До важких патологій, що трапляються в щоденній лікарській практиці та доволі часто призводять до безпосередньої небезпеки для життя хворого, належать ураження магістральних венозних судин (вроджені аномалії, варикозна хвороба, тромбоз глибоких вен тощо). Діагностика та лікування судинної патології потребують досконалих знань анатомії судин в нормі. Наслідками несвоєчасної діагностики та лікування цих захворювань є втрата працездатності пацієнтів. Незважаючи на наявність численних праць, присвячених вивченню анатомії магістрального венозного кровообігу білого щура та людини на макрорівні в нормі, результати нашого дослідження сприятимуть систематизації та доповненню існуючої наукової інформації. Дослідження є фрагментом планової науково роботи кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Морфофункціональні особливості органів у пре- та постнатальному періодах онтогенезу, при впливі опіоїдів, харчових добавок, реконструктивних операціях та ожирінні».

614.21

З використанням методів системного підходу та системного аналізу проведено комплексне дослідження можливості оптимального  застосування телемедичних технологій в різних напрямках роботи закладів системи охорони здоров’я. Отримані результати засвідчують необхідність  подальшого детального вивчення можливостей різних цифрових та інформаційних технологій в медицині для оптимізації способів надання медичної допомоги населенню в сучасних реаліях.

УДК: 616.12-008.331.1-092:612.015.11:796.015.6]-073.97

Галій-Луцька Вікторія Віталіївна. Роль порушень метаболічних та імунних процесів у патогенезі формування експериментального алергічного альвеоліту і іммобілізаційного стресу та їх фармакологічна корекція :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / В. В. Галій-Луцька. - Львів, 2024. - 199 с. - Бібліогр.: с. 156-191 (325 назв).

Дисертаційна робота присвячена визначенню зрушень імунної, прооксидантно-антиоксидантної і системи оксиду азоту при експериментальному алергічному альвеоліті (ЕАА) в умовах іммобілізаційного стресу (ІС), встановленню ефективності корекції корвітином і тіотриазоліном. Було використано 118 самців морських свинок, що знаходились у віварії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у типовій обстановці, масою фіксованою в межах 180-210 г,. Відповідно до мети дослідження, використано п’ять
груп піддослідних тварин: перша (контроль) – інтактні тварини (10); друга група – морські свинки з ЕАА, складалася з трьох підгруп, декапітованих на 1-у, 14-у і 24-у доби (30); третя група – тварини з ІС, що налічувала три підгрупи, декапітовані у вищезазначені терміни (30); четверта група – морські свинки з ЕАА та ІС, що нараховувала три підгрупи, кожну з яких було декапітовано у вказані раніше доби (30); п’ята група — піддослідні тварини з ЕАА та ІС (18), декапітовані на 24-у добу після лікування, що включала дві підгрупи: в одній щодня впродовж 11 днів (з 14-ї по 24-у доби) внутрішньом'язово застосовували у дозі 50 мг/кг тіотриазолін (виробництва ПАТ «Галичфарм») і внутрішньоочеревинно корвітин у дозі 40 мг/кг (виробництво «Борщагівський хіміко -фармацевтичний завод»), у другій — лише корвітин у відповідній дозі і термінах.

  УДК : 617.547:617.559-009.7-036:577.1

Кулик Андрій Русланович. Клінічні та біохімічні маркери вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / А. Р. Кулик. - Львів, 2023. - 188 с. - Бібліогр.: с. 150-175 (222 назви).

 Дисертаційна робота присвячена пошуку діагностичних клінічно-параклінічних маркерів больового синдрому при гострих і хронічних попереково-крижових вертеброгенних захворюваннях, а також з’ясуванню їх інформативності в оцінці ефективності лікування. Проблема хронічного болю є однією з найбільш значущих у сучасній медицині. Це пов’язано як зі фізичними обмеженнями, які формуються у пацієнтів, що страждають від хронічного болю, так і з колосальними соціальними й економічними наслідками. Аналіз літературних джерел свідчить, що патогенез гострого та хронічного больового синдрому відрізняється. Дослідженнями останніх років з’ясовано, що хронічний больовий синдром, як окремий патологічний процес має свої особливості та патогенез. Враховуючи це, багато сучасних науковців приділяють увагу вивченню маркерів хронізації болю, оцінці компонентів больового синдрому та можливості їх корекції. В останні роки сформувалась концепція розподілу болю на ноцицептивний, нейропатичний і дезадаптивний, що мають свої характерні маркери й особливості лікування.