Надзвичайно важливим при увеїті є своєчасна етіотропна та симптоматична терапія через високу поширеність цього стану, його вплив на молодих людей та високі рівні інвалідності серед пацієнтів - у середньому 30% і 50-60% у важких випадках хвороби. Багато досліджень показали, що у 2,8-10% випадків увеїт призводить до сліпоти. Рання діагностика відіграє в цьому ключову роль. Розуміння імунної відповіді при неінфекційному аутоімунному увеїті (НАУ) допомагає швидше встановити діагноз, прогнозувати перебіг та призначити лікування.

УДК: 617.735-02:616.379-008.64:612.111

Надходження глюкози до нейронів мозку і сітківки опосередковується специфічним полегшеним транспортом за участю натрійнезалежних переносників глюкози сімейства GLUT. Вивчення механізмів транспорту глюкози із подальшим фармакологічним або генетичним інгібування транспортерів розглядається як перспективний напрямок зменшення глюкозотоксичного ушкодження сітківки для запобігання діабетичної ретинопатії. Вивчали вміст GLUT1, GLUT3, GLUT4,а також фактора, індукованого гіпоксією (HIF-1α) у плазмі пацієнтів з різною стадією проліферативної діабетичної ретинопатії (ПДР), тривалістю цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) до 20 та понад 20 років. Дослідження вмісту транспортерів у плазмі крові проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу із використанням наборів Elabscience (США). Не виявлено достовірної різниці вмісту в плазмі крові GLUT1 та GLUT4 у пацієнтів із ПДР порівняно з контрольною групою, а вміст GLUT3 у них був удвічі вищим. Вміст HIF-1α також був на 25% більшим. Не спостерігалося достовірних коливань вмісту транспортерів GLUT1, GLUT3, GLUT4 та HIF-1α залежно від тривалості ЦД2, ступеня поглиблення ПДР і рівня гіперглікемії. Кореляційний аналіз виявив статистично значущу двобічну кореляцію вмісту GLUT3 із концентрацією глюкози крові (r = 0,581), вмістом глікованого гемоглобіну (r = 0,553), GLUT1 (r = 0,440), GLUT4 (r = 0,372). Консервативність вмісту GLUT1 у досліджених групах дає підставу вважати експресію протеїну генетично детермінованою для базової підтримки гомеостазу. Підвищення вмісту GLUT3 у пацієнтів з ПДР, яке не залежить від ступеня ушкодження сітківки, тривалості ЦД2 і концентрації глюкози, визначає цей механізм транспорту до клітини, як основну патогенетичну ланку глюкозотоксичності в нейронах на тлі хронічної гіперглікемії. Інсулінзалежний транспортер GLUT4, імовірно, не залучений до виникнення ПДР на тлі ЦД2.

Важливість відновлення та збереження національної пам'яті нині постає з особливою гостротою, адже росія розв'язала проти України криваву війну, мета якої полягає у цілковитому знищенні української нації як самостійної спільноти у колі європейської цивілізації. Кремль чинить геноцид супроти українців, теро- ризує голодом різні країни і погрожує світові ядерною зброєю. Але прагнення українців до Свободи переростає у консолідовану спільно дію і кожен на своєму фронті пришвидшує Перемогу.

Збірник містить дослідження науковців із проблематики відновлення на- ціональної пам'яті, російського тоталітаризму, рашизму, імперіалізму, необхід- ності подолання зросійщення усіх сфер суспільного і культурного життя, персо- налістики, лінгвоциду української мови, а також матеріали із протидії російської пропаганди та дезінформації.

