УДК 616.988:578.834-036.21:616.832-004.2:616.832-002]-07-08

Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв’язок з вірусними інфекціями — дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-B, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях ІІІ фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу.
Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Отримувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів при лікуванні гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення. 

УДК 616.831-005.1-06:618.3:618.7]-036

Резюме. Актуальність. Цереброваскулярна хвороба, пов’язана з вагітністю, є серйозним ускладненням вагітності й післяпологового періоду. Етіологія і патологічні механізми цереброваскулярних захворювань у жінок є складними і включають зміни в серцево-судинній, ендокринній та імунній системах. Материнська смертність з причини інсульту становить 5–38 %. Залишковий неврологічний дефіцит спостерігається в 42–63 % пацієнток, які перенесли інсульт під час вагітності. У багатьох випадках ця проблема залишається недооціненою як лікарями, так і хворими, проте значною мірою впливає на якість їхнього життя.

Мета: провести аналіз судинних подій у вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) за річний період часу.

Матеріали та методи. Виконано ааліз клінічних випадків хворих вагітних і породіллі, які перебували на стаціонарному обстеженні й лікуванні в неврологічному відділі ЛОКЛ.

Результати. Розглянули судинні події у вагітних і породіллі, які перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ЛОКЛ. Протягом річного періоду під нашим спостереженням перебували 3 пацієнтки: дві вагітні та одна породілля,
у яких діагностовано різні варіанти ішемічного інсульту.

Висновки. Мозковий інсульт — тяжке й небезпечне ускладнення при вагітності та пологах. Інсульт при вагітності розвивається нечасто, але значно
збільшує материнську й перинатальну смертність. При підозрі на мозковий інсульт необхідне проведення нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія). Необхідно вжити заходів для запобігання інсульту в жінок за допомогою індивідуалізованого (пацієнтоцентрованого) підходу з координацією можливостей кількох спеціалістів, які включають численні індивідуальні стратегії для досягнення цільових результатів.
Вчасна діагностика й правильне лікування вказаної категорії пацієнтів дозволить зменшити ризик виникнення повторного інсульту і знизити рівень інвалідизації пацієнтів. Профілактика інсульту має бути спрямована на жінок, з акцентом на тих, хто входить до групи ризику. Управління факторами ризику інсульту для жінок є aктивним процесом протягом усього життя.

The purpose of this chapter is to highlight the opportunities for digitizing important processes in the healthcare system to improve the efficiency of population health management. The introduction of these digital processes will increase patient satisfaction with the healthcare system, as well as provide a holistic outlook of patient health through access to data and give patients more control over their own health. Healthcare managers will also be using the developed internet applications to conduct clinical audits and monitor health problems in the administrative district. It is proposed to develop and use free internet applications and computer programs, namely 1) drug compatibility test online application, which is designed primarily for students; 2) electronic individual antenatal drug passport for a promising way to predict, prevent, and reduce the risk of allergic reactions; and 3) medical intelligence app using the artificial intelligence technologies to develop an individual educational trajectory for doctors and pharmacists.

УДК 616.831.9-002.1-02:576.851.136]-053.2

Висвітлено та узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування лістеріозу у дітей, сучасні погляди на проблему. Найбільш розповсюдженою клінічною формою є лістерійний менінгіт. В Україні реєструється у вигляді спорадичних випадків. Описано рідкісний випадок лістеріозу з розвитком менінгіту у 4-річної дівчинки, затяжним перебігом хвороби та відсутністю чіткого паралелізму між загальним станом і динамікою змін у лікворі. Застосованим комплексом лікувальних заходів, що включали потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої дитини на 28-й день стаціонарного лікування. Наведеним випадком аргументовано доцільність врахування результатів бактеріоскопічного дослідження ліквору (виявлення грампозитивних паличок) і виділення L. monocytogenes при бактеріологічному дослідженні.