УДК 616.915-053.36-074-036

Мета роботи – вивчити епідеміологічні дані, клінічну симптоматику та перебіг кору серед госпіталізованих у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню (ЛОІКЛ) дітей першого року життя.

Матеріал і методи. Упродовж 2018 р. на стаціонарному лікуванні у ЛОІКЛ перебували 235 хворих на кір дітей віком від 1 місяця до 1 року. Діагноз кору базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, загальноприйнятих лабораторних (гемограма, загальний аналіз сечі), імунологічних досліджень (визначення вмісту специфічних антитіл класів IgM у сироватці крові).

Результати. Серед госпіталізованих у ЛОІКЛ дітей першого року життя з діагнозом кір переважали мешканці міст (74,9%). Найчастіше випадки хвороби реєстрували в дітей 7–9 міс. (33,6%) та 10–12 міс. (29,4%). У 87,7% хворих джерелом інфекції були старші діти шкільного віку та хворі батьки. Помилкові діагнози на догоспітальному етапі встановлені у 22,1% випадків. У 71,1% випадків діти надходили до ЛОІКЛ до появи висипу, у 28,9% – у періоді висипань. Клінічна картина кору характеризувалась типовим перебігом із мінімальними катаральними проявами в початковому періоді хвороби. З початком періоду висипань у 34,9% дітей посилювались прояви кон'юнктивіту, блефароспазму. Плями  Копліка, як правило, нетипові і спостерігали лише у 79,6% хворих. Переважали середньотяжкі форми хвороби (70,2%). Ускладнення розвинулися лише у пацієнтів з тяжкою формою хвороби, з обтяженим преморбідним фоном. З-поміж ускладнень домінували пневмонія (5,5%) та обструктивний бронхіт (2,1%).

Висновки. Кір у дітей першого року життя зберігає усі типові риси та характеризується переважанням середньотяжких форм. При легких формах хвороби слабко виражена клінічна симптоматика, що дозволяє прирівняти її до мітигованого кору. Тяжкі форми з розвитком ускладнень з боку респіраторного тракту спостерігали у 7,7% дітей, як правило, з обтяженим преморбідним фоном. Різке збільшення  уражених хворобою дітей першого року життя є закономірним віддзеркаленням ситуації, що склалася в результаті неповного проведення профілактичних заходів щодо запобігання кору, насамперед, недотримання термінів схем вакцинації дітей та обов'язковим виконанням протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

SARS-CoV-2 infection, in the vast majority, affects adult patients. The severity of COVID-19 and mortality are directly correlated with the increasing age of patients and the number of comorbidities. However, with the further development of the COVID-19 pandemic, severe cases of COVID-19 have been reported in children. About 0.8-1% of sick children require hospitalization in an intensive care unit. The main syndromes that cause disease severity and mortality in children are acute respiratory distress syndrome, multisystem inflammation syndrome and multiple organ failure. The rapid development of severe respiratory failure and hypoxemia in respiratory distress syndrome leads to the use of various methods of respiratory therapy, and in case of their ineffectiveness to extracorporeal membrane oxygenation (ECMO). In our report, we present two clinical cases of successful use of ECMO in children with COVID-19, who developed severe ARDS.

Наприкінці 2019 року новий коронавірус з Китаю швидко поширився, і у світі стрімко зростала кількість хворих. Найменш уразливими до даної інфекції були діти. З початком епідемії COVID-19 у дітей не викликав тривоги у лікарів, оскільки спостерігався легкий або безсимптомний перебіг хвороби. На початку епідемії коронавірусу у дітей приділялася менша увага, оскільки він за клінічними характеристиками схожий на ГРВІ і загрозливим для педіатричної групи не був. Очевидно, що педіатрів постійно турбувало питання: «Чи не оманливим є твердження про легкий перебіг хвороби, не маючи результатів наслідків асоційованих з коронавірусною інфекцією?» Відповідь не змусила довго чекати. Надалі частіше з’являлися повідомлення закордонних колег про ширший клінічний спектр дитячого COVID-19: від безсимптомного до критично важкого захворювання. Найпоширенішими симптомами у дітей і підлітків є лихоманка та кашель, біль голови, біль у горлі, міалгія, задишка, нудота, біль у животі, блювання та діарея. Інші клінічні особливості, такі як ниркові, шкірні, нюхові, смакові, неврологічні та очні особливості, рідше зустрічаються у педіатричній популяції COVID-19. Не виявлено суттєвих розбіжностей за демографічними та клінічними показниками у пацієнтів з фоновими алергічними захворюваннями та без них, однак важкі форми коронавірусної інфекції у дітей зустрічалися частіше серед дітей з ожирінням. Вірус уражає всі вікові групи. Згодом у країнах з високим рівнем захворюваності на COVID-19 з’явилися повідомлення про незвичний перебіг лихоманки та запального синдрому у дітей. У дітей спостерігалася тривала фебрильна гарячка і неспецифічні симптоми, включаючи блювання, біль у животі та діарею, висипання, ін’єкції кон’юнктиви. Лабораторна оцінка відповідала помірному запаленню, наприклад, С-реактивний білок та феритин. У частини дітей розвивався шок з біохімічними ознаками дисфункції міокарда. Лікарі з різних континентів повідомляють про віддалені наслідки перенесеної коронавірусної інфекції, такі як хвороба Кавасакі, Кавасакі-подібний синдром та мультисистемний синдром запальної відповіді (МЗС) у дітей, Вони виникають у середньому через 25 днів (5-51день). 

УДК 616.22-006.6:616-057

Злоякісні новоутворення гортані порушують функціонування багатьох суміжних анатомічних структур і життєвих процесів, які забезпечують важливі фізіологічні та соціальні функції. Враховуючи той факт, що значна частка хворих на рак гортані є особами працездатного віку, проблема раннього виявлення та лікування такої категорії хворих набуває важливого соціально-економічного значення. У даній статті проведено науковий аналіз літератури, присвяченій професійним факторам ризику раку гортані (азбест, поліциклічні ароматичні вуглеводні). Отримані дані допоможуть розробити скринінгову програми серед груп підвищеного ризику та запровадити науково опрацьовану індивідуальну ризик-орієнтовану модель прогнозування появи раку гортані в діяльність закладів охорони здоров’я.

The measles epidemic was observed in Ukraine during 20172019. According to WHO, in Ukraine there was registered the highest number of measles cases in Europe during that period [8]. Measles is characterized by an acute course with fever, maculopapular rash, cough, conjunctivitis and can lead to central nervous system complications (encephalitis, encephalomyelitis) and bronchopulmonary system complications (laryngotracheobronchitis, bronchiolitis, pneumonia). In immunocompetent patients, viremia ends after the end of clinical signs, in contrast to immunosuppressed individuals, who could develop viremia from one month up to a year. We have described a case of measles inclusion body encephalitis (MIBE) or subacute measles encephalitis (SME) in an unvaccinated child with an acute lymphoblastic leukemia (ALL). The diagnosis was confirmed by the synthesis of IgG antibodies to the measles virus in the cerebrospinal fluid and by the MRI results. The disease had a dramatic course and ended in death.