UDC 615.322:582.548.27:615.276 

Ginger rhizome is included in the British Herbal Pharmacopoeia, the Pharmacopoeias of China, Japan, Egypt, Austria and Switzerland. The aim of the review is to summarize the literature on the phytochemistry of the main action molecular mechanisms and pharmacological properties of Zingiber officinale Roscoe, as well as the results of studies of its use in the last five years. Numerous studies have shown that ginger contains nutritional components essential for health. Zingiber officinale Roscoe contains a variety of nutrients, such as carbohydrates, amino acids, proteins, vitamins, minerals, fatty acids, lipids, a large number of phytochemicals, especially essential oils and phenolic compounds and other biologically active compounds. The biological activity of ginger and its chemical compounds is promising for the treatment and prevention of diabetes, obesity, nausea, vomiting, and inflammation. Research results have demonstrated potent antioxidant, as well as anti–inflammatory and antiemetic properties, The biological activity of ginger and its chemical compounds is promising for the treatment and prevention of diabetes, obesity, nausea, vomiting, and inflammation. Research results have demonstrated potent antioxidant, as well as anti–inflammatory and antiemetic properties, pregnancy–associated nausea and vomiting of ginger compounds. Findings from studies suggest that Zingiber officinale Roscoe supplements are beneficial for obesity and lipid metabolism disorders, but additional clinical studies are needed to support their efficacy and safety. It has been established that in patients with diabetes mellitus, the supplementation of Zingiber officinale had a positive effect on glycometabolic parameters, some markers of inflammation, oxidative stress, and the progression of kidney damage in diabetic kidney disease.
Key words: phytotherapy, Zingiber officinale Roscoe, biological activity, pharmacological effects, antiemetic properties, antioxidant activity, аntimicrobial activity. 

УДК 004.8:614.2:005.8

Modern healthcare systems are characterized by a high level of complexity, large volumes of medical data, and increasing demands for efficient resource management. Planning of medical projects—from organizing diagnostic and treatment processes to implementing innovative clinical technologies—requires the use of scientifically grounded approaches capable of ensuring forecasting accuracy, decision adaptability, and optimal resource allocation. 
Traditional project planning methods do not always meet contemporary challenges, as they fail to account for stochasticity and a high level of uncertainty inherent in medical systems. The role of computational intelligence is growing, as it integrates methods of artificial intelligence, machine learning, and evolutionary algorithms. The application of these approaches makes it possible to develop flexible decision-making models, automate risk assessment, improve the accuracy of forecasting medical needs, and optimize planning processes. The article analyzes the basic tasks and methods of computational intelligence for creating models to assess the components of projects aimed at the establishment and development of medical institutions within hospital districts. The application of computational intelligence methods in the process of forming a structural model for medical project planning is investigated. A conceptual model is proposed that combines machine learning algorithms, fuzzy logic, and elements of expert systems to support managerial decision-making in the healthcare sector. The developed model enables forecasting of resource needs, time parameters, and implementation risks of medical projects based on the analysis of historical and current data. It is shown that the use of intelligent algorithms increases planning 
accuracy, system adaptability to changes in external conditions, and the efficiency of financial and material resource utilization. The proposed approach can be used in thepractice of healthcare facility management and in the process of strategic planning of healthcare programs. 

UDC 611.842-076.1-08

Представлене експериментальне дослідження націлене на пошук морфометричих змін гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука щура за умов штучно індукованого стрептозотоцином цукрового діабету в період від 6 тижнів від початку захворювання. Враховуючи переважне ураження судинної ланки, ми скерували увагу на морфометричний аналіз ангіоархітектоніки очного яблука, що є підґрунтям оцінки ступеня патологічних змін його васкуляризації за умов цукрового діабету. В експерименті було доведено, що компенсаторні механізми не здатні забезпечити зменшення масштабів руйнування ланок гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука білих щурів і зазначені зміни закономірно переходять у стадію незворотних. Окрім цього, ми відмітили чітку тенденцію зростання морфологічних змін структурних елементів судинної оболонки ока, знахідки характеризувалися прямими корелятивними зв'язками із тривалістю перебігу патології, і відповідно, важкістю захворювання. По завершенню 6 тижнів експерименту, ми встановили, що руйнація судинної оболонки очного яблука перебувала на стадії морфологічної декомпенсації, а капіляри оболонки зазнали суттєвих деструктивних пертурбацій, при цьому артеріоли набули звивистої структури, з порушеною прохідністю та нерівномірністю просвіту. Не менш значущими були патологічні відхилення капілярної ланки війкових відростків, ми спостерігали непоодинокі явища облітерації капілярів, атрофічні зміни капілярного компонента гемомікроциркуляторного русла, також визначали фрагменти окремих капілярів, повністю позбавлених своїх основних функцій. . 

УДК 617.713-073.65:616.145.152-005.2

Вивчались зміни температури рогівки очного яблука кроля за умов венозного застою.
Експерименти проводились на 30 кролях-альбіносах (60 очних яблук). Встановлено, що після
діатермокоагуляції вихрових вен ока в динаміці термотопографії рогівки можна виділити 4 періода: 1 –
період різкого підвищення температури рогівки відразу ж після операції; 2 – період прогресивного зниження
температури рогівки; 3 – відновлювальний період; 4 – період стабілізації температури рогівки на тому чи
іншому рівні, що відповідає новим умовам кровообігу в очному яблуці. Існує прямий зв’язок між динамікою
термотопографії рогівки і морфологічними змінами в судинному руслі судинної оболонки очного яблука.
Температура рогівки може служити показником зміни інтенсивності кровоточу в передньому сегменті
очного яблука за умов порушення венозної гемодинаміки

УДК 611.61.018.73:615.212.7

Порушення кровопостачання органів жіночої статевої системи може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям жінки, зокрема до безпліддя. Маткова труба, також відома як фаллопієва труба, є важливою частиною репродуктивної системи жінки, оскільки вона з'єднує яєчник з маткою. Саме тут відбувається запліднення яйцеклітини сперматозоїдом.
Репродуктивна система білих щурів має чимало спільних рис з репродуктивною системою жінки. До таких належать і варіації розміщення артерій та вен внутрішніх статевих органів.
Метою нашого дослідження було описати варіації розміщення та особливості кровопостачання внутрішніх статевих органів самки лабораторного щура в нормі, порівняти анатомічні особливості розміщення артерій і вен щурів та людини.
Матеріали і методи. Дослідження виконані на 10 статевозрілих білих щурах-самках, віком 4,5–6,0 місяців і масою тіла 180–220. Застосовано метод виготовлення корозійних препаратів судинного русла внутрішніх статевих органів самки білого лабораторного щура.
Результати дослідження: встановлено, що головними джерелами кровопостачання внутрішніх статевих органів самки білого щура є маткові та яєчникові артерії. Яєчникова артерія відходить від краніальної мезентеріальної
артерії, яка є гілкою черевної аорти. У однієї з самок лабораторного щура яєчникова артерія відходила від ниркової артерії. Артерії статевих органів супроводжуються відповідними венами. Венозна система статевих органів розвинена дуже добре. Загальна довжина венозних судин значно перевищує довжину артеріальних через велику кількість венозних сплетень, які анастомозують між собою. Особливістю правої яєчникової вени є те, що дана судина впадає у нижню порожнисту вену, а ліва – в ниркову вену.
Висновки: кровопостачання внутрішніх статевих органів самки білого щура має значну подібність до кровопостачання органів репродуктивної системи людини, що дозволяє використовувати такі тварини при моделюванні різних патологічних станів жіночої репродуктивної системи в наукових дослідженнях.