УДК: 578.834.1+641.18:[664.511:664.55]-664.5:665.353.6:639.512(59)

The study aims to review the involvement of different dietary habits in Laotian, Cambodian, and Vietnamese populations in reducing COVID19 impact.

Materials and Methods. The methods of collection, systematization, analysis and generalization of information data have been used. The analysis of literature in scientific databases and analytical platforms by the listed keywords has been performed; all relevant references in the found sources have also been reviewed.

Results and Discussion. Coronavirus disease (COVID-19) outbreak is an ongoing pandemic caused by a highly pathogenic human coronavirus known as SARS-CoV2. Current epidemiology reported that more than 500 million cases of COVID-19 occurred in more than 180 countries worldwide. When the upper respiratory tract gets infected by low pathogenetic HCoVs, it typically triggers a mild respiratory disease. In contrast, when the lower airways get infected by highly pathogenic HCoVs, such as SARS-CoV2, acute respiratory distress syndrome (ARDS) may occur and even fatal pneumonia. Such a situation causes the need for an urgent search of effective treatment measures. A very low incidence of SARS-CoV-2 in Laos and Cambodia, as well as low mortality rate due to COVID-19 in Vietnam and Laos, are extremely interesting, especially because of their early exposure to the virus, continuing ties to China, relative poverty, and high population density. The use of several spices and aromatic herbs as natural treatments for several illnesses, including viral infections, has been reported since a long time ago. The research reviewed three integral elements of Laotian, Cambodian, and Vietnamese diets, such as special culinary spices and herbs, coconut oil, and palm oil-rich for saturated fatty acids as well as fermented shrimp paste. Environmental and population genetic causes may be forwarded but moreover local dietary habits may have even a role in this evidence. Therefore, all these items highlight the possibility of a significant contribution of local cuisine and diet into the impact on appropriate anti-inflammatory and immune-resistant mechanisms of the human population.

The article is dedicated to the life and professional journey of Oleksandr Filts–a renowned Ukrainian psychiatrist, psychotherapist, and scholar. It outlines the key milestones of his career and his contributions to the development of psychiatry, psychotherapy, and organizational work in Ukraine and Europe. Particular attention is paid to Oleksandr Filt's innovative concepts, academic achievements, and authority among the Ukrainian and international psychotherapeutic community.

УДК 614.253.5:616-006:159.9

Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Використано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62. Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.

Methylmercury (MeHg) is a global environmental pollutant with neurotoxic effects. Exposure to MeHg via consumption of seafood and fish can severely impact fetal neurobehavioral development even when MeHg levels in maternal blood are as low as about 5 μg/L, which the mother tolerates well. Persistent motor dysfunctions and cognitive deficits may result from trans-placental exposure. The present review summarizes current knowledge on the mechanisms of MeHg toxicity during the period of nervous system development. Although cerebellar Purkinje cells are MeHg targets, the actions of MeHg on thiol components in the neuronal cytoskeleton as well as on mitochondrial enzymes and induction of disturbances of glutamate signaling can impair extra-cerebellar functions, also at levels well tolerated by adult individuals. Numerous herbal substances possess neuroprotective effects, predominantly represented by natural polyphenolic molecules that might be utilized to develop natural drugs to alleviate neurotoxicity symptoms caused by MeHg or other Hg compounds.

УДК 614.25:616.89-008.438.44:341.31 (477)

Мета роботи – вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 170 осіб середнього медичного персоналу клініки з надання швидкої та невідкладної медичної допомоги з використанням опитувальника Спілбергера та дані наукової літератури. Використано такі методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності серед середнього медичного персоналу закладу охорони здоров’я, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (47,19±0,63), тобто був помірно високим. Аналогічні зміни були виявлені і в оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 48,19±0,59% і коливалася від 31 до 75 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що високий рівень реактивної тривожності констатовано у 61,90% чоловіків, і він становив 51,38±2,38 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був таким: висока тривога спостерігалася у 57,72% респондентів із середнім балом 53,12±0,90. Особистісна тривожність у жінок перевищувала таку у чоловіків: 48,44±0,62 проти 46,43±1,72 балів. Висновки. Встановлено, що як реактивна, так і особистісна тривожність середнього медичного персоналу була помірно-високою з переважанням у жінок. У чоловіків особистісна тривожність була нижчою за реактивну тривогу. У жінок спостерігалась протилежна особливість – переважання особистої тривожності над реактивною. Це певною мірою характеризує особливості умов праці респондентів, а конституційні особливості людини зумовлюють схильність сприймати психологічні навантаження у широкому діапазоні ситуацій.