Today, the use of platelet-rich plasma is increasing in clinical practice in various fields of medicine. The plasma therapy is used by dermatologists, dentists, gynecologists, traumatologists and many other specialists in daily practice. Platelet-rich plasma is actively used in dermatology after its clinical effectiveness has been established. The plasma therapy method alone, as well as in combination with other methods of treatment, has shown advantages in certain skin diseases: androgenetic alopecia, alopecia areata, chronic vitiligo, melasma, inflammatory nail disorders, psoriasis, acne, post-acne and seborrheic dermatitis. Platelet-rich plasma can suppress cytokine release and limit inflammation by interacting with macrophages, improving tissue healing and regeneration, promoting the formation of new capillaries and accelerating epithelialization. Plasma platelets also play an important role in the host’s defense mechanism at the wound site by producing signaling proteins that attract macrophages. Blood plasma also has antimicrobial activity against Escherichia coli, Staphilococcus aureus, Candida albicans and Cryptococcus neoformans.

Cicatricial alopecia is a severe form of hail loss that affects both men and women. As this pathology develops, the hair follicles die completely, therefore, making a correct diagnosis rapidly affects the possibility of preserving the hair follicles that have not yet been damaged. The disease occurs in 3 % of all alopecia patients and is characterized by a rapid hair loss, with focal lesions in different areas of the scalp.

The cause of cicatricial alopecia is not only injuries or burns, but also a number of skin diseases that can start affecting the scalp. The punch biopsy followed by histopathological examination is usually the key research method to make or confirm the final diagnosis of cicatricial alopecia and preserve healthy hair follicles.

Однією з нагальних проблем сучасної дерматології є значне поширення захворювань шкіри та слизових оболонок, спричинених дріжджоподібними грибами. За даними ВООЗ, від мікозу потерпає понад чверть населення Землі, а грибкові ураження спричиняють виникнення різноманітних захворювань шкіри та слизових оболонок людини, що здебільшого мають тяжкий та тривалий перебіг і характеризуються частими рецидивами. В Україні останніми роками також спостерігають значне збільшення кількості випадків захворювання на мікози, наявна тенденція до розвитку ускладнених форм, що призводить до тривалої втрати працездатності. За результатами наших досліджень встановлено прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяж- кості кандидозу та рівнем глікозильованого гемоглобіну і фруктозаміну. Виявлення кореляційних закономірностей є важливим елементом розробки комплексного патогенетично обґрунтованого лікування пацієнтів з кандидозними ураженнями шкіри та слизових оболонок.

Вірус простого герпесу (ВПГ) може бути не тільки нозологічним захворюванням, а й вторинною інфекцією, яка може впливати на тяжкість перебігу інших дерматозів. Своєчасна діагностика та правильна терапія про- гресування псоріазу допомагає суміжним фахівцям запобігти виникненню подібних захворювань. Виявлені зміни показників як гуморального, так і клітинного імунітету у хворих на псоріаз є непрямим доказом негативного впливу провокуючих факторів і супутньої патології на інтенсивність імунної відповіді в їхньому організмі, що своєю чергою призводить до формування імунодефіциту.

УДК 616.5:616.992.282]:612.015.32

Мета роботи — дослідити закономірність взаємозв’язку вуглеводного обміну з поверхневим кандидозом для подаль- шого розроблення раціональних терапевтичних підходів до лікування кандидозу на тлі початкових порушень вугле- водного обміну.

З метою визначення показників вуглеводного обміну та їхнього впливу на перебіг поверхневого кандидозу було обстежено 93 пацієнтів з різними формами тяжкості цього захворювання. Дослідження вуглеводного обміну включало визначення рівня глюкози натще для виявлення явного цукрового діабету і проведення тесту на толерантність до глюкози (з навантаженням 75 г глюкози). У 32 пацієнтів було виявлено порушення толерантності до глюкози, тому в них додатково визначали рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) та фруктозаміну (ФР). Вміст HbA1c визначали іонообмінним хроматографічним методом у цільній крові, вміст ФР — колориметрично-кінетичним методом як у сироватці, так і в плазмі крові. Забір крові здійснювали натще з ліктьової вени, дослідження проводили відразу після забору. Для дослідження використовували тест-систему Sentinel CH фірми Intero (Італія) і спектрофотометр з фільтром на 405—425 нм.

За результатами дослідження встановлено, що у групі пацієнтів з кандидозними ура- женнями існує пряма залежність рівня HbA1c та ФР від ступеня тяжкості захворювання. Так, у пацієнтів з міні- мальними та середніми кандидозними ураженнями спостерігали підвищення показників НbA1с і ФР (в 1,54 та 1,21 разу відповідно) порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі. У пацієнтів зі значними канди- дозними ураженнями та рецидивами концентрація НbA1с зросла в 2,59 разу, а ФР — у 2,26 разу відносно показни- ків контрольної групи.

Результати наших досліджень підтвердили прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості кандидозу та рівнями НbA1с і ФР. Виявлення кореляційних закономірностей є важливим для розроблення комплексного патогенетично обґрунтованого лікування пацієнтів з кандидозними ураженнями шкіри та слизових оболонок.