УДК: 611.12:611.013:611.061.1

   Загальною основою для розуміння того, яким чином обмежений діапазон скорочення саркомерів забезпечує серцевий викид під час систоли, є аналіз онтогенетичного утворення та локальних особливостей розвитку міофібрилярної структури кардіоміоцитів за рахунок зіставлення фазових станів міокарда. Мета дослідження – визначення фазових і топологічних особливостей та кількісна ультраструктурна характеристика саркомерогенезу в кардіоміоцитах курячих ембріонів. Методи. У роботі досліджували зародки курей кросу Cobb500 від початку 6-ї доби до 21-ї доби інкубації. За допомогою трансмісійної електронної мікроскопії вивчали ультраструктурні особливості скоротливих кардіоміоцитів у різних ділянках шлуночкового та передсердного міокарда у стані систоли та діастоли. Результати. На 29-й стадії розвитку курячих ембріонів у стані діастоли незрілі саркомери мали різну довжину. Середня довжина саркомерів становила 1,86±0,09 мкм у лівому шлуночку та 1,91±0,21 мкм у правому шлуночку. У передсердному міокарді довжина саркомерів поступалася параметрам шлуночків. На 36-й стадії у стані діастоли спостерігалося суттєве наростання довжини саркомерів у компактному міокарді лівого шлуночка та лівого передсердя, тоді як у правих відділах серця збільшення Z-Z-відстані було менш активним. У правих відділах серця частіше виявлялися саркомери з неоднаковою довжиною у компактному міокарді та в трабекулах. У різних ділянках міоламелл і трабекул ступінь розслаблення саркомерів при моделюванні максимальної діастоли був неоднаковим. Зокрема, у місцях відходження м'язових трабекул та їх прикріплення до вільної стінки шлуночків та передсердь визначалися саркомери із найменшою довжиною. Неповне розслаблення саркомерів відзначалося у початкових і кінцевих ділянках м'язових пластин. У середньому, в основі міоламелл та трабекул Z-Z-відстань у стані діастоли складала 1,73±0,05 мкм. У серединній частині трабекул довжина саркомерів була помітно більшою (1,82±0,04 мкм), а в проміжній (основній) частині м'язових пластин компактного шлуночкового міокарда саркомери були на 10,4% (p<0,05) дов-шими, ніж у їхній основі. Підсумок. До кінця пренатального кардіогенезу формувалася і посилювалася тангенціальна орієнтація Z-дисків міофібрил та форми кардіоміоцитів у стані систоли за рахунок взаєм-ного зміщення сусідніх міоламелл у ході протиспрямованого обертання базальної та апікальної частин лівого шлуночка при скороченні саркомерів до 1,83±0,04 мкм. У правому шлуночку і передсердному міо-карді систолічне скорочення не змінювало ортогональної орієнтації телофрагм і вставних дисків при ско-роченні саркомерів до 1,79-1,84 мкм. У стані діастоли ортогональна орієнтація Z-дисків характерна для скоротливих кардіоміоцитів всіх камер при досягненні довжини саркомерів 2,17±0,07 мкм – у проміжній частині міоламелл обох шлуночків, 2,12±0,13 мкм – у серединній частині передсердних і шлуночкових трабекул, 2,02±0,10 мкм – в основі трабекул усіх камер та м'язових пластин обох шлуночків.
Ключові слова: зародок курки, кардіогенез, серце, кардіоміоцит, саркомер, гістоархітектура, ультраструктура.

Future doctors are expected to possess a high level of professional skills, as reflected by their acquisition of proficient communication competence. The purpose of the article is to determine the role of digital technologies in the formation of communicative competence of prospective doctors. The objective was attained through the use of observation, analysis and weight coefficient, efficiency coefficient, Spearman's correlation coefficient. It was established that the development of communicative competence skills primarily allows to ensure the relevant orientation to the communication conditions (1.6) as well as informativity (1.53). To cultivate the communication proficiencies of prospective medical professionals, the authors developed corresponding approaches that included the use of digital technologies. The study of theoretical material involved the use of the SlideDog application; conducting practical classes via Medvoice Platform. The formation of professional competence involved the role-playing of relevant situations, based on the materials of the Pediatric Dentistry Academy, CARE-NExT-PG. After determining the level of students’ communication skills development in Group 1 (40.2) and Group 2 (40.1), it was established that they attained a high level. The development of communication skills contributed to the formation of students’ communication and social skills, as well as skills of abstract thinking and statistical information processing. The practical significance of the study lies in the elaboration of effective approaches to the development of prospective doctors’ communication skills drawing on the use of digital technologies. Research perspectives may be linked to the comparison of the level of communicative competence among medical students across various academic levels.

