УДК: 614.2:616.89].008.6:658

Боровець Всеволод Анатолійович. Детермінанти психічного здоров’я та обґрунтування моделі моніторингу його стану в менеджерів системи охорони здоров’я : ... д-ра філософії : [спец.] 022, 222 / В. А. Боровець. - Львів, 2025. - 185 с. - Бібліогр.: с. 139-161. (190 назв).

Здійсненим комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено актуальну науково-прикладну задачу щодо наукового обґрунтування та розробки концептуальної моделі моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я в умовах трансформації галузі, зростання професійного
навантаження та впливу багаторівневих детермінант на стан психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я. Запропонована модель базується напринципах наукової доказовості, біопсихосоціального підходу, інтеграції психосоціальної підтримки в управлінське середовище, використанні цифрових
рішень та супервізійно-інтервізійних механізмів. Її впровадження дозволяє здійснювати сталий моніторинг стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я, формувати систему раннього виявлення ризиків і заохочення управлінських рішень для збереження психологічного добробуту фахівців, що
забезпечують функціонування системи охорони здоров’я України.
1) На основі аналізу наукових публікацій, чинних нормативно-правових актів, аналітичних звітів та стратегічних документів встановлено необхідність у розробці системної багаторівневої моделі моніторингу та оцінювання стану психічного здоров’я в менеджерів системи охорони здоров’я, що враховує високий
рівень професійного стресу та емоційного навантаження, з якими стикаються менеджери в системі охорони здоров’я, задля забезпечення здорового способу життя та їх благополуччя, а, як наслідок, і продуктивності праці, що можливе лише через комплексне розуміння різних детермінант впливу на стан психічного
здоров’я;
2) Результати соціально-гігієнічного аналізу дозволяють стверджувати, що сучасний медичний менеджер системи охорони здоров’я функціонує у складному багаторівневому контексті – між зростаючими управлінськими викликами, неструктурованими кар’єрними траєкторіями та високою соціальною  відповідальністю. У ході дослідження було обґрунтовано, що формування особистості менеджера відбувається поступово, часто в умовах нефіксованої мотивації та неповної готовності до виконання управлінських функцій, що потребує цілеспрямованого кадрового супроводу та розвитку; встановлено, що значна частка менеджерів у системі охорони здоров’я приходить до управлінської діяльності за сценарієм «path dependency», що супроводжується відсутністю належного рівня підготовки, а отже — підвищеними ризиками стресових станів і психоемоційного виснаження в перші роки адміністративної роботи;
3) Здійснено ідентифікацію статусу «Менеджер охорони здоров’я» на основі міжнародних дефініцій та адаптації поведінкової моделі управлінських компетенцій менеджера системи охорони здоров’я з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки української системи охорони здоров’я. Запропоновано
структуровану систему компетенцій, що включає визначення компетенцій та багаторівневу систему поведінкових індикаторів з диференціацією на орієнтацію на завдання, процеси, імплементацію політик та стратегічну орієнтацію, а також уперше обґрунтовано застосування інтерв’ю, заснованого на поведінкових подіях,як ефективного інструменту оцінки та прогнозування професійної ефективності
управлінців у сфері охорони здоров’я в Україні;
3) На підставі аналізу соціально-демографічного та професійного портрету слухачів циклу підвищення кваліфікації за фахом «Організація і управління охороною здоров’я» встановлено, що управлінський корпус системи охорони здоров’я є досвідченим, але переважно сформованим з осіб середнього та старшого
віку, що, з одного боку, свідчить про накопичений професійний капітал, а з іншого – створює ризики професійного вигорання та недостатнього оновлення управлінського складу. Виявлено, що гендерна структура управлінців у системі охорони здоров’я демонструє умовний паритет, проте існують певні відмінності у розподілі посад та вікових характеристик, що вимагає подальшого гендерно- чутливого аналізу під час формування політик розвитку управлінського персоналу;

