Psoriasis affects about 2 % of population. In 30—40 % of occurrences arthropathic psoriasis (AP) is diagnosed and it leads to 11—19 % of disability cases development. The article analyses features of anamnesis, clinical, instrumental and laboratory tests related to arthropathic psoriasis, considers the relationship of probable mechanisms of disease aggravation and progression with the definition of a treatment method influencing the dynamics of a disease course.
Вугрова хвороба (акне) — хронічний рецидивний дерматоз, який посідає одне з провідних місць у структурі дерматологічної патології, особливо в осіб молодого працездатного віку, є частою причиною стійких рубцевих змін шкіри, негативно впливає на психоемоційний стан хворих, якість їхнього життя та працездатність. У наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів є вказівки на взаємозв’язок розвитку, клінічного перебігу та ступеня тяжкості акне зі станом мікробіоти шкіри, зміни якої також призводять до зниження місцевої антимікробної резистентності організму.
Диференційна діагностика уражень СО ротової порожнини при деяких шкірних захворюваннях є надзвичайно складною та потребує співпраці дерматологів і стоматологів для встановлення діагнозу та вибору правильної тактики лікування.
Андрогенетична алопеція (АГА) — це нерубцева прогресуюча мініатюризація волосяних фолікулів, що розвивається в осіб зі спадковою схильністю. Частота виникнення АГА становить близько 80 % усіх випадків випадіння волосся у чоловіків. Раннє випадіння волосся у чоловіків погіршує їхній психологічний стан і часто утруднює соціалізацію.
УДК: 616.127-005.8-036.11:547.964.4]-07
З метою діагностики та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань, окрім визначення серцевих тропонінів, у кардіологічній практиці все частіше використовують нові біомаркери ураження міокарда, які виявляють наявність ішемії, активність запалення, міокардіальне розтягнення та ремоделювання інтерстицію [1-3].
Зміна серцево-судинного гомеостазу в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда відображає запальну реакцію, що виникає в умовах гемодинамічного стресу; це основа раннього та віддаленого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. У цій статті описано роль біомаркерів NT-proBNP та ST2 в стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у післяінфарктному періоді.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ST2, NT-proBNP, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність.