Answer to quiz: A round cyst-like structure in the right atrium Correct answer is #2: Atrial septal aneurysm (ASA)
protruding from the left atrium into the right atrium. This conclusion became clear after receiving other
echocardiographic images, particularly the apical fourchamber view (Fig. 1). It is possible to notice on this
image that in fact this formation is not a cyst, but a deep protrusion of the atrial septum in its central part
from left to right. This protrusion remains practically the same by its size during both systole and diastole.
Using the color Doppler we could not visualize the shunt of blood in the atrium from left to right side or
vice versa, so it was not possible to prove the presence of a patent foramen ovale (PFO) or atrial
septal defect, which often happens in such cases.

УДК: 616.12-008.331.1-085.274/.275

У статті наведено результати клінічного дослідження ефективності застосування цитопротективного препарату кверцетину в складі терапії АГ комбінованим антигіпертензивним засобом раміприл/амлодипіном та його впливу на динаміку показників АТ за даними ДМАТ і рівня ендотеліну-1. 
Мета дослідження. Оцінити вплив кверцетину на ефективність антигіпертензивної терапії пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на підставі даних добового моніторингу АТ та динаміки рівня ендотеліну-1 як маркера ендотеліальної дисфункції.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих на АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів (44 жінки та 23 чоловіки). Хворі були розподілені на дві групи: І група (основна) — 36 хворих, які, крім базисної терапії, отримували кверцетин (Корвітин®), середній вік — 60,7±13,6 року; ІІ група (порівняння) — 31 хворий, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію, середній вік — 59,9±14,6 року. Базисна терапія передбачала використання комбінованого антигіпертензивного засобу раміприл/амлодипін в індивідуально підібраних дозах: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, залежно від показника АТ у кожного з пацієнтів. У перший день госпіталізації та на 14-й день проводили ДМАТ і визначали рівень ендотеліну-1.
Результати. Наприкінці 14-денного терміну лікування на тлі додаткового застосування кверцетину виявлено кращі показники досягнення цільового значення САТ у 30 (83,3%) пацієнтів (I група). При застосуванні лише базової антигіпертензивної терапії (II група) цільового рівня САТ досягли 22 (70,9%) хворих. У I групі середньодобові рівні САТ і ДАТ знижувалися на 18,1 та 19,9%, у II групі — на 8,2 і 10,5% відповідно. Також у I групі відмічалось достовірне зниження середньоденного САТ на 20,61% (p<0,001) та середньонічного САТ на 15,7% (р<0,001), середньоденного ДАТ на 16,2% (p<0,01) і середньонічного ДАТ на 16,8% (p<0,01) та зареєстровано більш виражене (р<0,01) зниження показників «навантаження тиском» ІЧ САТ — на 67%, ІЧ ДАТ — на 72,6% порівняно з II групою, де виявлено зниження ІЧ САТ на 57% та ІЧ ДАТ на 54%. У I групі відстежується зростання частки хворих із нормальним добовим індексом САТ (dipper) на 58,3%, у II групі вдалось досягти нормалізації ДІ САТ на 48%, ДІ ДАТ — на 23,3 та 17% відповідно. Застосування кверцетину справляє позитивний вплив на ендотеліальну функцію: встановлено достовірне зниження показника ЕТ-1 на 21,4% (2,8±0,12 пг/мл; 2,2±0,1пг/мл, p<0,001) у I групі. У II групі спостерігалось менш виражене зниження цього показника — на 10,3% (2,71±0,2 пг/мл, 2,07±0,1 пг/мл, p<0,05). Поліпшення стану ендотелію сприяє кращому контролю всіх показників АТ.
Висновок. Застосування кверцетину в пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на тлі базисної терапії раміприл/амлодипіном приводить до більш виразної позитивної динаміки основних показників ДМАТ (нормалізації рівнів САТ, ДАТ, добового індексу, індексу часу) насамперед за рахунок посилення вазодилятуючої активності ендотелію, про що свідчить достовірне зниження рівня ЕТ-1 у групі додаткової цитопротективної терапії.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), ендотелін-1, раміприл/амлодипін, кверцетин.