4) Комплексна оцінка стану психічного здоров’я та якості життя медичних працівників та менеджерів системи охорони здоров’я встановила, що домен «щоденна діяльність» є критично заниженим як у чоловіків, так і у жінок (у чоловіків – 0,47±0,06; у жінок – 0,45±0,05), а також, що саме цей домен має найсильніший позитивний кореляційний зв’язок із загальним рівнем психологічного самопочуття (r=0,49, p<0,001). Крім того, доведено, що менеджери мають достовірно нижчі оцінки своєї щоденної діяльності, аніж медичний персонал (1,89±0,04 проти 2,01±0,04; t =-1,97, p<0,05), що є індикатором їх потенційної вразливості у контексті професійного вигорання. Доведено наявність гендерних особливостей у структурі зв’язку між окремими доменами якості життя та оцінкою загального психологічного благополуччя, зокрема, серед жінок сильніший кореляційний зв’язок спостерігається для доменів «Настрій» (r=0,53, p<0,001), «Щоденна діяльність» (r=0,46, p<0,001) та «Самооцінка» (r=0,41, p<0,001). У чоловіків же найбільш значущими є домени «Щоденна діяльність» (r=0,49, p<0,001), «Відносини» (r=0,47) та «Майбутнє» (r=0,43, p<0,001).
5) Оцінка впливу глобальних детермінант на стан психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я показала, що найвищий рівень впливу має війна з росією (4,44±0,05 бали при 5-ти бальному оцінюванні), наступні позиції за ступенем дії мали: пандемія COVID-19 (2,77±0,08 бали) та глобальні економічні
зміни (2,76±0,08);
6) Встановлено, що на стан психічного здоров’я населення України найбільшою мірою впливають такі соціальні фактори, як наявність корупції в державі (3,71±0,07 бали з 5 максимальних), інфляційні процеси (3,58±0,07 бали) та політичне становище в Україні (3,54±0,07 балів). Керівники ж ЗОЗ у першу чергу
вказали дію таких соціальних факторів, як наявність «Корупції в державі» (3,81±0,14), «Стан організації та доступності в системі охорони здоров'я» (3,74±0,13) та «Політичне становище» і «Ефективність державного управління» (3,54±0,14 та 3,54±0,15, відповідно), а з врахуванням стажу роботи такі дані переважали у керівників зі стажем до 20 років, аніж у фахівців зі стажем роботи у системі охорони здоров’я понад 20 років;
7) Встановлено, що з 15 визначених особистісних детермінант стану психічного здоров’я менеджери системи охорони здоров’я найвищу оцінку впливу надали задоволеності умовами праці — 3,84±0,16 балів з 5 можливих. У загальній вибірці респондентів ця детермінанта також була серед найбільш значущих і
отримала 3,53±0,07 бали, разом із «Рівнем особистого доходу та його розподілом» (3,49±0,07), «Задоволеністю житловими умовами» (3,41±0,08), «Способом життя» (3,37±0,08) та «Якістю продуктів харчування» (3,34±0,07);
8) Обґрунтована та розроблена концептуальна модель моніторингу стану психічного здоров’я менеджерів системи охорони здоров’я на сучасному етапі її реформування з врахуванням національного, регіонального та місцевого рівнів, а також таких елементів у її побудові, як наявність компетенцій у сфері управління
стресом та емоційної стійкості, формування навичок лідерства та підтримуючої комунікації, організації мультидисциплінарної служби психічного здоров’я на робочому місці, використання стандартизованих психометричних інструментів, впровадження інтервізійних та супервізійних механізмів. Ефективність моделі
підтверджена методом експертних оцінок.

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6

Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали  і  методи.  Порівняльний  когортний  аналіз  ефективності  лікування  із застосуванням  нових  ПТП,  таких  як  бедаквілін  (Bdq)  і деламанід (Dlm)  (40  хворих  дитячого  віку,  основна  група)  і  без  цих  препаратів  (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих  МР/РИФ-ТБЛ.  Визначення  популяційного  і  субпопуляційного  складу  лімфоцитів  крові  (CD3+,  CD3+CD56+,  CD3+HLA–DR+,  CD3+CD4+,  CD4+45RA+, CD3+CD8+,  CD4+/CD8+,  CD19+,  CD16/56+,  CD16/56+CD8+)  проведено  у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan  BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки.  Позитивну  динаміку  імунологічних  зрушень  виявляли  в  1,5  разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати

UDC 616.314.17-008.6-06:616.61-003.7]-08-0

Abstract. The complexity of treating generalised periodontitis arises not only from an incomplete understanding of its developmental mechanisms but also from its strong association with various systemic diseases. On the one hand, such conditions create a favourable environment for the progression of dental pathology. On the other hand, generalised periodontitis itself can often trigger or exacerbate somatic diseases.

