The article is dedicated to commemorating Yakub Karol Parnas, an eminent figure in biochemistry
and a professor in the Department of Physiological (Biological) Chemistry at Lviv Medical University. It
underscores the profound impact of akub Parnas on Ukrainian biochemistry, shedding light on intriguing
facets of his personality during his highly productive two decades at Lviv University. His research significantly contributed to unveiling anaerobic glucose metabolism, later acknowledged as the Embden-MeyerhoffParnas pathway. Professor akub Parnas and his Lviv school conducted pivotal studies on enzymatic transformations associated with anaerobic muscle function and alcoholic fermentation, glycogen phosphorolysis,
revelation of TP synthesis within glycolysis, pioneering use of radioactively labeled phosphorus in biological experiments.
K e y w o r d s: biochemistry, Yakub Parnas, Embden-Meyerhoff-Parnas pathway, Lviv
УДК: 616.12-008.331.1-06:[616.988:578.834]-07:616.155.32-07
Значне поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та її поліморфні клінічні прояви обумовлені системною запальною відповіддю,
яка також відіграє важливу роль у розвитку артеріальної гіпертензії. Тому тяжкість і прогноз захворювання, а також ефективність лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією на тлі COVID-19 варто оцінювати за змінами концентрації sST2, активності мієлопероксидази та індуцибельної NO-син- тази, що слугують біомаркерами запалення. Мета роботи: проаналізувати прогностичну цінність визначення sST2,
мієлопероксидази та індуцибельної NO-синтази у сироватці крові та лім- фоцитах пацієнтів з АГ та на тлі коронавірусної інфекції.
Методи. Обстежено 2 групи пацієнтів: 1 група – 36 пацієнтів з АГ, які поступали до стаціонару з гіпертонічним кризом; 2 група – 35 пацієнтів з
АГ та полісегментарною пневмонією на тлі COVID-19. Група контролю – 16 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проводили антропометричне
обстеження, біохімічний аналіз крові, ехокардіографію, визначення рівнів sST2, мієлопероксидази та iNO-синтази у сироватці крові та в лімфоцитах.
Забір венозної крові проводили на 5 день після госпіталізації до стаціонару на тлі проведеного лікування згідно з чинними протоколами.
Результати. Виявлено зростання у сироватці крові вмісту sST2 у 2,4 раза при АГ та на тлі COVID-19 у 2,9 раза. Рівень мієлопероксидази зро- став у сироватці крові в 2,5 раза при АГ та в 3,4 раза при коронавірусній хворобі. Активність індуцибельної NO-синтази в лімфоцитах зросла у 3,25
раза при АГ та в 4,3 раза при COVID-19. Встановлена позитивна кореляція між рівнем sST2 і розмірами лівого передсердя, лівого шлуночка та фрак- цією викиду в пацієнтів з АГ, у пацієнтів з АГ та COVID-19 – позитивна кореляція з віком. Висновки. Рівні sST2, мієлопероксидази та iNOS є важливими марке- рами важкості ураження серцево-судинної системи, а також при COVID-19. У пацієнтів з АГ та COVID-19 спостерігали достовірне підвищення рівнів
sST2, мієлопероксидази і iNOS порівняно з практично здоровими особами.
Зазначено достовірне підвищення рівнів мієлопероксидази у пацієнтів з АГ
без коронавірусної хвороби, що свідчить про доцільність використання її
як високочутливого маркера системного запалення низької інтенсивності,
зокрема при артеріальній гіпертензії, тому цей показник є перспективнішим у використанні, ніж С-реактивний протеїн.
Ключові слова: COVID-19, артеріальна гіпертензія, sST2, мієлоперокси-даза, iNO-синтаза
This review summarizes the scientific knowledge concerning the impact of vitamins, magnesium, and trace elements on various mechanisms contributing to the possible treatment and prevention of COVID-19, including its delayed consequences. A search was conducted in various databases, including PubMed, Scopus, ClinicalTrials.- gov, and Web of Science. Among the main mechanisms involved in the effects of the studied micronutrients, immune-boosting, antioxidant and anti-inflammatory effects were also highlighted. The analyzed clinical trials confirmed that supplementation with higher daily doses of some micronutrients can reduce SARS-CoV-2 viral load and hospitalization time. The potential role of most known vitamins in preventing, treating COVID-19, and rehabilitating patients was considered. The most promising agents for combating COVID-19 and its consequences might be the following vitamins: vitamin D, ascorbic acid, polyunsaturated fatty acids (PUFAs), and some B complex vitamins. Inorganic elements deserving attention include magnesium and trace elements, such as zinc, selenium, copper, and iron. Some associations were found between micronutrient deficiencies and COVID-19 severity in children, adults, and older people. Patients can obtain the aforementioned micronutrients from natural food sources or as supplements/- drugs in various dosage forms. The reviewed micronutrients might be considered adjunctive treatment strategies for COVID-19 patients.
