Алгоритм розширених реанімаційних заходів (РРЗ) – це стандартизований підхід до лікування зупинки серця. До втручань, які підвищують рівень виживання після зупинки серця, відносять ефективну серцеву-легеневу реанімацію (СЛР), яка швидко розпочата очевидцями, безперервні компресії грудної клітки (КГК) високої якості та ранню дефібриляцію при потребі. Ритми серця, які спостерігаються при раптовій зупинці кровообігу (РЗК), поділяють на дві групи: дефібриляційні (ФШ і ШТБП) та недефібриляційні ритми (асистолія та БЕА). Навесні 2021 року були опубліковані нові рекомендації Європейської ради з реанімації (ERC, 2021), які внесли низку змін до алгоритму СЛР та рекомендації щодо інтенсивної терапії постреанімаційного періоду, розроблені спільно з Європейським товариством інтенсивної медицини (ESICM).
Наявність коагулопатії як частини синдрому системної запальної відповіді є загальною ознакою тяжкого перебігу COVID-19. За різними даними приблизно в половини госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 спостерігаються гематологічні зміни в коагуляційних тестах. Згідно деяких досліджень, загальна частота венозної тромбоемболії при COVID-19 складає 21,9 %. Також, відповідно до літературних даних, ризик виникнення тромботичних ускладнень у випадку коронавірусної хвороби вищий у пацієнтів, які мають фонові серцево-судинні захворювання.
Метеозалежністю або метеочутливістю вважається залежність стану організму від змін погодних умов, таких як різке зниження або підвищення температури, вологості, коливання атмосферного тиску, магнітні бурі тощо. Цей феномен проявляється у багатьох людей, і хоча його механізм досі не повністю зрозумілий, він має велике значення для здоров'я та життєвої активності людей. Метеозалежність може проявлятися у різних формах - від
головного болю та нудоти до болів у суглобах та м'язах. Однією з основних причин метеозалежності є зміни атмосферного тиску.
Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів оцінка функціональної здатності є важливим кроком періопераційного менеджменту пацієнта зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальній хірургії. Знижена функціональна спроможність є одним із прогностичних маркерів кардіальних подій та смерті у післяоперційний період. Метою роботи був аналіз післяопераційного перебігу залежно від функціональної спроможності пацієнта.
Важливу роль в патогенезі нейроендокринних і метаболічних порушень гострого періоду у хворих з травматичними пошкодженнями займає синдром гіперкатаболічного метаболізму з розвитком гіпопротеїнемі, гіпоальбумінемії, швидкої втрати м’язової маси тіла. Початкова потреба у білку в травмованих пацієнтів складає 0,6–0,8 г/кг, енергії – 15–20 ккал/кг з поступовим збільшенням до 0,8–1,0 г/кг і 20-25 ккал/кг на кінець першого тижня перебування у відділенні інтенсивної терапії