This study aimed to confirm the clinical efficacy of a proposed therapeutic and prophylactic agent, applied locally as part of the complex therapy for generalised periodontitis in patients with urolithiasis.

Materials and Methods. A comprehensive treatment protocol was conducted for 148 patients with urolithiasis who presented with generalised periodontitis of first- and second-degree severity. 75 patients (the main group) received the developed product in the form of a topical film, while 73 patients (the control group) were treated according to standard periodontal management and treatment plans. The product in the form of a dental film provides anti-inflammatory, antimicrobial, anti-edematous, wound healing, and localized anaesthetic effects and is intended for topical use in the oral cavity. Its composition includes metronidazole, emulsifier OS-20, saccharin, sodium carboxymethyl cellulose and purified water. According to the utility model, it additionally contains dexpanthenol 20%, decamethoxine and trimethacaine. The effectiveness of treating generalised periodontitis in patients with urolithiasis was determined by both subjective and objective criteria. Objectively - using the PMA, ARI and Loe-Silness indices, which were determined before treatment, immediately after treatment and after 3, 6, 9 and 12-13 months.

The Results and Discussion. The clinical evaluation indicates a positive therapeutic effect of the proposed drug composition in the form of a dental film when used in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis. Radiologically, after treatment, stabilisation of the pathological process in patients with first-degree generalised periodontitis and concurrent urolithiasis was noted in 93.55% of patients in the main group, and 82.25% in patients in the control group. For second-degree periodontitis, these values were 75.76% and 61.87%, respectively. The developed method of complex treatment for patients with generalised periodontitis using an anti-inflammatory film achieved sustained stabilisation of the dystrophic-inflammatory process in periodontal tissues after 6 months: in 94% of patients with first-degree periodontitis and 76% of those with second-degree periodontitis in the main group. In the control group, these figures were 53% and 40%, respectively. Twelve-month remission in the main group was observed in 62.76% of patients with first-degree periodontitis and in 45.16% of those with second-degree periodontitis, whereas in the control group, only 5.3% of first-degree periodontitis cases achieved remission.

Conclusions. The obtained results of the periodontal tissue condition showed the high efficiency of the local use of dental film in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis, which provides a significant improvement in clinical indicators of treatment effectiveness. The developed method for treating generalised periodontitis helps prevent exacerbations of the pathological process in the long term after treatment and helps prevent complications. The method is simple, affordable, and economical and can be recommended for implementation in medical institutions of any level where patients with generalised periodontitis are treated.

Keywords:generalised periodontitis; urolithiasis; dental film; complex treatment; іndex assessment of periodontal status.

КЛІНІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В ХВОРИХ СЕЧОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ

Анотація. Складність лікування генералізованого пародонтиту обумовлена не тільки відсутністю чітких уявлень про механізми розвитку цього захворювання, а й досить високим ступенем асоціації захворювань пародонта із рядом системних захворювань, які, з одного боку, є сприятливим підґрунтям для розвитку стоматологічної патології, а з іншого - сам генералізований пародонтит нерідко може бути причиною маніфестації розвитку соматичних хворіб.

Мета дослідження – підтвердити клінічну ефективність місцевого використання запропонованого лікувально-профілактичного засобу в комплексній терапії генералізованого  пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою.

Матеріали та методи. Нами проведено комплексне лікування генералізованого пародонтиту І та ІІ ступеня тяжкості в 148 пацієнтів хворих сечокам’яною хворобою (75 пацієнти склали основну групу із застосуванням розробленого нами засобу у вигляді плівки для місцевого застосування та 73 – контрольну групу) по протоколу пародонтологічного ведення та планом лікування. Засіб у формі стоматологічної плівки забезпечує протизапальну, антимікробну, протинабрякову, ранозагоювальну, місцевознечулюючу дію та призначений для місцевого застосування в порожнині рота. Засіб включає метронідазол, емульгатор ОС-20, сахарин, натрійкарбоксиметилцелюлозу та воду очищену, згідно з корисною моделлю, додатково містить декспантенол 20%, декаметоксин і тримекаїн. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою визначали за суб’єктивними та об’єктивними критеріями. Об’єктивно – за допомогою індексів РМА, АРІ та LOE-Silness, які визначали до лікування, безпосередньо після завершення лікування та через 3, 6, 9 та 12-13 місяців.

