УДК 616.91:578.834.1]-02:616.12-008.46

Висновки попередніх епідемій коронавірусу та грипу, які ґрунтуються на численних дослідженнях, свідчать про те, що вірусні інфекції призводять до декомпенсації раніше існуючої серцевої недостатності (СН) [1]. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) – більш агресивна інфекція, при якій ризик таких загострень значно зростає. Останні дані свідчать, що велику частку смертей від COVID-19 можна віднести до серцево-судинних захворювань, включаючи СН [2]. СН пов'язана з майже двократним ризиком госпітальної смертності та лікуванням у відділенні інтенсивної терапії та більш ніж триразовим ризиком штучної вентиляції легень.

Мета роботи – оцінити особливості перебігу COVID-19 у хворих на СН на основі ретроспективного аналізу.

Матеріал і методи. Досліджували клініко-лабораторні особливості перебігу COVID-19 у хворих на хронічну СН, а також ускладнення, результати лікування (виписка/смерть) на основі аналізу медичних карток стаціонарних хворих 389 пацієнтів, які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" у січні та лютому 2021 року.

Результати. Хронічну СН виявляли у 46,3 % пацієнтів із COVID-19. У цих хворих частіше зустрічали задишку (88,2 % проти 71,4 % у пацієнтів без хронічної СН, р=0,074), нижчий середній рівень сатурації (р=0,027). Крім цього, відзначено вищі рівні лейкоцитозу (р=0,032), гіперглікемії (р<0,0001) та креатиніну (р=0,003). У досліджуваній групі пацієнтів частіше зустрічали кардіальні ускладнення, пов'язані з розвитком нестабільної стенокардії (р<0,001), інфаркту міокарда (р=0,0094) та порушенням ритму і провідності (р<0,001). У них була вища частота гострих тромбозів (р=0,0181), ТЕЛА (р<0,001) та госпітальної смертності: 27,8 % проти 10,1 % (р<0,001).

Висновки. Коронавірусна хвороба обтяжує перебіг хронічної серцевої недостатності та проявляється дестабілізацією серцево-судинних проявів хвороби, підвищенням тромбогенного потенціалу, що призводить до високої госпітальної летальності.

УДК: 616.12-009.72-06:[616.9:578.834.1]-02:616-056.5-002

Актуальність. Ожиріння належить до факторів ризику несприятливого прогнозу коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19), а також підвищеного ризику госпіталізації, штучної вентиляції легень і серцево-судинних подій.

Ціль: оцінити маркери запалення та міокардіальні біомаркери у хворих на коронавірусну хворобу в поєднанні з ожирінням та хронічною серцевою недостатністю (ХСН).

Матеріали та методи. Обстежено 89 пацієнтів з коронавірусом COVID-19 та серцевою недостатністю. Усім пацієнтам проведено антропометричні вимірювання та розрахунок індексу маси тіла. Окрім цього,  проводили загальноклінічні обстеження, визначали рівні С-реактивного протеїну (СРП), феритину, прокальцитоніну, інтерлейкіну-6, а також міокардіальних маркерів – NTproBNP.

Результати. Серед 89 пацієнтів ожиріння та надмірна вага були діагностовані в 60,7% випадків (41,6% і 19,1% відповідно); в 39,3% -  ІМТ був в межах норми. У пацієнтів з ожирінням на фоні Covid-19 пневмонії та ХСН виявлено статистично значуще підвищення рівня СРП порівняно з пацієнтами з Covid-19 пневмонією, ХСН без ожиріння (р=0,036). Поруч зі зростанням запальних маркерів, у пацієнтів з ожирінням та надлишковою вагою (1-а група, n=54) статистисно значуще підвищується рівень тропоніну І (0,04(0,00;0,09) на противагу пацієнтам без ожиріння (0,01(0,00;0,05) нг/мл; р=0,024).

Висновки. Зростання СРП у хворих з ожирінням при COVID-19 пневмонії та ХСН підтверджує вагому роль жирової тканини в індукції та підтримці запалення. Ектопічні жирові депо локалізовані в товщі серця також можуть бути дотичними до розвитку запальних змін міокарда, лабораторною ознакою якого є зростання тропоніну І.

УДК: 616.91:578.834.1]-06-039.36

Мета роботи – оцінити поширеність коморбідної патології у пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу, та її вплив на тяжкість COVID 19 і смертність на основі ретроспективного аналізу.
Матеріали та методи. Досліджували вплив коморбідної патології на тяжкість, результати лікування (виписка/смерть) хворих із діагнозом COVID 19 на основі аналізу медичних карток стаціонарних хворих (389 пацієнтів), які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" у січні і лютому 2021 р.
Результати. У 83,7% пацієнтів, госпіталізованих у стаціонар, виявляли супутні захворювання: у 26,2% – одне, у 29,8% – два, у 29,1% – три і більше захворювань. Найбільш часто у хворих із COVID 19 відзначали хвороби серцево-судинної системи, цукровий діабет, рідше – онкологічні, бронхолегеневі захворювання. Поширеність коморбідних станів відповідала віку. Число випадків смерті достовірно
переважала у пацієнтів при кратності три і більше супутніх станів (р<0,0001) та була найнижчою у хворих без супутньої патології (р=0,004). У структурі смертності від COVID 19 домінували хвороби серцево-судинної системи, а саме: ішемічна хвороба серця (ІХС) (р<0,0001), серцева недостатність (СН) (р<0,0001), периферичних артерій (р=0,003), а також цукровий діабет 2-го типу (р=0,024), онкологічні захворювання (р<0,0001) та хронічна хвороба нирок (ХХН) (р=0,009).
Висновки. Коморбідна патологія обтяжує перебіг COVID 19. Наявність супутніх станів, зокрема серцево-судинних, онкологічних захворювань, цукрового діабету та ХХН суттєво підвищують ймовірність смерті від COVID 19. Смерть у таких пацієнтів частіше виникала при трьох і більше коморбідних захворюваннях і була пов’язана з розвитком гострої лівошлуночкової недостатності, гострого
респіраторного дистрес-синдрому і тромботичних ускладнень.

