УДК: 612.821.3.612.745.1

Встановлено, що дозоване фізичне навантаження контрольного заняття на початку кожного етапу фізичного виховання викликало у студенток функціональні зрушення параметрів серцево-судинної системи, які відображали адекватність застосованого фізичного навантаження. Порівняльний аналіз електрокардіографічних даних відразу після виконання дозованого фізичного навантаження та через 3 хв після його завершення дав підставу стверджувати, що достовірно відновлювалися енергетичні (амплітудні) показники у студенток. 

Мета дослідження визначити біологічний вік, оцінити темпи старіння та рівень здоров’я студентів IV курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.  Вивчення розбіжностей між календарним і біологічним віком дають змогу оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості індивіда. В обстежуваних було вирахувано належний біологічний вік, який становив для дівчат 28,15 років, а для хлопців 29,96 років. . При обчисленні фактичного біологічного віку в обстежуваних осіб було встановлено, що практично у всіх хлопців і у більшості дівчат він перевищував показники належного біологічного віку.  Для більшості студентів були характерні прискорені темпи старіння і поганий стан здоров’я. 

Надзвичайно важливим при увеїті є своєчасна етіотропна та симптоматична терапія через високу поширеність цього стану, його вплив на молодих людей та високі рівні інвалідності серед пацієнтів - у середньому 30% і 50-60% у важких випадках хвороби. Багато досліджень показали, що у 2,8-10% випадків увеїт призводить до сліпоти. Рання діагностика відіграє в цьому ключову роль. Розуміння імунної відповіді при неінфекційному аутоімунному увеїті (НАУ) допомагає швидше встановити діагноз, прогнозувати перебіг та призначити лікування.

За даними різних літературних джерел новоутвори в молочних залозах жінок другого періоду зрілого віку виявляються з частотою 50-70%. Серед причин високого рівня захворюваності жінок цієї вікової групи найчастіше називають виражену гормональну динаміку, а також наявність мамологічної патології в анамнезі. Оскільки різні автори стверджують, що злоякісні новоутвори значно частіше розвиваються на тлі вже існуючих патологічних змін, ніж в інтактних молочних залозах, особливо актуальним сьогодні є раннє виявлення мамологічної патології різного походження, характеру та локалізації. Однією з найбільш поширених форм ураження молочних залоз є утворення кальцинатів, які при мамологічному обстеженні виявляють у 60-80% жінок, старших 45 років. Більшість дослідників вважають, що поодинокі мікрокальцинати найчастіше виникають у результаті перенесених запальних процесів, операцій або травм молочних залоз і є переважно доброякісними, тоді як множинні, згруповані в кластери кальцинати можуть бути одним з діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Метою нашої роботи стало дослідження різних варіантів кальцинатів молочних залоз у жінок 45-55 років.

Згідно статистичних даних, кожен восьмий випадок раку в Україні та світі припадає на рак молочної залози. Вже більше десятиліття це найпоширеніша онкологічна патологія у жінок після 35 років. Основною причиною смертності пацієнток даної групи є пізня діагностика захворювання, коли зміни стають практично незворотніми. Тому дуже важливо звертати увагу на ранні ознаки, так звані «маркери» раку молочної залози. Одним з таких маркерів, на думку багатьох авторів, є кальцинати молочної залози.
Метою нашого дослідження було з’ясування частоти виявлення різного ступеню щільності структури молочних залоз та наявності кальцинатів шляхом мамографічного обстеження.