Testicular cancer is the most common malignancy in young men, with early and accurate diagnosis being critical for effective management and prognosis. Traditionally, the diagnostic approach relies on scrotal ultrasound and serum tumor markers, which, while effective, have limitations in characterizing complex lesions and detecting small, non- palpable tumors or metastatic disease. Recent advancements in imaging technology have introduced multiparametric MRI (mpMRI) as a promising tool in the diagnostic armamentarium for testicular cancer. MpMRI combines multiple imaging sequences, including T2-weighted imaging, diffusion-weighted imaging (DWI), and dynamic contrast- enhanced MRI (DCE-MRI), providing detailed anatomical and functional information about testicular lesions. This systematic review consolidates and evaluates current evidence regarding the role of mpMRI in the diagnosis, staging, and follow-up of testicular cancer. 
Key findings from the literature suggest that mpMRI offers superior sensitivity and specificity compared to conventional imaging techniques, particularly in distinguishing between benign and malignant lesions. It is also highly effective in the precise localization and staging of tumors, including the detection of small lymph node metastases, which are often missed by ultrasound or CT. This review highlights the potential of mpMRI to enhance diagnostic precision and influence treatment strategies in testicular cancer, while also identifying areas for further research, such as the optimization of imaging protocols and the assessment of mpMRI's impact on long-term clinical outcomes. The review underscores the importance of mpMRI as a non-invasive, highly informative imaging modality that could lead to more personalized and effective management of testicular cancer. 

Abstract

Androgen deprivation therapy (ADT) remains a cornerstone in the treatment of prostate cancer, but patient responses vary significantly. 
This systematic review evaluates the role and application of genomic and transcriptomic markers in assessing ADT efficacy and resistance. 
We analyzed 40 studies focusing on key markers such as AR-V7, TMPRSS2-ERG, RNA expression profiles, and the 23-gene signature. 
Our findings highlight the potential of these markers to personalize ADT, improve patient stratification, and guide treatment decisions. 
Despite promising results, challenges remain in standardization, cost, and clinical integration. 
Corresponding author. Mytsyk Yulian, Regional Specialist Hospital, Wroclaw, Poland, mytsyk.yulian@gmail.com 

UDC 577.151.042:616.72-002.772:616.72-007.274

Summary
Introduction. Identification of microorganisms that colonize combat wounds and cause wound infection is of primary importance for the subsequent successful treatment of the patient. The resistance of microorganisms to antimicrobial drugs makes the efforts of modern medicine in the fight against infectious agents ineffective. The problem of infertility is closely related to combat injuries, their infection, stress, and neurotic disorders.
Aim. Obtaining and summarizing data on microbial colonization of mine-blast wounds of pelvic organs and the microbiome of the genitourinary system of combatants.
Materials and methods. 84 smears were taken from 56 wounds of 36 patients with injuries of the pelvic organs who were being treated. 73 patients with injuries were examined for the presence of mycoflora in the urogenital tract. Isolation of pure bacterial cultures was carried out by inoculating the studied material using meat-peptone agar, blood agar, chromogenic agars. For the diagnosis of urogenital or other infections by the PCR method, a scraping from the back wall of the urethra was taken from the patients.
Results. Predominant microorganisms in positive cultures of smears were non-fermenting gram- negative rods, which in 28 % of cultures belonged to the genus Acinetobacter, in 26 % to the genus Pseudomonas. As for associated infections, 20 % of them consisted of the genus Acinetobacter, 32 % – Enterobacter, 4 % – Klebsiella and 29 % – Pseudomonas. Gram-positive cocci were isolated in 37 % of positive smear cultures. The frequency of isolation of the genus Streptococcus in monoinfection was 2.5 %, followed by the genus Clostridium – 2 %, Bacillus – 3 %, Enterococcus – 4 % and Actynomycceas – 4 %. In associated infections, the frequency of isolation of the genus Streptococcus was 4 %, followed by the genus Clostridium – 2 %, Bacillus – 4 %, Enterococcus – 3 % and Actynomycceas – 5 %. When analyzing the microflora of the genitourinary system, it was found that the priority role belongs to the combined infection, when there are associations of specific pathogens such as Ureaplasma spp., Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Neisseria gonorrhoeae, Trichomonas vaginalis, Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, which is 80 % of the entire microbiome.
Conclusions. Acinetobacter baumanii and Klebsiella pneumoniae are the dominant microflora complicating the course of combat wounds during almost two years of Russia’s full-scale war against Ukraine. Probably, the duration of hostilities, the large number of wounded, and the forced mass unsystematic use of various antibiotics lead to rapid changes in the spectrum of pathogens of combat wounds. Combat wounds and their infection, stress, and nervous disorders lead to an imbalance of microflora, in particular microflora of the genitourinary system, which can be one of the causes of infertility. Chlamydia and Ureaplasma are the most common microorganisms that colonize the urogenital tract of men injured as a result of hostilities.
Keywords: sombat wound, microbial flora, genitourinary system, infertility

