OLFACTORY AND GUSTATORY SENSE IMPAIRMENT IN COVID-19 PATIENTS: PREVALENCE, SYMPTOM DURATION, RELATION TO SMOKING, ALCOHOL CONSUMPTION AND MOOD DISORDERS Introduction. Impairment of olfactory and gustatory senses are common symptoms of COVID-19 disease, caused by SARS-CoV-2. In most cases, they are reversible and are negatively related to disease severity, exact cause is still under question. Aim. Study the prevalence of olfactory and gustatory disorders in COVID-19 patients, their duration, characteristics in specific patients, symptoms relation to disease severity, relation of alcohol consumption, smoking to disease course and symptoms and mood disorders triggered by the infection. Conclusion. Most young patients experienced mild course of COVID-19 infection. Predominant symptoms were fatigue, anosmia, dysgeusia, headaches, fever, myalgia. Positive correlation was found between age and anosmia/dysgeusia duration, between disease severity and anosmia duration more than 3 weeks, between alcohol abuse and anosmia duration. Negative correlation found between smoking and anosmia duration, which need further investigation. References: 1. American Association of Family Physicians: Case-finding instruments for depression: two questions are as good as many. J Gen Intern Med. 1997;12:439–45. 2. Foster KJ, Jauregui E, Tajudeen B, Bishehsari F, Mahdavinia M. Smell loss is a prognostic factor for lower severity of COVID-19. 3. Yonghyun Lee, Pokkee Min, Seonggu Lee, and Shin-Woo Kim. Prevalence and Duration of Acute Loss of Smell or Taste in COVID-19 Patients. J Korean Med Sci. 2020 May 11.

УДК 616.24-002.5-085.8-053.2/.6

Мета роботи — вивчити клінічну ефективність режимів хіміотерапії із застосуванням бедаквіліну (Bdq) і деламаніду (Dlm) у дітей і підлітків, хворих на множинну або широку лікарсько-стійку (МЛС/ШЛС) форму туберкульозу (ТБ) легень.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний когортний аналіз даних медичної документації 40 хворих на ТБ легень з МЛС/ШЛС мікобактерій туберкульозу (МБТ), з них 25 (62,5 %) дітей до 14 років і 15 (37,5 %) підлітків віком від 15 до 17 років. Хлопчиків було 18 (47,5 %), дівчаток — 22 (52,5 %). Мікробіологічне дослідження передбачало виявлення МБТ у мокротинні методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейна—Єнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП) першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема методом GeneXpert MTB/RIF/Ultra і лінійного зонд-аналізу. Усі діти і підлітки отримували індивідуальний режим лікування залежно від резистентності МБТ до АМБП або резистентності МБТ у джерела інфекції.
Результати та обговорення. Серед обстежених дітей 44,0 % були віком до 4 років, 12,0 % — віком від 5 до 8 років, 44,0 % — віком від 9 до14 років. Серед підлітків переважали пацієнти віком 17 (46,7 %) років. Резистентність до рифампіцину і МЛС констатували у 10 (40,0 %) дітей, яким призначали нову схему лікування з Bdq і Dlm, ШЛС-ТБ — у 3 (12,0 %), ризик мультирезистентного ТБ — у 12 (48,0 %).
У підлітків у 1,7 разу частіше, ніж у дітей, відзначено наявність МЛС-ТБ, у 2,8 разу — ШЛС-ТБ, у 3,3 разу рідше — мультирезистентного ТБ. Первинний туберкульозний комплекс діагностували у 12 (48,0 %) дітей, ТБ з ураженням легень і кісток — у 4 (16,0 %), ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів — у 3 (12,0 %), ТБ легень і ЦНС — у 2 (8,0 %), інфільтративний ТБ легень — у 3 (12,0 % ). У підлітків у 7,5 разу частіше, ніж у дітей, спостерігали інфільтративну форму туберкульозу легень і в 3,3 разу — дисеміновану форму. Протягом перших 2 міс лікування Bdq і Dlm констатовано знебацилення в усіх дітей. Однак припинення бактеріовиділення в усіх підлітків досягнуто за 3 міс хіміотерапії. Через 9 міс хіміотерапії зафіксовано значну позитивну рентгенологічну динаміку у 23 (92,0 %) дітей і 12 (80,0 %) підлітків. Через 9 міс лікування зміни в легенях зберігалися у 2 (8,0 %) дітей та 3 (20,0 %) підлітків, але по закінченні курсу лікування як у дітей, так і у підлітків рентгенологічно констатовано розсмоктування інфільтрації, ущільнення вогнищ, формування фіброзу в легенях.
Висновки. Після курсу комплексного лікування із застосуванням Bdq і Dlm вилікування констатовано у 21 (84,0 %) дитини та 10 (66,7 %) підлітків. Лікування вважали завершеним удвічі частіше у підлітків порівняно з дітьми (33,3 проти 16,0 %; р < 0,05). Успішність лікування при застосуванні нових АМБП констатовано в усіх дітей і підлітків. По закінченні лікування у дітей та підлітків переважно виявляли формування малих залишкових змін (у 84,0 і 73,3 % відповідно).

