Практикум буде корисний для навчального процесу в закладах вищої медичної і юридичної освіти, а також для самоосвіти керівників і працівників закладів з надання психіатричної допомоги та спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги. Матеріали практикуму можуть використовуватись і для проведення навчальних семінарів професійними асоціаціями як у медицині, так і в юриспруденції.
Метою дослідження є викристалізація найбільш частих порушень прав людини в окресленій царині та вироблення рекомендацій надавачам медичних послуг і їхнім працівникам з метою недопущення і профілактики порушень прав людини при обробці персональних даних у сфері охорони здоров’я.
Під аналітичний об’єктив потрапили міжнародні та регіональні стандарти, законодавство України, акти автентичного тлумачення, судова практика, зокрема ЄСПЛ, що дало змогу спектрально дослідити типові порушення прав людини й підготувати рекомендації для попередження таких у майбутньому в сфері охорони здоров’я.
UDC 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3
We examined 164 pregnant women who were divided into three groups. Group I included 76 pregnant women (46.4 %) with euthyroid goiter of I–II degree. Group II consisted of 63 pregnant women (38.4 %) with subclini¬cal hypothyroidism and diffuse thyroid goiter of I–II degree. Group III was the controls and consisted of 25 (15.2 %) pregnant women without thyroid pathology. The placenta was studied with the characteristics of ultrasound placentography, placental maturation disorders, the area and localization were determined, and pathological changes in the placental tissue were detected. Changes in the systolic-diastolic ratio in the uterine arteries and umbilical cord arteries were assessed, the resistance index in the uterine arteries, the pulsatile index in the fetal aorta and middle cerebral artery were determined using the method of color Doppler mapping of blood flow in the mother-placenta-fetus system. Study of the echographic picture of structural changes in the placenta revealed a significant impairment of its maturation, especially in the group with euthyroidism. Ultrasound screening revealed that in every second pregnant woman with thyroid disease, the condition of the placenta did not correspond to the gestational age, there were swelling, cysts and placental infarctions, a high frequency of diffuse changes in placental tissue, and hyperechogenic inclusions in the amniotic fluid. An increase in the resistance index in the uterine arteries of pregnant women, especially those with subclinical hypothyroidism, is noteworthy. With increasing gestational age, the peripheral resistance of the placental microvasculature increases due to involutional-dystrophic changes and circulatory disorders, which allows us to develop criteria for the prognosis and diagnosis of placental dysfunction, and to prevent perinatal disorders in pregnant women with thyroid disease.
УДК 347.1
Висвітлено нормативні колізії та лакуни у правовому регулюванні трансплантації. Проведено аналіз і запропоновано шляхи вдосконалення нормативних актів в окресленій царині. Досліджено можливість упровадження принципу мовчазної згоди на трансплантацію. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини у сфері застосування трансплантації.
Ключові слова: трансплантація, аутотрансплантація, гемопоетичні стовбурові клітини, живий донор, імплантація, мовчазна згода
Мета роботи. Провести порівняльний аналіз стану ліпідного та пуринового обміну у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в залежності від добового індексу артеріального тиску (АТ).
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 97 хворих на АГ ІІ стадії 1-3 ступеня, віком 58,5±8,3 років, тривалістю захворювання 5,8±2,4 років. Усім хворим проводили добове моніторування АТ (ДМАТ) за допомогою осцилометричного апарата ABРМ50 (NEACO, London), реєстрація показників АТ здійснювали кожні 15 хв. вдень і кожні 30 хв. вночі. З метою оцінки кардіоваскулярного ризику визначали основні показники ліпідограми (загальний холестерин (ЗХС), ліпопротеїни низької щільності (ХС ЛПНЩ), ліпопротеїни високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ)) та сечову кислоту. Отримані результати піддавали математично-статистичному аналізу за допомогою програми «Statistica 10.0». Характер розподілу оцінювали за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова (n˃30). Вірогідність різниці між групами за кількісними ознаками оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження представленні у вигляді М±m, М – середнє значення, m – стандартне відхилення.