УДК: 618.39-071.1:159.922]-038

Актуальність. Щороку у світі відбувається 23 мільйони викиднів та народжується приблизно 15 мільйонів
недоношених немовлят. Невиношування провокує збільшення госпіталізації новонароджених, створює значне
економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресу, алкогольної залежності, соматичних симптомів, сексуальної дисфункції, самогубства, що визначає дану патологію пріоритетною в пошуку шляхів для її вирішення.
Ціль: найбільш значущих керованих поведінкових факторів ризику невиношування вагітності, які власне піддаються модифікації, що стане одним з ключових елементів у вирішенні проблеми попередження невиношування вагітності.
Матеріали та методи. Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві групи жінок. Основну групу склали 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування та в групу контролю увійшло 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження найбільш значущими виявилися вплив зовнішнього стресового фактору під час вагітності яке відмітили 23,08% [19,1–27,31] та 3,73% [2,10–5,80] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01) та перенавантаження нервової системи на робочому місці, про що зазначили 42,43%[37,65–47,29] та 29,35% [25,01–33,9] жінок дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Доведено негативний вплив фізичного навантаження типу бігу чи спортивної ходьби, а також заняття професійним спортом, про які вказали 17,87% [14,28–21,75] та 8,71% [6,15–11,66], і 6,20% [4,06–8,76] та 2,24% [1,02–3,91] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Дослідженням встановлено істотну різницю щодо частоти вживання алкоголю, а саме показники прийом спиртних напитків 2–3 рази на місяць, були вдвічі вищими у дослідній групі 18,36% [14,74–22,29] у порівнянні з 9,70% [7,01–12,78] жінок контрольної групи (p<0,01). Встановлено, що у групі дослідження переважала частка жінок, які вживали вино 39,70% [34,98–44,52], коли у контрольній групі їх було 17,66% [14,09–21,54] (p<0,01), а у групі контролю вдвічі переважала частка жінок, які вживали слабоалкогольні напитки 13,93% [10,72–17,48] по відношенню до 7,20% [4,88–9,92] у дослідній групі (p<0,01). Було відмічено превентивний вплив додаткового вживання мікронутрієнтів, а саме фолієвої кислоти та йоду. Фолієву кислоту по 400 мкг. на добу з моменту, коли взнали про свою вагітність і до кінця 16 тижня вагітності вживали 37,47% [32,81–42,25] жінок дослідної групи, що було в 1,4 рази менше ніж у контрольній групі 51,00% [46,11–55,87] (p<0,01), а препарати йоду по 200 мкг. йоду на добу приймали від початку і до кінця вагітності лише четвертина 25,06% [20,96–29,41] жінок дослідної групи та майже половина 45,27% [40,44–50,15] жінок контрольної групи (p<0,01). Було доведено доцільність обмеження статевого життя у критичні періоди вагітності, а саме у терміни 8–12, 18–22 та 28–32 тижні вагітності, про що зазначили 31,27% [26,84–35,87] респонденток групи дослідження та 47,26% [42,4–52,15] осіб контрольної групи; (p<0,05).
Висновки. За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі поведінкові фактори ризику, які в основному за своєю природою є керованими та піддаються модифікації. Отримані результати будуть використані при формуванні груп з підвищеним ризиком невиношування серед жінок репродуктивного віку та при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності.

УДК: 578.834.1+641.18:[664.511:664.55]-664.5:665.353.6:639.512(59)

The study aims to review the involvement of different dietary habits in Laotian, Cambodian, and Vietnamese populations in reducing COVID19 impact.

Materials and Methods. The methods of collection, systematization, analysis and generalization of information data have been used. The analysis of literature in scientific databases and analytical platforms by the listed keywords has been performed; all relevant references in the found sources have also been reviewed.

Results and Discussion. Coronavirus disease (COVID-19) outbreak is an ongoing pandemic caused by a highly pathogenic human coronavirus known as SARS-CoV2. Current epidemiology reported that more than 500 million cases of COVID-19 occurred in more than 180 countries worldwide. When the upper respiratory tract gets infected by low pathogenetic HCoVs, it typically triggers a mild respiratory disease. In contrast, when the lower airways get infected by highly pathogenic HCoVs, such as SARS-CoV2, acute respiratory distress syndrome (ARDS) may occur and even fatal pneumonia. Such a situation causes the need for an urgent search of effective treatment measures. A very low incidence of SARS-CoV-2 in Laos and Cambodia, as well as low mortality rate due to COVID-19 in Vietnam and Laos, are extremely interesting, especially because of their early exposure to the virus, continuing ties to China, relative poverty, and high population density. The use of several spices and aromatic herbs as natural treatments for several illnesses, including viral infections, has been reported since a long time ago. The research reviewed three integral elements of Laotian, Cambodian, and Vietnamese diets, such as special culinary spices and herbs, coconut oil, and palm oil-rich for saturated fatty acids as well as fermented shrimp paste. Environmental and population genetic causes may be forwarded but moreover local dietary habits may have even a role in this evidence. Therefore, all these items highlight the possibility of a significant contribution of local cuisine and diet into the impact on appropriate anti-inflammatory and immune-resistant mechanisms of the human population.