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічна оцінка свідчить про позитивний терапевтичний ефект запропонованої лікарської композиції у вигляді стоматологічної плівки при застосуванні в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у пацієнтів з сечокам'яною хворобою.Рентгенологічно після проведеного лікування стабілізація патологічного процесу в хворих генералізованим пародонтитом І ступеня на фоні сечокам’яної хвороби відмічена в 93,55% хворих основної групи, і 82,25% у пацієнтів контрольної групи. При пародонтиті ІІ ступеня тяжкості ці показники були 75,76% і 61,87% відповідно.Опрацьована методика комплексного лікування хворих генералізованим пародонтитом з використанням протизапальної плівки дозволила добитися стійкої стабілізації дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта через 6 місяців: у 94% I ступеня і 76% II ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту хворих основної групи, тоді як в контрольній групі цей показник складав 53% і 40% відповідно. Ремісія тривалістю 12 місяців у пацієнтів основної групи при генералізованому пародонтиті I ступеня відмічена у 62,76% хворих, а при II ступені важкості - у 45,16% обстежених. У контрольній групі хворих тільки у 5,3% хворих з генералізованого пародонтиту I ступеня вдалося добитися ремісії перебігу.

Висновки. Отримані результати стану тканини пародонта засвідчили високу ефективність місцевого використання стоматологічної плівки в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту  пацієнтів із сечокам’яною хворобою, що забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Розроблений метод лікування генералізованого пародонтиту дозволяє уникнути загострення патологічного процесу у віддалені терміни після проведеного лікування і сприяє профілактиці ускладнень. Метод простий, доступний, економічний і може бути рекомендований до впровадження в лікувальних установах будь-якого рівня, де лікуються хворі генералізованим пародонтитом.

Ключові слова: генералізований пародонтит; сечокам’яна хвороба; комплексне лікування; стоматологічна плівка; індексна оцінка пародонтального статусу.

Background: Narrowing or blocking blood vessels in the neck and legs can lead to life-threatening consequences, including stroke, insufficient blood supply to the legs, and delayed wound healing.
Methods: A systematic literature review was conducted using the Cochrane database from 2019 to 2024. Thirteen relevant studies were included using MeSH keywords, encompassing randomized controlled trials (RCTs) and cohort studies.
Results: This review analyzed data from 13 studies conducted between 2019 and 2023, with diverse sample sizes and follow-up durations. A major RCT in 2019 involved 4,754 participants and a follow-up period of 12.4 years. All studies focused on stenotic-occlusive vascular lesions in peripheral lower limb and extracranial arteries. Surgical interventions included bypass surgery, endarterectomy, and endovascular stenting. Outcomes demonstrated high primary patency rates, improved ankle-brachial index (ABI), limb salvage, and enhanced functional results, such as increased walking distance and better quality of life. For instance, SUPERA stenting reported 100% primary patency at 12 months and a procedural success rate exceeding 98%. Complications, including infection, thrombosis, and bleeding, were noted but with low periprocedural mortality. Success rates depended on patient-specific factors and precise surgical planning. Additional follow-up revealed that long-term durability of surgical techniques varied across patient groups, emphasizing the importance of tailored management.
Conclusion: Surgical procedures, including bypass surgery, angioplasty, stenting, and endarterectomy, are highly effective for treating arterial occlusion or stenosis. These approaches significantly improve survival chances and functional outcomes while reducing risks when proper management is ensured. Advancing surgical techniques remains critical for enhancing vascular intervention success rates.

Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя. Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів, підвищується вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше через скарги оточуючих на гучне хропіння.

Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці.

У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників.

Дослідження показало високу цінність конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів.