УДК 615.281.8:615.03

Незважаючи на первинні та вторинні заходи профілактики і природний перебіг папіломавірусної інфекції, що забез-печує тривалу латентну фазу, протягом якої можна запобігти її розвитку, у всьому світі, як і раніше, щорічно діа-гностують рак шийки матки (РШМ) у більш ніж 500 000 жінок. При цьому приблизно 90% випадків РШМ і смертей від нього фіксують у країнах із низьким і середнім рівнем доходу.

Згідно із сучасними настановами, скринінг РШМ (ВООЗ, 2018, 2021, 2022) включає тестування на наявність вірусу па-піломи людини (ВПЛ) для виявлення передракових станів із подальшим призначенням відповідного лікування, що ви-значає актуальність досліджень, проведених з використанням оригінального українського лікарського засобу з прямим противірусним впливом на папіломавірус – протефлазіду, зокрема у формі супозиторіїв для вагінального застосування.

Мета дослідження: аналіз досвіду використання протефлазіду (супозиторії та краплі) при захворюваннях стате-вих органів у жінок репродуктивного віку, спричинених ВПЛ.

Матеріали та методи. Проведено аналіз публікацій з даними клінічних досліджень, в яких упродовж десятирічного періоду вивчали підходи до лікування та профілактики папіломавірусної інфекції лікарським засобом протефлазід (су-позиторії) у жінок із цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями – CIN І та CIN ІІ і оцінювали їхню ефективність.

Результати. Клінічні дослідження встановили високу ефективність лікування лікарськими засобами на основі ді-ючої речовини протефлазід CIN легкого та помірного ступенів, при цьому доведено їхній низький рівень токсичнос-ті. Це дозволяє застосовувати їх навіть під час вагітності та годування груддю. Висновки. Лікарські засоби з протефлазідом (краплі та супозиторії) на сьогодні є препаратами для специфічної про-тивірусної терапії ВПЛ-інфекції з метою ерадикації папіломавірусу у жінок з цервікальною інтраепітеліальною нео-плазією (CIN І, CIN ІІ) на тлі ВПЛ-інфікування та з позитивним ВПЛ-тестом за нормальної цитологічної картини.При  лікуванні  препаратом  протефлазіду  (супозиторії)  дисплазії  епітелію  шийки  матки,  що  зумовлена  папіломаві-русною  інфекцією,  відзначається  нормалізація  цитологічної  картини  або  перехід  цервікальної  інтраепітеліальної неоплазії класу CIN II (дисплазія середнього ступеня) до класу CIN I (дисплазія слабкого ступеня).Препарат протефлазіду (супозиторії) сприяє усуненню дисбіотичних порушень мікрофлори статевих шляхів, від-новлює нормальний біотоп піхви, прискорює процеси відновлення епітелію слизової оболонки шийки матки, попе-реджує рецидиви захворювань.

Despite primary and secondary prevention measures and the natural course of human papillomavirus infection, which provides a long latent phase during which its development can be prevented, cervical cancer (CC) is still diagnosed in more than 500,000 women worldwide each year. At the same time, approximately 90% of cervical cancer cases and deaths from it are recorded in low- and middle-income countries.

According to current guidelines, cervical cancer screening (WHO, 2018, 2021, 2022) includes testing for the presence of hu-man papillomavirus (HPV) to detect precancerous conditions with subsequent prescription of appropriate treatment, which determines the relevance of studies conducted using the original Ukrainian drug with a direct antiviral effect on papillomavi-rus – proteflazid, in particular in the form of suppositories for vaginal use.

The  objective:  to  analyze  the  experience  of  using  proteflazid  (suppositories  and  drops)  for  diseases  of  the  genital  organs  in women of reproductive age caused by HPV.

Materials and methods. An analysis of publications with data from clinical studies was conducted, in which over a ten-year period,  approaches  to  the  treatment  and  prevention  of  papillomavirus  infection  with  the  drug  proteflazid  (suppositories)  in women with cervical intraepithelial neoplasia – CIN I and CIN II were studied and their effectiveness was evaluated.

Results. Clinical studies have established high effectiveness of treatment with medications based on the active substance pro-teflazid CIN of mild and moderate degrees, while a low level of toxicity has been proven. This allows it to be used even during pregnancy and breastfeeding.