Попередні результати спільного міжнародного дослідження свідчать, що історія кафедри анатомії у Львові була частиною загальноєвропейської, а точніше – загальногабсбурзької історії наукових мереж і обміну знаннями. Зокрема, проведені нами дослідження свідчать, що, по-перше, академічна мобільність в Габсбурзькій імперії справді вплинула на відновлення медичного факультету Львівського університету.

По-друге, наші архівні дослідження, проведені у Львівському обласному державному архіві (ДАЛО), Центральному державному історичному архіві України у Львові (ЦДІАЛ), Австрійському державному архіві (ÖStA) та Національному архіві в Кракові (ANK) підтверджують гіпотезу довготривалих і тісних міжнародних контактів між Львовом та іншими європейськими містами, зокрема, Лейпцигом, Краковом, Віднем та Прагою.

А по-третє, європейські академічні мережі того часу формували університетське життя, враховуючи одночасно аспекти навчання, досліджень, публікацій, соціальних зв’язків, організації інституцій і навіть архітектурного дизайну. Історичний аналіз будівельних планів, архівних джерел, музейних об’єктів, сучасних гравюр, фотографій та інших візуальних джерел з Відня, Кракова та Львова потверджує схожість або ідентичність багатьох архітектурних та організаційних складових, зокрема щодо викладання анатомії. Цьогорічні ювілеї вкотре підкреслюють важливість міжнародного співробітництва у сфері медичної

УДК 611:616;073.756.8:378.147

Розуміння морфології мозку має важливе значення для радіологів, неврологів і нейрохірургів. Історично вивчення анатомії мозку базувалося на препаратах ex vivo. Сучасні КТ і МРТ головного мозку in vivo забезпечують можливості просторової тривимірної візуалізації структур мозку, необхідні для діагностики захворювань, планування операцій і моніторингу прогресу лікування. Незважаючи на прогрес у візуалізації, існує розрив між традиційним вивченням анатомії та сучасною практичною радіологією.
Мета: проілюструвати анатомію мозку ex vivo, порівнюючи з відповідними зображеннями мозку на КТ та МРТ як для навчання молодих лікарів, так і для повторення знань з анатомії мозку для досвідчених радіологів. Подано макроскопові, КТ та МРТ зображення головного мозку для свідчення важливості раннього доступу студентів до вивчення радіологічної анатомії з потребою впровадження практичних занять радіологічної анатомії під час занять з анатомії в медичних закладах.
Матеріали і методи. У дослідженні використано фіксовані у формаліні зразки мозку та відповідні зображення КТ та МРТ мозку.
Результати. КТ і МРТ головного мозку забезпечують відповідні анатомічні деталі для розуміння складних просторових взаємозв’язків та вивчення функціональних можливостей. Переваги інтеграції радіологічних зображень: неінвазивна візуалізація, детальна анатомічна роздільна здатність, тривимірні реконструкції.
Висновок. Інтеграція радіологічних зображень у дослідження нейроанатомії є значним прогресом у медичній науці. Методи КТ і МРТ забезпечують достатню деталізацію, візуалізацію просторовості, що робить їх незамінними інструментами в сучасній нейрорадіології. Існує потреба включити вивчення радіології під час навчання анатомії, щоб допомогти майбутнім лікарям у швидшому оволодінні радіологічною анатомією з практичним її використанням.

Brain morphology understanding is essential for radiologists, neurologists, and neurosurgeons. Historically, anatomical learning of brain relied on ex vivo specimens. Modern in vivo brain CT and MRI provide spatial, three&dimensional imaging capabilities crucial to help diagnose diseases, plan surgeries, and monitor treatment progress. Despite the advancements in imaging, a disconnect exists between traditional anatomical education and contemporary radiological practices.
Objective. This short report aims to illustrate brain anatomy ex vivo, on CT and MRI, to both navigate young doctors and to refresh the knowledge of experienced radiologists in brain anatomy. Furthermore, a few examples of the macroscopic, CT and MRI of the brain testify to the importance of early access to the radiological study of anatomy and pathology for the new generations of physicians, asking the schools of medicine to implement practical radiological anatomy sessions during anatomy teaching.
Material and methods. The study utilized formalinfixed brain specimens and corresponding brain CT and MRI images.
Results. Brain CT and MRI imaging modalities provide unparalleled anatomical detail and functional insights, enhancing the comprehension of complex spatial relationships. The advantages of the integrating of radiolographical images are: non&invasive visualization, detailed anatomical resolution, three&dimensional reconstructions.
Conclusion. The integration of radiology images into the study of neuroanatomy represents a significant advancement in medical science. CT and MRI imaging modalities provide unparalleled detail, functional insights, and educational value, making them indispensable tools in modern neuroradiology. There is a need to include radiology during anatomy studies, helping future physicians better understand anatomy and recognize this clinical discipline
early on.