The recent experience of using social media by the Ukrainian scientific and medical journal "Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences" DOI: 10.25040/ntsh (Medical Sciences) is presented, which have become important tools for increasing the visibility of medical journals. Social media have become an important tool for enhancing the visibility of medical journals. Social media facilitate the dissemination of knowledge, promote publications, engage audiences, and support the development of professional communities. Platforms such as LinkedIn, Facebook, and X (formerly Twitter) enable the formation of networks among authors,
reviewers, and readers, help disseminate content, and contribute to establishing a positive image of the journal. Graphic abstracts are a promising tool for visual communication; however, they require standardized styles and the availability of consistent templates. A successful social media presence requires clear branding, high-quality content, bilingual communication, and a strategic approach. Although social media activity does not automatically lead to increased citation rates, it contributes to author promotion and the expansion of the journal’s reach. The mission of the "Medical Sciences" journal is to establish a global scholarly presence, foster open communication,
and support Ukraine especially during wartime through scientific dialogue.
Keywords: medical science, medical journals, visual abstract, scientific writing, social media,
communication, scientific publishing, journal club
Сьогодні патологія грудної залози належить до найбільш поширених захворювань серед жінок різних
вікових груп. Однією з основних умов їх ефективної профілактики та лікування є регулярне проходження профілактичних та скринінгових обстежень з метою ранньої діагностики патологій ще до виникнення їх клінічних проявів. Променеві методи обстеження дають таку можливість, проте кожен з них є інформативним для залоз певної структури. Зокрема - мамографічне обстеження є «золотим стандартом» для залоз з переважанням жирової тканини, тоді як переважання сполучної або залозистої тканини у структурі ГЗ є показом для ультразвукового або томографічного обстеження. Літературні дані засвідчують, що жирова інволюція є ознакою вікових змін у структурі ГЗ, проте окремі повідомлення підтверджують значну
частоту виявлення жирового типу структури ГЗ (50-75% площі мамограми) у жінок першого періоду зрілого та навіть юнацького віку.
Метою нашого дослідження стало з’ясування частоти виявлення різних типів структури грудних залоз у жінок
рандомізованої вибірки за даними гістологічного дослідження.
Cutaneous syndrome is a relevant issue not only among allergic diseases but also among autoimmune disorders. Urticaria is a widespread problem, as its prevalence among the population can reach up to 9%. The main goal of the article is to analyze the role of platelet-activating factor in patients with
hypersensitive vasculitis, autoimmune, and allergic urticaria. Urticarial rash is at the intersection of allergic and autoimmune diseases, where is observed active immunopathogenetic influence of plateletactivating factor in the initiation and maintenance of systemic vasculitis, including hypersensitive/urticarial and cryoglobulinemic vasculitis Considering the significant role of this factor in the pathogenesis of hypersensitive vasculitis and allergic reactions, selective targeting of plateletactivating factor represents a promising therapeutic approach. These include plateletactivating factor receptor antagonists such as
rupatadine and apafant, as well as plateletactivating factor acetylhydrolase inhibitors, enzymes responsible for platelet-activating factor degradation. Targeted intervention on platelet-activating factor holds promise for the improving the quality of life of patients with hypersensitive vasculitis, autoimmune disorders, and allergic urticaria.
Keywords: platelet activation factor, hypersensitive vasculitis, urticaria.
The review focused on managing of patients with hereditary angioedema by administering C1 - INH concentrate therapy. Hereditary angioedema is a
norphan disorder characterized by recurrent episodes of angioedema, usually localized to the skin / subcutaneous tissue or mucous membranes of the upper respiratory tract and gastrointestinal tract and does not respond to usual treatment with antihistamines, corticosteroids, or adrenaline.
Suspicion of HAE І or HAE II should be the basis for requesting laboratory tests to c onfirm the diagnosis. Determination of the function of C1 -
INH, C1 - INH protein and C4 in serum/plasma is used to diagnose HAE І or HAE II. Own clinical case of management of the patients with HAE was
proposed. Typical complex therapy includes a number of me asures to a void triggers of exacerbations and the development of a clear drug treatment plan with the patient (treatment of the acute condition, short - term (pre - procedural) and long - term prophylaxis). The importance of am
ultidisciplinary a pproach in the management of the patient swith HAE is an important step towards timely verification of this rare/orphan disease.
Key words: Hereditary angioedema, diagnosis, C1 - INH concentrate therapy.
Огляд був зосереджений на діагностиці та лікуванні пацієнтів із спадковим ангіоневротичним набряком з використанням концентрату С1
- інгібітора. Спадковий ангіоневротичний набряк – це орфанне захворювання з характерними рецидивами ангіоневротичного набряку в
шкірі/підшкірній клітковині або слизових оболонках верхніх дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту, який не регресує на тлі
застосування антигістамінних препаратів, кортикостероїдів чи адреналіну. Типова лабораторна діагностика передбачає виявлення у пацієнтів з САН І та САН ІІ низького рівня С4 в сироватці крові, низької функціональної активності С1 -інгібітора, а також низького рівня С1- інгібітора при САН I
типу; низького/нормального рівня С1- інгібітора та низької функціональної активності С1 - інгібітора при САН IІ типу. Запропонований
власний клінічний випадок менеджменту пацієнта із САН, який є комплексним і включає низку заходів щодо уникнення тригерів загострень та розробку з пацієнтом чіткого плану медикаментозного лікування (усунення гострого стану, короткострокову (допроцедурну) та довгострокову профілактику). Розуміння необхідності мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із САН є важливим етапом до вчасної верифікації цього первинного імунодефіциту.
Ключові слова: спадковий ангіоневротичний набряк, діагностика, концентрат С1-інгібітора