Результати. Основну частку становили хворі з добовим профілем «dipper» (ДІ 10-20%) - 36,8%, «non-dipper» (0 < ДІ < 10%) - 30,3%, «night-peaker» (ДІ < 0) - 19,7%, «over-dipper» (ДІ > 20%) - 13,2%.
Характеристика хворих з нормальним (оптимальним) ступенем нічного зниження АТ - «dipper». Середній вік хворих становив 56,7±6,4 років. Тривалість захворювання 5,1±2,7 років. Чоловіків було 46,4%, жінок – 53,6%. За ступенем тяжкості більшість склали хворі з м’якою АГ – 75%, з ІІ ступенем – 21,4%, з тяжкою АГ – 3,6%. Гіперхолестеринемія спостерігалася у 64,3% хворих, ЗХ становив 5,7±1,2 ммоль/л, ХС-ЛПВЩ – 1,3±0,3 ммоль/л, ХС-ЛПНЩ – 5,6±1,2 ммоль/л, ТГ – 1,8±0,7 ммоль/л. Гіперурикемія спостерігалася у 35,7% хворих, середній рівень СК у цій групі становив 342,8±26,5 мкмоль/л.
Характеристика хворих з недостатнім ступенем нічного зниження АТ - «non-dipper». Середній вік хворих становив 60,1±8,8 років, тривалість захворювання 5,9±3,2 років, чоловіків було 47,8%, жінок – 52,2%. За ступенем тяжкості найбільше хворих було з м’якою АГ – 78,2%, з ІІ ступенем – 21,8%. Рівень ЗХ в групі хворих з добовим профілем «non-dipper» становив 5,8±1,4 ммоль/л, ХС-ЛПВЩ – 1,4±0,3 ммоль/л, ХС-ЛПНЩ – 5,7±1,3 ммоль/л, ТГ – 1,6±0,6 ммоль/л. Середній рівень СК в цій групі становив 324,8±21,2 мкмоль/л, гіперурикемія спостерігалася у 21,7%.
Характеристика хворих з стійким підвищенням нічного АТ - «night-peaker». Середній вік хворих 56,5±7,2 років, тривалість захворювання 6,1±2,6 років. Чоловіків було 13,3%, жінок – 86,7%. За ступенем тяжкості найбільше було хворих з м’якою АГ – 73,3%, з ІІ ступенем – 26,7%. Гіперліпідемія спостерігалася у 46,6% хворих: рівень ЗХ становив 5,3±1,2 ммоль/л, ХС-ЛПВЩ – 1,3±0,3 ммоль/л, ХС-ЛПНЩ – 5,4±1,3 ммоль/л, ТГ – 1,5±0,6 ммоль/л, КА – 4,3±1,6. Гіперурикемія спостерігалася у 40% хворих.
Характеристика хворих з підвищеним ступенем нічного зниження АТ - «over-dipper». Середній вік хворих 56,7±5,8 років, тривалість захворювання – 5,2±1,9 років. Чоловіків було 60%, жінок – 40%. Найбільше хворих було з тяжкою формою АГ – 50%, з ІІ ступенем – 30%, з м’якою АГ – 20%. Гіперліпідемія спостерігалася в усіх хворих: рівень ЗХ становив 6,1±1,1 ммоль/л, ХС-ЛПВЩ – 1,3±0,3 ммоль/л, ХС-ЛПНЩ – 6,1±1,1 ммоль/л, ТГ – 1,7±0,8 ммоль/л, КА – 5,1±1,5. Гіперурикемію виявлено в 10% хворих, рівень СК становив 275,6±20 мкмоль/л.
Висновки. Група хворих з добовим профілем «dipper» була найбільш чисельна, в ній переважала АГ І ступеня тяжкості. Хворі групи «non-dipper» були другими за чисельністю та найстаршими за віком. У хворих з добовим профілем «night-peaker» був найдовший гіпертензивний анамнез, найбільше хворих спостерігали з гіперурикемією. Хворі «over-dipper» найчастіше спостерігалися з тяжким перебігом АГ, переважали чоловіки. У цій групі прояви атеросклерозу були найбільш вираженими, гіперурикемія спостерігалася у 10% випадків.