Анотація
Мета. Виявити особливості застосування відомих методів лікування травм артерій (ТА) у хворих різного віку.

Матеріали і методи. Досліджено дані стаціонарних карт 222 хворих з ТА, які лікувались у Львівській обласній клінічній лікарні з 1992 по 2019 р.р. З карт аналізовано наступні показники: вік, етіологія і механізм травми, вид ТА, топографія, симптоми, вид діагностики, спосіб лікування. Пацієнтів поділено на сім груп відповідно до класифікації V. Quinn (1994): немовлята, раннє дитинство, дитинство, підлітки, молодь, зрілий і похилий вік. Хворі отримували один із трьох видів лікування – консервативне, хірургічне або ендоваскулярне. Хірургічне лікування додатково поділили на прості операції (лігування або шовна пластика) та складні операції (анастомоз кінець-в-кінець або протезування судин).

Результати. Консервативне лікування застосовано у 7,66±1,78%, хірургічне у 90,99±1,92% і ендоваскулярне у 1,35±0,77% потерпілих. Частка консервативного лікування була вищою серед немовлят (88,9±10,48%) і нижчою серед дорослої молоді (0,9%), у порівнянні з середнім загальним показником. Серед оперованих хворих, прості операції виконано у 48,45±3,59%, а складні операції у 51,55±3,59%. Розподіл різних видів простих і складних операцій між різними віковими групами був однаковим. Регресійний аналіз підтвердив вплив фактора віку, поряд із видом ТА, на вибір метода лікування хворих. Крім того, у 20% хворих зрілого та 50% хворих похилого віку в ділянці ТА виявили атеросклеротичні зміни.

Висновки. Вікова категорія хворого впливає на вибір методу лікування хворих з ТА. Особливості виявлені передовсім для дітей перших років життя, яких частіше лікували консервативно. У хворих зрілого та похилого віку ушкодження артерій можуть співпадати з атеросклеротичними змінами в судинах.

УДК:612.776.1-053.2:(616.98:578.834COVID-19)-036.8

Сімейний автозапальний синдром з імунодифіцитом,або без нього, спричинений гетерозиготною мутацією в гені SOCS1 на хромосомі 16р 13, характеризується появою різних аутоімунних ознак зазвичай у перші десятиліття життя, хоча повідомлялося й про пізніший початок. До типових ознак AISIMD належить аутоімунна цитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія і лімфаденопатія. Можливі також зміни у клітинному імунітеті та гіпогаммаглобулінемія. 

УДК: 616-053.2-002.7-07-08:612.017.11

Хронічна гранулематозна хвороба — первинний імунодефіцит з Х-зчепленим та автосомно-рецесивним шляхом спадкування, що характеризується порушенням функції фагоцитарної ланки імунної системи. Хвороба маніфестує тяжкими бактеріальними та грибковими інфекціями з ураженням шкіри, лімфатичних вузлів, легень, печінки, шлунково-кишкового тракту. Патоморфологічно проявляється надмірним запаленням із формуванням гранульом. У статті наведено огляд літератури щодо цієї нозології та описано випадок хронічної гранулематозної хвороби в дитини 8 міс. із характерним клінічним проявом у вигляді тяжкої пневмонії поєднаної бактеріальногрибної етіології. Підкреслено важливість ранньої діагностики та оптимізації лікування хронічної гранулематозної хвороби в дітей.

Introduction: Actuality to deeply understand the underlying mechanisms in the aneurysm wall launching the progression and potentially rupture may be helpful to optimize the clinical decision making process among patients with unruptured cranial aneurysms (totally fast 18 million in Europe), especially asymptomatic with low score according to specific scales such as PHASES und UIATS.

Aim of the study was to gather and analyze the current relevant scientific achievements describing the pathophysiology of inflammatory remodeling of aneu rysm wall resulting in the degeneration und poor clinical outcome.

Material and methods: 529 patients with unruptured saccular intracranial aneurysms are being observed and treated during 2013-2023. 19.1% have already been operated (98% endovascular, 2% transcranial approach). Among them 19.8% had multiple, 4.95% – mirror intracranial aneurysms. Primarily we used PHASES and in the last years UIATS Score to estimate and individualize the risk of aneurysm rupture. We conducted also the literature review using the PubMed service.

Results and discussion: Our findings correlate with literature data confirming the thickening of aneurysm wall, myointimal hyperplasia und hypocellularity with accelerated collagen breakdown. The high wall shear stress activates pro-inflammatory signaling thorough macrophage chemoattractant protein 1 (MCP1) promoting the smooth muscle cell proliferation being thus a promising target for drug therapy. This process increases the aneurysm wall permeability, which can be detected using the dynamic contrast-enhanced MR perfusion.

Conclusions: The detection of biochemical markers of aneurysm wall remodeling with modern radiological correlates looks promising to improve the early diagnosis, treatment and prevention of rupture of the cerebral aneurysms.