Вітамін B6 — це загальний термін для шести взаємоперетворюваних водорозчинних вітамерів: піридоксалю, піридоксину і піридоксаміну, а також їх 5-фосфорильованих форм: піридоксаль-5’-фосфату (pyri doxal 5’-phosphate, PLP), піридоксин-5’-фосфату і піридоксамін-5’-фосфату. PLP, біологічно активна форма вітаміну B6, діє як кофермент у різних ферментативних процесах, які каталізують найважливіші метаболічні реакції, зокрема синтез, перетворення та деградацію амінів і амінокислот, постачання одновуглецевих одиниць, транссульфування, синтез тетрапіролових сполук та поліамінів. PLP також чинить значний вплив на метаболізм гомоцистеїну, біосинтез різноманітних нейромедіаторів; пригнічує утворення активних форм кис ню (АФК) і кінцевих продуктів глікування, генотоксичних сполук, пов’язаних зі старінням і цукровим діабетом (ЦД), отже, виконує функцію антиоксидантної молекули. Крім того, PLP функціонує як модулятор факторів транскрипції, впливає на активність низки ферментів і може зв’язуватися з рецепторами стероїдних гормонів, відіграючи певну роль у мембранному транспорті. Повідомляється, що у хворих на ЦД 2-го типу з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) відзначається нижчий рівень вітаміну B6, тоді як прийом лікарських препаратів вітаміну B6 знижує ризик виникнення діабету та його судинних ускладнень. Механізми, що лежать в основі взаємозв’язку між вітаміном В6 і ЦД, остаточно не з’ясовані. Натомість все більше даних вказує на те, що вітамін В6 може захищати від ускладнень ЦД завдяки його ролі поглинача АФК. Дефіцит вітаміну B6пов’язують із низкою клінічно значущих захворювань, як-от аутизм, шизофренія, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, епілепсія, синдром Дауна, ЦД і рак, хоча процеси, що лежать в їх основі, здебільшого залишаються нез’ясованими. Метою цього огляду було обговорити роль і особливості взаємозв’язків вітамі ну B6 з ССЗ та цукровим діабетом, а також проаналізувати нові тенденції й напрямки майбутніх досліджень. Особливу увагу приділено аналізу особливостей біологічної ролі вітаміну B6, метаболізму триптофану, взаємозв’язків між вітаміном В6, ССЗ, ЦД та пошкодженнями ДНК при діабеті. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed, разом з базами даних Medline. Використані ключові слова «вітамін B6», «серцево-судинні захворювання», «цукровий діабет». Для виявлення результатів дослідження, які не вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій.