 Keywords: communicative and competency skills, digital applications, professional terminology, role- playing the professional situation, transfer of content.

UDC: 618.19-091.8-06:616-089.843
One of the current vectors of modern reconstructive and cosmetic surgery is augmentation mammoplasty - an operation to enlarge the mammary glands. The breast implant is well tolerated by the body, as the immunogenicity of its material is extremely low. At the same time, the silicone gel of the implant is a foreign object and the surrounding breast tissues give a stereotypical response in the form of growth of the connective tissue stroma with the formation of a capsule around the implant and the appearance of focal cellular infiltrates. Modern breast implants, unlike implants of previous decades, are more sophisticated in their structure, and the level of protection against damage is much higher. A complication associated with the long-term use (up to 20 years) of implants, where low-quality silicone or industrial silicone was used as a filler, is the penetration of low-molecular-weight particles of the implant through its shell to the surrounding tissues with the subsequent formation of silicone granules. In the vast majority, such changes develop after mechanical traumatization of the implant. The purpose of the study is to establish the morphological criteria of the reaction of breast tissue after silicone implant damage. The material for research was histological micropreparations of breast tissue from the archive of the "Grace Clinic" (Kyiv), with the mutual consent of patients who applied for repeated mammoplasty. The duration of the implants in the breast gland was from 6 to 20 years. The age range of the women was from 36 to 53 years. On preparations stained with hematoxylin and eosin, tissue biopsies of the glands of 9 patients with a diagnosis of deformation of silicone implants and violation of the integrity of their wall were presented. The micropreparations were visualized using a UlabXSP-137TLED light microscope at various magnifications and photographed with an XCAM 1080P camera. The study of histological preparations of soft tissues of the breast glands, from which silicone implants were removed, established changes in stromal-cellular elements, namely: decorated fibrous structures accumulated in the form of dense capsules with elements of local contractures; from the side of cellular elements, the most demonstrative were cellular infiltrates, which included macrophages, lymphocytes, and plasma cells, which indicated a high probability of a chronic inflammatory process. A large number of giant multinucleated cells of foreign bodies were present in practically all examined sections, which indicated the impossibility of macrophages to complete phagocytosis with lysis of the phagocytosed material, which by its chemical composition is the silicone of the implant. All the described phenomena can be interpreted as a natural reaction of the tissues to the implant, the contents of which got into the soft tissues of the breast. Thus, the presence of numerous giant multinucleated cells of foreign bodies, dense capsules with elements of local contractures, and a significant predominance of macrophages, lymphocytes, and plasma cells in cellular infiltrates over other cellular elements can be considered a morphological criterion for the reaction of breast tissue to silicone implant damage. Keywords: mammary/breast gland, breast implant, breast silicone implant damage, aesthetic surgery, microscopy, histopathological diagnosis, implant-associated fibrotic changes.

Background/Aims. Changes in autonomic regulation and psychological distress play an important role in the pathobiology of irritable bowel syndrome (IBS). The aim of the current study is to evaluate the autonomic function and to link it to the levels of somatization in adolescents with IBS.
Methods. We enrolled 30 adolescents with various types of IBS and 35 healthy controls. Time and frequency domain indexes of heart rate variability (HRV) were measured in supine (baseline) and standing (orthostasis) positions using short-term electrocardiographic recordings. The somatic symptoms index was assessed with the modified Screening for Somatoform Symptoms questionnaire.
Results. Adolescents with IBS showed no differences of HRV parameters in the supine position compared to healthy control. In orthostasis, a decrease in the standard deviation of normal RR intervals as well as main spectral index total power (TP) were observed. The reduction of TP was attributed to the reduced activities of the high- and low frequency components. Increased somatic symptoms index in IBS patients negatively correlated with TP in orthostasis (r = –0.485, P = 0.007). A subgroup analysis revealed that adolescents with IBS with TP values either < 2500 msec2 or > 5500 msec2 in the supine position demonstrated significantly reduced activity of the low frequency component.
Conclusions. Adolescents with IBS showed signs of autonomic dysfunction only during the orthostatic test, which were associated with increased somatization scores. Further research is needed to establish the links between emotional wellbeing and autonomic function in this population.
Key Words: Adolescent; Heart rate; Irritable bowel syndrome; Medically unexplained symptoms primary dysautonomias

