Запропонований метод полягає у визначенні рівнів та характеру впливу наночастинок металів на статеві клітини кнурів in-vitro через встановлення показників перебігу окисно-відновних процесів у клітинах та показників активності мітохондріальних ензимів, які є чутливими маркерами порушення життєдіяльності клітин. Також цей метод може бути використаний для накопичення даних щодо кореляційних зв’язків між параметрами гострої токсичності наночастинок металів в експерименті з використанням теплокровних тварин та в експерименті з використанням альтернативних тест-об’єктів з метою його валідації.

Метод є альтернативою використання в токсикологічних експериментах теплокровних та хребетних тварин і дозволяє оперативно отримати інформацію про характер гострого токсичного впливу наночастинок металів. Рекомендується для впровадження в практику роботи спеціалістів, які проводять оцінку ризиків впливу хімічних речовин та гігієнічне регламентування шкідливих хімічних факторів на здоров’я людини, в роботі Міністерства охорони здоров’я України та Державної служби України з питань праці.

УДК 616.155.392+575.22+616.155.04

Актуальність. У патогенезі Ph´-від’ємними мієлопроліфераційних новотворів (МПН) важливе значення мають розлади тромбоцитів, а поліморфізм rs5918 у гені ITGB3 є чинником, який підвищує ризик тромбозу.
Мета. Оцінити показники клінічного аналізу крови, включно з окремими інтегральними гематологічними індексами, і частоту виявлення локусу rs5918 гена ITGB3 у пацієнтів з уперше виявленими Ph´-від’ємними МПН.
Матеріал та методи. Проаналізовано результати клінічного й молекулярно-генетичного обстеження, проведеного перед початком лікування, 56 пацієнтів з есенціальною тромбоцитемією (n=22), справжньою поліцитемією (n=19) і дофібротичною фазою первинного мієлофіброзу (n=15) віком від 19 до 82 років.
Результати. У пацієнтів з уперше виявленими Ph´-від’ємними МПН виявлено істотне збільшення кількості тромбоцитів за показниками співвідношень між тромбоцитами й еритроцитами та між тромбоцитами й лейкоцитами порівняно з загальнопопуляційною вибіркою. Не виявлено значущих відмінностей у розподілі алелів і генотипів поліморфного локусу rs5918 гена ITGB3 з різними Ph´-від’ємними МПН.
Висновки. В осіб з Ph´-від’ємними МПН поряд з аналізом традиційних показників гемоцитограми треба оцінювати співідношення між різними клітинами крови, щоб оцінити наявність збалансованости чи розбалансованости між ними. Для з’ясування впливу алельного варіанта С поліморфного локусу rs5918 гена ITGB3 на перебіг Ph´-від’ємних МПН потрібні подальші дослідження на більшій вибірці пацієнтів

УДК 616.155.16:616.155.1:616.155.194]-06-07

Актуальність. У пацієнтів з цукровим діабетом відбуваються зміни в багатьох органах і системах, у патогенезі яких беруть участь запальні реакції. Хронічний запальний процес може призводити до розвитку анемії, а низка змін з боку еритроцитів впливають на процеси глікування гемоглобіну, ускладнюючи діагностування порушень вуглеводного обміну.

Мета: проаналізувати взаємозв’язки між рівнем глікованого гемоглобіну (HbA1c), з одного боку, та концентрацією гемоглобіну і параметрами еритроцитів — з іншого.

Матеріали та методи. Проведено аналіз клітинного складу крови і рівня HbA1c у 756 осіб (443 жінки і 313 чоловіків), що проходили обстеження в лабораторії «МеДіС» (м. Львів) у 2020 році. Статистичне опрацювання отриманих даних здійснювали, використовуючи критерії t Стьюдента, r Пірсона, хі-квадрат і точний критерій Фішера.

Результати. В обстежених осіб виявлено позитивні зв’язки HbA1c із рівнем гемоглобіну (r = 0,10, p = 0,015), кількістю нейтрофілів (r = 0,08, p = 0,036) і швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ) (r = 0,15, p < 0,001). Встановлено негативний зв’язок ШОЕ з концентрацією гемоглобіну (r = –0,42, p < 0,01). За рівнем HbA1c обстежених осіб було розподілено на три групи: група 1 — < 5,7 % (n = 431), група 2 — 5,7–6,4 % (n = 166) і група 3 — ≥ 6,5 % (n = 159). Позитивну кореляцію між рівнями HbA1c і гемоглобіну підтверджено лише у групі 1 (r = 0,37, p < 0,001), а також назагал у жінок (r = 0,14, p = 0,002). ШОЕ була вищою у групах 2 і 3 порівняно з групою 1 (p < 0,05). Анемію виявлено у 132 (17,5 %) осіб. Серед пацієнтів з анемією у групах 1, 2 і 3 гіпохромна анемія траплялася, відповідно, у 30,0, 66,7 і 58,1 % випадків (p = 0,001). Середній вміст гемоглобіну в еритроциті був нижчим у групі 3 порівняно з групою 1 (p = 0,028). У всіх 100 жінок з анемією простежували негативну кореляцію між HbA1c та рівнем гемоглобіну (r = –0,24, p = 0,016), середнім об’ємом еритроцита (r = –0,34, р = 0,001) і середнім вмістом гемоглобіну в еритроциті (r = –0,31, р = 0,002).

Висновки. Підвищення показника HbA1c асоціюється з наростанням ознак системної запальної відповіді та розвитком гіпохромної анемії. Рівні HbA1c і гемоглобіну різноспрямовано корелюють між собою залежно від статі, глікемічного статусу і наявности анемії.

