У роботі наведені результати дослідження ланок кровоносного русла яєчка білого щура в нормі та шляхи кровопостачання яєчка щура за умов експериментального цукрового діабету. Морфологічний та морфометричний аналіз ангіоархітектоніки яєчка дозволив оцінити стан його васкуляризації в нормі та за умов стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Глибина структурних змін ланок кровоносного русла яєчка білого щура при цукровому діабеті корелює з морфометричними показниками.
Для ранньої діагностики ускладнень цукрового діабету, що є запорукою успіху для подальшого лікування захворювання, важливо розуміти особливості будови і кровопостачання органів при цукровому діабеті. Домінуючу роль в інвалідизації при цукровому діабеті відіграє ураження стінки судин різних органів.
Мета дослідження: встановити особливості кровоносного русла яєчка білого щура репродуктивного віку в нормі та закономірності перебудови в динаміці перебігу експериментального цукрового діабету.
Матеріали та методи: дослідження проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях, віком 4,5-7,5 місяців і масою тіла 130-150 г. Експериментальний цукровий діабет моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину («Sigma» США), приготованому на 0,1 М цитратному буфері, рН =4,5, із розрахунку 7 мг на 100 г. маси тіла тварини. Розвиток цукрового діабету контролювали за збільшенням рівня глюкози в крові, який вимірювали глюкозооксидазним методом. Дослідження проводили на тваринах з рівнем глюкози понад 13,4 ммоль/л через 2, 4, 6 і 8 тижнів після початку експерименту. Для ін’єкції судинного русла яєчка використовували водну суспензію казеїнової олійної газової сажі “Темпера». Для проведення морфометричного аналізу використовували наступні кількісні критерії: діаметр мікросудин, густина (щільність) пакування обмінних судин, показник трофічної активності тканини (радіус дифузії). Терміном «обмінні судини» позначали гемокапіляри. Для статистичного аналізу вихідних даних, математичних розрахунків, їх графічного представлення та результатів аналізу використано програмне забезпечення Excel з пакету прикладних програм Microsoft Office. Для оцінки результатів досліджень визначали наступні показники: середнє значення (М); середньоквадратичне відхилення (σ sigma); абсолютну похибку (m).

Лайм-бореліоз є добре вивченою інфекцією, однак його зв’язок із вогнищевою склеродермією, зокрема атрофодермією Пазіні-П’єріні, досліджений недостатньо. У поданому клінічному випадку тривале дерматологічне ураження та багаторічні діагностичні труднощі зрештою були пов’язані з Borrelia burgdorferi завдяки серологічному обстеженню. Отримані дані підтвердили пізній перебіг Лайм-бореліозу та потребу в етіотропній терапії. Цей випадок підкреслює важливість серологічного тестування у пацієнтів із вогнищевою склеродермією та необхідність підвищення настороженості лікарів щодо можливого бореліозного генезу таких уражень.

У статті наведено результати дослідження, яке вивчало зв’язок між сероварами Leptospira interrogans та ураженням легень у пацієнтів із лептоспірозом. Аналіз 395 медичних карт показав, що пневмонія виникала у 22% хворих і значно частіше — за тяжкого перебігу. У померлих пацієнтів легеневі прояви траплялися у третини випадків. Встановлено, що інфікування сероваром L. Kabura частіше асоціювалося з розвитком пневмонії, тоді як L. Pomona та L. Grippotyphosa частіше зустрічалися у пацієнтів без легеневих уражень. Натомість зв’язку з L. Icterohaemorrhagiae, відомим як високопатогенний серовар, виявлено не було.

У тезах наведено вивчення частоти уражень слизової оболонки та органів ротової порожнини у осіб, які перенесли COVID-19. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що COVID-19 має низку клінічних проявів у ротовій порожнині, а також
може спричинити метаболічні порушення (наприклад – гіперглікемію), які супроводжуються характерними проявами в ротовій порожнині.

Розвиток сфери охорони здоров’я (ОЗ) і успішна інтеграція у європейську медичну спільноту неможлива без достатньої цифрової грамотності практикуючого лікаря. До недавнього часу перелік компетентностей, необхідних для успішної цифровізації галузі ОЗ, не був чітко визначений в Україні. Впродовж серії
консультацій з вивчення цього питання, Міністерством Охорони Здоров’я України визначено ключові поняття та систематизовані дані, які відображені у документі «Концептуально-референтні рамки цифрових компетентностей для працівників ОЗ та її затвердження для подальшого використання» [1]. Документ представлений та затверджений на засіданні міжсекторальної робочої групи з питань розвитку інформаційної культури, цифрової грамотності та кібергігієни працівників сфери ОЗ 6 жовтня 2023 року. Після громадського обговорення документ було представлено 07.02.2024 року [1]. Підвищення рівня цифрової компетентності працівників ОЗ неможливий без створення новітнього освітнього середовища на всіх рівнях переддипломної і післядипломної освіти і є актуальною темою підготовки лікаря-спеціаліста.