Aim: To determine the frequency of NOD2 gene c.3019-3020insC (rs5743293) and c.2104C>T (rs2066844) allelic variants in the patients with Crohn’s disease (CD), colorectal cancer (CRC) and in the control groups and to study the association of these mutations with the onset time of the diseases, gender and surgical interventions. Materials and Methods: The diagnoses of CD and CRC were established based on standard clinical examination and laboratory tests. Molecular genetic study of a frameshift 3020insC mutations of NOD2 gene were performed in 54 patients with CD; missense R702W mutations of the NOD2 gene — in 41 CD patients and 38 healthy controls. In CRC group, 3020insC mutation was tested in 48 patients, R702W mutation — in 40 patients and 40 healthy controls. PCR-RFLP technique was used to identify the mutations. Results: The frequency of the minor allele (M) of 3020insC mutation of NOD2 gene in the patients with CD was significantly higher than in the control group (р = 0.01). The age at CD onset in females carrying 3020insC mutation was significantly lower (22.5 ± 1.6 years) when compared with females without the mutation (32.7 ± 2.5 years) (p = 0.002). There was no significant difference in the allele frequencies and genotype distributions of R702W mutation in the patients with CD in comparison with the controls. The mean age at CD onset in the patients carrying R702W mutation was significantly lower (28.4 ± 1.4 years) compared with the patients without the mutation (39.4 ± 2.8 years) (p < 0.01). Surgical interventions for CD was required in 40.0% of 3020insC mutation carriers. Among patients with CRC, only 4.2% carried 3020insC mutation and 20.0% R702W mutation. Our study suggests that R702W and 3020insC mutations are not associated with the risk of CRC in Ukrainian patients. There was no statistically significant difference in mean age at CRC onset in patients with/without R702W mutation. Only one patient with CRC had two mutations. Conclusion: The earlier age at CD onset was associated with 3020insC mutation, but only in female patients. The association between R702W mutation and the earlier age of CD onset was found. Patients with 3020insC mutation showed a trend to a higher frequency of surgical interventions for CD.
Key Words: 3020insC and R702W mutations of NOD2 gene, Crohn’s disease, colorectal cancer, disease onset, gender, surgical interventions.

УДК: 616-002.4:616.981.21-07-089

Мета – проаналізувати типові помилки формулювання діагнозу некротизуючого фасціїту (НФ), обґрун- тувати лексично коректний термін НФ і напрацювати пропозиції щодо коректного кодування НФ за МКХ‑10-AM. Матеріали та методи. Проаналізовано первинну медичну документацію 150 пацієнтів, яких упродовж 1999–2021 рр. проліковано у двох міських лікарнях м. Львова з приводу НФ. Проведено порівняння діагнозів під час направлення до стаціонару, попередній та остаточний клінічні діагнози, передопераційний та післяопераційний діагнози, зафіксовано їхні статистичні коди за МКХ-10. Проаналізовано українсько та російськомовні хірургічні видання, доступні на території України, за період 1985–2021 рр. за ключовими словами «хірургічна інфекція м’яких тканин», «некротизуючий фасціїт», «некрози м’яких тканин». Результати. У 142 (95,0%) зі 150 пацієнтів, оперованих із приводу НФ, діагноз не був правильно сформульований під час направлення до медичного закладу. Найчастіше хворих із НФ направляли та на початкових етапах лікували під «маскою» інших діагнозів – «флегмона», «бешиха», «тромбофлебіт», «гангрена», «парапроктит». Тільки в 53 (35,33%) пацієнтів НФ був запідозрений хірургом до виконання першого хірургічного втручання. В інших випадках НФ діагностували інтраопераційно або під час повторних втручань. Для статистичного кодування НФ часто застосовували коди, які відповідають іншим формам хірургічної інфекції. Також опрацювали лексичні варіанти терміну «некротизуючий фасціїт». Висновки. Термін «некротизуючий фасціїт» є термінологічно найбільш коректним українським відповідником міжнародного терміну «necrotizing fasciitis». Для статистичного кодування НФ його слід позначати як основне активне захворювання кодом M72.6. Вживання уніфікованого терміну та статистичного кодування дасть змогу в майбутньому сформувати єдину в межах держави діагностично-споріднену групу для справедливого відшкодування коштів надавачам медичних послуг за проліковані випадки НФ. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.