The term «lymphatic malformations» (LMs) refers to a wide spectrum of disorders with clinical manifestations that can vary from asymptomatic to life-threatening. LMs are most frequently found in the head and neck, accounting for up to 75 % of all cases [1]. Head and neck LMs result in airway compression, a dangerous complication requiring a tracheostomy, and significant cosmetic deformities [16]. According to a Japanese group of authors, up to 14 % of head and neck LMs can extend to the superior and anterior mediastinum, which increases the risk of airway obstruction [1, 16]. The incidence of abdominal and thoracic LMs is up to 20 % [2] 5 % and 6 % for each type [3], respectively. In some cases, they may be asymptomatic and incidentally diagnosed during a medical examination for other reasons. In 90 % of cases, LMs are diagnosed in pediatric patients by the age of 2 years due to clinical symptoms [3], some of which require urgent medical care. Other life-threatening complications of extensive vascular malformations may be associated with coagulation disorders [4].

Високий рівень патології молочної залози (МЗ), який фіксується у світі та виражена тенденція до його зростання впродовж останніх десятиліть роблять особливо актуальним пошук ефективних методів її ранньої діагностики [1-3]. Для об'єктивної оцінки стану МЗ сьогодні пріоритетними є променеві методи обстеження, зокрема –мамографія, УЗД та МРТ, що дозволяють діагностувати навіть незначні зміни в структурі МЗ на ранніх етапах їх розвитку та, при необхідності,вчасно і ефективно проводити їх корекцію [4-8]. Численні описані результати обстежень МЗ із 
застосуванням різних методів діагностики свідчать про значну варіабельність та виражену вікову динаміку її структури [3, 4]. Верифікація типу  будови МЗ є важливою при візуалізації в ході діагностичного чи скринінгового огляду та має суттєве значення для вибору подальших методів обстеження.

Актуальність проблеми ранньої діагностики патологічних змін у молочних залозах (МЗ) жінок різного віку зумовлена, насамперед тим, що світових рейтингах локалізації новоутворів як доброякісних, так і злоякісних, МЗ посідає сьогодні чільні позиції [1, 2]. За даними різних інформаційних  джерел, більше ніж у 80% жінок репродуктивного віку діагностовано різні захворювання МЗ [2, 3]. Доброякісними захворюваннями МЗ страждає 25% жінок віком до 30 років, а після 40 років частка захворюваності зростає до 60-70%. При цьому численні автори наголошують, що злоякісні захворювання у 3-5 разів частіше уражають МЗ з діагностованими доброякісними змінами, ніж інтактні [1, 3]. Тому особливо актуальним сьогодні є пошук нових та удосконалення існуючих методів ранньої діагностики, що забезпечує зростання як ефективності лікування, так і виживаності хворих [2, 3, 4, 6]. З метою раннього виявлення патологічних змін, що розвиваються в МЗ, сьогодні широко застосовуються різні методи променевої діагностики – УЗД, мамографія, МРТ, кожен з яких має свої можливості та переваги. До переваг мамографії належить її висока діагностична точність (75-95%) при невисокому рівні опромінення, можливість візуалізації утворів невеликих розмірів (від 1 до 10 мм), які не пальпуються або знаходяться глибоко в тканинах МЗ. Цей метод також дозволяє легко візуалізувати кальцинати МЗ та отримати їх повну характеристику.

Cow's milk protein allergy is a topical issue in pediatrics. The diagnostic algorithm for cow's milk protein allergy includes thorough history taking, examination, physical development assessment, determination of specific cow's milk IgE, and oral food challenge tests.
The study aimed to develop a step-by-step algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in young children, taking into account individual indications and risks.
Materials and methods. The task is to diagnose the cow's milk protein allergy in children in the first year of life. It is solved by allergy history taking, examination, assessment of physical development, detection of specific cow's milk IgE and based on the obtained results, oral food challenge test is performed: in age category before reaching one year when the specific IgE is more than 0.7 kU/L, testing is performed in the intensive care unit, if the specific IgE is less than 0.7 kU/L – in a specialized inpatient department.
Patients. The algorithm for diagnosing cow's milk protein allergy in 96 children under 12 months of age was tested in the City Children's Clinical Hospital.
During the oral food challenge test, the dose is increased logarithmically until the desired amount of product is reached, depending on the predicted risk of the reaction. Children at medium risk (specific IgE less than 0.7 kU/L) are tested in a specialized inpatient department by “five steps”, and at high risk (specific IgE greater than 0.7 kU/L) – in the intensive care unit by “eight steps”.
Results. Among 96 children who underwent an oral food challenge test with milk, cow's milk protein allergy was diagnosed in 42 (43.75%). After the oral food challenge test, patients were given further recommendations, of which 27 (64.29%) were transferred to a formula with total protein hydrolysis, and 15 (35.71%) began to take oral tolerance induction (regular administration of acidified milk formula from lower doses to larger).
Conclusions: The developed algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in children of the first year of life gives a possibility to personally select the examination technique taking into account the indications and risks. Appropriate preparation for the oral food challenge test enables to correctly conduct it, interpret the results, and develop a therapeutic approach.
Keywords: cow’s milk allergy, food allergy, oral food challenge test.