З кожним роком активна діяльність людини сильніше впливає на стан довкілля і, на жаль, негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними впливами на навколишнє середовище. Впродовж низки останніх років в наукових напрямках досліджень спостерігається радикальна зміна співвідношення наукових інтересів у бік вивчення захворюваності, поширеності, смертності а також пошуку ефективних методів профілактики та лікування епідемічно небезпечних інфекцій – таких як COVID-19. Це одночасно супроводжується поширенням хронічних неінфекційних, екологозалежних та професійних захворювань. Не піддаючи сумніву значущість питань запобігання інфекційних спалахів, слід приділяти чималу увагу розв’язання екологічних проблем у їх сучасному розумінні, пам'ятаючи про беззастережну пріоритетність завдань запобігання виникнення потенційної хімічної екопатології. В наукових публікаціях останніх років підкреслюють значиму роль та окремо розглядають наступні види антропогенного, у т.ч. техногенного, впливу - сельбищного, аграрного, промислового, транспортного, мілітарного, радіоактивного.Величезні за обсягами зміни довкілля відбуваються внаслідок збройної агресії проти України.

Вплив на здоров’я людей здійснюється через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Вплив шкідливого виробничого середовища на працюючих також залишається актуальним для України. Щороку в Україні встановлюється близько 5 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Близько 25% осіб працездатного віку виконують трудові обов’язки в шкідливих і небезпечних умовах, які не можуть бути поліпшені через неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень.

До комплексу впливів антропогенних факторів довкілля та виробничого середовища в багатьох випадках додається дія шкідливих звичок на здоров’я сучасної людини. Проблема збереження здоров’я населення та активного довголіття залишається надзвичайно актуальною для світової спільноти, перш за все, для медичної науки і практики. Тому дослідження впливу на здоров’я людини сукупності шкідливих чинників з розробкою та обґрунтуванням профілактичних заходів є надзвичайно актуальними для України.

Питання досягнення активного довголіття людини по суті залишається недосяжним без впровадження ефективних інструментів профілактичної медицини. В числі заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя окрім впливових заходів індивідуальної профілактики (передусім у розумінні здорового способу життя), сьогодні в Україні, на жаль, втрачає пріоритет вся гамма можливих медичних і немедичних напрямків профілактики неінфекційних захворювань.

Серед загальноприйнятих моделей виникнення головних неінфекційннх хвороб сьогодні розрізняють екологічну, генетичну, акумуляційну (метаболічну) та онтогенетичну. Це зводить завдання профілактики до усунення зовнішніх патогенних агентів, запобігання та усунення генетичних дефектів, керованої модифікації метаболічних процесів і сповільнення старіння. У такому разі, зважаючи на взаємопроникнення всіх чотирьох механізмів, потрібно вбачати високий сенс профілактичної мінімізації захворюваності з метою досягнення максимальної сумісної з біологічною природою людини тривалості здорового життя на засадах доклінічної і донозологічної діагностики та усунення преморбідних станів.

Поширенням стійкості збудників інфекцій до специфічних терапевтичних засобів зумовило розроблення низки стратегій ВООЗ щодо їх раціонального застосування, пошуку нових препаратів. У центрі уваги фахівців переважно є проблеми антибіотикорезистентності бактеріальних агентів, останні ВООЗ за тягарем для охорони здоров’я розділило на три підгрупи. Однак, подібна ситуація є і з іншими таксономічними групами збудників, зокрема грибами, рикетсіями, хламідіями і вірусами.

