Ультразвукове дослідження товстого кишечника є інформативним і доступним інструментом оцінки структурних змін при CDI, де потовщення стінки ≥5 мм є найчастішою сонографічною знахідкою (75,3%). Наявність асциту та потовщення стінки ≥10 мм, що є індикатором глибокого ураження товстої кишки, клінічно асоціюється з тяжким перебігом. УЗ-ознаки коліту можуть слугувати надійним додатковим критерієм для обґрунтування невідкладного початку емпіричної етіотропної терапії у пацієнтів із високою ймовірністю CDI ще до отримання лабораторної верифікації.

УДК: 616.9:579.61:615.33.015.5

Систематичний огляд (PRISMA-ScR; PubMed, Scopus, WoS; 2020–2026; n=22) клінічної цінності Rapid AST / FAST-AST при тяжких бактеріальних інфекціях (сепсис, BSI, пневмонія, ІМХВ, ускладнені ІСШ, ранові інфекції). Показано, що RDT+AMS знижує 30-денну смертність (OR 0,78; 95% ДІ 0,65–0,93), скорочує LOS на 4–7 днів, підвищує частоту цільової терапії з 41% до 73% та забезпечує економію >650 000 USD/рік. Виявлено 6 системних бар'єрів в Україні  (лабораторний, кадровий, управлінський, фінансовий, військовий, цифровий) та запропоновано 12 рекомендацій (КЛ, УПР, ФІН, ВІЙ).

Розуміння динаміки пухлини під час хіміотерапії є важливим для покращення прогнозування прогресування раку та оцінки ефективності лікування. У цій статті пропонується підхід до чисельного моделювання на основі фрактальної нейронної мережі, що враховує фізичні закономірності (fPINN), призначеної для розв’язання нелінійних диференціальних рівнянь дробового порядку, які описують взаємодію клітинних популяцій під час терапії раку. Математична модель сформульована з використанням дробового оператора Атангани–Балеану в сенсі Капуто, що дозволяє врахувати як фрактальну структуру, так і спадкові властивості біологічних систем. Запропонована архітектура складається з чотирьох незалежних нейронних мереж, що моделюють концентрації стовбурових клітин, ефекторних клітин, пухлинних клітин та хіміотерапевтичного агента. Навчання моделі здійснюється з використанням гібридної функції втрат, яка поєднує залишки головних рівнянь, початкові умови та еталонні дані, згенеровані чисельним методом Атангани–Туфіка. Експериментальні результати свідчать про високу точність моделі, особливо для компонентів зі складною нелінійною динамікою. Ці результати вказують на те, що запропонована структура fPINN є перспективним інструментом для прогнозування еволюції пухлини та аналізу впливу хіміотерапії.

У пацієнтів із ко-інфекцією ВІЛ/ВГВ тромбоцитопенія є частим і несприятливим проявом, що прискорює прогресування до СНІДу. Клінічний випадок: У 34-річного пацієнта з ВІЛ, гепатитом B та цирозом печінки виявлено виражену тромбоцитопенію (44 10^9/л) і глибокий імунодефіцит (CD4 33 кл/мкл). Раннє призначення АРТ, яка містить два препарати з активністю проти ВГВ дозволяє ефективно контролювати обидві інфекції та сприяти частковому відновленню рівня тромбоцитів навіть на стадії цирозу.

УДК 004.89:620.9:351.78

Виконано аналіз існуючих підходів до просторового планування систем безпеки та енергетичної автономності сільських громад. Встановлено, що традиційні методи розміщення рятувальних формувань та планування енергоспоживання здебільшого ґрунтуються на середніх показниках і не враховують можливих сценаріїв чи комплексного впливу множини чинників ризику. Обґрунтована доцільність застосування інтелектуальних моделей, зокрема p-центру, p-медіани, рекурентних нейронних мереж (LSTM) та гібридних алгоритмів, які дають змогу мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуації, збалансувати енергетичне навантаження об’єктів та прогнозувати рівень автономності громад. Розроблена програма на Python забезпечує просторове моделювання доступності добровільних рятувальних формувань із використанням геоінформаційних даних OpenStreetMap і методів оптимізації. За результатами моделювання у Шептицькій міській територіальній громаді Львівської області встановлено, що максимальний час реагування на надзвичайні ситуації скоротився від 27 до 15 хв, середній час реагування – від 18 до 12 хв, частка населення, охопленого у межах 15 хв доїзду рятувальників, зросла від 54 % до 82 %, а захищеність об’єктів критичної інфраструктури збільшилися від 61 % до 89 %. Це підтверджує ефективність моделі p-центру для територій із розосередженими населеними пунктами та демонструє практичне значення запропонованого підходу для стратегій безпеки і розвитку громад. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію моделей прогнозування енергетичного балансу з алгоритмами вибору місць дислокації джерел поновлюваної енергії, що створить єдиний інструментарій у вигляді системи підтримки ухвалення рішень для менеджерів проєктів громад.