. Станом на 2020 рік 1,0 млрд людей у світі досягли віку 60 років або більше та процес старіння населення світу продовжується. Згідно з прогнозами до 2030 року ця цифра зросте до 1,4 млрд, тобто літньою буде кожна шоста людина. До 2050 року кількість осіб у віці 60 років і старше подвоїться та складатиме 2,1
млрд. Збільшується також чисельність людей старечого віку. Очікується, що з 2020 до 2050 року кількість світового населення у віці 80 років і старше потроїться та дорівнюватиме 426 млн (WHO, 2023). З огляду на такі демографічні тенденції ВООЗ розробила Глобальну стратегію та план дій щодо старіння та здоров'я
(WHO, 2017). Для досягнення найкращих результатів щодо загального здоров’я, якості життя (ЯЖ), забезпечення автономії літньої людини використовується підхід всебічного геріатричного оцінювання, що передбачає реалізацію індивідуальних діагностичних та лікувально-відновлювальних програм
мультидисциплінарною командою (Єна Л.М.,  Христофорова Г.М., 2022). Внесок фармацевта у такий багатопрофільний процес може здійснюватися шляхом надання фармацевтичної опіки (ФО) (The Pharmacist Guide to Implementing Pharmaceutical Care, 2019). Корекція застосування лікарських засобів (ЛЗ) не
впливає на показники смертності літніх пацієнтів, однак може зменшити кількість звернень за екстреною допомогою та забезпечити позитивний вплив на ЯЖ (Настанова Duodecim: Перегляд режиму терапії ЛЗ у пацієнтів похилого віку, 2017). Тож, серед завдань, що стоять перед фармацевтом при наданні ФО
геріатричним пацієнтам уникнення застосування потенційно недоцільних ліків, стримування поліфармації / поліпрагмазії, попередження проявів побічних реакцій (ПР) на ЛЗ, забезпечення коректного дозування ліків тощо.

УДК: 616.89-008.454-036.66-071

Важко лікована депресія — депресія, яка спричиняє значне навантаження, незважаючи на прикладені зусилля щодо лікування. В розуміння концепції «Важко лікована депресія» включаються як медичні аспекти, а також психічні, соціальні та середовищні чинники, які можуть бути бар’єрами на шляху до видужання [Cosgrove L. еt al., 2020]. Когнітивне функціонування  розглядають як один із маркерів депресивних розладів, поняття когнітивного дефіциту є невід’ємним складником депресивного стану (зниження концентрації уваги, порушення пам’яті, порушення процесів планування діяльності та прийняття рішень, сповільнення мови). На сучасному етапі когнітивні порушення при депресивних розладах є у фокусі уваги дослідників не лише як один із основних проявів хвороби, але і як один із визначальних критеріїв ефективності проведеного лікування  та подальшого  соціального  функ ціонування пацієнтів [Марута Н. О. та ін., 2021]. За даними різних авторів, когнітивні розлади при важко лікованих депресіях спостерігаються в 94 % випадків та зберігаються у вигляді резидуальної симптоматики в 44 % випадків в ремісії [Warren S. L. et al., 2021].

Метою нашого дослідження було вивчення динаміки когнітивних порушень при важко лікованих депресіях як маркера формування ремісії.

Відомо, що  для  ефективного  управління  організацією необхідно  враховувати  наявні  та  можливі  проблеми  в  управлінні, які  можуть  бути забезпечені  за  допомогою  превентивної  політики  організації. Реальний  стан  управління  в Україні та його організаційної культури є недосконалим, про що свідчить малий рівень виробничої  ефективності  та  якості  трудової  дисципліни  значної  частини  вітчизняних підприємств та їх низька конкурентоспроможність. Необхідно осмислити наявні проблеми та сформувати більш адекватну сучасним умовам економіки модель вітчизняного менеджменту та його організаційної культури.