Conclusions. Proteflazid (drops and suppositories) is currently a medication for specific antiviral therapy of HPV infection with the aim of eradicating the papillomavirus in women with cervical intraepithelial neoplasia (CIN I and CIN II) against the background of HPV infection and with a positive HPV test with a normal cytological picture.When treating cervical epithelial dysplasia caused by papillomavirus infection with proteflazid (suppositories), normalization of the cytological picture or the transition of cervical intraepithelial neoplasia of class CIN II (moderate dysplasia) to class CIN I (mild dysplasia) is determined.The drug proteflazid (suppositories) helps to eliminate dysbiotic disorders of the genital tract microflora, restores the nor-mal biotope of the vagina, accelerates the processes of restoration of the epithelium of the mucous membrane of the cervix, prevents recurrence of diseases.

The widening of the vestibular dimension of lateral ventricles > 10 mm should be considered a symptom rather than a definitive diagnosis. In fact, fetal ventriculomegaly (VM) is a defect with ’multifaceted‘ clinical consequences in the child’s further neurodevelopment. Isolated fetal ventriculomegaly can cause neurological defects ranging from mild neurodevelopmental delay to severe

complications in the form of ongoing palliative care to the death of patients at various developmental periods. The spectrum of compilations often depends on the severity of the ventriculomegaly. In the prenatal period, the combined diagnostic tools include the following: ultrasound/MRI and genetic, infectious tests that form the basis of reliable counseling. We hypothesize that advances in the diagnostic process allow the identification of ‘probably’ isolated forms of severe VM (ISVM). The review

authors electronically searched MEDLINE, EMBASE, and the Cochrane Library databases, describing the evidence-based validity and option of prenatal decompression for ISVM. The purpose of this review is to present the evolution of diagnostic techniques and views indicating the possibility and limitations of implementing prenatal decompression in severe ISVM. In conclusion, after reviewing

the available data, we want to introduce the idea that perinatal centers are close to or have reached the necessary capability, expertise, and competence to perform ISVM decompression procedures. Endoscopic ventriculostomy of the third ventricle (ETV) appears to be promising, as it seems to be associated with minimal perinatal complications and better neurological outcomes for the newborn. However, long-term follow-up results for the neurodevelopment of patients who underwent ETV

have not been reported. Looking ahead, randomized trials with the long-term neurodevelopmental follow-up of children who underwent prenatal decompression due to ISVM are needed.

Pharmaceutical education plays an important role for the education and health care system of the country and the world, because errors related to the action of medicines can sometimes be fatal. Pharmaceutical education programs are regulated at the legislative level and require constant improvement to solve problems of modern society. Our research is aimed at determining the main principles of modern pharmacological education in Ukraine and Europe. According to the literature, a paradigm shift in the training of pharmacists from a production direction to a patient-oriented model has been determined. In accordance with this paradigm, the competencies and skills that must be mastered while studying in pharmaceutical schools have been formed such as: flexibility, communication, analytical and critical thinking, ethics, the ability to learn quickly, etc. In order to achieve competitive competencies, educational programs should be student-oriented, teachers should be creative and highly qualified, and educational institutions should be provided with a sufficient level of material and technical support.

УДК 616.127-005.8-089.819-06:616.124-008.318]-037 

Реперфузійна терапія у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST значно зменшила частоту появи шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків, однак такі аритмії все ж виникають у 6-8% пацієнтів,  створюючи загрозу для їх життя. Метою дослідження стало з’ясування характеру шлуночкових аритмій, які виникають у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинного черезшкірного коронарного втручання, та їх прогностичної цінності щодо виникнення ускладнень на стаціонарному етапі лікування.

У дослідження залучено 82 особи (середній вік – 62,4±10,2 років; чоловіків – 69,23 (58,6-78,92) %, жінок – 30,77 (21,08-41,4) %). Упродовж 24 годин після стентування інфарктпов’язаної коронарної артерії усім пацієнтам проведено добовий моніторинг електрокардіограми. Перебіг захворювання аналізували з врахуванням наявних чинників ризику – артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, перенесеного Covid-19 та ожиріння.