Мета: вивчити особливості будови інтракоронарних тромбів отриманих при мануальній тромбоаспірації в рамках первинного черешкірного коронарного втручання у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. У дослідження увійшло 100 пацієнтів з STEMI. Всім їм було проведено стентування, якому передувала мануальна тромбоаспірація. Отриманий матеріал фіксували в формаліні та зафарбовували гематоксилін-еозином та за методикою оранжевий-червоний-голубий (методика Зербіно-Лукасевич). Результати: на підставі оцінки віку фібрину тромби були старими або свіжими. В деяких тромбів виявлено ознаки організації у вигляді формування мікроканалів. За структурою виділили гомогенні та пошарові тромби. Інколи відмічалися виражені ознаки нейтрофільної інфільтрації, в основному по периферії тромба. Зрідка в інтракоронарних тромбах знаходили компоненти атеросклеротичної бляшки. Найчастіше це були кристали холестерину та пінисті клітини.

Висновки. Інтракоронарні тромби, сформовані при STEMI, мають різну давність та різні особливості будови. Це ймовірно пов’язано з особливостями патогенезу захворювання.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента
ST, інтракоронарні тромби, мануальна тромбоаспірація

Purpose: to explore the features of the structure of intracoronary thrombi obtained during manual thromboaspiration as part of primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI).
Materials and Methods. The study included 100 patients with STEMI. All of them underwent stenting preceded by manual thromboaspiration. The obtained material was fixed in formalin and stained with hematoxylin-eosin and orange-red-blue (Zerbino-Lukasiewicz method). Results. Based on the fibrin age assessment, the thrombi were old or fresh. Some thrombi showed signs of organization in the form of microchannels. Homogeneous and layered thrombi were distinguished by structure. Sometimes there were pronounced signs of neutrophil infiltration, mainly along the periphery of the thrombus. Occasionally, components of atherosclerotic plaque were found in intracoronary thrombi. Most often these were cholesterol crystals and foam cells.
Conclusions. Intracoronary thrombi formed in STEMI have different ages and different structural features. This is probably due to the peculiarities of the pathogenesis of the disease.
Keywords: acute myocardial infarction with ST-segment elevation, intracoronary thrombi, manual thromboaspiration

Проаналізувати рідкісний клінічний випадок успішного лікування 44-річного пацієнта з вторинною артеріальною гіпертензією, спричиненою феохромоцитомою лівого наднирника, що ускладнилася розшаровуючою аневризмою аорти (РАА), і представити позитивний результат лікувальної стратегії.

Результати. Вторинна артеріальна гіпертензія (АГ) розвивається у 80–90 % хворих із феохромоцитомою. Якщо феохромоцитому вчасно не розпізнати і не лікувати, то такий стан може загрожувати життю пацієнта. Що і сталося в даному клінічному випадку: виникло ускладнення тривалої АГ – розшаровуюча аневризма аорти (РАА).

Огляд клінічного випадку.Хворий Л., 44 роки, перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні кардіології та реперфузійної терапії Центру серця та судин КНП 1ТМО м. Львова ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” з 10.11.23 по 06.12.2023. Поступив зі скаргами на тиснучий біль в грудній клітці та надчеревній ділянці, підвищення АТ до 180-160/100-90 мм рт.ст., відчуття нестачі повітря. Курить біля 20 років, працював шофером. З анамнезу: АГ більше 8-10 років. За 2 роки до госпіталізації проведено комп’ютерну томографію (КТ) органів черевної порожнини з довенним контрастуванням, де виявлена аденома лівого наднирника, рекомендовано повторити через рік.

