УДК 616.1-06-089.163
В 26

Ведення хворих з коморбідною терапевтичною патологією в хірургічній практиці : навч. посібник / Колектив авторів, за ред. акад. НАМНУ В. М. Запорожана, проф. О. Б. Волошиної; Одеський національний медичний університет – Львів : «Магнолія 2006», 2024. – 260 с.

ISBN 978-617-574-289-1

У посібнику розглянуто питання периопераційного ведення пацієнтів з коморбідною терапевтичною патологією (КТП) в некардіальній хірургічній практиці в Україні та країнах світу. Висвітлені загальні принципи передопераційного обстеження хворих з КТП з метою визначення ризиків і корекції можливих ускладнень в інтра- та післяопераційному періоді. Наведено фармакологічні аспекти периопераційного лікування КТП, зокрема
периопераційна антитромбоцитарна та антикоагулянтна базисна терапія. Розглянуто особливості периопераційного ведення хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, вадами серця, порушеннями ритму, із захворюваннями органів дихання, із захворюваннями периферичних артерій, серцевою недостатністю, цереброваскулярними хворобами, анемією, цукровим діабетом, онкологічними хворобами, тощо.
Посібник є мультидисциплінарним виданням, може використовуватись у навчальному процесі здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти ІV рівня акредитації, лікарів-інтернів, сімейних лікарів, лікарів терапевтичних та хірургічних спеціальностей.

Сучасний світ стоїть на порозі ІІІ світової війни. Активно вперше за 80 років у Європі ведеться повномасштабна загарбницька війна РФ проти України, відбуваються постійні воєнні дії на Ближньому Сході, конфлікти в Африці та Латинській Америці, постійно зростає напруження в Індо-Тихоокеанському регіоні. До боротьби України за територіальну цілісність та незалежність втягнено широкі верстви військових та цивільного населення, що зазнають постійного впливу екстремально сильних стресових факторів (термічних, механічних, фізичних, хімічних, психологічних, інформаційних), які порушують адаптаційні можливості організму, зумовлюють виникнення чи погіршення наявних хвороб, не кажучи вже про безпосередні травматичні ураження органів і систем.

УДК 61:001.4:811.16

Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої лексики та створювання чужомовних слів.
Ключові слова: українська мова, наукова медична термінологія, слов’янські мови.

УДК 61:001.4:811.161.2(038)

Проаналізовано низку статей Словників української мови в 11 і 20 томах, заголовні слова яких є медичними термінами. Увагу зосереджено на словах, невиправдано запозичених або скалькованих із російської мови. Встановлено, що всі вони мають питомі українські відповідники, якими їх варто замінити. Відзначено потребу усунення росіянізмів з української мови й назовництва.
Ключові слова: українська мова, медична термінологія, словники, росіянізми. 

Сучасна концепція кардіо-ренально-метаболічного синдрому (КРМс) недостатньо досліджена в пацієнтів з артеріальною гіпертонією (АГ) та гіпотиреозом.

Мета дослідження: оцінити складові компоненти КРМс у пацієнтів із поєднанням артеріальної гіпертензії, гіпотиреозу та метаболічного синдрому.

Матеріали та методи. До основної групи увійшли 130 пацієнтів з АГ, гіпотиреозом та метаболічним синдромом (МС), жінки (90,00%), медіана віку — 53 роки. До групи контролю 1 з АГ та МС включено 43 пацієнти (жінки — 76,74%); медіана віку — 61 рік, тривалість АГ — 5-15 років; надмірна маса тіла — 37,21%, ожиріння І ст. — 44,19%, а ІІ та ІІІ ступенів — по 9,30%. Групу контролю 2 становили 36 пацієнтів із гіпотиреозом та МС без АГ, медіана віку — 44 роки (жінки — 94,44%); тривалість гіпотиреозу — 6-10 років; надмірна маса тіла — 77,78%, ожиріння І ст. — 19,44%, ІІ ст. — 2,77%. До групи контролю 3 включено 20 пацієнтів з АГ, гіпотиреозом та нормальною масою тіла, медіана віку — 54 роки, усі жінки, частіше середнього (50,00%) та похилого (25,00%) віку; тривалість АГ — 5-10 років; гіпотиреозу — 4,5-9 років. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики, за рівень значущості прийнято
р<0,05.

Результати. У пацієнтів із КРМс за умов гіпотиреозу була змінена кардіологічна складова, що проявлялося нижчими значеннями артеріального тиску, частішим виявленням низького та помірного серцево-судинного ризику, нормальної геометрії лівого шлуночка й ексцентричної гіпертрофії. Погіршення контролю за артеріальним тиском супроводжувалося дилятацією лівого шлуночка зі стоншенням його стінки та діастолічною дисфункцією. Вплив гіпотиреозу на ниркову компоненту КРМс проявлявся частішим зниженням швидкості клубочкової фільтрації (61,5% проти 38,5%, р<0,05). Поглиблення гіпотиреозу асоціювалося з нирковою дисфункцією. Вплив гіпотиреозу
на метаболічну складову КРМс виражався у вищому вмісті бета-ліпопротеїдів та тригліцеридів. Конверсія вільного тироксину у вільний трийодтиронін (індекс біоконверсії) пригнічувалася зі зростанням загального холестерину.

Висновок. Гіпотиреоз впливає на всі складові компоненти кардіо-ренально-метаболічного синдрому.