Introduction: Biological markers of inflammation are among the main tools for predicting the risk of developing postoperative infectious complications at the preclinical stage. One of these biomarkers is the neutrophil-lymphocyte ratio (NLR), but the insufficient number of studies does not allow judging its value as a marker of infectious complications in colorectal surgery.
Aim: Aim of the study to determine the predictive value of the neutrophil-leukocyte ratio as a predictor of infectious
complications after colon surgery.
Methods: From September 2018 to December 2021, 234 patients were enrolled in the study after colon surgery. The frequency of infectious complications, the differences in the levels of NLR in patients with and without infectious complications were determined.
Results: One hundred and thirty-seven patients met the criteria of NLR-low, and 97 patients were categorized as NLR-high. The NLR status was significantly correlated with T-stage, perineural invasion, and increased likelihood of complications. Univariate analysis indicated that both low albumin and meeting the criteria for the NLR-high group correlated with an increased occurrence of complications. Multivariate analysis identified NLR-high and low albumin levels as independent predictors for complications.
Conclusion: The neutrophil-lymphocyte ratio is a reliable predictor in predicting the risk of developing infectious complications in colorectal surgery. In addition, low values of this biomarker are a significant criterion for a safe discharge of patients from hospital. The prevalence and availability of this test makes it easily reproducible in clinical practice
The study aimed to assess the effectiveness of distance learning for Ukrainian medical students during the COVID-19 pandemic. Universal and specific medical specialties problems of distance education isidentified. The research was specifically targeted attracking the dynamics of improving the conditions for implementing the educational process during the adaptation period of quarantine measures. The study involved content analysis, Computer Audio-Recorded Interviewing (CARI), face-to-face interviews, in-depth interviews, and qualitative and quantitative analysis of the results of empirical research. The model of two-stage diagnostics of the state of distance education in vocational medical colleges of Ukraine (2020-2021) is presented. The results of the linear experiment showed a positive trend in: the quality of the Internet and the workplace arrangement of medical students, special training in distance education technologies, the use of unified educational platforms, reduced stress level in students, and increased assessment objectivity. Stereotypes about distance education as forced and ineffective in the development of practical skills (remained steady). Online technologies in medical education require qualified scientific and methodological support for teaching
Особливої актуальності набувають проблеми забезпечення екологічно-чистого довкілля, збереження та зміцнення здоров’я населення. Дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих міст на здоров'я мешканців має виняткове значення тому, що дві третини населення України проживають у містах і мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони довкілля і здоров'я.
Взаємозв'язок, що існує між здоров'ям населення і чинниками ризику їх проживання в умовах забрудненого довкілля є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття різноманітних чинників ризику населенням і відповідне застосування заходів профілактики.
Профілактичні заходи охорони здоров’я базуються на методологічних і методичних принципах гігієнічної лабораторної діагностики, пріоритетом якої є дослідження стану природного і соціального середовища життєдіяльності, здоров’я людини (популяції) та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між впливом чинників середовища і можливими змінами стану здоров’я населення. Із цією метою гігієнічна лабораторна діагностика використовує різноманітні (епідеміологічні, демографічні, статистичні, клінічні, експериментальні) методи дослідження, вагоме місце серед яких відводиться лабораторним дослідженням об’єктів довкілля, які базуються на точних та високочутливих методах індикації.
Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, сприяє поліпшенню її здоров’я і профілактиці захворювань.
Що таке раціональне харчування? Що є його основою? Як правильно побудувати свій раціон? Яким продуктам харчування надавати перевагу? В якій кількості необхідно споживати ті чи інші продукти, щоб задовольнити організм у необхідних харчових речовинах? Такі запитання повинна ставити перед собою кожна сучасна людина, щоб уміти правильно орієнтуватися в різноманітті, яке надає харчова промисловість, і розумно робити вибір на користь свого здоров'я.
Раціональне харчування (rасіо – розумний) – це доцільно організоване та своєчасне постачання до організму людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримування життя, росту, розвитку та підвищення працездатності.
УДК 612.39:618.2:613.261/.27
Вагітність є фізіологічним станом, у процесі якого формується функціональна система мати-дитина, особлива біологічна співдруж-ність двох організмів.
Період вагітності розцінюється як зміна соціальної ситуації розвитку, яка призводить до значних особистісних змін жінки: формуванню нової внутрішньої позиції – позиції матері та виникненню особливої психологічної структури – внутрішньої картини вагітності, в якій відображаються соматичні та емоційні зміни.
Тому, періоди гестації та пологів характеризуються значним психоемоційним напруженням і посиленням соматовегетативних функцій, вираженість яких залежить від індивідуальних особливостей психічного і фізичного стану жінки.
Історично, зачаття нового життя пов’язувалось з широкою наявністю різноманіття харчових продуктів в раціоні майбутьої мами. Багато вибухів популяції в різні історичні епохи було зумовлено змінами у кількості та різноманітності доступних харчових нутрієнтів – зокрема демографічний сплеск неоліту, що почався 10 тисяч років тому.
Наприклад, у Стародавньому Єгипті, чоловіки, щоб стати батьками, зверталися по допомогу lдо бога Міна, одним з елементів поклоніння якому був салат-латук. Цьому зеленому овочу приписувались властивості афродизіака. З іншими божествами родючості, наприклад, Діонісом у грецькій міфології та Юноною у римській, асоціювали свіжий інжир.
І це далеко не весь перелік: кулінарні книги трьохсотрічної давності рекомендують охочим до батьківства найрізноманітнішу їжу: від яєць свійських тварин до баклажанів. Згідно з поширеним уявленням, організм мав "розігрітись" належною їжею, щоб породити нове життя.
Сучасні науковці довели, що харчування, фізична активність та спосіб життя впливають не тільки на тривалість і якість життя, але і на такі аспекти здоров'я, як фертильність. Науковці Гарвардського університету провели кількарічне дослідження на тему безпліддя, в якому взяли участь 19 тисяч жінок. Виявилось, що харчування і спосіб життя відповідальні приблизно за дві третини випадків безпліддя, пов’язаних з розладами овуляції. Інші дослідження, проведені на тваринах, довели, що певний тип харчування як жінок, так і чоловіків перед планованим зачаттям суттєво позначається на здоров’ї майбутніх нащадків.