Background Renal cell carcinoma (RCC) is a prevalent malignancy with highly variable outcomes. MicroRNA-15a
(miR-15a) has emerged as a promising prognostic biomarker in RCC, linked to angiogenesis, apoptosis, and proliferation.
Radiogenomics integrates radiological features with molecular data to non-invasively predict biomarkers, offering
valuable insights for precision medicine. This study aimed to develop a machine learning-assisted radiogenomic
model to predict miR-15a expression in RCC.
Methods A retrospective analysis was conducted on 64 RCC patients who underwent preoperative multiphase
contrast-enhanced CT or MRI. Radiological features, including tumor size, necrosis, and nodular enhancement, were
evaluated. MiR-15a expression was quantified using real-time qPCR from archived tissue samples. Polynomial regression
and Random Forest models were employed for prediction, and hierarchical clustering with K-means analysis
was used for phenotypic stratification. Statistical significance was assessed using non-parametric tests and machine
learning performance metrics.
Results Tumor size was the strongest radiological predictor of miR-15a expression (adjusted R2 = 0.8281, p < 0.001).
High miR-15a levels correlated with aggressive features, including necrosis and nodular enhancement (p < 0.05),
while lower levels were associated with cystic components and macroscopic fat. The Random Forest regression
model explained 65.8% of the variance in miR-15a expression ( R2 = 0.658). For classification, the Random Forest classifier
demonstrated exceptional performance, achieving an AUC of 1.0, a precision of 1.0, a recall of 0.9, and an F1-score
of 0.95. Hierarchical clustering effectively segregated tumors into aggressive and indolent phenotypes, consistent
with clinical expectations.
Conclusions Radiogenomic analysis using machine learning provides a robust, non-invasive approach to predicting
miR-15a expression, enabling enhanced tumor stratification and personalized RCC management. These findings
underscore the clinical utility of integrating radiological and molecular data, paving the way for broader adoption
of precision medicine in oncology.

УДК: 616.24056.306: 616.24002]07: 616.155.3097.3707]092.908

Метою роботи було вивчити характер змін рівня про та протизапальних цитокінів у сироватці крові морських свинок у різні терміни формування експериментального алергійного альвеоліту поєднаного з експериментальною пневмонією та оцінити ефективність впливу на них корвітину та L- аргініну за досліджуваної патології.
Матеріали і методи. Для дослідження були сформовані: контрольна група тварин, група тварин з експериментальним алергійним альвеолітом, асоційованим з пневмонією, група тварин, яким уводили корвітин та група тварин, яким уводили корвітин та L-аргінін. Досліди проводили на морських свинках (самцях), вагою 0,18 — 0,22 кг, з дотриманням вимог міжнародних біоетичних принципів. Модель експериментального алергійного альвеоліту та експериментальної пневмонії відтворювали за методом Регеди М.С. (2024). Визначення рівня FNP-a, інтерлейкіну — 6 та інтерлейкіну — 10 проводили на 7-му, 14-у та 21-у доби розвитку експерименту та на 21 добу в результаті корекції корвітином та корвітином і L- аргініном. Вміст цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). При цьому використовували набір реактивів для кількісного імуноферментного аналізу вілповідного цитокіну виробництва ”Diaclone” (Франція).
Результати і обговорення. У результаті дослідження встановлено поступове і достовірне підвищення рівня FNP –a та інтерлейкіну — 6 (ІL-6) у сироватці крові морських свинок з експериментальним алергійним альвеолітом поєднаним з експериментальною пневмонією. Найвищий їх рівень був зафіксований на 21 добу експерименту порівняно з контрольною групою. У результаті лікування корвітином, та корвітином з L-аргініном, зафіксували достовірне зниження рівня вказаних цитокінів, особливо, під час поєднання двох засобів: корвітину та L-аргініну. Відповідно, рівень
інтерлейкіну — 10 (ІL-10) змінювався наступним чином: впродовж формування експерименту його концентрація достовірно знижувалася, з найнижчим показником на 21 добу. Уведення корвітину, а особливо корвітину з L% аргініном призвело до достовірного підвищеного рівня ІL-10, наближеного до показника інтактних тварин.

