Відомо, що для ефективного управління організацією необхідно враховувати наявні та можливі проблеми в управлінні, які можуть бути забезпечені за допомогою превентивної політики організації. Реальний стан управління в Україні та його організаційної культури є недосконалим, про що свідчить малий рівень виробничої ефективності та якості трудової дисципліни значної частини вітчизняних підприємств та їх низька конкурентоспроможність. Необхідно осмислити наявні проблеми та сформувати більш адекватну сучасним умовам економіки модель вітчизняного менеджменту та його організаційної культури.
УДК 159.91
В статті представлено особливості діяльності медичного психолога по здійсненню психодіагностичної функції над соматичними хворими. Запропоновано програму психодіагностичного дослідження соматичних хворих, показано залежність цього процесу від професійної діяльності медичного психолога, його вміння вибирати адекватні методики.
Внаслідок використання психокорекційних вправ, спрямованих на подолання стресового навантаження та прискорення процесу позитивних змін емоційної сфери соматичних хворих, ступінь стресового навантаження та рівня тривожності суттєво знизився. Ступінь опірності та рівень оптимізму соматичних хворих, які звертаються до медичного психолога суттєво підвищився. Це дає можливість адекватно вирішити питання медичної психології щодо своєчасного вияву і попередження психічних, психосоматичних і нервово-психічних розладів. Відбулися суттєві позитивні зміни емоційної сфери соматичних хворих.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно дозволяє поглибити розуміння процесу організації психодіагностичного дослідження соматичних хворих, з’ясувати особливості цього процесу та показати його значимість; а також показати залежність цього процесу від професійної діяльності медичного психолога, його вміння вибирати адекватні методики. Практичне значення дослідження визначається розробкою методичних рекомендацій з питань організації психодіагностичного дослідження та впровадження у практику медичної психології методичного матеріалу. Результати дослідження можуть використовуватися медичними психологами для організації психодіагностичного дослідження соматичних хворих і прогнозування успішності цих методик.
УДК 371.11.:005.336.5
Стаття присвячена вивченню сучасного підходу до розвитку й формування професійної компетентності управлінця. Розглянуто погляди на професійну компетентність з точки зору акмеології, психології, менеджменту. Запропоновано поняття професійної компетентності діяльності та професійної компетентності особистості; здійснено акценти щодо впливу професійно важливих якостей на розвиток і формування управлінця. Представлено рівні професійної компетентності, описано їхні характеристики, складові частини, особливості прояву. Виділено спеціальні здібності як професійно важливі якості управлінця, що відповідає реальному синтезу професійної позиції теоретика й практика.
Встановлено, що професійна компетентність управлінця проявляється в самосвідомості себе як професіонала в соціально заданій професійній діяльності, характеризується творчим процесом функціонування психологічних механізмів професійної активності, перетворенням дійсності психологічних практик у модусі існування – «удосконалювання своєї справи й себе в цій справі».
Описана методологічно обґрунтована й підтверджена концепція експериментального освітнього процесу з етапами професійної підготовки управлінців. Охарактеризовані можливості організації освітнього процесу. Представлена освітньо-професійна програма «Психологія бізнесу та управління» та освітньо-професійна програма «Державне управління та публічна служба» для підготовки фахівців у сфері управління.
Відзначено, що фаховими компетентностями даного проєкту є знання категоріально-понятійного апарату в галузі управління, психології та сфери бізнесу; вміння самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел; здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій.
УДК 372.8-054.6
Стаття присвячена вивченню розвитку емпатії у студентів-медиків в умовах війни для євроінтеграційного процесу. Метою нашого дослідження було виявлення рівня здатності до емпатії студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на початковому етапі навчання та виявлення динаміки зміни її в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Зокрема, значне місце у формуванні емпатії майбутніх працівників медицини належить лекційним та практичним заняттям з курсу «Медична психологія». Дана навчальна дисципліна формує у майбутніх працівників медицини засади психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості, висвітлює важливі проблеми психології святості, милосердя, самозречення, розкриває аспекти етики ділового спілкування, приділяє увагу міжособовому спілкуванню.
Висока медична культура і професіоналізм майбутнього лікаря, уміле спілкування, деонтологічна підготовка значною мірою визначаються рівнем психологічної освіти як в теоретичному, так і у практичному контексті. Важливими механізмами, що зумовлюють взаєморозуміння і співпрацю між людьми в спілкуванні і діяльності, є ідентифікація та емпатія.
Під керівництвом викладача студенти готуються до наукових досліджень. Зокрема, вони будують гіпотези, вивчають методи і методики їх перевірки, розробляють схеми збирання матеріалу, підбирають способи статичної обробки одержаних якісної та кількісної характеристик результатів.
На підсумковому занятті студенти виступають з творчими працями, роблять наукові заключення і висновки в курсових та дипломних проєктах, які підтверджують теоретичні положення, практичну значущість одержаних даних та їх творчих самостійних доробків.
UDC 611.132.2–055.1–071.3
The size of the coronary arteries is an essential parameter in assessing coronary anatomy, which depends on age and anthropometric indicators. However, there is limited data on the correlation between biometric indicators and coronary arteries’ size among Ukrainian residents. The purpose of the study is to evaluate the size of the coronary ostia and study their correlation with age, height, weight, body mass index, and body surface area in men with and without coronary artery disease using coronary angiography. The study group consisted of 98 patients: 64 patients with and 34 patients without lesions of the coronary arteries (treated as healthy or within the norm). In patients with no coronary artery disease, the ostium of the left coronary artery is higher than that of the right coronary artery: 5.94±1.41 mm versus 5.09±1.36 mm, p=0.013. In men with coronary artery disease, the average parameters of the height of the left coronary artery (5.45±1.10 mm) are significantly more extensive than the height of the right coronary artery 4.91±1.05 mm (p=0.005). In the healthy group, a direct relationship of medium strength between the data of the height of the right coronary artery ostium and height was proven (r=+0.34, p=0.049), as well as an inverse relationship of medium strength between the value of the height of the right coronary artery ostium and age (r= -0.35, p=0.041). No correlation of age-anthropometric parameters with the value of the height of the ostium of the left coronary artery has been found. Relationships between the left coronary artery index and age, weight, and height have been established in men with coronary artery disease.