Wartime displacement, unstable living conditions, and ongoing stress continue to reshape population health in Ukraine. Community-based screening initiatives such as the annual four-day "Health Days" provide a valuable opportunity to detect emerging health problems among both internally displaced persons and local residents. However, the effectiveness of such programs is influenced not only by health needs but also by organizational factors such as timing, weather, and location. Preliminary observations suggest that warm days, weekends, and easily accessible public spaces significantly increase public engagement.

Since2008,"HealthDays"havebeenperiodicallyheldintheourcommunityascharityprojects.Afterinterruptionscausedbythe COVID-19 pandemic and socio-political challenges during the war since 2022, in October 2024 the events were restored and expanded to "Health Day" "Health Week", which took place in our city . Medicaltentsacrossthecityofferedfreehealthcheckssuchasbloodpressuremeasurements,diabetesscreenings,visiontests,andinfectious diseasetesting.AkeyfeatureofthesemeasureswastheintroductionofterenkurforhealthtrailsandNordicWalkingin4publicparksinourcity. 

УДК 615.8:616-001.45-08-039.76

Мінно-вибухова травма (МВТ) характеризується комбінованим ураженням, зумовленим вибуховою
хвилею, уламками, прискоренням/ударом тіла, термічними та токсичними факторами, що формує
поліорганний профіль ушкоджень і високу частоту тривалих функціональних обмежень. У 2022-
2025 рр. реабілітація після вибухових уражень еволюціонувала від фрагментарного підходу до моделі
безперервної допомоги (від ранньої реабілітації в гострому періоді до довготривалої амбулаторної,
громадської та професійної реінтеграції), з опорою на мультидисциплінарні команди, Міжнародну
класифікацію функціонування (МКФ) і клінічні настанови щодо ампутацій, черепно-мозкової трав-
ми, акустичної травми, опіків і болю. У статті узагальнено ключові доказові підходи та організаційні
рішення: рання мобілізація й профілактика ускладнень, передпротезна підготовка, сучасне протезуван-
ня (включно з осеоінтеграційними технологіями у відібраних пацієнтів), нейрореабілітація при blast-
related mTBI, аудіологічне ведення тинітусу/втрати слуху, опікова реабілітація, мультимодальний кон-
троль болю, інтегрована психологічна допомога і маршрутизація «лікарня — реабілітація — громада».
Окремо висвітлено питання ресурсного планування в умовах масових надзвичайних подій та виклики
для системи реабілітації в Україні.
Ключові слова: мінно-вибухова травма; політравма; ампутація; протезування; осеоінтеграція; че-
репно-мозкова травма; акустична травма; опіки; фантомний біль; ПТСР; МКФ; мультидисциплінарна
реабілітація.

Трансплантація нирки є найбільш ефективним методом лікування термінальної ниркової недостатності. Інфекційні ускладнення після трансплантації залишаються вкрай серйозною проблемою, оскільки безпосередньо впливають на результати операційного втручання. Найчастіші післятрансплантаційні інфекційні ускладнення - інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Вони можуть негативно впливати на функцію трансплантата, асоціюються зі збільшенням ризику летальності, тривалості госпіталізації та витрат на лікування.

Метою цього огляду є узагальнення сучасних наукових даних стосовно інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів після трансплантації нирки.

Матеріали і методи. Було проведено пошук та аналіз наукових робіт, що були опубліковані у 2015-2026 роках в наукометричних базах PubMed та Google Scholar за ключовими словами та їх комбінаціями: kidney transplantation, post-transplant infections, surgical site infection, perioperative antibiotic prophylaxis, urinary tract infection, multidrug resistance. Первинний аналіз проводився на основі аналізу анотацій, після чого проведено аналіз повних текстів відібраних робіт. Отримані дані було систематизовано та узагальнено.

Результати та обговорення. На основі аналізу літературних джерел було узагальнено основні аспекти діагностики, лікування та профілактики інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Ці ускладнення є найчастішими бактеріальними уск-ладненнями після трансплантації нирки та асоціюються з низкою факторів ризику, зокрема характеристиками реципієнта, особливостями операційного втручання та інтенсивністю імуносупресійної терапії. Важливою проблемою є збільшення частоти розвитку цих ускладнень через інфікування мультирезистентними збудниками, що асоціюється з гіршим прогнозом. Проте існує багато аспектів, які вивчено недостатньо, тому це питання потребує подальших досліджень.

Висновки. 1. Інфекційні ускладнення є важливим фактором, що погіршує результати трансплантації нирки. 2. Значна кількість питань, які стосуються профілактики та лікування післятрансплантаційних інфекцій, залишається невирішеною. 3. Тема післятрансплантаційних інфекційних ускладнень потребує проведення подальших досліджень з метою визначення необхідності особливих підходів до профілактики та лікування реципієнтів після трансплантації нирки. 4. Значна поширеність мультирезистентних збудників інфекцій у лікувальних закладах України може мати значний вплив на результати трансплантацій нирки.

Vitiligo and alopecia areata are chronic autoimmune skin diseases in which autoimmune disorders and
psychoemotional stress play a key role in pathogenesis. SARS-CoV-2 infection is associated with systemic
immune dysfunction and a pronounced inflammatory response, which may act as a trigger for the onset
or exacerbation of autoimmune dermatoses. In routine clinical practice, an increasing number of patients
with vitiligo and alopecia areata have been observed following laboratory-confirmed COVID-19,
highlighting the relevance of this study.