Introduction. Necrotizing fasciitis (NF) is a severe infection associated with substantial tissue loss and a high risk of wound surface contamination. Standard xenodermal implants used for temporary coverage of postoperative defects frequently experience recurrent bacterial colonization.
Objective was to evaluate the effectiveness of lyophilized xenodermal implants saturated with silver nanoparticles in improving the preparation of postoperative wounds for autografting in patients with NF.
Materials and Methods. The study involved 20 patients with wounds following NF debridement. Patients were divided into two groups: the experimental group received lyophilized xenodermal implants saturated with silver nanoparticles, while the control group received standard xenodermal implants. Evaluations included granulation tissue formation speed suitable for autografting, incidence of secondary infections, and xenodermal implant adhesion duration.
Results. The mean time for granulation tissue formation suitable for grafting in the experimental group was 9.2 ± 0.7 days compared to 14.5 ± 1.1 days in the control group (p<0.05). No secondary infections occurred in the experimental group, whereas the control group had 3 cases. The adhesion duration of xenodermal implants was significantly longer in the experimental group (4.5±0.4 days versus 2.8±0.25 days, p<0.05).
Conclusions. Using xenodermal implants saturated with silver nanoparticles facilitates faster granulation tissue formation, reduces bacterial complication risk, and enhances preparation outcomes for postoperative wound closure

УДК: 616-071:616-056.52-036

У статті розглянуто діагностичні критерії й тактику ведення клінічного ожиріння з позиції сучасних рекомендацій Комісії з визначення та діагностики ожиріння 2025 року, що були схвалені 76 організаціями по всьому світу, включаючи наукові товариства і групи захисту прав пацієнтів. Особливу увагу приділено методам верифікації ожиріння, зокрема індексу округлості тіла (ІОТ). Представлено переваги ІОТ порівняно із класичним методом діагностики ожиріння — індексом маси тіла (ІМТ). Запропоновано розрізняти дві нові категорії ожиріння: доклінічне та клінічне. Експерти пропонують дві цілком різні стратегії ведення доклінічного і клінічного ожиріння. У статті обговорено актуальність та ефективність препаратів для боротьби з ожирінням із групи агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (аГПП-1, GLP) і подвійного агоніста рецептора глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП, GIP).
Ключові слова: доклінічне ожиріння, клінічне ожиріння, індекс округлості тіла, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP-1), подвійний агоніст рецептора глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (GIP).

УДК: 616.132.2-008.64-036.11-053.9

У статті розкрито сучасні принципи діагностики та лікування розшарування аорти (РА). Визначено поширеність РА, причини виникнення, наведено клінічні та основні інструментальні методи діагностики, висвітлено особливості підходів до лікування різних типів РА. Також у статті описано клінічний випадок хронічного РА та показано використання сучасної ендоваскулярної технології лікування РА — застосування стент-графтів.
Ключові слова: клінічний випадок, розшарування аорти, ендоваскулярні технології, стент-графт.

УДК 616.75–002.4–073.65:535–15

Метою дослідження було вивчення ефективності використання цифрової інфрачервоної термографії для ранньої діагностики та виявлення ділянок порушеної перфузії і некрозу тканин у пацієнтів із некротизуючим фасціїтом.
Матеріали та методи. Робота базується на основі спостережень за 10 пацієнтами з підозрою на некротизуючий фасціїт упродовж 2022–2023 років. За допомогою портативного цифрового інфрачервоного тепловізора пацієнтам виконували термографію уражених ділянок із метою отримання теплових карт і термограм, які згодом аналізували на наявність аномальних теплових патернів. Результати термографії порівнювали з іншими ознаками некротизуючого фасціїту.
Результати. У пацієнтів із некротизуючим фасціїтом виявлено теплову емісію шкіри у вигляді трьох концентричних зон із різною поверхневою температурою навколо основного вогнища інфекції. Центральна зона (N) мала знижену температуру, проміжна зона (F) – підвищену, а зовнішня зона (S) – температуру, що була близькою до нормальної для цієї ділянки тіла. Результати статистичного аналізу показали, що між зовнішньою та проміжною зонами не було суттєвої різниці в температурі. Однак були значні відмінності між зовнішньою і центральною зонами, а також між проміжною і центральною. Дослідження показало, що наявність зони «N» із різко зниженою тепловою емісією, оточеною зоною підвищеної теплової емісії «F» та різницею температур 5,72±0,23°С, є ознакою пізньої стадії некротизуючого фасціїту. Водночас на ранній стадії розвитку некротизуючого фасціїту зона «N» є відсутньою, хоча спостерігається виражена зона «F», що оточена зоною «S» із різницею температури приблизно 1,92±0,28°С.
Висновки. Виразні теплові патерни, що простежуються в пацієнтів із некротизуючим фасціїтом, дають змогу підвищити точність діагностики та допомогти у своєчасному виконанні хірургічного втручання. Продовження вивчення та удосконалення медичної термографії допоможе надалі включати її у стандартну клінічну практику з метою поліпшення діагностично-лікувального процесу некротизуючого фасціїту.

Огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів із ведення хворих із фібриляцією передсердь (ФП) 2024 року містить оновлені та частково змінені настанови з лікування ФП згідно з основним принципом AF-CARE, який включає C — «comorbidity and risk factor management» — втручання з метою корекції супутніх захворювань і факторів ризику; A — «avoid stroke and thromboembolism» — заходи з профілактики інсульту та тромбоемболії;
R — «reduce symptoms by rate and rhythm control» — зменшення вираженості симптомів шляхом контролю частоти шлуночкових скорочень і контролю ритму; E — «evaluation and dynamic reassessment» — обстеження й динамічне спостереження. Огляд подано у двох частинах. У першій частині представлено основні положення щодо лікування ФП — принцип AF-CARE. Висвітлено компоненти принципу AF-CARE: С — «comorbidity and risk factor management» — втручання з метою корекції супутніх захворювань і факторів ризику, що розглядаються як початковий і центральний
щодо ведення пацієнтів із ФП; «А» — «avoid stroke and thromboembolism» — профілактика інсульту та тромбоемболії. У другій частині огляду розглянуто наступний підхід основного принципу лікування ФП: R — «reduce symptoms by rate and rhythm control» — зменшення вираженості симптомів шляхом контролю частоти шлуночкових скорочень і контролю ритму.
Ключові слова: фібриляція передсердь, принцип AF-CARE, частота серцевих скорочень, антиаритмічні препарати, катетерна абляція.