Відповідними викликам, поставленим сьогоденням нашій країні, стали теми сьомого міжнародного симпозіуму «SMART LION», що відбувся 26 вересня 2023 року у межах відзначення 150-річного ювілею Наукового товариства імені Шевченка та 125-річчя з дня створення при ньому Лікарської комісії. Організаторам «SMART LION 2023» – професорам Валентині Чопяк, Оксані Заячківській та Василю Лончині вдалося зібрати цього року майже дві сотні учасників наживо і понад тисячу слухачів у режимі онлайн. Доповіді про розвиток реабілітації в Україні та її основні напрями представили Олена Лазарєва, Віра Рокошевська, Олег Білянський, Оксана Гдиря, Олег Фітькало. Критичною проблемою для сучасної України, що давно стала викликом світовій медицині, є розвиток посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Саме тому Олег Березюк, керівник служби ментального здоров’я Національного реабілітаційного центру UNBROKEN, у доповіді підняв питання складності правильної діагностики та лікування ПТСР в умовах багатопрофільної лікарні, а професор Валентина Чопяк і д-р мед. наук Світлана Зубченко акцентували увагу присутніх на імунореабілітації ПТСР.

The seventh international symposium, SMART LION, was held on September 26, 2023. It was to celebrate the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society and the 125th anniversary of the Medical Commission. The topics concerned the challenges our country faces today. Organizers of SMART LION 2023 are Professors Valentyna Chopyak, Oksana Zayachkivska, and Vassyl Lonchyna. They managed to gather almost two hundred participants offline and over a thousand guests online. Olena Lazareva, Vira Rokoshevska, Oleh Bilianskyi, Oksana Hdyria, and Oleh Fitkalo delivered their reports on the development of rehabilitation in Ukraine and its main avenues. The emergence of post-traumatic stress disorder (PTSD) is a critical challenge for contemporary Ukraine and has long been a significant obstacle for global medicine. That is the reason why Oleh Berezyuk, Head of the Mental Health Service of the UNBROKEN National Rehabilitation Center, brought up the matter of difficulties in correctly diagnosing and treating PTSD in the context of a multidisciplinary hospital, while Professor Valentyna Chopyak and MD Svitlana Zubchenko focused the attention of attendees on PTSD immune-rehabilitation.

Згідно даних епідеміологічних досліджень, поширеність больової симптоматики (без урахування пацієнтів з онкологічними захворюваннями) стано-
вить не менше 40 % випадків серед дорослого населення та має тенденцію до неухильного зростання [1]. В ряді препаратів, що використовують для лікування сильного болю в західному світі є опіоїди [2]. Адже небагато лікарських засобів можуть конкурувати y силi знеболювальнoї дії з опіoїдними анальгeтиками і перспективнiсть їх використання нeможливо недooцінювати [3]. Завдяки своїм аналгезуючим властивостям в медичній практиці широко використовують напівсинтетичний опіоїдний анальгетик “Налбуфін” [4]. Препарат групи агоністів-антагоністів опіоїдних рецепторів фенантренового ряду [5]. Налбуфін, завдяки гемодинамічній стабільності та тривалості знеболення, застосовують в післяопераційний період, при інфаркті міокарда, ушкодженні м’яких тканин та переломах кісток [6]. Незважаючи на всі позитивні сторони налбуфіну, не слід забувати, що даний лікарський препарат належить до опіоїдів, терапевтична активність яких скомпрометована побічними ефектами, що включають седацію, фізичну залежність, пригнічення дихання та негативний вплив на органи шлунково-кишкового тракту [7,8]. Хоча до більшості побічних ефектів розвивається толерантність, проте небажані ефекти з боку шлунково-кишкового тракту залишаються постійною проблемою для більшості пацієнтів [9]. Тому, безумовно, актуальними є дослідження стінки ободової кишки на мікроструктурному рівні за впливу налбуфіну різної тривалості. Отримані дані допоможуть поглибити уявлення про вплив опіоїду, зокрема налбуфіну, на ободову кишку та розробити методи профілактики цих захворювань в гастроентерології.

