі недоліки системи були очевидними (одним із них є недостатнє фінансування), існувала низка сумнівів щодо пріоритетних напрямків змін у системі охорони здоров’я України. Водночас бракувало належних умов, включаючи усвідомлення важливості охорони здоров’я серед державних органів влади та громадськості. Пандемія COVID-19 дозволила зрозуміти ключові проблеми чіткіше ніж раніше і водночас сприяла значному збільшенню соціальної та політичної згоди для впровадження цих змін. Нам потрібно скористатися нинішнім моментом та внести зміни, які в короткостроковій і довгостроковій перспективі сприяли б поліпшенню якості здоров'я громадян та поліпшенню соціально-економічної ситуації. Ключовими моментами тривалого та складного процесу оптимізації системи охорони здоров’я є підвищення рівня обізнаності про важливість охорони здоров’я для суспільства та економіки. У статті демонструється необхідність розробки низки системних рекомендацій, які в умовах кризи необхідно впровадити урядом та структурами державних адміністрацій та виконавчими службами на місцях, щоб максимально забезпечити населення на випадок кризових ситуацій і надзвичайних випадків, перш за все – майбутньої епідемічної чи мілітарної загрози для населення

With the onset of the Covid-19 pandemic, the dominant pathogen of acute respiratory infections (ARI) became the coronavirus. Cases of coronavirus disease are registered throughout the year, with increase in the incidence in the autumn-winter period. Since the fall of 2022, the appearance of the type A influenza virus has been noted, which caused a severe course of the flu in patients. The aim of our study was to compare the distribution of laboratory-confirmed cases of Covid-19 and influenza. From January 2022 to April 2023, 4,205 nasopharyngeal swab specimens from Lviv Regional Infectious Disease Hospital inpatients with suspected ARI were examined by PCR. Also, from November 2022 to April 2023, 392 samples from the above-described patients were also examined for influenza. Covid-19 was laboratory confirmed in 1238 cases (29.5%). The age of the patients ranged from 2 to 94 years. One of the highest levels of laboratory-confirmed cases was recorded in January 2022 where 309 positive out of 578 collected cases (53.5%), with a decrease to 10% in June. An increase of morbidity was observed in August (46.8%) and September (56.5%). Since October, a decrease in the indicator (32.2%) was registered, followed by a drop in the level of laboratory-confirmed cases of the coronavirus disease to 5.2% in November and 1.9% in December. Since January 2023, there has been an increase in incidence rates with a peak (39.5%) in February and a subsequent gradual decline to 17.6% in April 2023. However, since November, the number of confirmed cases of influenza has increased sharply to 53.4% and 35.3% in December. Hospitalized patients with influenza had a severe course of the disease. Three patients had positive tests for Coronavirus and influenza A at the same time. From January to April 2023, no laboratory-confirmed cases of influenza A were reported, which corresponds to the increase in the incidence of Covid-19. Thus, in the structure of ARI, along with the coronavirus, the type A influenza virus plays an active role, both in terms of the number of cases and the severity of the course. That is, it can be possible that these pathogens compete with each other

У структурі захворюваності на гострі респіраторні інфекційні хвороби поряд з COVID-19, захворюваність на який в 2022 році наближалась до показників сезонних респіраторних хвороб, активну роль в епідемічному процесі восени 2022 року відігравав вірус грипу типу А, як за кількістю випадків, так і за важкістю перебігу. Ймовірно, ці два збудники конкурують між собою за популяцію. В осінній період 2022 року вірус грипу повернувся в екологічну нішу, у якій протягом 2020-2022 років стійко утримувався SARS-CoV-2

УДК 616.89-008.615-008.441.13/.14]-057.36-082-085.851

У 80% військовослужбовців, які перенесли бойову психічну травму, зумовлену тривалим стресом та спровоковану індивідуально-психологічними особливостями, виявлено симптоми травматизації психіки. Згідно з отриманими даними, переживання бойової психічної травми визначається насамперед індивідуально-психологічними особливостями військовослужбовця, які провокують можливий подальший розвиток ПТСР, хвороб адаптації (психосоматичних захворювань, неврозів і невротичних станів) та ін.

80% of military who suffered combat mental trauma, caused by long-term stress and provoked by individual psychological characteristics, showed symptoms of mental trauma. According to the obtained data, the experience of combat mental trauma is determined, first of all, by the individual and psychological characteristics of the military, which provoke the possible further development of post-traumatic stress disorder (PTSD), adaptation diseases (psychosomatic diseases, neuroses and neurotic states), etc.