Keywords: COVID-19; ascorbic acid; copper; fat-soluble vitamins; iron; magnesium; micronutrients; selenium; vitamin B complex; zinc..
In the current economic conditions, an active search is conducted for cost-effective and well-balanced feeds and feed mixtures for fish farming. The development of functional feeds using biomass of wild algae is becoming a central focus in the fish feed production. Although these supplements offer a promising path to sustainable and environmentally friendly fish feeding, their impact on the ecosystem requires detailed research. The aim of the study was to determine the acute response of Daphnia magna to the influence of new feed products derived from the wild algae of the Baltic Sea, phycocyanin on its own, and their binary mixture. The study was conducted using the standard aquatic toxicology method. To establish the 48-hour LC50, the probit analysis method was used. The results showed that D. magna is more sensitive to the effects of phycocyanin, with the following order of toxicity: phycocyanin > the mixture (1:1) > the biomass of Cladophora sp. The median lethal concentrations at 48 h were 100 mg/l, 920 mg/l, and 1720 mg/l, respectively. The obtained data allows to refer the tested compounds to low-hazard substances according to the Globally Harmonized System (GHS). The observed effects were compared with the effects of the mixture noticed in the toxic units (TU) model. In 48 hours, the mixture of the dry biomass of
Cladophora sp. and phycocyanin at a ratio of 1:1 exhibited synergism. The obtained results will allow choosing the optimal ratio of the raw materials used in fish feeds without inflicting harm to the aquatic ecosystem and loss of their nutritional value.
Мета. Вивчити результати лікування хворих з метастазами в лімфатичні вузли шиї без первинного вогнища.
Об’єкт і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних про 86 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні у Львівському онкологічному центрі. Виділено 8 груп залежно від методу лікування. У 13 (15,1%) хворих проведено хірургічне лікування, 12 (14,0%) пацієнтів — операція + ад’ювантна променева терапія, 15 (17,4%) — хіміопроменеве лікування після операції, а в 6 (7,0%) випадках — післяопераційну хіміотерапію. У 8 (9,3%) хворих проведено курс променевої терапії, в 4 (4,7%) випадках — лише хіміотерапію, а 25 (29,0%) пацієнтів відмовилися від лікування. Гістологічний розподіл, відповідно, був таким: плоскоклітинний рак — 67,4% (n=58), аденокарцинома — 17,4% (n=15), меланома — 7,0% (n=6), недиференційований рак і нейроендокринна пухлина — по 3 (3,5%) випадки.
Результати. Середня тривалість життя у хворих з метастазами в лімфатичні вузли шиї без первинного вогнища становила 21,34±3,33, а медіана — 7,0 міс. Найефективнішим було комбіноване лікування: операція з наступним курсом хіміопроменевої терапії — медіана виживаності становила 27 міс, а середня тривалість життя — 40,0±10,0 міс. Найнижчі показники виживаності отримано при монолікуванні: медіана виживаності після променевої терапії становила 8,0 міс, після хіміотерапії — 7,0 міс. Закономірно, що середня тривалість життя у хворих, які відмовилися від лікування, становила лише 4,33±0,9 міс, а медіана — лише 3,0 міс. Методом Пірсона отримано статистично достовірну різницю між групами, р=0,0003. Також низькі показники виживаності констатовано у пацієнтів з метастазами меланоми, де середня тривалість життя становила лише 3,3±0,7 міс. Якщо після проведення базових діагностичних обстежень первинне вогнище не верифіковано, недоцільно витрачати час на його пошуки. Згідно з отриманими даними, загальна виживаність мало залежить від ідентифікації джерела метастазування, тому слід розпочинати лікування, схеми та методи якого вже давно визначені. Само собою, це не означає відмови від детального контролю стану хворих з метою виявлення первинного вогнища в динаміці.