УДК 616.155.3-097.36:616.12-008.331.1:616-056.52:616.988:578.834]-06

Анотація. Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим супутнім ураженням серед пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) і незалежно від інших чинників ризику погіршує її перебіг, що, очевидно, повязане з імунною активацією та запаленням за наявності АГ і надваги та/або ожиріння.

Мета роботи – дослідити вміст лейкотрієну В4 (LTB4) та інтерлейкіну 6 (IL-6) у пацієнтів з АГ, надвагою та/або ожирінням і в поєднанні з COVID-19.

Матеріали та методи. Обстежено 84 пацієнти: 1-ша група – 40 пацієнтів з АГ, надвагою та/або ожирінням, 2-га група – 44 особи з АГ, надвагою та/або ожирінням і COVID-19 з інтерстиційним ураженням легень. У групу контролю ввійшло 20 практично здорових добровольців. Усім особам проводили антропометричні, загальноклінічні, лабораторні, інструментальні дослідження, а також додатково визначали вміст LTB4 та IL-6 у сирооватці крові імуноферментним методом за ідентичними протоколами з наборами реактивів LTB4 ELISA Kit і Human IL-6 SimpleStep ELISA Kit.

Результати. У пацієнтів з АГ і надвагою та/або ожирінням і COVID-19 встановлені суттєво вищі значення LTB4 – 995 (767,5;1645) пг/мл, ніж у групі осіб з АГ і надвагою та/або ожирінням – 658,5 (433,5;858,75) пг/мл. Водночас відмічене суттєве зростання IL-6 у пацієнтів з АГ і надвагою та/або ожирінням (7,36 ± 0,79 пг/мл) і за поєднання АГ, надваги та/або ожиріння з COVID-19 (30,94 ± 3,19 пг/мл).

Висновки. Перебіг АГ у пацієнтів з надвагою та/або ожирінням супроводжується підвищеними значеннями LTB4 та IL-6, що є наслідком впливу хронічного запалення. Зростання вмісту LTB4 та IL-6 у пацієнтів з АГ, надвагою та/або ожирінням і COVID-19, імовірно, є ознакою формування цитокінового шторму, причому рівень LTB4, як хемоатрактанта нейтрофілів свідчить про більш важкий перебіг цієї коморбідної патології. Враховуючи важливу роль LTB4 та IL-6 в патогенезі COVID-19, їх можна розглядати як фармакологічні мішені для зниження ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби і покращення прогнозу у пацієнтів з АГ, надвагою та/або ожирінням.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ожиріння, COVID-19, LTB4, IL-6.

Пневмонія на сьогодні є важливою медико-соціальною проблемою, навіть незважаючи на значний поступ у методах діагностики, підходахдо лікування тощо. Це зумовлено також поширеністю цієї патології серед населення різних вікових груп, високими показниками смертності, економічними витратами на лікування.
Метою роботи було з’ясувати роль ФНП-альфа, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10 для патогенезу експериментальної пневмонії.
Методи. Експериментальні дослідження визначення ФНП-альфа, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10 проводили у сироватці крові морських свинок (самців) з експериментальною пневмонією на 7, 14, 21 доби експерименту. Експериментальну модель пневмонії відтворювали за методом М. С. Регеди.
Вміст вказаних цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). При цьому використовували набір реактивів для кількісного імуноферментного аналізу відповідного цитокіну виробництва «Diaclone» (Франція). Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом Ст'юдента.
Результати. З'ясовано роль цитокінів, а саме – ФНП-альфа, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) для формування патогенезу експериментальної пневмонії. Було встановлено істотне підвищення прозапальних інтерлейкінів – ФНП-альфа та ІЛ-6 у сироватці крові морських свинок на 7, 14, 21 доби досліду порівняно з контрольною групою. ІЛ-10, проявляючи протизапальну активність, зменшувався на всі досліджувані доби експерименту порівняно з інтактними тваринами.
Висновки. Викладені у статті результати можуть свідчити про активацію імунозапальної відповіді з прогресуванням деструктивно-метаболічних
змін у легенях морських свинок.

The article is dedicated to the study of promising methods for determining the concentration of cholesterol, triglycerides, and phospholipids for the detection of psoriasis. It demonstrates that when interacting with cholesterol and triglycerides, the cholesteric-nematic mixture alters its spectral characteristics, in particular, which leads to a wavelength shift in the direction of the long-wavelength region. It is also shown that the liquid crystal mixture can