УДК 613.6.02:57.083.22:636.52-057.16

Анотація. Під час роботи працівники птахофабрик піддаються впливу несприятливих факторів. Найчастіше в організм працівників потрапляє пил, який  містить мікроорганізми, тверді частинки підстилки, що спричиняє захворювання верхніх дихальних шляхів та сенсибілізацію організму. Для покращення умов праці на птахофабриках, рекомендовано проводити медичні огляди для працівників. Звертати особу увагу на прояву симптомів, які в подальшому можуть викликати захворювання верхніх дихальних шляхів. Працівники під час роботи в закритому приміщенні повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Abstract. During work, workers of poultry farms are exposed to adverse factors. Most often, dust containing microorganisms, solid particles of litter, which causes diseases of the upper respiratory tract and sensitization of the body, enters the body of workers. To improve working conditions at poultry farms, it is recommended to conduct medical examinations for employees. Draw a person’s attention to the manifestation of symptoms that may later cause diseases of the upper respiratory tract. Employees must use personal protective equipment while working in a closed space.

УДК 616.24-002.5-036.87:57.04-047.44

Анотація. З метою виявлення основних факторів, що сприяють виникненню повторного захворювання у осіб, які раніше перенесли активний туберкульоз (ТБ) легень проведено анкетування 361 особи, із них 176 осіб з рецидивом ТБ легень (1 група) і 185 осіб, у яких після лікування вперше діагностованого туберкульозу (ВДТБ) легень не відбулася реактивація ТБ процесу (2 група). Вивчено наступні фактори, які вірогідно впливають на реактивацію ТБ процесу: епідеміологічні (контакт з джерелом інфекції), соціальні (стать, вік, сімейний, матеріальний стан, зайнятість, умови проживання, шкідливі звички), медико-біологічні (своєчасність виявлення ТБ, поширеність процесу, ефективність лікування, наявність супутніх та інтеркурентних захворювань, особливості психологічного стану хворого). Встановлено наявність прямого сильного та прямого середнього кореляційного зв’язку між виникненням повторного захворювання та факторами ризику: епідеміологічними (контакт з хворим-бактеріовиділювачем) – r=0,81, р<0,01, медико-біологічними (поширеність процесу, наявність великих залишкових змін, масивність бактеріовиділення, хіміорезистентність збудника, поведінкові відхилення хворого, зміни в психоемоційному стані, неконтрольоване лікування, наявність у хворих супутньої патології) – r=0,46–0,51, р<0,01 і соціальними факторами (матеріальний стан, зайнятість, умови проживання, шкідливі звички) – r=0,48–0,57, р<0.01.

Abstract. In order to identify the main factors contributing to the recurrence of the disease in persons who previously suffered from active tuberculosis (TB) of the lungs, a questionnaire was conducted on 361 persons, including 176 persons with relapse of pulmonary TB (group 1) and 185 persons who, after treatment of the newly diagnosed tuberculosis (NDTB) of the lungs, there was no reactivation of the TB process (group 2). The following factors that likely affect the reactivation of TB process were studied: epidemiological (contact with the source of infection), social (gender, age, family, financial status, employment, living conditions, bad habits), medical and biological (timeliness of TB detection, prevalence of the process, effectiveness of treatment, presence of concomitant and intercurrent diseases, features of the patient’s psychological state). It was established that there is a direct strong and direct medium correlation between the occurrence of a recurrent disease and risk factors: epidemiological (contact with a sick bacteria-excretor) – r=0.81, p<0.01, medico-biological (prevalence of the process, the presence of large residual changes, the massiveness of bacterial excretion, chemoresistance of the pathogen, behavioral deviations of the patient, changes in the psycho-emotional state, uncontrolled treatment, the presence of concomitant pathology in patients) – r=0.46–0.51, p<0.01 and social factors (material condition, employment, living conditions, bad habits) – r=0.48–0.57, p<0.01.