Хантавіруси (родина Hantaviridae) — збудники особливо небезпечних природно-осередкових інфекційних захворювань, які спричиняють у людей геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) і хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС) (Lee H.W. et al., 1978; Butler J.C. et al., 1994; Ткаченко У.А., 2002). Ареалом поширення збудників ГГНС є азійсько-європейський регіон, а ХКПС — американський континент. Відомо понад 20 серотипів збудників ГГНС, з яких найактуальнішими є Hantaan, Dоbrоvа/Веlgrаd, Saaremaa, Seoul, Puumala, а для ХКПС — Sin Nombre virus, Black Creek Canal virus, Bayou virus, New York virus, Andes. Резервуарами хантавірусів у природі є дрібні ссавці, переважно гризуни, і для кожного серотипу хантавірусу є властивий специфічний вид гризуна-резервуара, що обумовлює відмінності їх географічного поширення. У Східній Азії (Китай, Російська Федерація (РФ) і Південна Корея) захворювання спричиняється вірусом Hantaan; у скандинавських країнах, Західній Європі і на заході РФ — вірусом Puumala. У балканському природному осередку циркулює вірус Dоbrоvа/Веlgrаd, серотип Seoul — в усьому світі. У Центральній Європі та Скандинавії останніми роками виявлено випадки ГГНС, що спричинена хантавірусом Saaremaa (Dzagurova T.K. et al., 2018; Curtis J.L. et al., 2019). Клінічна маніфестація ГГНС суттєво різниться при ураженні різними серотипами хантавірусів. Найтяжчі клінічні форми зумовлені Hantaan, Seoul, Dobrava з розвитком класичних п’яти фаз ГГНС. Зараження людей серотипом Puumala маніфестує нефронефритом і має легший клінічний перебіг (Виноград Н.О., 2004; Clement J. et al., 2019).
Чинниками ризику ураження людей хантавірусами є приналежність до професійних груп ризику, перебування на ендемічних територіях, останньому сприяє інтенсифікація різних видів міграції населення: трудова, військова, рекреаційна, паломницька тощо.

УДК 214.6/.7:314:612:013(100) 

Мета дослідження. Наукове встановлення та обґрунтування Божих настанов про час перебування людини в земному періоді її буття та їх екстраполяція в сьогоденні реалії тривалості життя населення світу.

 Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження Святого Письма та проведено аналіз даних Глобальної обсерваторії здоров’я ВООЗ за 2019 рік з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати. Встановлені та науково обґрунтовані чотири Господні вказівки щодо часового виміру перебування людини у земному періоді життя: безсмертність; час на покаяння та виправлення в n=120 років; вік у 70-80 років; вік n=<70 років.

Доведено, що тривалість життя на Землі в 2019 році, згідно показника «очікуваної тривалості життя при народженні» у Р=~60% населення країн світу відповідає третьому біблійному канону перебування людини на Землі (n=70-80 років), тоді як Р=~40% населення мали вік n=<70 років (четвертий Божий період), хоча у світі зустрічаються поодинокі випадки, коли людина проживає і до n=120 років (другий Божий вік).

Аргументовано, що скорочення земного періоду життя Божих персонажів напряму залежить як від їх віддаленості від Господа Бога через жахіття гріха, так і від обраного ними способу життя, а також наявної глобальної системи влади, яка роз'їдає духовні та моральні засади християнства.

Висновки. Результати засвідчують про встановлені чотири Господні вказівки щодо часового виміру перебування людини у земному періоді життя та поступове скорочення земного періоду її життя через наявну віддаленість від її первісної досконалості Богу серед усіх наступних поколінь з причини безбожництва та через неправильно обраний спосіб життя, а також наявної глобальної система влади у світі, яка роз'їдає духовні та моральні засади християнства, що і ставить під сумнів надію на її спасіння і вічне життя людини з Богом у Небесах.

Ключові слова: Господь Бог, людина, Святе Письмо, Божі настанови, час перебування на Землі, роки, спосіб життя, показник, тривалість життя, безбожність, світ. 

Aim of the study. The scientific establishment and substantiation of God’s instructions for the duration of a person’s stay in the earthly period of his existence with their extrapolation in the current reality of the life expectancy of the population of the world and Ukraine in 2019.

Materials and methods. An epidemiological, one-time, continuous study of the Holy Scriptures was carried out and an analysis of the data of the WHO Global Health Observatory for 2019 was carried out using the Microsoft Office Excel (2021) computer package, using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

Results. The Lord's four instructions regarding the temporal dimension of the person's stay in the earthly period of his life have been established and scientifically substantiated: immortality; time for repentance and correction in n=120 years; age of 70-80 years; age n=<70 years.

It has been proven that the life expectancy on Earth in 2019, according to the indicator of "life expectancy at birth" in Р=~60% of the population of the countries of the world, corresponds to the third biblical canon regarding the time of the person's stay on Earth (n=70-80 years), while Р=~40% of the population is aged n=<70 years (the fourth God's period of the person's earthly life), although there are isolated cases in the world when the person lives up to n=120 років (the second age of God).

