Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a pressing issue in modern society. While excess circulating glucose and insulin resistance contribute to its pathogenesis, the diagnosis poses particular challenges. The purpose of the study was to identify new additional non-invasive diagnostic markers of NAFLD and the risk of developing comorbid diseases in these patients. Materials and methods. The study involved 64 men aged 39 to 62 years: 35 patients were diagnosed with non-alcoholic fatty liver disease according to EASL-EASD-EASO guidelines, 29 patients comprised the control group. The results of complete blood count, biochemical blood tests, and abdominal ultrasound were evaluated in both groups. Results. Patients with NAFLD had significantly higher body weight and body mass index, higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. Additional non-invasive markers of NAFLD were high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, and alanine aminotransferase, which may also indicate future risks of type 2 diabetes and hypertension. Conclusions. Among patients with NAFLD within three years, hypertension occurred in 22.2 % of cases and type 2 diabetes in 20.0 %, which is higher than in patients without NAFLD (8.7 and 4.3 %, respectively). We found that at the time of initial examination, patients with NAFLD had higher body weight and body mass index, as well as higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. From these metrics, we identified high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase as potential non-invasive risk markers for NAFLD. This highlights the importance of studying them for the early diagnosis of type 2 diabetes and hypertension, which could improve the treatment of this cohort of patients in the future.

Рак шлунка з імплантаційними метастазами до сьогодні залишається однією із найскладніших проблем клінічної онкології.  У таких хворих традиційно відмічають гіршу відповідь напаліативну хіміо-/таргетну/імунну терапію порівняно з випадками гематогенного чи лімфогенного метастазування. Метою цього дослідження був аналіз актуальних даних медичної літератури щодо сучасних терапевтичних стратегій лікування таких хворих, зокрема сучасних схем системної терапії, паліативних та циторедуктивних втручань у межах концепції конверсійної хірургії, а також методів локорегіонарного впливу, зокрема результатів власних досліджень. Диференційований підхід з урахуванням об’єму метастатичного ураження та сегрегація хворих з олігометастатичним характером патології дають можливість оптимізації комбінованого лікування хворих цієї складної категорії та досягнення тривалих термінів виживаності у високоселективній групі.

УДК: 617.735-002-02.379-008.64-06:616-056.5]-078.73

Вступ. Світова статистика останніх років свідчить про стрімкий ріст захворюваності на цукровий діабет серед населення [1, 2]. У зв'язку із цим, діабетична ретинопатія, основне ускладнення цукрового діабету з боку органу зору, займає одне з провідних місць серед відомих причин зниження зору та сліпоти, а число випадків втрати зору в результаті цього ускладнення зберігає стійку тенденцію до постійного зростання [3]. Але найбільш значною та розповсюдженою причиною зниження зору при цукровому діабеті є патологія сітківки (діабетична ретинопатія) [4-6].

Мета. Тому актуальним є вивчення імунологічних предикторів з метою своєчасної діагностики, попередження ускладнень та профілактики розвитку цього захворювання. Таким чином, з вище описаного видно, що різні хемокіни та їх рецептори відіграють важливу роль в патогенезі цукрового діабету у людини. Вони беруть участь в автоімунному процесу в острівцях Лангерганса підшлункової залози, починаючи з ранньої латентної до клінічної стадії захворювання, скеровуючи з крові в інсуліти потік різних антиген залежних клітин-ефекторів, які декретують спектр прозапальних цитокінів, що призводить до апоптозу та некрозу β-клітин. В той же час в подальшому, у віддалені терміни розвитку цукрового діабету, хемокіни можуть брати участь у виникненні запальних ускладнень, характерних для цього захворювання, особливо мікро- та макроангіопатій: ретино- та нефропатій, атеросклерозу та серцево-судинних захворювань. Існування такої наукової інформації та подальше вивчення даного питання відкривають нові шляхи у створенні методів цілеспрямованої імунотерапії та профілактики цукрового діабету та його ускладнень шляхом специфічної блокади певних ланок імунних механізмів, в яких беруть участь хемокіни та їх рецептори.

PURPOSE Cytoreductive surgery/hyperthermic intraperitoneal chemotherapy (CRS/HIPEC) programs are often limited to centers in developed countries because of extensive requirements. We aimed to analyze efficacy and challenges of CRS/HIPEC centers in lower-middle–income settings in the Ukraine example.

METHODS A multicenter descriptive study was conducted using data sets (2008-2022) from Kyiv, Lviv, and Odesa centers. Patients with appendiceal neoplasm (AN); colorectal cancer (CRC); malignant peritoneal mesothelioma (MPM); and epithelial ovarian, fallopian tube, and primary peritoneal cancer (EOC) treated with CRS 6 HIPEC were included. Overall survival (OS) was analyzed for N ≥ 20 cohorts using the Kaplan-Meier method.

RESULTS We included 596 patients. At Kyiv and Lviv centers, 37 and 28 patients with AN had completeness of cytoreduction (CC-0/1) rates of 84% and 71%, respectively. Thirty-day major morbidity stood at 24% and 18%, respectively. Median OS was not reached (NR) at both centers. Nineteen patients with CRC from Kyiv, 11 from Lviv, and 156 from Odesa had CC-0/1 rates of 84%, 91%, and 86%, respectively. Thirty-day major complications occurred in 16%, 18%, and 8%, respectively. Median OS in the Odesa cohort was 35 (95% CI, 32 to 38) months. Among 15 Kyiv, five Lviv, and six Odesa patients with MPM, CC-0/1 rates were 67%, 80%, and 100%, respectively, while major complications occurred in 13%, 0%, and 17%, respectively. OS was not analyzed because of small MPM cohorts. At Kyiv, Lviv, and Odesa centers, 91, 40, and 89 patients, respectively, had primary EOC. CC-0/1 rates were 79%, 100%, and 80%, and 30-day major morbidity rates were 23%, 5%, and 6%, respectively. Median OS was NR, 71 (95% CI, 32 to 110), and 67 (95% CI, 61 to 73) months, respectively.

CONCLUSION CRS/HIPEC programs in lower-middle–income environment can achieve safety and survival that meet global standards. Our discussion highlights common obstacles in such settings and proposes effective overcoming strategies.