Abstract. An important requirement for up-to-day sensor devices is minimization their power consumption. An effective method of reducing power consumption is cyclic switching of signal chains of sensor devices between active mode and sleep mode. There are two main algorithms for automatic Wake-up transition between these modes – based on the duration of the measurement process and based on the signal level. This study
demonstrates the possibility of optimizing pulse power supply modes in energy-efficient sensor devices using the Wake-up transition algorithm with a software-controlled duration of the measurement process. The implementation of signal circuits of such energy-efficient sensor devices is based on the Programmable System on a Chip (PSoC). Criteria for selecting the optimal duration of power pulses are presented. The optimization
methodology is based on parametric analysis of the dependence of dynamic characteristics of signal circuits on the amplitude of power pulses. In the process of such parametric analysis, the results from both experimental and model studies are used.

The application of information technologies particularly decision support systems in laboratory diagnostics and healthcare in general is becoming increasingly significant. This article presents an analysis of the implementation of a risk-based approach within management system processes and the operational activities of medical laboratories. Approaches to the identification of innovative risks in medical laboratories are substantiated in accordance with the requirements of international standards governing laboratory practice. Of particular relevance is the issue of introducing cyber-physical systems into laboratory information systems which determine the degree of controllability of all laboratory processes and automate all aspects of laboratory activities allowing for optimisation and increased efficiency. A particularly pressing issue is the integration of cyber-physical systems into laboratory information systems as they determine the level of controllability of all laboratory processes and ensure the automation of all aspects of laboratory operations thereby facilitating optimization and enhancing overall efficiency

Мета: оцінити можливості й перспективи впровадження розмовного ШІ у системі охорони здоров’я, його ключові переваги для пацієнтів та медичних працівників.
Матеріал і методи. Вивчення та аналіз наукових релевантних джерел, пошук яких здійснювався у базах даних
Google Scholar, Scopus, PubMed/Medline, Web of Science. Застосовано методи дослідження: бібліосемантичний,
контент-аналізу та структурно-логічного аналізу.
Результати. Трансформація охорони здоров'я та зростаючі можливості штучного інтелекту (ШІ) сприяли роз-
робленню розмовних агентів, призначених для підтримки різноманітних видів діяльності, пов'язаних зі здоров'ям, включаючи зміну поведінки, моніторинг стану здоров'я пацієнтів. скринінг на наявність захворювань, лікування, а також консультування та навчання медичних працівників. Розмовні чат-боти інтегрують мовні моделі ШІ, які дають змогу здійснювати двосторонній діалог між системою ШІ та користувачем-людиною. Технологія чат-ботів як новітній напрям у здатності розпізнавати клінічну мову, інтелектуально отримувати інформацію в умовах невизначеності сьогодні є затребуваною у світі комп’ютерно-посередницької комунікації та цифровізації охорони здоров’я. Потенційна корисність систем ШІ, здатних до клінічного та діагностичного діалогу, є широкою, а розвиток таких можливостей дасть змогу поліпшити доступ до діагностичної та прогностичної експертизи, тим самим покращуючи якість, узгодженість, доступність медичної допомоги.
Висновки. Потрібні подальші розвідки для вивчення ефективності та цінності розмовного ШІ в охороні здоров'я як у поточному, так і в потенційному стані. Більш цілісний підхід до проєктування, розроблення та оцінки розмовних агентів допоможе стимулювати інновації та підвищити їх цінність в охороні здоров'я.

The electrochemical determination of permethrin in neutral solutions using CoO(OH) has
been investigated. A corresponding mathematical model was developed and examined through linear
stability theory and bifurcation analysis. The results indicate that the analytical process may be more
efficient on CoO(OH) in neutral media than under alkaline conditions. The electrochemical response
should remain clear and readily interpretable. Furthermore, both oscillatory and monotonic instabilities
were confirmed. These oscillations arise from DEL effects associated with the electrochemical step and
the hydrolysis chemical stage.

UDC 615.851:616.89-008.454:79/004.4-057.36 

The aim of the study was to examine the potential of video games as a tool for restoring the mental and behavioral health of military personnel and veterans, based on an analysis of relevant scientific sources and contemporary research.

Materials and methods: The search for scientific literature was undertaken in the electronic databases PubMed, Scopus, Google Scholar, as well as through targeted searches in online sources using keywords. The time frame covered the last ten years (2016-2025). The selection criteria included relevance to the topic, availability of full text or extended abstracts, and publication in peer-reviewed journals in English or Ukrainian. The processed material was analyzed using systematic and content analysis methods, followed by a critical assessment and generalization of the results.

Results: International experience shows positive results in the use of video games as tools for the adaptation and rehabilitation of military personnel and veterans. It has been established that video games are an art form that applies elements found in game design to non-game scenarios. The positive benefits of video games include improved performance on tasks involving eye-hand coordination, neuropsychological tests, reaction time tests, spatial visualization, and mental rotation. Examples of video games for psychological, adaptive, and cognitive recovery, as well as improved motor skills and coordination, are provided, and the benefits of esports in social integration are described. The increased accessibility of virtual reality, driven by mobile gadget technologies, makes video game therapy a promising tool for use not only in specialized institutions but also at home.

Conclusions. Video games are a promising tool for technological interventions in the practice of providing psychological and psychiatric care to military personnel (veterans). The use of digital gaming environments in controlled conditions creates opportunities for modeling therapeutic scenarios aimed at reducing anxiety, depressive symptoms, and manifestations of post-traumatic stress disorder. The current task is to develop specialized software products of domestic production and to form standardized protocols for game psychotherapy, which will be based on clinical diagnoses, the degree of psychological trauma, age characteristics, and the cultural context of military personnel and veterans.