It is argued that the person's distance from the Lord God due to the horror of sin depends both on the way of life chosen by him and on the global system of power, which erodes the spiritual and moral foundations of Christianity and gradually shortens the earthly life period of the main characters of God.

Conclusions. The results testify to the existing distance of man from his original perfection to God among all subsequent generations due to godlessness due to wrongly chosen lifestyle, while the existing global system of power in the world contributes to this, as it erodes the spiritual and moral foundations of Christianity and gradually shortens the earthly life period the main characters of God and calls into question the hope for their salvation and the eternal life of the person with God in Heaven.

Key words: Lord God, human, Holy Scripture, God's instructions, time on Earth, years, way of life, indicator, life expectancy, godlessness, world. 

УДК 616.12:614.87:314.489:314.75(477)

 Мета - встановлення та обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані смертності населення України з причини хвороб системи кровообігу [I00-I99] в контексті місця проживання померлих за період 2009-2019 роки.

Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Держаної служби статистики та Центру медичної статистики МОЗ України за період 2009-2019 роки, де зведення їх та опрацювання здійснювалося автором у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel (2019). Використано ретроспективний, біостатистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, а також методи викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.

Результати й обговорення. Отримані наслідки посвідчують, що смертність з причини ХСК [I00-I99], протягом досліджуваного часового проміжку (2009-2019), є домінуючою в загальній структурі смертності населення України, де перше рейтингове місце по смертності стійко обіймає ішемічна хвороба серця [I20, I24-I25] особливо серед мешканців сільських територій країни, тоді як наступні рангові місця: друге, третє, четверте, послідовно та неподатливо поділяють ураження судин головного мозку [I60-I69], інфаркт міокарду [I21-I24] та гіпертонічна хвороба [I10-I15], що є домінуючими у жителів міських територій.

 Висновки. Враховуючи надмірний та прямий тягар смертності з причини ХСК на кіль-кісний вираз населення країни та його негативний вплив на якість життя людей, а також стан громадського здоров’я, соціально-економічного благополуччя та ресурсне забезпечення суспільства, від держави Україна вимагається рішучих та дієвих першочергових адекватних управлінських рішень профілактичного змісту, щодо мінімізації серцево-судинної патології [I00-I99] в контексті змісту «Європейських рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці (2016).

Ключові слова: населення, хвороби класу система кровообігу, смертність, структура, ішемічна хвороба серця, ураження судин головного мозку, інфаркт міокарду гіпертонічна хвороба, інші хвороби системи кровообігу, профілактика. 

Abstract. Purpose – the establishment and substantiation of biostatistical trends in the state of mortality population of Ukraine due to diseases of the circulatory system [I00-I99] in the context of the place of residence of the deceased for the period2009-2019.

Material and methods. An epidemiological, one-time, continuous, prospective scientific study on the use of statistical data of the State Statistics Service of Ukraine and the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine for the period 2009-2019, where their compilation and processing is carried out by the author in spreadsheets of Microsoft Office Еxcel (2019). Retrospective, biostatistical, mathematical, abstract and graphic research methods are used, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis taking into account the principles of systematicity.

Results and discussion. The obtained results indicate that mortality due to DCS [I00-I99], during the studied period (2009-2019), is dominant in the overall mortality structure of the population of Ukraine, where ischemic heart disease [I20, I24-I25] ranks first in terms of mortality, especially the inhabitants of rural areas of the country, while the following rankings: second, third, fourth, consistently and intransigently share cerebrovascular disease [I60-I69], myocardial infarction [I21-I24] and hypertension [I10-I15], which are dominant in the inhabitants of urban areas.

Conclusions. Given the excessive and direct burden of DCS mortality on the quantitative expression of the country's population and its negative impact on people's quality of life, as well as the state of public health, socio-economic well-being and resource provision of society, the state of Ukraine is required to make decisive and effective priority adequate management decisions of preventive content, to minimize cardiovascular pathology [I00-I99] in the context of "European guidelines for the prevention of cardiovascular disease in clinical practice" (2016).

Keywords: population, diseases of class of the circulatory system, mortality, structure, coronary heart disease, cerebrovascular disease, myocardial infarction, hypertension, other diseases of the circulatory system, prevention.