У Львові 14 жовтня 2022 року за підтримки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка, Львівської міської ради та Львівського конференц-бюро відбувся вже 6-й міжнародний симпозіум «SMART LION» Science Medicine Arts Research Translational Lviv International Opportunity Network. Час проведення конференції не випадково збігся з
датою Дня захисника України, якими є військовий медик і науковець, який озброює його знаннями та навичками, що дає змогу рятувати життя на полі бою.
Мета симпозіуму – проаналізувати новий досвід медиків і волонтерів України та країн-союзниць, що з’явився у ході війни росії проти України, напрацювати нові методики у медичній освіті, налагодити тісну співпрацю між військовими медиками, волонтерами та науковцями. Наукова подія відбувалася онлайн через платформу ZOOM. У мережі Facebook на сторінці журналу «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки» проводилася трансляція для усіх зацікавлених. Понад 20 виступів міжнародних і вітчизняних науковців, висококваліфікованих фахівців в подальшому слугуватимуть науково-практичною основою для розвитку не тільки військової медицини, а й медицини загалом. Дискусії під час конференції виявили потребу системних змін у медичній освіті, доповнення освітніх програм з урахуванням багатого досвіду військових медиків, удосконалення методики викладання.

On October 14, 2022, the 6ᵗʰ International Symposium “SMART LION” (Science Medicine Arts Research Translational Lviv International Opportunity Network) was held in Lviv with the support from Danylo Halytsky Lviv National Medical University, the Medical Commission of the Shevchenko Scientific Society, Lviv City Council and Lviv Conference Bureau. It was no coincidence that the time of the conference coincided with the Day of Defenders of Ukraine,
which include military medical professionals and scientists who equip them with knowledge and skills enabling them to save lives on the battlefield.
The purpose of the symposium was to analyze the new experience of medical professionals and volunteers of Ukraine and its allies, which they acquired during russia's war against Ukraine, develop new methods in medical education, and establish close cooperation between
military medical professionals, volunteers, and scientists.
The scientific event was held online via ZOOM. It was also streamed on the Facebook page of the journal “Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences”. The event featured more than 20 speeches by international and domestic scientists and highly qualified specialists. Subsequently, they will serve as a scientific and practical foundation for the development of both military and general medicine. Discussions during the conference clearly showed the need for systemic changes in medical education, supplementing educational programs taking into account the vast experience of military medical professionals, and improving teaching methods.

УДК 616.126

У представленій роботі описано та проаналізовано клінічний випадок пацієнта з діагностованим двостулковим аортальним клапаном, що призвів до функціонального мітрального стенозу, котрий був усунений після оперативного втручання на аортальному клапані. Це клінічне спостереження може мати практичний інтерес як для лікарів терапевтичної та хірургічної практики, так і для ультрасонографістів, оскільки демонструє можливість
усунення функціонального мітрального стенозу шляхом корекції гемодинамічних порушень, викликаних аортальною недостатністю. В описаному клінічному випадку функціональний мітральний стеноз виник у результаті дорзального зміщення та недостатнього розкриття передньої стулки мітрального клапана в діастолу, спричиненого регургітаційним потоком крові з аорти в лівий шлуночок через двостулковий аортальний клапан. Двостулковий аортальний клапан, що супроводжується аортальною недостатністю, не у всіх клінічних випадках призводить до такого регургітаційного потоку, що зміщує передню стулку мітрального клапана і викликає функціональний мітральний стеноз. Оскільки двостулковий аортальний клапан має три морфологічні форми, імовірно, що саме відсутність лівої заслінки викликає таке гемодинамічне порушення. На нашу думку, дослідження взаємозв’язку морфологічних форм двостулкового аортального клапана та гемодинамічних порушень, викликаних ним, має перспективи подальших досліджень. У статті також наведено короткий огляд літератури щодо поширеності, причин виникнення, фенотипів двостулкового аортального клапана, а також гемодинамічних внутрішньосерцевих змін та ехографічної діагностики хвороби двостулкового аортального клапана.

УДК:616.132-007.64:616-018.2]-055.2

Високий рівень захворюваності та смертності від ураження серцево-судинної системи залишається актуальною проблемою сучасної медицини у світі. Звіт Глобального тягаря хвороб (Global burden of disease) свідчить, що від серцево-судинних недуг страждають значніше чоловіки, аніж жінки. Проте, це не може бути причиною зменшення кількості досліджень за участю жінок. Особливо, якщо це стосується осіб з спадковим ураженням сполучної тканини, зокрема зі синдромом Марфана. Жінки зі синдромом Марфана, особливо молодого віку, потребують прицільного морфометричного аналізу аорти з метою планування вагітності та пологів. На жаль, жінки зі синдромом Марфана страждають від гострого аортального синдрому і вчасна діагностика та аналіз розмірів аорти є ключовими у плануванні кардіохірургічних втручань, і, як наслідок, попередити летальні наслідки. Стать, вік та антропометричні дані впливають на серцево-судинну систему, зокрема на розміри аорти. Проте, досі дискутабельне це питання у групі пацієнтів із синдромом Марфана. На жаль, дані в українських наукових публікаціях є дуже обмежені, зокрема у контексті прижиттєвих – in vivo досліджень.