Шлуночкові порушення ритму були представлені переважно передчасними скороченнями. Достовірно частіше виникали вони в пацієнтів із артеріальною гіпертензією (883,71 (96,0;986,0); р=0,02; р=0,03; р=0,02, у порівнянні з пацієнтами з Covid-19 в анамнезі, цукровим діабетом й ожирінням, відповідно) та перенесеним Covid-19 (711,3 (125,0;846,5); р=0,01; р=0,04, у порівнянні з особами з цукровим діабетом та ожирінням, відповідно). Реєструвались ізольовані передчасні шлуночкові комплекси, пари, триплети, а в осіб з артеріальною гіпертензією та перенесеним Covid-19 – бігемінії, тригемінії, шлуночкові екстрасистоли «R на T»; у цих же хворих спостерігались «пробіжки» шлуночкових екстрасистол та епізоди нестійкої мономорфної і навіть поліморфної шлуночкової тахікардії – Torsades de pointes (за умови поєднання вказаних чинників ризику); переважно в цих пацієнтів на госпітальному етапі виникали ускладнення, зокрема фібриляція шлуночків та асистолія, з раптовою зупинкою кровообігу.

Отримані результати є свідченням електричної нестабільності міокарда і вказують, що, поряд з реваскуляризацією, пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST вимагають оптимізації медикаментозної терапії. Застосування в складі комплексного лікування внутрішньовенних бета-блокаторів попереджувало появу загрозливих для життя шлуночкових аритмій на стаціонарному етапі лікування.  

Reperfusion therapy in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction significantly reduced the incidence of malignant arrhythmias – ventricular tachycardia and ventricular fibrillation. However, in 6,0–8,0 % of patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction, ventricular fibrillation does occur, posing a threat to their lives. The aim of the study was to determine the nature of ventricular arrhythmias occurring in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction during the first day after primary percutaneous coronary intervention, and their prognostic value regarding the development of complications during the inpatient treatment phase.

The study involved 82 individuals (mean age: 62,4±10,2 years; male: 69,23 (58,6-78,92) %, female: 30,77 (21,08-41,4) %). Within 24 hours after the infarct-related artery stenting, all patients underwent a 24-hour Holter ECG monitoring.  The course of the disease was analyzed based on the presence of risk factors such as hypertension, diabetes mellitus, previous COVID-19, and obesity.  Ventricular rhythm disturbances were represented mainly by premature contractions. They occurred significantly more frequently in patients with arterial hypertension (883,71 (96,0; 986.0); p=0,02; p=0,03; p=0,02, compared to patients with a history of COVID-19, diabetes, and obesity, respectively) and in those who had previous COVID-19  (711,3 (125,0; 846,5); p=0,01; p=0,04, compared to individuals with diabetes and obesity, respectively). Isolated premature ventricular complexes, pairs, triplets were recorded, and in individuals with arterial hypertension and previous COVID-19 – bigeminy, trigeminy, and «R-on-T» ventricular extrasystoles were observed. In these patients, «runs» of ventricular extrasystoles and episodes of nonsustained monomorphic and even polymorphic ventricular tachycardia, such as Torsades de Pointes, were also noted (under the condition of combined risk factors); сomplications predominantly occurred in these patients during the hospital phase, including ventricular fibrillation and asystole, leading to sudden cardiac arrest.

The obtained results are evidence myocardial electrical instability and indicate that, patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction, in addition to myocardial revascularization, require optimal pharmacological treatment. The use of intravenous beta-blockers as part of complex treatment treatment prevented the occurrence of life-threatening ventricular arrhythmias during the inpatient treatment phase.

УДК 616.12-005. 4-008.4-085. 273. 52

У статті представлено сучасні підходи до антитромботичної терапії в пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), згідно з Настановами Європейського товариства кардіологів (ЄТК) від 2023 року [1]. Проаналізовано алгоритм призначення антитромбоцитарних препаратів та особливості застосування навантажувальних доз, принципи лікування антикоагулянтами в гострій фазі ГКС. Розглянуто альтернативні антиагрегантні стратегії, з врахованням ризику кровотеч. Підкреслено важливість персоніфікованого підходу до менеджменту пацієнтів з ГКС.

 Ключові слова. Гострий коронарний синдром, антитромботична терапія, антитромбоцитарні препарати, антикоагулянти, ризик кровотечі, альтернативні антиагрегантні стратегії.

The article presents modern approaches to antithrombotic therapy in patients with acute coronary syndrome (ACS) according to the European Society of Cardiology (ESC) Guidelines from 2023 [1]. The algorithm for prescribing antiplatelet drugs and the features of the use of loading doses, the principles of treatment with anticoagulants in the acute phase of ACS are analyzed. Alternative antiplatelet strategies are reviewed, considering bleeding risk. The importance of a personalized approach to the management of ACS patients is emphasized. 

 Keywords. Acute coronary syndrome, antithrombotic therapy, antiplatelet drugs, anticoagulants, bleeding risk, alternative antiplatelet strategies.