УДК 618.19-076.5

Важливою перевагою променевих методів обстеження є їх здатність виявляти в тканинах вогнища кальцифікації, навіть у вигляді мікрокальцинатів, розміром до 1 мм, які утворюються під впливом різних чинників і є важливими діагностичними критеріями низки нозологій. Мікрокальцинати, виявлені при мамографічному обстеженні, вважають надійними маркерами раку молочної залози. Класифікація мікрокальцинатів молочної залози побудована на їх рентгенологічних і гістологічних характеристиках, оцінка яких здійснюється в процесі діагностики для ідентифікації патології молочної залози.
Мета дослідження - з’ясування частоти виявлення кальцинатів у молочних залозах шляхом мамографічного обстеження та верифікація їх значення як діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Матеріал і методи. У процесі дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок зрілого і літнього віку, що проходили скринінговий або профілактичний огляд у кабінеті мамографії КНП "6-та міська поліклініка м. Львова". Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Гістологічне дослідження проведене на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та анонімізовних архівних препаратах ТОВ «ДОБРА ДІАГНОСТИКА». Препарати вивчали під мікроскопом UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P.
Результати дослідження. Встановлено, що частота виявлення кальцинатів при проведенні скринінгових/профілактичних оглядів жінок зрілого і літнього віку становила 69% від загальної кількості обстежених, більше половини з них – білатерально. Виявлені кальцинати мали різну локалізацію, форму, розміри та кількість.Проведений аналіз джерел наукової літератури засвідчує існування різних точок зору на наявність кальцинатів у тканинах молочної залози – різні автори розглядають їх як характерну рентгенологічну ознаку раку молочної залози, інші стверджують, що частота злоякісних новоутворень зростає, у тому числі, і при кальцифікації тканин залози. Результати вивчення гістологічних препаратів молочної залози жінок зрілого і літнього віку засвідчили, що кальцинати можуть візуалізуватись на тлі вікових змін у стромі або паренхімі органа, який не має морфологічних ознак розвитку новоутворів і можуть бути проявом вікової інволюції, сформованими, імовірно, внаслідок кальцифікації заблокованого секрету.
Висновок. Наявність кальцинатів не може бути однозначним діагностичним критерієм раку молочної залози. Остаточна верифікація діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження.

An important advantage of radiological imaging methods is their ability to detect areas of calcification in tissues, even in the form of microcalcifications, measuring up to 1 mm. These microcalcifications are formed under the influence of various factors and serve as important diagnostic criteria for a number of pathologies. Microcalcifications, detected during mammographic examination, are considered reliable markers of breast cancer.The classification of breast microcalcifications is based on their radiological and histological characteristics, which are evaluated during the diagnostic process to identify breast pathology.
The aim of the study is to determine the frequency of detecting calcifications in the breast through mammographic examination and verify their significance as diagnostic criteria for breast cancer.
Materials and methods. The study utilized a processed randomized sample of anonymized archival mammograms from 100 women of mature and elderly age who underwent screening or preventive examinations at the mammography room of the CNE "6th city polyclinic of Lviv". The examinations were conducted using the Fujifilm Amulet Innоvality machine (Japan) in the craniocaudal (CC) and mediolateral oblique (MLO) projections. Histological slides from the archives of the Histology, Cytology, and Embryology Department of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and anonymized archival preparations of DOBRA DIAGNOSTYKA LLC were used for the study.The slides were examined under a UlabXSP-137TLED microscope at various magnifications and photographed using an XCAM 1080P camera.
Results. It has been established that the frequency of detecting calcifications during screening/preventive examinations of mature and elderly women was 69% of the total number of subjects examined, more than half of them bilaterally. The detected calcifications had different localization, shape, size, and quantity. The analysis of scientific literature sources indicates the existence of different views on the presence of calcifications in breast tissue - some authors consider them to be a characteristic radiological sign of the breast, while others assert that the frequency of malignant neoplasms increases, including in cases of calcification of the glandular tissue. The results of mammary glands histological studying in mature and elderly women indicate that calcifications can be visualized in the context of age-related changes in the stroma or parenchyma of the organ, which don`t exhibit morphological signs of neoplastic development. These calcifications can be manifestations of age-related involution and are possibly formed as a result of calcification of blocked secretions.
Conclusion. The presence of calcifications can`t be considered a definitive diagnostic criterion for breast cancer. The final verification of the diagnosis can only be made after conducting a histological examination.