Хронічну РАА за De Bakey type I встановлено при мультиспіральній КТ-ангіографії грудної та черевної аорти з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Діагноз: Розшарування грудної частини аорти. Розшаровуюча аневризма аорти (De Bakey type І) з переходом на проксимальний сегмент лівої підключичної артерії, з повним тромбозом несправжнього просвіту висхідної аорти і дуги та частковим тромбозом низхідної аорти. Вторинна артеріальна гіпертензія, важкий перебіг, стадія ІІІ, ступінь 3, кардіо-васкулярний ризик 4 дуже високий. Аденома лівого наднирника. Феохромоцитома. Сечокам’яна хвороба (конкремент правої нирки).

Проведено оперативне втручання 14.11.23: ендопротезування низхідного відділу аорти стентграфтом Valiant Captiva 32mm×28mm×157mm після відходження лівої підключичної артерії. З метою дообстеження хворому зроблено гормональне дослідження: метанефрин загальний у добовій сечі 745,0 мкг/24 год (норма – менше 350 мкг/24 год). Пацієнт поступив 06.12.23 у відділення №1 Центру хірургії та онкохірургії КНП «1 ТМО м. Львова» ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” і був прооперований: тотальна адреналектомія, однобічна, лапароскопічна зліва, перебував на лікуванні до 11.12.23.  Після чого повторно госпіталізований у відділення кардіології та реперфузійної терапії Центру серця та судин КНП «1ТМО м. Львова» ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” для стабілізації стану, корекції антигіпертензивної терапії. 18.12.23 знято післяопераційні шви. Виписаний додому в задовільному стані з рекомендаціями і перебуває під спостереженням кардіолога із застосуванням фармакологічної терапії.

Висновок. У даному клінічному випадку має місце вчасна діагностика важкої вторинної АГ, яка розвинулася на грунті феохромоцитоми і призвела до грізного ускладнення – РАА. Застосована лікувальна тактика: операція ендопротезування низхідного відділу аорти, після якої – лапароскопічна лівобічна тотальна адреналектомія, і наступна медикаментозна підтримка дозволили досягнути позитивного результату, а саме, продовжити життя пацієнта.

На сучасному етапі розвитку медичного забезпечення в Україні сімейним лікарям належить значна роль в охороні здоров’я населення. А саме у впровадженні в щоденну практичну діяльність профілактичних заходів спрямованих на зниження смертності населення від найбільш поширених хронічних захворювань, що переконливо доведено науковими дослідженнями [1, 2]. При цьому вклад профілактичних заходів, суттєво менше затратний в порівнянні з лікувальними, обумовлював успіх більше, ніж на 50% [3,4].

Викладачами кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у процесі підготовки та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини особлива увага приділяється навчанню основних принципів організації доклінічної діагностики та превентивних заходів. Тому що, на нашу думку, в лікувально-профілактичній роботі сімейного лікаря можна виділити такі три основних напрямки або стратегії:

• популяційна - передбачає формування у пацієнтів корисних навичок і звичок шляхом інформування щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму, збалансованого харчування, роз’яснення впливу факторів ризику на поширеність гострих і хронічних захворювань.
• доклінічна - включає в себе проведення профілактичних заходів, ранню діагностику, прогнозування ускладнень хронічних захворювань у групах ризику.
• клінічна - ґрунтується на діагностиці наявної патології і шпитальному лікуванню при появі у пацієнтів скарг та симптомів певних захворювань.

          Включення запропонованих напрямків у навчання і перепідготовку сімейних лікарів на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького дозволять їм у подальшій професійній діяльності ефективніше планувати і вести облік медичних послуг, вдосконалювати диспансеризацію, зменшувати кількість відвідувань вузьких спеціалістів. Питання донозологічної діагностики зрушень у стані здоров`я, комплексна оцінка функціонального стану та адаптаційних можливостей організму людини – першочергові для вдосконалення роботи закладів первинної ланки. Підготовлений сімейний лікар є оптимальним спеціалістом для проведення доклінічної діагностики та заходів профілактики найбільш розповсюджених і значущих для здоров’я людини хронічних захворювань.