УДК 616.12–005.8:616.12–008.318]–089.6–089.168.1–06–038

Гострий коронарний синдром, зокрема гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction – STEMI), доволі часто супроводжується появою аритмій. Такі пацієнти мають гірший прогноз у порівнянні з хворими з синусовим ритмом. Мета. З’ясувати характер аритмій у пацієнтів зі STEMI за наявності різних чинників ризику впродовж першої доби після реперфузії міокарда шляхом первинного черезшкірного вінцевого втручання. Матеріяли й методи. У дослідження залучено 50 хворих віком від 45 до 83 років (середній вік – 63,4±9,6 р.; чоловіків – 70,97%, жінок – 29,03%), яким упродовж 24 годин після стентування інфарктпов’язаної вінцевої артерії проведено добовий моніторинг електрокардіограми (ЕКГ), із застосовуванням 7-канального реєстратора ЕКГ Solvaig 06000.7. Фактичний матеріал опрацьовано з допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel 2022, Statistica 10. Результати. Серед порушень ритму переважали передчасні серцеві скорочення – суправентрикулярні та шлуночкові. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та осіб з перенесеним COVID-19 екстрасистоли виникали у вигляді пар, триплетів, бігемінії, тригемінії; поряд з цим, реєструвались шлуночкові екстрасистоли «R на T», а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій. Висновки. У хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST впродовж першої доби після первинного черезшкірного вінцевого втручання із стентуванням інфарктпов’язаної вінцевої артерії доволі часто виникають як надшлуночкові, так і шлуночкові передчасні скорочення, а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій, що є свідченням електричної нестабільності міокарда. Характер порушень ритму за  наявності артеріальної гіпертензії, а також перенесеного COVID-19 прогностично несприятливіший і вказує на вищий ризик виникнення в цих осіб загрозливих для життя аритмій.

Introduction. Acute coronary syndrome, in particular acute ST-elevation myocardial infarction (STEMI), is often accompanied by complex, often hemodynamically significant arrhythmias and conduction disorders. Such patients have a worse prognosis compared to patients with sinus rhythm. Arrhythmias in patients with STEMI are facilitated by the presence of comorbidities such as arterial hypertension, diabetes mellitus, obesity, and COVID-19.

The aim of the study. To elucidate the nature of arrhythmias in patients with acute ST-elevation myocardial infarction for the presence of various risk factors during the first day after myocardial reperfusion by primary percutaneous coronary intervention.

Materials and methods. The study involved 50 patients aged 45 to 83 years (average age – 63,4±9,6 years; men – 70,97%, women – 29,03%), who were treated from 2021 to 2023 at the cardiology and reperfusion therapy department of the center for heart and vasculars of the «Hospital of Saint Panteleimon» Municipal non-profit enterprise «First Territorial Medical Union of Lviv» and the infarction department of the Municipal non-commercial enterprise of the Lviv Regional Council «Lviv Regional Clinical Cardiological Center». The patients included in the study underwent daily electrocardiogram (ECG) monitoring for 24 hours after stenting of the infarct-related coronary artery, using a 7-channel ECG recorder of the Ukrainian manufacturer Solvaig 06000.7 and with computer processing of the recording using the DiaCard2 software. The factual material was developed using modern application software packages (Microsoft Excel 2022, Statistica 10). Results. It was found that among supraventricular rhythm disturbances, premature contractions were the most common, the average number of which per patient was significantly higher in the presence of obesity and was quite high in patients who had COVID-19 and also had hypertension. In coronavirus infection and hypertension cases, extrasystoles were often in the form of pairs, triplets, bigemia, and trigemia; paroxysms of supraventricular tachycardia were also recorded in these patients. Among the ventricular arrhythmias, premature cardiac contractions were also the most frequent, significantly more often recorded in patients with hypertension and in patients who had experienced COVID-19; only in these patients, were extrasystoles presented in the form of pairs, triplets, bigeminy, trigeminy, runs of extra beats, «R to T», which are currently considered as harbingers of life-threatening ventricular arrhythmias. In the presence of hypertension and COVID-19, episodes of unstable ventricular tachycardia were also observed.
Conclusions. In patients with STEMI, both supraventricular and ventricular premature contractions and episodes of supraventricular and unstable ventricular tachycardia are quite common during the first day after primary percutaneous coronary intervention with infarct-related coronary artery stenting, which is evidence of electrical instability of the myocardium. The nature of rhythm disturbances in the presence of hypertension and also COVID-19 is prognostically unfavorable and indicates a higher risk of life-threatening arrhythmias in these patients. Thus, myocardial revascularization only in combination with optimal medical treatment can prevent the occurrence of adverse cardiovascular events in patients with STEMI. Prospects for further research: determination of the predictive value of detected arrhythmias for the occurrence of cardiovascular events in the early and long-term post-infarction period.