УДК: 613.6:615.9:661.8

Реферат. Сучасні наноматеріали на основі діоксиду титану, зокрема модифіковані наносріблом, володіють противірусною, антибактеріальною, протигрибковою активністю, цитотоксичною дією в експериментах in vitro та можуть уражувати статеві клітини теплокровних лабораторних тварин. Метою дослідження було вивчення впливу різних типів наночастинок на основі діоксиду титану на фізіолого-біохімічні характеристики модельних клітин – статевих клітин кнурів в експерименті in vitro. При застосуванні максимальної дози (LD₅₀) досліджуваних нанопорошків у всіх зразках виживання сперміїв було вірогідно нижчим ніж у контролі: на 41,9 % (р<0,001) ‒ за дії наночастинок (далі НЧ) ТіО₂ (ІПМ ім. І.М. Францевича, далі ІПМ), на 28,0 % (р<0,05) ‒ за дії НЧ ТіО₂ (Acros Organics), на 53,5 % (р<0,001) ‒ за дії НЧ 4% Ag-ТіО₂ (ІПМ) і на 55,9 % (р <0,001) ‒ за дії НЧ 8 % Ag-ТіО₂ (ІПМ).  Нанопорошки на основі діоксиду титану різних виробників, що характеризуються подібною морфологічною характеристикою та різним ступенем доповненості наносріблом (вміст Ag від 0 до 8%), починаючи з дози 1/10 LD₅₀ можуть чинити пошкоджуючу дію на статеві клітини кнурів, яка проявляється зниженням дихальної активності сперміїв та активності цитохромоксидази, збільшенням активності сукцинатдигідрогенази. Найбільш чутливим маркером виявився показник виживання сперміїв, значення якого достовірно знизилось за дії наночастинок 8% Ag-ТіО₂ (ІПМ) в дозі 1/100 LD₅₀, що є наслідком порушенням активності мітохондріальних ензимів і, відповідно, ресинтезом АТФ. Отримані нами результати підтверджують та розширюють дані щодо характеру пошкоджуючого впливу наночастинок на основі діоксиду титану на статеві клітини теплокровних тварин за рахунок оксидативного стресу. Одержані експериментальні дані будуть враховані при гігієнічній регламентації досліджених нанопорошків.

Abstract. Modern titanium dioxide nanomaterials, in particular modified with nanosilver, have antiviral, antibacterial, antifungal activity, cytotoxic effects in in vitro experiments and can affect germ cells of warm-blooded laboratory animals. The research aims to study the effect of different types of titanium dioxide nanoparticles on the physiological and biochemical characteristics of wild boar germ cells in vitro. When applying the maximum dose (LD₅₀) of the studied nanopowders in all samples, sperm survival was probably lower than in the control: by 41.9% (р<0.001) ‒ under the action of TiO₂ nanoparticles (hereinafter NPs) (Frantsevich Institute for Problems of Materials Science of NAS of Ukraine, hereinafter IPM), by 28.0% (р<0.05) ‒ under the action of TiO₂ NPs (Acros Organics), by 53.5% (р<0.001) ‒ under the action of 4% Ag-TiO₂ NPs (IPM) and by 55.9% (р <0.001) ‒ under the action of NPs 8% Ag-TiO₂ (IPM). Nanopowders based on titanium dioxide from different manufacturers, characterized by similar morphological characteristics and varying degrees of nanosilver addition (Ag content from 0 to 8%), starting from a dose of 1/10 LD₅₀, can have a damaging effect on the germ cells of wild boars, which is manifested by a decrease in the respiratory activity of sperm and cytochrome oxidase activity, by increasing succinate dehydrogenase activity. The most sensitive marker was the sperm survival rate, the value of which significantly decreased under the action of 8% Ag-TiO₂ nanoparticles (IPM) at a dose of 1/100 LD₅₀, which is a consequence of disruption of the activity of mitochondrial enzymes and, accordingly, resynthesis of ATP. Our results confirm and extend the data on the nature of the damaging effect of titanium dioxide-based nanoparticles on germ cells of warm-blooded animals due to oxidative stress. The obtained experimental data will be taken into account in the hygienic regulation of the investigated nanopowders.

Ключові слова: наночастинки діоксиду титану, нанокомпозит діоксиду титану з сріблом, нанотоксикологія, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза, статеві клітини кнурів. Key words: nanoparticles titanium dioxide, nanocomposite titanium dioxide with silver, nanotoxicology, succinate dehydrogenase, сytochrome oxidase, boar germ cells.

УДК: 612-08-092.9:591.46:615.33

Анотація. Вивчення особливостей змін структури біотопу урогенітального тракту самок щурів при хронічній інтраназальній дії нітроксоліну проводили при концентраціях впливу речовини: 5 мг/м³ – перша група, 15 мг/м³ – друга та 45 мг/м³ – третя група. У тварин першої групи (5 мг/м³) внаслідок тривалого впливу сполуки відмічали незначні відхилення у структурі мікробіоти піхви з повним самовідновленням структури упродовж відновного періоду. Хронічна інтраназальна дія нітроксоліну у діапазоні концентрацій 15 мг/м³ – 45 мг/м³ проявляла виражену дисбіотичну дію. У порівнянні з фоновими показниками спостерігали зменшення у 3 рази частоти виявлення біфідобактерій, витіснення з екотопу грам позитивних коків та грам від’ємних паличок, у 37,5 % тварин виявляли наявність міцеліальної грибкової колонізації. У реабілітаційний період повного відновлення структури мікроценозу урогенітального тракту не наступало.

Концентрація нітроксоліну 5 мг/м³ при тривалій інгаляційній дії є пороговою для дисбіотичної дії, а 15 мг/м³ діючою за цим ефектом.

Ключові слова: нітроксолін, хронічна інгаляційна дія, мікробіоценоз, урогенітальний тракт